Рішення № 30868163, 16.04.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/1907/12

пр. № 2/759/226/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі

головуючого Миколаєць І.Ю.

при секретарі Руденко Ю.Ф.

за участю позивача прокурора Малишевої Ю.В., Семененка В.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Данилюк В.М.

представника відповідача Синявського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "АТЕК", управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві, третя особа - територіальна державна інспекція праці у м. Києві Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, про стягнення суми та за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Атек", Управління виконавчої дирекції у м. Києві фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, третя особа: Територіальна державна інспекція праці у м. Києві державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2004 року прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом та після уточнення і збільшення позовних вимог просить суд стягнути з ЗАТ «Атек» на користь останнього виплати по відшкодуванню шкоди у зв'язку з помилковим зниженням її розміру у сумі 30144,40 грн.; стягнути солідарно із ЗАТ «АТЕК» на користь ОСОБА_1 суму індексації у розмірі 1482,50 грн. та компенсацію частини втраченого заробітку у розмірі 14827,31 грн. за період з 01.01.1998 року по 01.04.2001 рік, витрати на проведення експертизи у розмірі 2477,80 грн.; стягнути із Управління виконавчої дирекції у м. Києві фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_1 суму відшкодування шкоди у розмірі 106304,85 грн. у зв'язку з помилковим зниженням її розміру та зобов'язати здійснити перерахунок суми відшкодування ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» починаючи з 2007 року.

У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду особисто з позовом до ЗАТ "Атек", Управління виконавчої дирекції у м. Києві фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, третя особа: Територіальна державна інспекція праці у м. Києві державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та після неодноразового уточнення позовних вимог просить стягнути із ЗАТ «Атек» на його користь суму відшкодування шкоди у зв'язку з помилковим зниженням її розміру у розмірі 39863,19 грн. за період з 01.01.1992 року по 10.01.2002 рік; стягнути із ЗАТ «Атек» солідарно суму індексації у розмірі 1226,57 грн. та компенсації частини втраченого заробітку у розмірі 4894,33 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 2477,8 грн., моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн. Також просить стягнути із співвідповідачів Управління виконавчої дирекції у м. Києві фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на його користь суму відшкодування шкоди у розмірі 66441,66 грн. за період з 10.01.2002 року по 01.07.2005 року, суму індексації у розмірі 1698,48 грн. та компенсації частини втраченого заробітку у розмірі 24760,30 грн. у звязку з помилковим заниженням її розміру.

Прокурор Святошинського району м. Києва обгрунтовують позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 працював на заводі «Червоний ескаватор», який згодом був реорганізований у ЗАТ «Атек» токарем шостого розряду 05.12.1978 року під час виконання своїх трудових обов'язків з ОСОБА_1 стався нещасний випадок. При обробці на токарному верстаті деталі, металева стружка, що вилетіла із патрона, потрапила ОСОБА_1 в праве око. Про нещасний випадок було складено АКТ № 205 від 08.12.1978 року. Висновком МСЕК від 14.03.1979 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності та призначені виплати в розмірі 50% втрати професійної працездатності та 35% втрати загальної працездатності. Починаючи з 1992 року відповідач ЗАТ «АТЕК» здійснював перерахунок розміру відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва на не всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок на підприємстві. Враховуючи те, що ЗАТ «АТЕК» передав до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України занижений розмір відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва, останній не здійснив перевірку правильності розрахунку та продовжує виплачувати позивачеві занижений розмір відшкодування шкоди. Розмір невиплачених сум по відшкодуванню шкоди, їх індексація та компенсація підтверджується висновками експертиз від 25.12.2006 року № 4537 та від 19.01.2007 року № 11927 у справі.

ОСОБА_1 підтримав позов прокурора Святошинського району м. Києва та свій позов.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.11.2008 року позов прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09.06.2009 року воно було змінено. Ухвалою палати у цивільних справах Верховного суду України від 27.07.2010 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.11.2008 року було скасоване, справа направлена на новій розгляд.

