Рішення № 30867505, 19.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2013 р. Справа № 911/1160/13

За позовом Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль”

до Приватного акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт”

про стягнення 676,58рн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача не з’явилися;

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” (далі – позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт” (далі – відповідач) про стягнення 676,58рн. заборгованості, з яких: 672,60грн. боргу за надані згідно договору про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219 від 10.08.2009р. послуги, 3,32рн. пені та 0,66грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219 від 10.08.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2013р. порушено провадження у справі № 911/1160/13, розгляд справи призначено на 19.04.2013р.

Позивач та відповідач в судове засідання 19.04.2013р. не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2009р. між Державним підприємством „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” (Аеропорт) та Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт”, яке перейменовано у Приватне акціонерне товариство „Авіакомпанія „АЕРОСВІТ” (Клієнт) укладено договір про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219, згідно якого аеропорт зобов’язався надавати послуги з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони (ТЗО) клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду (ПЦН) аеропорту, перелік яких наведений у пункті 3.1. договору на підставі вимог внутрішнього об’єктового режиму, а клієнт – отримувати та оплачувати послуги.

Відповідно до п 3.1. сплата за договором здійснюється згідно з тарифами, розробленими та затвердженими аеропортом і на момент підписання договору становить 560,50грн. без ПДВ за місяць.

Згідно п.п. 3.4., 3.5. договору клієнт починає сплачувати абоненту плату з дати підписання акту прийняття в експлуатацію охоронної сигналізації на об’єкті. Аеропорт щомісячно виставляє клієнту рахунок за надані послуги за звітний місяць та акт приймання-здачі виконаних послуг. Клієнт з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії аеропорту рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку проводиться клієнтом до 20 числа того ж місяця. Акт про надання послуг клієнт зобов’язаний підписати та повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернутий аеропорту він вважається підписаним сторонами.

Позивач в якості обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що на виконання п. 1.1. договору про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219 від 10.08.2009р. останнім в лютому 2012р. виконані, а відповідачем прийняті послуги на суму 672,60грн., що підтверджується актом приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2013р. (а.с. 19).

Суд встановив, що позивач на виконання п. 3.5. договору передав відповідачу для підписання та повернення акт приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2013р., що підтверджується реєстром документів (а.с. 20), який в порушення п. 3.5. договору протягом 5 днів не повернувся позивачеві.

Враховуючи відсутність вмотивованої відмови відповідача від прийняття наданих послуг та положення п. 3.5. договору, суд дійшов висновку, що послуги вважаються наданими у повному обсязі і прийнятими відповідачем у повному обсязі.

Відповідач свій обов’язок, передбачений п. 3.5. договору, з оплати отриманих згідно договору послуг, не виконав, суму боргу у розмірі 672,60грн. не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219 від 10.08.2009р. послуги станом момент прийняття судового рішення складає 672,60грн.

Предметом позову є вимоги про стягнення 672,60грн. боргу за надані згідно договору про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219 від 10.08.2009р. послуги, 3,32рн. пені та 0,66грн. 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219 від 10.08.2009р. надав відповідачу послуги на суму 672,60грн.; відповідач свій обов’язок, передбачений п. 3.5. договору, з оплати отриманих згідно договору послуг, не виконав, суму боргу у розмірі 672,60грн. не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219 від 10.08.2009р. послуги станом момент прийняття судового рішення складає 672,60грн.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 672,60грн. боргу за надані згідно договору про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219 від 10.08.2009р. послуги є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем за період з 21.03.2013р. по 01.04.2013р. нарахована пеня в розмірі 3,32грн. на суму боргу 672,60грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Стягнення заборгованості по оплаті за договором здійснюється з нарахуванням пені за кожну добу затримки від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (п. 3.8. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 6), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 21.03.2013р. по 01.04.2013р. на суму боргу 672,60грн. становить 3,32грн. пені. Відтак, вимога про стягнення 3,32грн. пені підлягає задоволенню повністю.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за договором про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219 від 10.08.2009р., позивачем за період з 21.03.2013р. по 01.04.2013р. нараховані 3 % річних в розмірі 0,66грн. на суму боргу 672,60грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку 3 % річних (а.с. 6), арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 21.03.2013р. по 01.04.2013р. складає 0,66грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 0,66грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 672,60грн. боргу за надані згідно договору про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219 від 10.08.2009р. послуги, 3,32рн. пені та 0,66грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт” (08324, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора; код ЄДРПОУ 20048090) на користь Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт „Бориспіль”; код ЄДРПОУ 20572069) 672 (шістсот сімдесят дві гривні) 60 коп. боргу за надані згідно договору про надання послуг з прийняття обладнання систем технічних засобів охорони Клієнта під спостереження на пульт централізованого нагляду № 02.1.2-25-219 від 10.08.2009р. послуги, 3 (три гривні) 32 коп. пені, 0 (нуль гривень) 66 коп. 3 % річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 23.04.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко