ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2009 р. Справа № 60/22-09
вх. № 482/1-60
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Антоненко Д.О. - довіреність б/н від 27.11.2008 року; відповідача - не з`явився 3-ї особи - Кожевнікової Н.В. за довіреністю № 36 від 09.01.2009 року, Розсошенка І.І. за довіреністю б/н від 12.01.2009 р.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ ЧЕЗАРА", м.Чернігів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком", м.Харків 3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м.Харків
про стягнення 892706,13 грн.
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ ЧЕЗАРА", м. Чернігів
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТ ЧЕЗАРА" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" (відповідач) суми боргу в розмірі 892706,13 грн., яка складається з суми 386091,81 грн. - заборгованість, що утворилася через прострочення відповідачем термінів сплати сьомого, восьмого та дев`ятого внеску за товарним кредитом; 18789,80 грн. - сума, на яку збільшився борг зі сплати внесків за рахунок інфляції за час прострочення станом на 16.01.2009 р.; 386091,81 грн. - сума боргу за договором, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем вимоги про дострокове повернення залишку товарного кредиту і складається з 10-го, 11-го та 12-го внесків; 73925,64 грн. - сума боргу зі сплати процентів за товарним кредитом за договором, яка виникла в 2008 р.; 4061,92 грн. - сума боргу зі сплати процентів за товарним кредитом за договором, яка виникла в 2009 р. та 23745,15 грн. - сума штрафних процентів за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р., яка нарахована станом на 16.01.2009 р.
В обгрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов”язань за договором № JUА630-О-05042 від 29 липня 2005 року з доповненнями та додатками до договору щодо сплати внесків за товарним кредитом (сьомого, восьмого та дев`ятого внеску), у зв`язку з чим виникла вищезазначена заборгованість за простроченими внесками, заборгованість зі сплати процентів за товарним кредитом, нараховані інфляційні, штрафні проценти за договором, а також, у зв`язку з затримкою сплати відповідачем сьомого, восьмого та дев`ятого внеску за товарним кредитом більш ніж на 60 календарних днів, у позивача виникло право вимагати дострокового повернення і негайного погашення всієї суми заборгованості за товарним кредитом, зокрема 10-го, 11-го та 12-го внесків.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 січня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02 лютого 2009 року о 15:30.
02 лютого 2009 року відповідач надав зустрічну позовну заяву (вх. №2332), в якій просить суд визнати недійсним договір поставки № JUА630-О-05042 від 29 липня 2005 року, укладений між позивачем та відповідачем. В обгрунтування зустрічної позовної заяви відповідач посилається на те, що зазначений договір був підписаний з боку відповідача Головою товариства –Процюком А.Т., який не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на час укладання договору поставки та відповідно до статуту Голова товариства - є спостережним органом, який здійснює лише контроль за діяльністю Товариства. Отже ні редакція статуту на момент укладення договору, ні законодавство не передбачає повноважень Голови Товариства, як Спостережного органу, на укладення договорів поставки.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом та розгляд справи відкладено на 16 лютого 2009 року о 16:20 годині.
16 лютого 2009 року позивач надав відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №4443), в якому просить суд задовольнити первісний позов про стягнення 892706,13 грн. та відмовити в задоволенні зустрічного позову про визнання договору поставки недійсним, посилаючись на те, що зустрічна позовна заява є необґрунтованою, оскільки в п.8.1 статуту відповідача визначено органи управління товариством, тобто органи, які було наділено компетенцією щодо управління товариством. Одним з таких органів є Голова товариства. Вважає, що саме Голова Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" у відповідності зі статутом данного товариства та рішення загальних зборів учасників мав повноваження на вчинення будь-яких правочинів від його імені, зокрема і на укладання спірних договорів. Крім того, у даному відзиві на зустрічну позовну заяву, позивач вимагає застосування позовної давності при вирішенні спору щодо визнання спірного договору недійсним, відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, оскільки вважає, що на вимогу про визнання договору недійсним, поширюється загальний строк позовної давності, що становить 3 роки, згідно ст. 257 ЦК України, та на час подання зустрічного позову відповідачем цей строк сплив.
16 лютого 2009 року відповідач надав відзив на позовну заяву (вх. №4355), в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на їх необґрунтованість. Вважає, що зазначені договора були підписані з боку відповідача Головою товариства – Процюком А.Т., який не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на час укладання договорів поставки та відповідно до статуту Голова товариства - є спостережним органом, який здійснює лише контроль за діяльністю Товариства.
Крім того, відповідач посилається на те, що спірним договором поставки не передбачено дострокового повернення суми товарного кредиту, умови договору поставки щодо нарахування процентів за товарним кредитом не відповідають чинному законодавству, оскільки проценти могли б бути нараховані лише у випадку отримання відповідачем коштів, а не товарів, невизначеність правової природи штрафного проценту за договором виключає можливість його застосування до прострочених грошових зобов’язань.
19 лютого 2009 року позивач надав клопотання (вх. №4932), в якому просив суд залучити до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2009 р. було задоволено клопотання позивача і залучено до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", розгляд справи відкладено на "27" лютого 2009 р. о 11:00.
3-я особа, 27 лютого 2009 року надала письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи. В наданих поясненнях 3-я особа зазначила, що ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" не має жодного відношення до зобов’язань за спірним договором і до нього не переходили права та обов’язки за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. Крім того, у своїх поясненнях, 3-я особа заперечує проти призначення по справі судової бухгалтерської експертизи.
16 лютого 2009 року відповідачем було надано клопотання (вх. №4357) про призначення судової бухгалтерської експертизи, в якому він просить суд призначити у справі судову бухгалтерську експертизу для визначення достовірності та обсягу передачі прав та обов”язків Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційною компанією "Велтон.Телеком" за спірним договором до нового Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" на підставі Розподільчого балансу від 01.08.2007 року. Окрім того, просить суд доручити проведення судово-бухгалтерської експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса.
Суд, розглянувши дане клопотання відмовляє у його задоволенні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу виключно для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
З доданих до клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" № 11/2007 від 27.04.2007 р. і № 15/2007 від 1 серпня 2007 р., розподільчого балансу від 1 серпня 2007 р. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" створене в результаті виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком".
В ч. 2 ст. 109 ЦК України закріплено, що до виділу застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Законодавством, а саме ч. 5 ст. 107 ЦК України, з врахуванням положень ч. 2 ст. 109 ЦК України, також чітко встановлено наслідки неможливості точного визначення правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, з якої мав місце виділ. В такому випадку юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, з якої мав місце виділ.
Таким чином, питання щодо правонаступництва в результаті виділу є питанням права.
Про неприпустимість ставлення перед судовими експертами правових питань, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зазначено також в абз. 2 п. 2 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 р. № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".
Третя особа 27.02.2009 р. надала до господарського суду пояснення, в яких зазначила, що конкретний обсяг майна, прав та обов’язків, що були передані ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", визначені у зведеному акті приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, дебіторсько-кредиторської заборгованості, інших активів та пасивів від 01.08.2007 р., який було складено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" і ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ".
З даного акту та додатків до нього, а саме актів приймання-передачі дебіторської та кредиторської заборгованості і акту приймання-передачі господарських договорів, вбачається, що до ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" не переходили права та обов’язки за спірним договором поставки № JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р.
Оскільки питання щодо визначення правонаступництва між відповідачем і третьою особою в результаті виділу є питанням права і не може бути предметом судової бухгалтерської експертизи, а відсутність прав та обов’язків у ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" за договором поставки № JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. підтверджується матеріалами справи, то відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про призначення судової бухгалтерської експертизи.
Крім того, відповідач 16 лютого 2009 року також подав клопотання (вх. №4353) про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому просить суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу для визначення достовірності підпису від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" голови Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" Процюка А.Т. та наявності (відсутності) підпису від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" Шибанова С.В. у договорі поставки № JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. Окрім того, просить суд доручити проведення судово-бухгалтерської експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи встановив наступне.
В зустрічній позовній заяві і в самому клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи відповідач стверджує, що спірний договір підписан з боку відповідача саме головою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" Процюком А. Т., який, на думку відповідача, не мав повноважень на їх укладення від імені товариства.
В ч. 1 ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" за первісним позовом і вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Процюк А. Т. підписав спірний договор, але не мав на це повноважень.
Таким чином, жодний з учасників судового процесу не обґрунтовує свої вимоги і заперечення тими обставинами, що спірний договор підписан не Процюком А. Т., а іншою особою, зокрема генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" Шибановим С. В.
З мотивувальної частини даного клопотання вбачається, що відповідач вимагає призначення судової почеркознавчої експертизи саме з метою доведення того, що голова товариства Процюк А. Т. не мав повноважень на укладення спірних договорів від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком".
Однак дане твердження спростовується іншими обставинами справи. Долучені сторонами до матеріалів справи документи свідчать про те, що саме Процюк А. Т. обіймав посаду голови Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" на час укладення спірного договору та доповнень до нього, які були ним підписані, а також мав належні повноваження на вчинення таких правочинів від імені відповідача.
В подальшому такий договір був підтверджений та схвалений відповідачем шляхом підписання іншими представниками відповідача доповнень до спірного договору, прийняття та здійснення часткової оплати товарів (робіт, послуг), які були отримані за спірним договором.
З врахуванням того, що згідно з вимогами ст. 43 ГПК України господарський суд розглядає обставини спору в їх сукупності, твердження відповідача, з метою доведення якого він вимагає призначення судової почеркознавчої експертизи, спростовується іншими обставинами справи.
Висновок судової почеркознавчої експертизи не підтвердить обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін і не має значення для правильного вирішення спору, виходячи з визначених сторонами підстав і предметів позовних вимог за первісним і зустрічним позовами.