У судовому засіданні прокурор Святошинського району м. Києва підтримав позов та просив його задовольнити. ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги прокурора та додатково просив стягнути із ЗАТ «Атек» спричинену йому моральну шкоду.

Представник ЗАТ «АТЕК» проти позову заперечувала. Зазначила, що під час перевірки за скаргою ОСОБА_1 ЗАТ «Атек» Територіальною державною інспекцією праці у м. Києві Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та прокуратурою щодо достовірності розрахунку розміру відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я було встановлено, що розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1Д, визначений відповідно до постанови КМУ від 26.05.1992 року № 276 «Про заходи щодо виконання постанови Верховної ради України від 29.04. 1992 року «Про підвищення соціальних гарантій для населення» із середньомісячного заробітку працівника відповідної професії та розряду - ОСОБА_5 за січень-квітень 1992 року, який склав 6850,15 крб. є правильним та базовим для перерахування сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 після 01.05.1992 року. В частині відшкодування моральної шкоди заперечує з мотивів відсутності права на таке відшкодування згідно законодавства, яке було чинним на час настання нещасного випадку.

Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві проти позову заперечував. Зазначив, що особова справа ОСОБА_1 була передана до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України для продовження страхових виплат відповідно до абз 6 п.3 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» № 1105 від 23.09.1999 року, який набрав чинності 01.04.2001 року та Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року № 10 з 01.04.2001 року. Відповідно до вказаних нормативних актів особова справа потерпілого від нещасного випадку на виробництві повинна містити довідку про розмір втраченого заробітку на дату передачі особової справи потерпілого. Згідно ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» № 1105 від 23.09.1999 року Фондом соціального страхування здійснено перерахування сум щомісячних страхових виплат відповідно до ступеня втрати професійної працездатності ОСОБА_1 та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я з дня передачі справи до Фонду соціального страхування по теперішній час, а тому всі зобов'язання фонду соціального страхування перед ОСОБА_1 в частині відшкодування шкоди завданої каліцтвом виконані. Крім того, на думку представника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві нормами чинного законодавства не передбачено ні права, ні обов'язку фонду соціального страхування перевіряти правильність визначення розміру втраченого заробітку потерпілого під передачі його особової справи від роботодавця до Фонду соціального страхування. Тому, вини фонду соціального страхування за неправильно або несвоєчасно виплачену суму страхових виплат до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» № 1105 від 23.09.1999 року та до передачі особової справи потерпілого немає.

Висновок судово-бухгалтерської експертизи № 4537 від 25.12.2006 року, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги є необґрунтованим та необ'єктивним. Так, визначаючи розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 станом на 01.05.1992 року згідно з ПКМУ від 26.05.1992 року № 276 «Про заходи щодо виконання постанови Верховної ради України від 29.04.1992 року «Про підвищення соціальних гарантій для населення» експертами необґрунтовано застосовано коефіцієнт підвищення тарифних ставок на підприємстві 3,00 та 2,16, оскільки вказані коефіцієнти застосовувалися згідно з ПКМУ № 1 від 01.01.1992 року та № 140 від 21.03.1992 року до 1 травня 1992 року, а тому не підлягають застосуванню під час визначення розміру відшкодування шкоди станом на 01.05.1992 року. До того ж, на думку Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві методика розрахунку відшкодування шкоди за період з 01.04.2001 року наведена в висновку експертизи не відповідає чинному законодавству, оскільки з моменту набрання чинності ЗУ «про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» № 1105 від 23.09.199 року перерахування розмірів страхових виплат здійснюється відповідно до ст. 29 цього закону, а тому підвищення коефіцієнтів тарифних ставок на підприємстві не може вплинути на визначення розміру сум страхових виплат в період з 01.04.2001 року по теперішній час.

Представник Територіальної Державної інспекції праці у м. Києві Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Пояснив, що Територіальною Державною інспекцією праці у м. Києві Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю винесено припис ЗАТ «Атек» про усунення порушень п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою КМУ № 472 від 23.06.1993 року, а саме здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру втраченого заробітку у зв'язку із зростанням тарифних ставок працівників підприємства з 01.04.1997 року та з 03.11.2000 року, який не було проведено.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із пояснень сторін вбачається, що в вересні 1966 року ОСОБА_1 почав працювати на заводі «Червоний ескаватор», який згодом було реорганізовано в ЗАТ «АТЕК» на посаді токаря 6-го розряду.

05.12.1978 під час виконання своїх трудових обов'язків з ОСОБА_1 стався нещасний випадок. При обробці на токарному верстаті деталі, металева стружка, що вилетіла із патрона, потрапила ОСОБА_1 в праве око. Про нещасний випадок було складено АКТ № 205 від 08.12.1978 року (т.1,а.с.13).

В акті Територіальної державної інспекції праці у м. Києві Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю від 18.03.2003 року зазначено, що згідно довідки МСЕК № 237 від 07.09.1990 року ОСОБА_1 встановлено 50 % втрати працездатності з 01.08.1990 року безстроково. Професійне захворювання встановлено після звільнення його з роботи (дата звільнення 10.05.1993 року). У листопаді 1993 року йому встановлено професійне захворювання з 70% втрати працездатності на період з 19.11.1993 року по 19.11.1994 року (акт № 223 від 19.11.1993 року). З 12.12.1994 року при черговому переосвідченні 60 % втрати працездатності (акт № 11 від 22.01.2001 року). У зв'язку зі зростанням тарифних ставок по підприємству з 01.04.1997 року та з 01.11.2000 року виплата відшкодування ОСОБА_1 не була проведена. Крім того, з 01.01.1996 року (наказ № 18 від 30.01.1996 року по заводу) тарифні ставки працівників зросли в 1,49 р., хоча при перерахунку розміру втраченого заробітку ОСОБА_1 застосовано занижений коефіцієнт зростання, що суперечить вимогам п. 28 Правил відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я» (т.1 а.с. 16-19).

Згідно листа Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю від 18.04.2003 року відповідно до п. 43 Правил відшкодування власників підприємства, установи і організації або уповноваженого ним органу шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою КМУ від 23.06.1993 року № 472, якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ці суми виплачуються без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягають корегуванню відповідно до коефіцієнтів підвищення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний період згідно з законодавством (т.1, а.с.20).

Згідно довідки ВАТ «Атек» по цеху № 10 від 12.02.2004 року № 2110/02 (т.2, а.с.24) вказано, що середньомісячна заробітна плата токаря 6 розряду - ОСОБА_1 за період з січня по квітень 1992 року становить 6850,15 крб. Коефіцієнт підвищення тарифних ставок на ВАТ «Атек» згідно довідки від 04.03.2004 року № 2193/03 (т.2, а.с. 27) складав з 01.01.1992 року по 01.06.1992 року - 3,00. Згідно довідки № 501/05 від 07.05.2003 року коефіцієнт підвищення тарифних ставок з 01.06.1992 року по 01.09.1992 рік склав 1,55 з 01.09.1992 року по 01.11.1992 р. - 2, з 01.11.1992 року по 01.03.1993 рік - 2, з 01.03.1993 року по 01.06.1993 рік - 1,5, з 01.06.1993 року по 01.08.1993 рік - 3, з 01.08.1993 року по 01.10.1993 р. - 3, з 01.10.1993 року по 01.10.1994 р. - 2, з 01.10.1994 року по 01.02.1995 р. - 2, з 01.02.1995 р. по 01.01.1996 р. - 2,5, з 01.01.1996 року по 01.04.1997 рік - 1,58, з 01.04.1997 року по 01.01.1999 рік - 1,51, з 01.01.1999 року по 01.11.2000 рік - 1,5, з 01.11.2000 року по 01.03.2002 року - 1,26, з 01.03.2002 року по 01.07.2005 рік - 2 (т. 2, а.с.29).

Вищезазначені довідки були враховані проведеною 25.12.2006 року судово-бухгалтерською експертизою, відповідно до висновку № 4537 якої за період з 01.05.1992 року по час проведення експертизи ЗАТ «Атек» не виплатило ОСОБА_1 суму відшкодування у зв'язку з помилковим зниженням її розміру у сумі 106304,85 грн. (а.с.76-84).

Слід зазначити, що зазначена сума підлягає стягненню не тільки з ЗАТ «Атек» зважаючи на передання 10.01.2002 року, згідно акту прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві (т.1,а.с. 14), справи ОСОБА_1 № 06Н/11700401 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, який і займався в подальшому питанням нарахування та відшкодування шкоди ОСОБА_1 З урахуванням даної обставини з 01.01.2002 року розмір відшкодування шкоди визначеної вищезазначеною експертизою повинен стягуватися саме з Фонду.

Згідно розрахунків, зазначених у висновку експертизи по періодам, суд визначає цей розмір у 41394,05 грн.

Із ЗАТ «Атек» підлягає до стягнення сума в 64910,80 грн.

19.01.2007 року було складено висновок спеціалістів-бухгалтерів № 11927 щодо розрахунку ОСОБА_1 сум індексації та компенсації із загальної суми 106314,85 грн. невиплачених коштів за період з 01.01.1992 року по 01.07.2005 рік (т.2, а.с.95-99).

У даному висновку зазначено, що базою для обчислення індексу споживчих цін є січень 1998 року. Індексації підлягає сума у розмірі 96374,20 грн. за період з січня 1998 року по липень 2005 року.

Загальний розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1 в 96374, 20 грн., проіндексований з 01.01.1998 року по 01.07.2005 рік складає 99299, 25 грн., сума індексації дорівнює 2925,05 грн.

Суд покладає обов'язок по відшкодуванню індексації відшкодування шкоди в розмірі 1462,53 грн. та компенсацію частини втраченого заробітку в розмірі 14827,32 грн. за період з 01.01.1998 року по 01.07.2005 року на обох відповідачів солідарно.

З 01.07.2005 року перерахунок відшкодування шкоди ОСОБА_1 повинен здійснюватися відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які справи чинили втрату працездатності» Управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві як спеціально створеним органом, до якого в 2002 році була передана особова справа ОСОБА_1

Відповідно до ст. 440-1 ЦК УРСР моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування матеріальної шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходив із давності душевних страждань ОСОБА_1, які він почав відчувати з 2003 року - отримання висновку, який був зроблений Територіальною державною інспекцією праці у м. Києві під час перевірки щодо правильності перерахунку ОСОБА_1 відшкодування.

Враховуючи тривалість та тяжкість моральних страждань, погіршення стану здоров'я, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу щодо стягнення моральної шкоди частково в сумі 20000,00 грн. та покласти обов'язок по її відшкодуванню на відповідачів солідарно.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ЗАТ «Атек» судові витрати, а саме вартість проведення експертизи в розмірі 2477,80 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 440-1 ЦК УРСР , ч.1 ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.10,11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "АТЕК", управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві, третя особа - територіальна державна інспекція праці у м. Києві Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю про стягнення суми, задовольнити частково.

Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Атек", Управління виконавчої дирекції у м. Києві фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, третя особа: Територіальна державна інспекція праці у м. Києві державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Атек" на користь ОСОБА_1 не виплачену суму відшкодування шкоди у розмірі 64910,80 грн. у зв'язку з помилковим зниженням її розміру за період з 01.05.1992 року по 01.01.2002 р.

Стягнути із Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на користь ОСОБА_1 не виплачену суму відшкодування шкоди у розмірі 41394,05 грн. у зв'язку з помилковим зниженням її розміру за період з 01.01.2002 року по 01.07.2005 р.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Атек" на користь ОСОБА_1 індексацію відшкодування шкоди в розмірі 1462,53 грн. та компенсацію частини втраченого заробітку в розмірі 14827,32 грн. за період з 01.01.1998 року по 01.07.2005 рік, а також витрати за проведення експертизи в розмірі 2477,80 грн.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві індексацію відшкодування шкоди в розмірі 1462,53 грн. та компенсацію частини втраченого заробітку в розмірі 14827,32 грн. за період з 01.01.1998 року по 01.07.2005 рік.

Зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві здійснити перерахунок суми відшкодування ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" починаючи з 01.07.2005 року.

Стягнути солідарно із Закритого акціонерного товариства "Атек" та Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: