Рішення № 30868349, 19.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2013 р. Справа № 911/958/13

За позовом Публічного акціонерного товариства „БАНК „ТАВРИКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Арго С.П."

про стягнення 140 879 116,05грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Онищук Д.В. (дов. № 309 від 21.03.2013р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство „БАНК „ТАВРИКА" (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Арго С.П." (далі -відповідач) про стягнення 140 879 116,05грн. заборгованості, з яких: 125 000 000грн. боргу по кредиту, 3 931 506,85грн. строкового боргу по процентам, 11 688 675,11грн. простроченого боргу по процентам та 278 934,09грн. пені по простроченим процентам.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 11-09-12-КЛ від 11.09.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2012р. порушено провадження у справі № 911/958/13, розгляд справи призначено на 05.04.2013р.

05.04.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову № 23/1445 від 04.04.2013р. (вх. № 24 від 05.04.2013р.) згідно якої позивач, в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, просив з метою забезпечення позову вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту: на грошові кошти, що належать ТОВ „Арго С.П.", які знаходяться на рахунках ТОВ „Арго С.П.", які будуть виявлені державним виконавцем при виконанні ухвали про забезпечення позову; на будь-які рахунки у цінних паперах, що належать ТОВ „Арго С.П.", які будуть виявлені державним виконавцем при виконанні ухвали про забезпечення позову; на належні йому активи: рухоме та нерухоме майно, майнові права, частки в інших товариствах, майно, що належить ТОВ „Арго С.П." на праві власності та заборони ТОВ „Арго С.П." вчиняти будь-які дії щодо відчуження належного Товариству з обмеженою відповідальністю „Арго С.П." на праві власності майна, а також укладати договори та інші угоди, які можуть призвести до передачі майна у володіння та/або користування третім особам, угод щодо передачі майна у заставу (іпотеку) та/або будь-який інший вид забезпечення виконання зобов'язань перед третіми особами, яка прийнята судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2013р. розгляд справи відкладено на 19.04.2013р.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У судовому засіданні 19.04.2013р. суд, розглянувши заяву позивача про накладення арешту: на грошові кошти, що належать ТОВ „Арго С.П.", які знаходяться на рахунках ТОВ „Арго С.П.", які будуть виявлені державним виконавцем при виконанні ухвали про забезпечення позову; на будь-які рахунки у цінних паперах, що належать ТОВ „Арго С.П.", які будуть виявлені державним виконавцем при виконанні ухвали про забезпечення позову; на належні йому активи: рухоме та нерухоме майно, майнові права, частки в інших товариствах, майно, що належить ТОВ „Арго С.П." на праві власності та заборони ТОВ „Арго С.П." вчиняти будь-які дії щодо відчуження належного Товариству з обмеженою відповідальністю „Арго С.П." на праві власності майна, а також укладати договори та інші угоди, які можуть призвести до передачі майна у володіння та/або користування третім особам, угод щодо передачі майна у заставу (іпотеку) та/або будь-який інший вид забезпечення виконання зобов'язань перед третіми особами, вирішив відмовити у її задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів до забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні 19.04.2013р. позов підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 19.04.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.09.2012р. між Публічним акціонерним товариством „БАНК „ТАВРИКА" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Оранж" (Позичальник) укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 11-09-12-КЛ, згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 125 000 000грн., терміном користування з 11.09.2012р. по 09.09.2015р. включно, а позичальник - повернути заборгованість за договором згідно Розділу 4 договору.

Згідно п.п. 1.2., 1.3. договору цільове використання кредитів - поповнення обігових коштів (здійснення господарської діяльності згідно статуту). За користування кредитами встановлюється плата в розмірі 28 % річних.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.4., 2.2.6. договору банк має право стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягали сплаті за договором, при порушенні позичальником будь-яких умов договору та/або умов договору застави заставодавцем або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника (заставодавців, поручителів, гарантів). При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов'язання за договором. В разі погіршення фінансового стану позичальника, наявності простроченої заборгованості по процентам та/або кредиту або невиконання ним інших зобов'язань по договору, договору застави, який укладений в забезпечення договору, та/або відсутності вільних кредитних ресурсів банк має право призупинити або припинити виконання своїх зобов'язань, вказаних в п. 1.1. договору та вимагати дострокового повернення кредиту в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Пунктами 4.1., 4.3. договору сторони погодили, що позичальник здійснює повернення кредитних коштів на відкритий позичковий рахунок № 2063 3 30115395 (980) в АТ „БАНК „ТАВРИКА", МФО 300788. Позичальник має право повертати кредит частинами в межах строку користування кредитом або в кінці строку, зазначеного в п. 1.1. договору. Нараховані проценти за користування кредитом позичальник щомісячно сплачує на рахунок № 2068 6 30315395 (980) в АТ „БАНК „ТАВРИКА", МФО 300788 до передостаннього робочого дня (включно) місяця, наступного за розрахунковим, та в останній день повернення кредиту.

Згідно п. 10.2. договору договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 11-09-12-КЛ від 11.09.2012р. виконав належним чином, на виконання п. 1.1. договору перерахував на рахунок відповідача 126 150 000грн. в якості суми кредиту, що підтверджується зведеним меморіальним ордером за 11.09.2012р. (а.с. 55).

Відповідач, в порушення умов договору, заборгованість по кредиту погасив частково, повернувши позивачу 1 150 000грн. кредитних коштів та сплативши останньому 1 553 763,61грн. відсотків за користування кредитом, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 47-52) та зведеним меморіальним ордером за 11.09.2012р. (а.с. 55), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів станом на момент судового розгляду справи склав 125 000 000грн. (126 150 000грн. - 1 150 000грн.), 3 931 506,85грн. строкового боргу по процентам та 11 688 675,11грн. простроченого боргу про процентам, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 47-52) та зведеним меморіальним ордером за 11.09.2012р. (а.с. 55), а також довідкою ПАТ „БАНК „ТАВРИКА" № 23/1444 від 04.04.2013р. (а.с. 53), підписаною уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію та головним бухгалтером, а також скріпленою печаткою товариства.

15.03.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією про необхідність погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 11-09-12-КЛ від 11.09.2012р. (а.с. 11-13), згідно якої позивач просив відповідача погасити наявну заборгованість за кредитом, яка 05.03.2013р. отримана представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 14). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимоги про стягнення 140 879 116,05грн. заборгованості, з яких: 125 000 000грн. боргу по кредиту, 3 931 506,85грн. строкового боргу по процентам, 11 688 675,11грн. простроченого боргу по процентам та 278 934,09грн. пені по простроченим процентам.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач, на виконання п. 1.1. договору перерахував на рахунок відповідача 126 150 000грн. в якості суми кредиту, що підтверджується зведеним меморіальним ордером за 11.09.2012р. (а.с. 55); відповідач, в порушення умов договору, заборгованість по кредиту погасив частково, повернувши позивачу 1 150 000грн. кредитних коштів та сплативши останньому 1 553 763,61грн. відсотків за користування кредитом, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 47-52) та зведеним меморіальним ордером за 11.09.2012р. (а.с. 55), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів станом на момент судового розгляду справи склав 125 000 000грн. (126 150 000грн. - 1 150 000грн.), 3 931 506,85грн. строкового боргу по процентам та 11 688 675,11грн. простроченого боргу про процентам, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 47-52) та зведеним меморіальним ордером за 11.09.2012р. (а.с. 55).

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 125 000 000грн. боргу по кредиту, 3 931 506,85грн. строкового боргу по процентам, 11 688 675,11грн. простроченого боргу по процентам є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з погашення відсотків по кредиту, позивачем за період з 30.11.2012р. по 13.03.2013р. нарахована пеня в сумі 278 934,09грн., а саме: 37 544,12грн. за період з 30.11.2012р. по 31.12.2012р. на суму боргу 2 862 739,04грн., 84 705,70грн. за період з 01.01.2013р. по 13.03.2013р. на суму боргу 2 862 739,04грн., 3 527,28грн. за період з 29.12.2012р. по 31.12.2012р. на суму боргу 2 868 852,46грн., 84 886,59грн. за період з 01.01.2013р. по 13.03.2013р. на суму боргу 2 868 852,46грн., 51 167,75грн. за період з 31.01.2013р. по 13.03.2013р. на суму боргу 2 964 480,87грн. та 17 102,65грн. за період з 28.02.2013р. по 13.03.2013р. на суму боргу 2 972 602,74грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасне погашення заборгованості за договором, зокрема наданого кредиту, процентів за користування ним, позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 6.2. договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 11-09-12-КЛ від 11.09.2012р.).

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому розрахунку пені (а.с. 10), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 30.11.2012р. по 13.03.2013р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з погашення відсотків по кредиту складає загалом 278 934,09грн., зокрема: 37 544,12грн. за період з 30.11.2012р. по 31.12.2012р. на суму боргу 2 862 739,04грн., 84 705,70грн. за період з 01.01.2013р. по 13.03.2013р. на суму боргу 2 862 739,04грн., 3 527,28грн. за період з 29.12.2012р. по 31.12.2012р. на суму боргу 2 868 852,46грн., 84 886,59грн. за період з 01.01.2013р. по 13.03.2013р. на суму боргу 2 868 852,46грн., 51 167,75грн. за період з 31.01.2013р. по 13.03.2013р. на суму боргу 2 964 480,87грн. та 17 102,65грн. за період з 28.02.2013р. по 13.03.2013р. на суму боргу 2 972 602,74грн.

Відтак, вимога про стягнення 278 934,09грн. пені по простроченим процентам підлягає задоволенню повністю.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 125 000 000грн. боргу по кредиту, 3 931 506,85грн. строкового боргу по процентам, 11 688 675,11грн. простроченого боргу про процентам та 278 934,09грн. пені по простроченим процентам є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Арго С.П." (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 15; код ЄДРПОУ 36857124) на користь Публічного акціонерного товариства „БАНК „ТАВРИКА" (01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дмитрівська, буд. 92-94; код ЄДРПОУ 19454139) 125 000 000 (сто двадцять п'ять мільйонів гривень) 00 коп. боргу по кредиту, 3 931 506 (три мільйони дев'ятсот тридцять одну тисячу п'ятсот шість гривень) 85 коп. строкового боргу по процентам, 11 688 675 (одинадцять мільйонів шістсот вісімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень) 11 коп. простроченого боргу про процентам, 278 934 (двісті сімдесят вісім тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні) 09 коп. пені по простроченим процентам.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Арго С.П." (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 15; код ЄДРПОУ 36857124) в доход Державного бюджету України 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень) 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 23.04.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко