Ухвала суду № 30864074, 09.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 р.Справа № 2а-1870/7816/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.,

представника позивача- Нестеренко А.В.,

представника відповідача- Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2012р. по справі № 2а-1870/7816/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрекс"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрекс" (далі- ТОВ "Андрекс") до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі- ДПІ у м. Сумах) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 р. та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, під час перевірки встановлено, що ТОВ "Андрекс" оприбутковано товарно-матеріальні цінності від ТОВ «Регіон-центр». В ході перевірки та на відповідний запит податкового органу, позивачем не надано товарно-транспортних накладних по актам виконаних робіт №78а, №78, №83, №86, наказу керівника про затвердження норм робочого часу для вантажників, комірників, наказів про продовження робіт понаднормово. Апелянт вважає, що фактичне перевезення, приймання та облік отриманого товару від ТОВ «Регіон-центр» відсутнє, що вказує на безтоварний характер господарських операцій.

Апелянт зазначив, що позивачем не враховано до складу податкових зобов'язань в липні 2008 року суму від продажу товарно-матеріальних цінностей ТОВ «КТА» на суму 44233,18 грн.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Регіон-центр» мають реальний характер, що підтверджено первинними документами.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАСУ) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що службовими особами ДПІ у м. Сумах проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ "Андрекс" за період з 01.07.2007р. до 30.06.2010р., за результатами якої складено акт від 20.06.2012 року №1438/2250/30267728/26 (а.с. 9-61).

На підставі зазначеного акту винесені податкові повідомлення-рішення від 07.07.2012 року №0000392250/26988, яким позивачу донараховано податку на прибуток у розмірі 577 273грн., та застосовано фінансові санкції у розмірі 144 318грн.25коп.,; та від 07.07.2012 року №0000402250/26993, яким позивачу донараховано податку на додану вартість у розмірі 461818 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 115 454 грн.50 коп.(а.с.72,74).

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугував висновок в акті перевірки про відсутність підтвердження фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей від контрагента позивача, та використання їх у господарській діяльності.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " (в редакції чинній на час вчинення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на час вчинення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на вище викладене, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Регіон-Центр" (продавець) та ТОВ "Андрекс" (покупець) укладено договір поставки №19/05-10 від 19.05.2010 року, згідно із п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити в обумовлені строки товар - полістирол марки 825ES; 525, кількість якого обумовлюється в накладних (а.с.77-78).

На підтвердження реальності здійснення зазначеного договору позивачем надано копії видаткових накладних, податкових накладних, які в несені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 85-86,104-105,87,106-110).

Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 від 02.08.2010 року до договору поставки №19/05-10 від 19.05.2010 року, поставка товару здійснювалась на склад покупця за рахунок продавця. До 01.08.2010 року транспортування товару відбувалося за домовленістю позивача з ЗАТ "Київська Русь". Про фактичне виконання робіт по перевезенню вантажів автомобільним транспортом свідчать акти здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 113-116,186).

Оплата за надані послуги з перевезення вантажу здійснювалася в безготівковій формі, що вбачається з виписок з особового рахунку (а.с.197-202).

Оплата за придбаний товар підтверджується виписками з особового рахунку (а.с.88-90, 117-125).

Сума податку на додану вартість в розмірі 461 818 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту.

Придбаний товар - полістирол марки 825ES; 525 був безпосередньо використаний у власній господарській діяльності позивача, пов'язаній з виробництвом одноразового посаду, з метою подальшого отримання доходу, про що свідчать, зокрема, попередні калькуляції вартості виробництва продукції (а.с.91, 103, 126-135).

Крім того, за ТОВ "Андрекс" зареєстровано нежиле приміщення - виробничий комплекс, що вказує на наявність певної матеріальної бази для господарювання, на підприємстві є необхідне обладнання (екструдери) для виробництва одноразового посуду, що підтверджується наявною в матеріалах справи технічною документацією (а.с.181-183,191).

Враховуючи, що основним предметом діяльності ТОВ "Андрекс" є виробництво виробів із пластмас, у позивача існує реальна господарська потреба постійно закуповувати необхідну сировину для виготовлення одноразового посуду(а.с.190, 205).

З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивачем з ТОВ "Регіон-Центр" та правомірності віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідних сум витрат та сум податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем товарно-транспортних накладних по актам виконаних робіт №78а, №78, №83, №86, наказу керівника про затвердження норм робочого часу для вантажників, комірників, наказів про продовження робіт понаднормово, колегія суддів вважає такими, що не можуть бути беззаперечними доказами недійсності господарських операцій. Вище наведені факти у своїй сукупності підтверджують господарські взаємовідносини між ТОВ "Андрекс" та ТОВ "Регіон-Центр".

Враховуючи вище викладені обставини справи та положення правових норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про безпідставність прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням також положень п.п. 15.1.11 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАСУ суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 р. по справі № 2а-1870/7816/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 15.04.2013 р.