В зв’язку з цим клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи не підлягає задоволенню господарським судом.
27.02.2009 р. відповідач через канцелярію господарського суду Харківської області надав клопотання (вх. № 5625), в якому просив відкласти розгляд справи до отримання документально оформленого розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" на ухвалу судді господарського суду Харківської області від 20.02.2009 р. по справі № 60/22-09, не розглядати справу № 60/22-09 без участі представника відповідача, належним чином повідомити його про дату наступного судового засідання по справі.
Крім того, 27.02.2009 р. відповідачем через канцелярію господарського суду Харківської області також було подано клопотання (вх. № 5624), в якому він просив відкласти розгляд справи до отримання документально оформленого розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" на ухвалу заступника голови господарського суду Харківської області від 20.02.2009 р. по справі № 60/22-09, не розглядати справу № 60/22-09 без участі його представника, належним чином повідомити відповідача про дату наступного судового засідання по справі.
Суд, розглянувши вищезазначені клопотання відповідача встановив наступне.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2009 р. до участі у справі було залучено в якості 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком".
Відповідач, непогодившись з даною ухвалою господарського суду подав 27.02.2009 року апеляційну скаргу.
20 лютого 2009 року (вх. № 49) на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява відповідача про призначення колегіального розгляду справи, яка була розглянута заступником голови господарського суду (Черленяк М.І.) та дану заяву про призначення колегіального розгляду справи було відхилено, про що винесено ухвалу господарського суду Харківської області від 20.02.2009 р. по справі № 60/22-09.
Відповідач, непогодившись з даною ухвалою господарського суду подав 26.02.2009 року апеляційну скаргу.
Згідно з частиною першою статті 106 та частиною першою статті 111-13 ГПК України ухвали відповідно місцевого господарського суду можуть бути оскаржені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. № 8 передбачено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
Зазначене також було доведено до відома господарських судів в інформаційному листі Верховного Суду України від 10.09.2008 р. № 3.2.-2008.
ГПК України не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали господарського суду про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а також ухвали заступника голови господарського суду про відхилення заяви про призначення колегіального розгляду справи.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлений статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подання відповідачем апеляційних скарг на вищезазначені ухвали господарського суду не є тими обставинами, що зазначені у ст. 77 ГПК України або, які перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, тому заявлені клопотання про відкладення розгляду справи не підлягають задоволенню.
27.02.2009 року до початку судового засідання по справі відповідачем через канцелярію господарського суду Харківської області було подано клопотання (вх. № 5621), в якому він просив відкласти розгляд справи до отримання документально оформленого розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" про відвід судді, не розглядати справу без участі його представника та належним чином повідомити відповідача про дату наступного судового засідання по справі.
Відповідач у призначене на 27 лютого 2009 року о 11:00, судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, доказів наявності поважних причин на підтвердження неможливості участі в справі його представників господарському суду не надав.
Суд, розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, відмовляє у його задоволенні, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлений статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у разі необхідності заміни відведеного судді.
Заява відповідача про відвід судді була розглянута заступником голови господарського суду Бровченко І.О. до початку судового засідання 27.02.2009 р. та у її задоволенні було відмовлено відповідачу, про що винесено ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2009 р. по справі № 60/22-09.
За таких обставин, суд вважає, що неотримання відповідачем вищезазначеної ухвали господарського суду Харківської області від 27.02.2009 р. по справі № 60/22-09 до початку судового засідання не перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні, тому заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Заслухавши пояснення представника позивача та 3-ї особи, дослідивши докази по справі, оглянувши оригінали документів в судовому засіданні та давши їм оцінку, господарський суд встановив наступне.
29.07.2005 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір поставки JUA630-О-05042, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити відповідачу обладнання і надати послуги.
Сторони 15.09.2005 р. уклали доповнення № 05-02 до договору, згідно з яким загальна вартість договору була зменшена до 2375949,60 грн.
Позивач виконав зобов’язання з поставки товару та надання послуг за договором в повному обсязі, що підтверджується накладною та актами здачі-приймання послуг на суму, що дорівнює загальній вартості договору, копії яких наявні в матеріалах справи.
Згідно з п. 3 додатку № 3 Фінансова угода в редакції від 15.09.2005 р. до договору 65% від загальної вартості договору, що становить 1544367,24 грн., вважаються товарним кредитом, який покупець сплатить продавцю 12 рівними і послідовним платежами (надалі – внески) в сумі 128697,27 грн. кожний, перший з яких повинен бути здійснений через 12 місяців після дати, коли вартість поставленого за договором обладнання та послуг перевищить 50% загальної вартості договору. Строк оплати кожного з наступних 11 внесків становить 3 місяці після строку оплати попереднього внеску.
14.12.2005 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 1732104,00 грн., що підтверджується накладною № 041 від 13 грудня 2005 р. Товар за цією накладною було отримано уповноваженою особою відповідача 14 грудня 2005 р.
Вказана дата є датою першої суттєвої поставки - яка згідно з умовами договору визначена сторонами як дата, коли вартість поставленого за договором обладнання і послуг, перевищить 50 % загальної вартості договору.
В зв’язку з цим саме від цієї дати обраховуються строки платежів за товарним кредитом, а терміном сплати першого внеску згідно з п. 3 додатку № 3 до договору є 14.12.2006 р.
Відповідно наступні внески за товарним кредитом повинні були бути сплачені в такі терміни: 14.03.2007 р. - строк сплати 2-го внеску згідно з п. 3 Додатку № 3 до договору; 14.06.2007 р. - строк сплати 3-го внеску згідно з п. 3 Додатку № 3 до договору; 14.09.2007 р. - строк сплати 4-го внеску згідно з п. 3 Додатку № 3 до договору; 14.12.2007 р. - строк сплати 5-го внеску згідно з п. 3 Додатку № 3 до договору; 14.03.2008 р. - строк сплати 6-го внеску згідно з п. 3 Додатку № 3 до договору; 16.06.2008 р. - строк сплати 7-го внеску згідно з п. 3 Додатку № 3 до договору; 15.09.2008 р. - строк сплати 8-го внеску згідно з п. 3 Додатку № 3 до договору; 15.12.2008 р. - строк сплати 9-го внеску згідно з п. 3 Додатку № 3 до договору; 16.03.2009 р. - строк сплати 10-го внеску згідно з п. 3 Додатку № 3 до договору; 15.06.2009 р. - строк сплати 11-го внеску згідно з п. 3 Додатку № 3 до договору; 14.09.2009 р. - строк сплати 12-го внеску згідно з п. 3 Додатку № 3 до договору.
Зазначені строки сплати були визначені позивачем при розрахунку ціни позову з врахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України.
Відповідач сплатив отримане обладнання та послуги лише частко - в сумі 1603765,98 грн., а саме здійснив оплату 356392,44 грн. згідно з п. 1 додатку № 3 до договору, 475189,92 грн. – згідно з п. 2 того ж додатку до договору і перші шість внесків за товарним кредитом (128697,27 грн. кожний) згідно з п. 3 додатку № 3 до договору.
Також настали строки сплати сьомого, восьмого та дев’ятого внесків за товарним кредитом, але вони не були сплачені відповідачем.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки зобов’язання зі сплати внесків за товарним кредитом є грошовим, зазначені суми повинні бути сплачені з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
З додатку № 1 до позовної заяви вбачається, що борг відповідача зі сплати внесків за товарним кредитом, строк сплати яких настав на час подання позивачем позовної заяви згідно з умовами договору поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р., з врахуванням інфляції за весь час прострочення становить 404 881,61 грн., в т. ч. 386 091,81 грн. - борг зі сплати внесків без врахування інфляції, 18 789,80 грн. – сума, на яку збільшився борг зі сплати внесків за рахунок інфляції за час прострочення.
26.12.2008 р. позивач звернувся з повторною вимогою про оплату прострочених платежів, але і вона не виконана відповідачем.
В ч. 1 ст. 1057 ЦК України закріплено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит).
Умовами договору поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. щодо товарного кредиту передбачено з однієї сторони передання відповідачем позивачу грошових коштів, а з іншої сторони – надання кредиту як розстрочення оплати товарів (робіт, послуг).
Тому суд вважає, що умови даного договору поставки щодо надання товарного кредиту відповідають наведеному в ЦК України визначенню комерційного кредиту, внаслідок чого до відносин сторін в цій частині повинні застосовуватися відповідні норми законодавства щодо комерційного кредиту.
В ч. 2 ст. 1057 ЦК України вказано, що до комерційного кредиту застосовуються положення ст. 1054 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.
Інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло спірне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (щодо комерційного кредиту в даному випадку – договору поставки).
В ч. 2 ст. 1050 параграфа 1 «Позика» тієї ж глави ЦК України зазначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
В ч. 1 ст. 628 ЦК України закріплено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (такі умови є обов’язковими для сторін незважаючи на те, що вони не були безпосередньо закріплені в спірному договорі).
Оскільки інше не встановлено договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. і не суперечить суті зобов’язання, яке існує між сторонами, наведені норми застосовуються і до спірних правовідносин.
Тому позивач внаслідок прострочення відповідачем оплати чергових внесків по товарному кредиту за договором поставки набув право вимагати сплати частини товарного (комерційного) кредиту, що залишилася (строк оплати якої не наступив згідно з умовами договору на момент пред’явлення відповідної вимоги) на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Крім того, в п. 6 додатку № 3 до договору поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. зазначено, що якщо затримка будь-якого з платежів за п. п. 3-4 даної Фінансової угоди перевищує 60 днів, продавець вправі вимагати дострокового і негайного погашення всієї суми заборгованості за товарним кредитом. Затримка сьомого та восьмого внесків за товарним кредитом перевищує 60 календарних днів, внаслідок чого в позивача виникло право вимагати дострокового і негайного погашення всієї суми заборгованості за товарним кредитом, зокрема тієї частини, строк сплати якої повинен був настати в майбутньому.
Сума такої заборгованості за товарним кредитом становить 386091,81 грн. і складається з сум 10-го, 11-го і 12-го внесків.
09.01.2009 р. позивач звернувся до відповідача ще з однією вимогою про погашення боргу за простроченими внесками з врахуванням інфляції за період прострочення, процентів і штрафних процентів, а також про дострокову і негайну сплату частини товарного (комерційного) кредиту, що залишилася, в сумі 386 091,81 грн.
Розрахунок даної суми наведено в додатку № 2 до даної позовної заяви.
В ч. 2 ст. 530 ЦК України вказано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Однак до цього часу вимога позивача про дострокове повернення частини товарного (комерційного) кредиту, що залишилася, не виконана відповідачем, в зв’язку з чим в нього виник борг зі сплати позивачу відповідної суми.
В ст. 536 ЦК України закріплено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Оскільки умови договору поставки щодо надання товарного кредиту відповідають законодавчому визначенню комерційного кредиту, то з урахуванням приписів ч. 2 ст. 1057, ч. 2 ст. 1054, ст. 1048 ЦК України позивач має право на отримання процентів за товарним (комерційним) кредитом.
В ч. 1 ст. 1048 ЦК України закріплено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Доповненням № 08-01 від 10.03.2008 р. п. 4 додатку № 3 до договору було викладено в новій редакції.
Даним пунктом було встановлено суму процентів за товарним кредитом окремо на суму кожного з перших шести внесків.
Стосовно процентів за товарним кредитом на інші внески (з 7-го по 12-й) було зазначено наступне.
На залишок заборгованості покупця перед продавцем за товарним кредитом нараховується кредитний процент із розрахунку 12% річних. Кількість днів користування товарним кредитом – кількість днів між датою чергового внеску і датою попереднього внеску. Проценти за товарним кредитом повинні бути оплачені в ті ж строки, що і внески, передбачені п. 3 даної фінансової угоди (внески на оплату основної суми товарного кредиту).
Відповідач не сплатив не тільки чергові внески за товарним кредитом (сьомий, восьмий та дев’ятий), але і відповідні суми процентів.
Позивач зазначає, що станом на 16.01.2009 р. борг відповідача зі сплати процентів за товарним кредитом становив 77 987,56 грн., в т. ч. за 2008 р. - 73925,64 грн., а за 2009 р. – 4061,92 грн.
Розрахунок суми боргу зі сплати процентів за товарним кредитом в 2008 р. наведено в додатку № 3 до позовної заяви , а в 2009 р. – в додатку № 4 до позовної заяви.
П. 6 додатку № 3 до договору JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. передбачено, що покупець сплатить продавцю штрафний процент за кожен день затримки платежів, що здійснюються згідно з п. п. 2-4 даної Фінансової угоди. Такий штрафний процент нараховується із розрахунку 18% річних (але не більше максимальної ставки передбаченої законодавством) на прострочені суми в гривнях, із розрахунку 360 днів в році, до факту отримання оплати.
Сума штрафного проценту, який відповідач повинен сплатити у зв’язку з простроченням сплати сьомого, восьмого та дев’ятого внесків, станом на 16.01.2009 р. становила 23 745,15 грн.
Розрахунок суми штрафних процентів за договором наведено в додатку № 5 до позовної заяви.
Господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо невизначеності правої природи штрафного проценту за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р.
Штрафний процент за вказаним договором обчислено у відсотках від прострочених платежів (сум несвоєчасно виконаних грошових зобов’язань), за кожен день затримки платежів (прострочення виконання).
Тому наведене сторонами в досліджуваному договорі визначення штрафного проценту відповідає визначенню пені в ч. 3 ст. 549 ЦК України.
Крім того, господарський суд зазначає, що за ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Також в цій нормі передбачено, що договором можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
В ч. 6 ст. 232 ГК України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
П. 6 додатку № 3 Фінансова угода до договору поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. передбачено, що штрафний процент за затримку платежів, що здійснюються за товарним кредитом, нараховується до факту отримання оплати.
Тому суд приходить до висновку, що умовами договору між сторонами передбачено інший у порівнянні з передбаченим ч. 6 ст. 232 ГК України строк для нарахування штрафних санкцій, в зв’язку з чим норма ч. 6 ст. 232 ГК України не може бути застосована при вирішенні даного спору.
Судом встановлено, що штрафні проценти були нараховані позивачем виходячи з їх розміру, встановленого в договорі поставки, а саме 18% річних, що є меншим від розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення (з 30.04.2008 р. - 12,0% згідно з постановою НБУ від 21.04.2008 р. N 107, з 16.02.2009 р. - 12,0% згідно з листом НБУ від 16.02.2009 р. N 14-011/778-2395).
Таким чином, позивачем при розрахунку суми штрафного проценту дотримано вимоги ч. 2 ст. 343 ГК України і ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до яких розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі вищевикладених обставин справи господарським судом встановлено, що загальна сума позовних вимог позивача відповідає визначеній у позовній заяві і становить 892 706,13 грн., в тому числі:
790 973,42 грн. - основна сума боргу з врахуванням інфляції за весь час прострочення, в. т. ч.: 404 881,61 грн. - борг відповідача з врахуванням інфляції за весь час прострочення з платежів за товарним кредитом, строк сплати яких настав на час подання позивачем позовної заяви згідно з умовами договору поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р.; 386 091,81 грн. – борг відповідача, який виник внаслідок невиконання вимоги про дострокову і негайну сплату залишку товарного (комерційного) кредиту, що залишився, за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р.,
77 987,56 грн. – проценти за товарним кредитом за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р.,
23 745,15 грн. – штрафні проценти за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р.
В ході судового розгляду справи відповідач не висловив заперечень щодо методологічних та арифметичних аспектів здійснення позивачем розрахунку ціни позову.
Позивач визначив суму позовних вимог на підставі розрахунку, який було здійснено станом на 16.01.2009 р. Станом на дату постановлення рішення суду по справі сума позовних вимог позивача могла збільшитися за рахунок збільшення часу прострочення з боку відповідача.
Однак позивач не заявив про збільшення позовних вимог, що не позбавляє його права на стягнення інших належних йому за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. сум (в т. ч. внаслідок збільшення часу прострочення відповідача після 16.01.2009 р.) за окремим позовом.
Господарський суд вважає, що доводи відповідача, викладені в зустрічній позовній заяві, є необґрунтованими, в зв’язку з чим в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
В ч. 1 ст. 92 ЦК України закріплено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи.
В п. 8.1 статуту відповідача визначено органи управління товариством.
Тому з положень статуту випливає, що зазначені в даному пункті органи мають повноваження з управління товариством. Одним з таких органів за цим пунктом статуту є Голова товариства.
Згідно з підпунктом «ж» пункту 8.3 статуту ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» вибори Голови товариства, затвердження його прав та повноважень віднесені до компетенції Зборів учасників товариства.
В п. 8.19 статуту відповідача встановлено, що Голова товариства від імені товариства видає разові довіреності на право витрачання коштів товариства, укладення контрактів від імені товариства, взяття від імені товариства матеріальних або фінансових зобов’язань, або іншої діяльності, яка перевищує повноваження виконавчого органу – Генерального директора.
Господарський суд вважає, що з даного положення статуту відповідача вбачається, що Голова товариства має повноваження на укладення будь-яких договорів (контрактів), взяття від імені товариства матеріальних або фінансових зобов’язань, як тих, що входять до компетенції Генерального директора товариства, так і тих, вчинення яких перевищує його повноваження, оскільки делегувати можна лише ті повноваження, право на здійснення яких посадова особа має сама.
Голова товариства може мати додаткові повноваження за рішенням Зборів учасників товариства (п. 8.24 статуту ТОВ «ТК «Велтон.Телеком»).
16.12.2004 р. загальними зборами учасників ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» (протокол № 80) було вирішено, що крім повноважень, передбачених Статутом ТОВ "ТК "Велтон.Телеком", Голова товариства - Процюк Анатолій Тимофійович має наступні додаткові повноваження:
Діє від імені Товариства без Довіреності, у тому числі: представляє інтереси Товариства в усіх підприємствах, установах, організаціях як в Україні, так і за кордоном; вчиняє будь-які правочини;
Від імені Товариства видає Виконавчому директору, директорам структурних підрозділів, у тому числі відокремлених структурних підрозділів (директорам філій), нотаріально оформлені (генеральні) довіреності;
Від імені Товариства видає Виконавчому директору, директорам структурних підрозділів, у тому числі відокремлених структурних підрозділів (директорам філій) разові довіреності (у тому числі нотаріально оформлені) на право вчинення відповідних дій, що виходять за межі їх повноважень, наданих генеральними довіреностями (нотаріально оформленими);
Від імені Товариства видає разові довіреності (у тому числі нотаріально оформлені) іншим особам у відповідності з чинним законодавством України;
Від імені Товариства укладає контракти з Виконавчим директором, директорами філій строком на 1 (один) рік;
Від імені Товариства укладає Колективний договір (угоду) та договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність у відповідності з чинним законодавством України;
Затверджує штатний розклад Товариства, у тому числі штатний розклад відокремлених структурних підрозділів (філій);
Підписує фінансову звітність (у тому числі квартальні та річні баланси, звіти про прибутки та збитки) та іншу звітність Товариства у відповідності з чинним законодавством України;
Підписує платіжні банківські документи на здійснення платежів з усіх поточних рахунків Товариства;
Затверджує переліки, плани, концепції, прейскуранти, каталоги;
Затверджує Положення, Порядки, Процедури та інші внутрішні документи, що стосуються діяльності Товариства.
25.11.2005 р. загальними зборами учасників відповідача (протокол № 108) Процюка А. Т. було переобрано на посаду Голови товариства на новий термін – 5 (п’ять) років та вирішено, що крім повноважень, передбачених статутом ТОВ «Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком», він має такі ж додаткові повноваження як зазначено в рішенні загальних зборів учасників товариства від 16.12.2004 р. (протокол № 80).
Спірний договір і доповнення до нього було підписано Головою ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» при здійсненні вищевикладених повноважень.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» від 06.11.2007 р. (протокол № 21/2007) Процюк А. Т. був звільнений з 20.11.2007 р. з посади Голови товариства за власним бажанням, а з 21.11.2007 р. на цю посаду був обраний Бондаренко В. М.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» від 07.03.2008 р. (протокол № 1/2008) Бондаренко В. М. був звільнений з 07.03.2008 р. з посади Голови товариства за власним бажанням, а з 11.03.2008 р. на посаду Голови товариства був обраний Процюк А. Т.
Цим рішенням також було вирішено: «…Крім повноважень, передбачених Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком", затвердити наступні додаткові повноваження Голови Товариства з обмеженою відповідальністю Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" - Процюка Анатолія Тимофійовича:
Діє від імені Товариства без Довіреності, у тому числі: представляє інтереси Товариства в усіх підприємствах, установах, організаціях як в Україні, так і за кордоном; вчиняє будь-які правочини;
Від імені Товариства видає Виконавчому директору, директорам структурних підрозділів, у тому числі відокремлених структурних підрозділів (директорам філій), нотаріально оформлені (генеральні) довіреності;
Від імені Товариства видає Виконавчому директору, директорам структурних підрозділів, у тому числі відокремлених структурних підрозділів (директорам філій) разові довіреності (у тому числі нотаріально оформлені) на право вчинення відповідних дій, що виходять за межі їх повноважень, наданих генеральними довіреностями (нотаріально оформленими);
Від Імені Товариства видає разові довіреності (у тому числі нотаріально оформлені) іншим особам у відповідності з чинним законодавством України;
Від імені Товариства укладає контракти з Виконавчим директором, директорами філій строком на 1 (один) рік;
Від імені Товариства укладає Колективний договір (угоду) та договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність у відповідності з чинним законодавством України;
Затверджує штатний розклад Товариства, у тому числі штатний розклад відокремлених структурних підрозділів (філій);
Підписує платіжні банківські документи на здійснення платежів з усіх поточних рахунків Товариства, в разі необхідності;
Затверджує концепції, прейскуранти, тарифи на послуги Товариства;
Затверджує результати тендерів на закупку товарів (робіт, послуг) у сторонніх організацій;
Затверджує використання торгових марок;
Затверджує Положення, Порядки, Процедури та інші внутрішні документи, що стосуються діяльності Товариства.
Наведені обставини свідчать, що Голова ТОВ «ТК «Велтон.Телеком» Процюк А. Т. у відповідності зі статутом даного товариства та рішеннями загальних зборів учасників мав повноваження на вчинення будь-яких правочинів від його імені, зокрема і на укладення договору поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
В п. 9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» зазначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Відповідач схвалив спірний договір шляхом укладення доповнень до них. Позивачем надані докази наявності належних повноважень на підписання таких доповнень в осіб, які укладали їх від імені відповідача.
Також відповідачем за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. здійснено часткову оплату отриманого товару та послуг, що підтверджується банківськими виписками, копії яких надані до матеріалів справи позивачем.
Стосовно посилань відповідача на невизначеність у правонаступництві за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. внаслідок того, що з ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» було виділено нову юридичну особу – ТОВ «Велтон.Телеком» господарський суд зазначає наступне.
27.04.2007 р. загальними зборами учасників ТОВ «Телекомунікаційна компанія «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» (протокол № 11/2007) було вирішено у зв’язку з економічною доцільністю виділити з товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» нову юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю з переданням йому як правонаступнику частини майна, прав та обов’язків відповідно до ст. 109 ЦК України.
01.08.2007 р. рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Телекомунікаційна компанія «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» (протокол № 15/2007) було вирішено виділити з товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» товариство з обмеженою відповідальністю «Велтон.Телеком», яке є правонаступником частини майна, прав та обов’язків товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком» (код ЄДРПОУ 30184815) відповідно до розподільчого балансу ТОВ «Телекомунікаційна компанія «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ», затвердженого цими зборами, та чинного законодавства України. Даним рішенням також затверджено розподільчий баланс ТОВ «Телекомунікаційна компанія «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ», за яким частина майна, прав та обов’язків ТОВ «Телекомунікаційна компанія «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» переходять до правонаступника - ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ».
Копія розподільчого балансу ТОВ «Телекомунікаційна компанія «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» долучена до матеріалів справи.
З наданого до матеріалів справи витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців вбачається, що ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» було зареєстроване як юридична особа також 01.08.2007 р.
В ч. 2 ст. 109 ЦК України закріплено, що до виділу застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
З розподільчого балансу ТОВ «Телекомунікаційна компанія «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ», копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що він не містить зазначених відомостей щодо позивача та/або договору поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надала в судовому засіданні зведений акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, дебіторсько-кредиторської заборгованості, інших активів і пасивів від ТОВ «ТК «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» на ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ».
В даному акті та додатках до нього відповідачем і третьою особою було визначено конкретний обсяг прав та обов’язків, іншого майна, які внаслідок виділу переходять від ТОВ «Телекомунікаційна компанія «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» до ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ».
Зі зведеного акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, дебіторсько-кредиторської заборгованості, інших активів і пасивів від ТОВ «ТК «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» на ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ», актів приймання-передачі дебіторської і кредиторської заборгованості, акту приймання-передачі господарських договорів, які є додатками до зведеного акту, вбачається, що до ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» не передавалися від ТОВ «ТК «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» в процесі виділу права і обов’язки за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» не є в будь-якій частині правонаступником ТОВ «Телекомунікаційна компанія «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р.
Також господарський суд зазначає, що позивачем надані до матеріалів справи копії актів звірок взаємних розрахунків, з яких вбачається, що відповідач - ТОВ «Телекомунікаційна компанія «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» станом на 02.08.2007 р., тобто вже після затвердження розподільчого балансу між ТОВ «ТК «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» і ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ», має заборгованість перед позивачем за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. в сумі 1158275,43 грн.
Після цього відповідачем було сплачено за вказаним договором такі кошти: 128 697,27 грн. (пл. доручення № 10107 від 05.10.2007 р.), 128 697,27 грн. (пл. доручення № 18757 від 27.12.2007 р.), 128 697,27 грн. (пл. доручення № 1249 від 14.03.2008 р.).
В зв’язку з цим сума залишку товарного кредиту за договором JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р. зменшилася до 772 183,62 грн., що відповідає сумі вимог позивача щодо стягнення основної суми боргу за даними договором без врахування індексу інфляції.
Також вже після затвердження розподільчого балансу між ТОВ «ТК ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» і ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» відповідач здійснював сплату процентів за товарним кредитом за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р., що підтверджується копіями долучених до матеріалів справи банківських виписок.
Вказаним актом звірки та вищезазначеними діями відповідач по справі підтвердив, що саме він, а не третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог, є зобов’язаним перед позивачем за договором поставки JUA630-О-05042 від 29.07.2005 р.
Також господарський суд зазначає, що на вимоги про визнання договорів недійсними поширюється загальний строк позовної давності, який згідно зі ст. 257 ЦК України становить три роки.
Позивач у відзиві на зустрічну позовну заяву посилаючись на ч. 3 ст. 267 ЦК України вимагає застосування позовної давності при вирішенні спору щодо визнання спірного договору недійсним.
Відповідач не просив суд поновити строк позовної давності та не наводив відповідних підстав.
Тому дана обставина також є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову.
Дослідивши обставини справи і оцінивши, керуючись законом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, докази по справі, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову повинно бути відмовлено.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, сплачене позивачем за подання первісного позову у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 8927,06 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 гривень слід покласти на відповідача, а сплачене відповідачем державне мито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. за подання зустрічного позову, суд покладає на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком".
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 106, 107, 109, 241, 530, 536, 543, 625, 628, 1048, 1050, 1054, 1057 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст. 11 Закону України ”Про судоустрій”, ст.ст. 1, 12, 27, 32, 33, 38, 41, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" про призначення судової бухгалтерської експертизи відмовити.
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.
Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" про відкладення розгляду справи до отримання документально оформленого результату заяви про відвід судді повністю.
Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" про відкладення розгляду справи до отримання документально оформленого розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу заступника голови господарського суду Харківської області від 20.02.2009 року по справі № 60/22-09 повністю.
Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" про відкладення розгляду справи до отримання документально оформленого розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу судді господарського суду Харківської області від 20.02.2009 року по справі № 60/22-09 повністю.
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ ЧЕЗАРА" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" (61070 м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 30184815, п/р 26000820029540 в Київському відділенні ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, п/р 007064505800 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ ЧЕЗАРА" (14030, м. Чернігів, вул. Одинцова, 25; код ЄДРПОУ 22825155; п/р 2600900014057 в ФВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Чернігів, МФО 353649) 790 973,42 грн. основного боргу, 77 987,56 грн. боргу зі сплати процентів за товарним кредитом, 23 745,15 грн. штрафних процентів, 8927,06 грн. витрат зі сплати державного мита, 118 грн. витрат зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" відмовити повністю.
Повний текст рішення підписано 03 березня 2009 року.
Суддя
Судове рішення № 3086468, Господарський суд Харківської області було прийнято 27.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 60/22-09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: