Ухвала суду № 30866999, 16.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22ц-775/3387/2013 р. Головуючий у 1-й інстанції : Моцний О.С.

Категорія : 42 Доповідач : Кіянова С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області

в складі : головуючого - судді Лоленко А.В.

суддів : Кіянової С.В., Янчук Т.О.

при секретарі Люліній Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду від 18 лютого 2013 року за позовом Селидівської міської ради в інтересах Територіальної громади м.Селидове до ОСОБА_1 про виселення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Селидівського міського суду від 18 лютого 2013 року задоволено позов Селидівської міської ради в інтересах Територіальної громади м.Селидове до ОСОБА_1 про виселення.

Виселено ОСОБА_1 з самоправно зайнятих квартир АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь позивача в розмірі 107,30 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 7,40 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, що спірні квартири є відокремленими, не приватизованими і в них ніхто не зареєстрований, вони відносяться до громадського житлового фонду, із згоди позивача у 2004 року він провів ремонт квартир, оскільки з 2004 року знаходиться на квартирному обліку і не має власного житла, за період проживання він сплачував комунальні послуги.

В судовому засіданні апеляційного суду представник третьої особи КП «СЕЗ м.Селидове» заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив рішення залишити без змін.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не з»явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами і визначив закон, який їх регулює.

Задовольняючи позов Селидівської міської ради до ОСОБА_1 про виселення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Селидівської міської ради від 12.08.2005 року створено КП «Служба єдиного замовника м.Селидове», квартири АДРЕСА_1, куди без відповідних правових підстав вселився ОСОБА_1 не приватизовані, в них ніхто не зареєстрований. Актом від 09.04.2012 року встановлено, що вхідні двери в квартиру №3 закладені циглиною, в квартирі №4 встановлені пластікові двері, ці квартири самовільно зайняти відповідачем, який в них проживає не постійно. За період з 01.01.2006 року до 20.11.2012 року за квартиру №3 за вказаною адресою провадилася оплата комунальних послуг в загальному розмірі 1232,69 грн., за квартиру №4 - в загальному розмірі 1230 грн. Оскільки ордеру на заселення спірних квартир ОСОБА_1 не видавалося, зареєстрований він в будинку АДРЕСА_2, то на підставі ст.ст. 109, 116 ЖК України його виселено без надання іншого жилого приміщення.

При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач підлягає виселенню із самоправно зайнятого жилого приміщення на підставі ч.1 ст.109, ч.3 ст.116 ЖК України..

Так, відповідно до ч.1 ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної у місті , селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, якийє є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 було передано на баланс КП «Служба єдиного замовника м.Селидове» на підставі рішення виконкому Селидівської міської ради від 14.12.2005 року №309 (а.с.50-52).

ОСОБА_1 разом із сином перебуває на квартирному обліку у виконкомі Селидівської міської ради на загальних умовах і станом на 01.07.2012 року його черга становить №79 (а.с.49).

Сторонами не заперечується, що виконкомом Селидівської міської ради не ухвалювалося рішення про надання відповідачу житлового приміщення, а саме квартир АДРЕСА_1, які є вільними і не приватизованими.

Проте, актом КП «СЕЗ м.Селидове» від 09.09.2012 р. встановлено, що до спірних з 01.01.2006 року до 20.11.2012 квартир самоправно вселився ОСОБА_1, який заложив циглиною вхідні двері до квартири №3, а до квартири №4 встановив пластікові двері і проживає у вказаних квартирах не постійно (а.с.4).

Відповідно до ч.3 ст.116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання іншого жилого приміщення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про виселення відповідача з самоправно зайнятого жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування чи зміни не має.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що було відкрито особовий рахунок для оплати комунальних послуг на спірні квартири не спростовують висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він знаходиться на квартирному обліку, як особа яка потребує поліпшення житлових умов і не має власного житла не впливають на правільність висновків суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді :