Постанова № 30864672, 17.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року № 813/1610/13-а

13 год. 00 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

з участю:

представник позивача Демчик О.І.

представник відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Рівненафтобаза" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області ДПС.

Обставини справи.

Позивач, приватне акціонерне товариство "Рівненафтобаза", звернувся 28.02.2013 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003551550 прийнятого 31.10.2012 року відповідачем, Державною податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області ДПС.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення з підстав невірного трактування відповідачем норм чинного податкового законодавства стосовно від'ємного значення об'єкта оподаткування та від'ємного фінансового результату.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Відповідач представника у судове засідання не направив, повідомлявся належним чином. У надісланому на адресу суду запереченні відповідач позовні вимоги заперечив з тих підстав, що позивач мав право враховувати починаючи з І півріччя 2012 року і наступних звітних періодах 2012 року лише 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем 26.09.2012 року проведено камеральну перевірку декларації позивача з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, про що складено акт №276/115/15-150/03482620 (а.с.9-11).

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 31.10.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 2189446,25 грн. (за основним платежем - 1751557 грн., штрафна (фінансова санкція - 437889,25 грн.) (а.с.8).

Згідно акта перевірки, оскаржуване податкове-повідомлення-рішення прийнято з тих підстав, що позивачем в декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, поданій 07.08.2012 р., порушено норму Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, передбачену пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX даного кодексу, а саме: «у платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше, у звітних (податкових) періодах, починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року враховується лише 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року». За даними податкових декларацій з податку на прибуток дохід за 2011 рік ПРАТ "Рівненафтобаза» становив 34681495,0 грн. (рядок 03 податкової декларації за період І кварталу 2011 року та рядок 01 податкової декларації з податку па прибуток за період II-IV квартал 2011 року). Збиток (-) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами за підсумками минулого року обліковувався в сумі «- 573773,0 грн.», та збиток від операції з векселями за підсумками минулого року обліковувався в сумі «-12221016,0 грн.» Проте в Додатку ЦП «Цінні папери» до податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року суб'єкт господарювання в рядку 1.3 та 3.3 «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» переносить всі збитки, а не 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату, які рахуються станом на 01.01.2012 року, чим порушено пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України № 2755-VI від 2.2010 року із змінами та доповненнями, що в свою чергу призводить до заниження об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності та значних розмірів втрат податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін визначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 1 ст. 163 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі - ГК України) суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання.

Згідно зі ст. 163 ГК України та ст. 3 Закон України „Про цінні напери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року № 3480-IV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 3480-IV) цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передання прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Здійснюючи випуск цінних паперів, емітент бере на себе зобов'язання щодо забезпечення реалізації прав, які посвідчуються такими цінними паперами.

Інвестиціями відповідно до ст. 1 Закону України „Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 року № 1560 є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери.

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) згідно Закону № 3480-IV - це сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Учасниками фондового ринку є емітенти, інвестори, саморегульовані організації та професійні учасники фондового ринку.

Емітентами є юридичні особи, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед власниками.

Інвесторами в цінні папери можуть бути фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Згідно з п. 3 ст. 165 ГК України встановлено, що операції купівлі - продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торгівці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів, а частиною 1 ст. 165 Господарського кодексу обмежено коло джерел фінансування для придбання цінних паперів. Такі операції можуть здійснюватися суб'єктами господарювання тільки за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит „якщо інше не передбачено законом".

Відповідно до п.п.14.1.244 п. 14 ст. 14 ПК України, товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Таким чином, цінний папір у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, розглядається у ПК України як товар.

Водночас у п.п. 14.1.81. п. 14 ст. 14 ПК України визначено, що інвестиції - це господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. При цьому господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів, відносяться до фінансових інвестицій і можуть бути або прямими (внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою), або портфельними (купівля цінних паперів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку). Під реінвестицією маються на увазі господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

З матеріалів справи судом встановлено укладення позивачем з ТзОВ "Перун Плюс":

- договору №9/07БО/28/11Б від 07.12.2011р. (а.с.55-56), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491792 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.172), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.57);

- договору №9/07БО/29/11Б від 07.12.2011р. (а.с.58-59), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491793 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.173), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.60);

- договору №9/07БО/30/11Б від 07.12.2011р. (а.с.61-62), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491794 номінальною вартістю 465000 грн.(а.с.174), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.63);

- договору №9/07БО/31/11Б від 07.12.2011р. (а.с.64-65), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491795 номінальною вартістю 165000 грн.(а.с.175), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.66);

- договору №9/07БО/13/11Б від 07.12.2011р. (а.с.67-68), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491723 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.176), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.69);

- договору №9/07БО/14/11Б від 07.12.2011р. (а.с.70-71), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491724 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.177), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.72);

- договору №9/07БО/15/11Б від 07.12.2011р. (а.с.73-74), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491725 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.178), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.75);

- договору №9/07БО/16/11Б від 07.12.2011р. (а.с.76-77), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491726 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.179), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.78);

- договору №9/07БО/17/11Б від 07.12.2011р. (а.с.79-80), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491727 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.180), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.81);

- договору №9/07БО/18/11Б від 07.12.2011р. (а.с.82-83), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491728 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.181), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.84);

- договору №9/07БО/19/11Б від 07.12.2011р. (а.с.85-86), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491729 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.182), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.87);

- договору №9/07БО/20/11Б від 07.12.2011р. (а.с.88-89), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491730 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.183), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.90);

- договору №9/07БО/21/11Б від 07.12.2011р. (а.с.91-92), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491794 номінальною вартістю 600000 грн. (а.с.184), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.93);

- договору №9/07БО/22/11Б від 07.12.2011р. (а.с.94-95), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491732 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.185), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.96);

- договору №9/07БО/23/11Б від 07.12.2011р. (а.с.97-98), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491733 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.186), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.99);

- договору №9/07БО/24/11Б від 07.12.2011р. (а.с.100-101), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491734 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.187), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.102);

- договору №9/07БО/25/11Б від 07.12.2011р. (а.с.103-104), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491735 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.188), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.105);

- договору №9/07БО/26/11Б від 07.12.2011р. (а.с.106-107), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491736 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.189), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.108);

- договору №9/07БО/27/11Б від 07.12.2011р. (а.с.109-110), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1491737 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.190), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.111);

- договору №9/07БО/12/11Б від 07.12.2011р. (а.с.55-56), предметом якого є купівля позивачем простого векселя АА1489067 номінальною вартістю 600000 грн.(а.с.191), переданого позивачеві згідно акта прийому передачі від 07.12.2011р. (а.с.114).

Відповідно до долученого позивачем фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (баланс на 31.12.2011р.) (а.с.126), витрати на придбання вищевказаних векселів включені до рядка 220 "поточні фінансові інвестиції", де на кінець звітного періоду вказана сума 11390,7 тис. грн.

Згідно поданої позивачем 07.08.2012 р декларації з податку па прибуток за І півріччя 2012 року (а.с.15-16) дохід за 2011 рік ПРАТ "Рівненафтобаза» становив 34681495,0 грн. (рядок 03 податкової декларації за період І кварталу 2011 року та рядок 01 податкової декларації з податку па прибуток за період II-IV квартал 2011 року). Збиток (-) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами за підсумками минулого року обліковувався в сумі «- 573773,0 грн.», та збиток від операції з векселями за підсумками минулого року обліковувався в сумі «-12221016,0 гри.» (а.с.18).

У Додатку ЦП «Цінні папери» до податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року позивач в рядку 1.3 та 3.3 «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» переніс всі збитки, а не 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату, які рахуються станом на 01.01.2012 року.

З матеріалів справи судом встановлено укладення 12.12.2011р. ТзОВ «Перун Плюс» договорів про уступку права вимоги №П-08/12-12 (а.с.127), №П-09/12-12 (а.с.129), №П-10/12-12 (а.с.131), №П-11/12-12 (а.с.133), №П-12/12-12 (а.с.136), №П-13/12-12 (а.с.138), №П-14/12-12 (а.с.140), №П-15/12-12 (а.с.143) та укладення 13.12.2011 р. договорів №П-16/13-12 (а.с.145), №П-17/13-12 (а.с.147), №П-18/13-12 (а.с.150), №П-19/13-12 (а.с.152), №П-20/13-12 (а.с.154), №П-21/13-12 (а.с.156), №П-22/13-12 (а.с.159), №П-23/13-12 (а.с.161), №П-24/13-12 (а.с.163), №П-25/13-12 (а.с.166), №П-26/13-12 (а.с.168), №П-27/13-12 (а.с.170), за якими ТзОВ «Перун Плюс» (кредитор) передало новому кредитору ЗАТ «Транспортні комунікації» всі права належні ТзОВ «Перун Плюс» за укладеними з позивачем договорами купівлі продажу векселів, зокрема права вимоги до позивача про оплату придбаних позивачем векселів.

Оплата придбаних векселів здійснена позивачем відповідно до платіжних доручень №53 від 30.01.2012 р. (а.с.128), №54 від 30.01.2012 р. (а.с.130), №55 від 30.01.2012 р. (а.с.132), №56 від 30.01.2012 р. (а.с.134), №57 від 31.01.2012 р. (а.с.135), №58 від 31.01.2012 р. (а.с.137), №59 від 31.01.2012 р. (а.с.139), №60 від 31.01.2012 р. (а.с.141), №61 від 31.01.2012 р. (а.с.142), №63 від 31.01.2012 р. (а.с.144), №64 від 31.01.2012 р. (а.с.146), №65 від 31.01.2012р. (а.с.148), №66 від 31.01.2012 р. (а.с.149), №67 від 31.01.2012 р. (а.с.151), №68 від 31.01.2012 р. (а.с.153), №69 від 31.01.2012 р. (а.с.155), №70 від 31.01.2012р. (а.с.157), №71 від 31.01.2012 р. (а.с.158), №73 від 31.01.2012 р. (а.с.160), №74 від 31.01.2012 р. (а.с.162), №75 від 31.01.2012 р. (а.с.164), №76 від 01.02.2012р. (а.с.165), №77 від 01.02.2012р. (а.с.167), №78 від 01.02.2012 р. (а.с.169)

Відповідно до пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Пунктом 150.1 статті 150 зазначеного Кодексу встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла до 01.07.2012 року, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» №4834-VI, який набрав чинності 01.07.2012 року, пункт 3 Підрозділ 4 Перехідних положень Податкового кодексу України викладено в новій редакції, яким визначено особливості застосування пункту 150.1 статті 150 ПК України у 2012-2015 роках, а саме зазначено, що протягом 2012-2015 років (починаючи з другого півріччя 2012 року) від'ємне значення об'єкта оподаткування, що утворилося станом на 01.01.2012 року, враховується платниками з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення на рік.

За цих умов платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 01.01.2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012-2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31.12.2011 року.

Отже порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток і порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами за своєю економічною природою є різними.

У першому випадку мова йде про перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на витрати в наступних податкових періодах до повного погашення, а в другому - про перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Таким чином, позитивний результат від торгівлі цінними паперами, розрахований згідно до ст. 153.8 ПК України, включається до доходів у податковій декларації з податку на прибуток банку, що містить дані додатка ОД декларації, що включає позитивний результат від торгівлі цінними паперами. Цей результат, як окремий показник, не може призвести до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, який регулюється нормами п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень ПК України.

Виходячи з вищенаведеного, від'ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток з причини того, що даний від'ємний фінансовий результат за своєю суттю є витратами на придбання цінних паперів (не проданих на даний час), що були понесені в минулих податкових періодах.

Тому врахування в окремому податковому обліку лише частини витрат з придбання цінних паперів прямо суперечить нормі пункту 153.8 ст. 153 ПК України.

Прикінцевими положеннями ПК України передбачено, що операції з цінними паперами та деривативами, які придбані до набрання чинності розділом III ПК України, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Отже, зміни, які внесено до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень ПК України щодо застосування п. 150.1 ст. 150 ПК України відносяться тільки до визначення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за загальними правилами та відображеного у відповідному рядку податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Правова позиція, що обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування для врахування в наступних звітних періодах при застосуванні статті 150 Кодексу не передбачалось Законом N 4834 при застосуванні пункту 153.8 статті 153 Кодексу для визначення прибутку від операцій з цінними паперами і ніяким чином не обмежувало право платника податку враховувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах, оскільки це різні за економічним змістом і значенням показники при визначенні податкових зобов'язань, викладена у листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.09.2012 р. N 04-39/10-990.

Суд також звертає увагу відповідача на затверджену наказом ДПС України від 21.12.2012 р. №1160 узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, у якій зроблено висновок, що у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року), у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, 1 мільйон гривень та більше враховується лише по 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу, якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012.

Судом встановлено, що у від'ємному фінансовому результаті позивача містяться витрати на придбання веселів згідно вищенаведених договорів укладених з ТзОВ "Перун Плюс", які отримані позивачем згідно долучених до справи актів прийняття передачі від 07.12.2011 р. і станом на 01.01.2012 року позивачем не були продані, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Відтак до позивача за таких обставин теж не може бути застосовано обмеження щодо врахування лише по 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX ПК України.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів..

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Основні засади податкового законодавства України зазначені у ст. 4 ПК України, відповідно до п.4.1.4. якої, податкове законодавство України ґрунтується, серед інших, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Із вказаним принципом кореспондується норма закріплена у п. 56.21 ст.56 ПК України, про те, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином сукупність вищенаведених встановлених судом обставин підтверджено належними та допустимими доказами, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2294 грн. (а.с.7), то відповідно до ст. 94 КАС України такий слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області ДПС №0003551550 від 31.10.2012 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Рівненафтобаза» ( м. Львів, вул. Богданівська 15А, ЄДРПОУ 03482620) судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.04.2012 року о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.