Рішення № 3086409, 23.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2009 р. Справа № 15/01-12/4-59/09-09

вх. № 433/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

1-го відповідача - не з"явився;

2-го відповідача - Хоменко С.І., за довіреністю б/н від 02.02.2009р.

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Кам"янець-Подільське автотранспортне підприємство 16808, м. Кам'янець-Подільський

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Вантажні автомобілі", м. Харків;

2. Іноземного підприємства "АІС-Харків", м. Харків

про стягнення 21 960,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить зобов"язати Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Вантажні автомобілі" виконати рішення Господарського суду Харківської області від 04 червня 2007 року по справі №46/182-07 та наказ щодо повернення в натурі майна, одержаного на підставі договору купівлі-продажу; зобов"язати Іноземне підприємство "АІС-Харків" виплати завдану матеріальну та моральну шкоду ВАТ АТП-16808" на загальну суму 21960 грн.

Позивач в судове засідання свого повноважного представника не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Перший відповідач також в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник другого відповідача в судовому засіданні заперечував проти вимог заявленого позову з підстав, наведних у раніш поданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву (вх.2869).

Ухвалою суду від 09.02.2009р. суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення 2-го відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Позивач в позовній заяві просить зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Вантажні автомобілі" (1-й відповідач по справі) виконати рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2007р. по справі №46/182-07 щодо зобов"язання повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання правочину, обгрунтовуючи свої позовні вимоги п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України. Крім того, зазначає, що позивачу були спричинені майнові збитки в розмірі 11960,00 грн. та моральна шкода в сумі 10000,00 грн., які обгрунтовуються зривом виходу автотранспорту підприємства на маршрути.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного. (1-й відповідач по справі)

21 серпня 2006 року рішенням господарського суду Харківської області по справі № 05/96-06 з ТОВ "ВТК "Вантажні автомобілі" (1-й відповідач по справі) на користь ІП "АІС-Харків" (2-й відповідач по справі) було стягнуто заборгованості - 490 400,00 грн., пені - 53362,40 грн., державного мита - 5437,62 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 98,82 грн., про що 01.09.2006р. виданий наказ господарського суду.

Зазначене рішення в добровільному порядку виконано 1-им відповідачем не було, 2-й відповідач звернувся до відповідного відділу ДВС з метою виконання його в примусовому порядку.

В процесі виконання рішення було з'ясовано, що грошові кошти, нерухоме майно, на яке може бути звернуто стягнення у цьому виконавчому провадженні, у 1-го відповідача відсутні. Майном, на яке можна звернути стягнення, є 26 автомобілів ГАЗ, які знаходяться в користуванні ВАТ "АТП 16808" (позивач по справі), в зв'язку з чим виконавчий документ був переданий за місцем знаходження майна.

На підставі зазначених вище рішення та наказу від 15.02.2007р. з метою фактичного виконання державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС Хмельницької області Лабчуком Р.М. було виявлено, описано та арештовано 20 з 26 належних Боржникові автомобілів ГАЗ, про що складено акти опису й арешту майна серії АА № 383951 від 15.02.2007р. та серії АА № 383952 від 15.02.2007р. (копії актів наявні в матеріалах справи).

12 березня 2007 року позивач по справі звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відділу примусового виконання ДВС Хмельницької області про визнання права власності на описане та арештоване майно згідно зазначених вище актів та звільнення його з-під арешту, виконавче провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" було зупинено.

Свої позовні вимоги позивач аргументував тим, що арештовані актами 20 автомобілів в числі 26 автомобілів були придбані ним у 1-го відповідача за договорами купівлі-продажу № 200103/КП від 20.01.2003р. та № 011103/КП від 01.11.2003р. та належать йому на праві власності, в зв'язку з чим на зазначене майно не може бути звернуто стягнення.

Проте, рішенням господарського суду Харківської області від 04.06.2007р. по справі № 46/182-07 зазначені договори купівлі-продажу було визнано недійсними, в зв"язку з чим рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.02.2008р. по справі № 12/1628 у задоволенні позову ВАТ "АТП 16808" до ТОВ "ВТК "Вантажні автомобілі", ІП "АІС-Харків", третя особа ГУЮ в Хмельницькій області про визнання права на описане та арештоване майно згідно акту опису й арешту майна та звільнення його з-під арешту було відмовлено.

Таким чином, 26 автомобілів ГАЗ, на які державним виконавцем накладено арешт в рамках виконавчого провадження не належать позивачу і утримуються ним незаконно, а підстави, що зумовили зупинення виконавчого провадження, відпали.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" провадження з виконання наказу господарського суду по справі №05/96-06 було поновлено.

Частиною 3 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що якщо особа, у якої знаходиться майно боржника перешкоджає державному виконавцеві у його вилученні, таке майно вилучається у примусовому порядку. Аналогічні положення містяться і в п. 5.5.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. за № 74/5.

Крім того, стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, хто є сторонами у виконавчому провадженні (стягувач, в даному випадку ІП "АІС-Харків" - другий відповідач, та боржник, в даному випадку ТОВ "ВТК "Вантажні автомобілі" - перший відповідач), а ВАТ "АТП-16808" - позивач не є навіть учасником виконавчого провадження, склад яких визначений ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження".

У позивача вилучається майно, що належить першому відповідачу. Дії по вилученню майна є законними та обґрунтованими і прямо передбачені ч. 3 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно, вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди не можуть бути задоволені, оскільки дії, які нібито порушили права позивача, були абсолютно законними на відміну від дій позивача, який незаконно утримує чуже майно.

Правовідносини між позивачем та першим відповідачем, права та зобов'язання цих осіб відносно один одного не створюють жодних зобов'язань для 2-го відповідача та не можуть створювати перешкод у виконанні рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2006р. в справі №05/96-06.

Враховуючи вищеивкладене позовні вимоги необгрунтовані не підтверджені наявними в матеріалах доказами та суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Позивачем при подачі позовної заяви було надане платіжне доручення № 722 від 19.11.2008р., яке свідчить про перерахування до державного бюджету 135,00 грн. (меньше 1 % від ціни позову, яка становить 21960,00 грн., як зазначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із змінами та доповненнями від 03.11.06 за № 328-\/), тому до Державного бюджету України підлягає стягненню з позивача 84,60 грн. державного мита.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Кам"янець-Подільське автотранспортне підприємство 16808 (32300, м. Кам"янець-Подільський, вул. Драй-Хмари, 50, р/р 26009302230018 в м. Кам"янець-Подільському, відділення ПІБ, МФО 315416, код 03119285) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 84,60 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 25.02.2009р.

Справа №15/01-12/4-59/09-09