Ухвала суду № 30864070, 02.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р.Справа № 2а-14304/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.,

представника позивача- Межирицького А.О.,

представника відповідача- Полежака О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. по справі № 2а-14304/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" (далі- ТОВ "Компанія "СПО") до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі- ДПІ у Московському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі винесені відносно ТОВ "Компанія "СПО", а саме: №0000912220 від 09.08.2012р., №0000982220 від 22.08.2012р.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у Московському район подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача.

Так, на підставі наданих ДПІ у м.Дніпропетровськ акту №10175/7/22-5 від 09.07.2012 р «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія»Трейд- Оіл» та акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №404/2201/35860329 від 18.05.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Рест-Профі» щодо документального підтвердження господарських відносин, відсутності майна , трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу та іншого майна, яке необхідно для здійснення господарської діяльності, зроблено висновок про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності та встановлено ознаки фіктивної діяльності зазначених контрагентів позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції з ТОВ «Компанія»Трейд- Оіл» та ПП «Рест-Профі» мають реальний характер, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що з 24.07.2012р. по 26.07.2012р. фахівцями ДПІ у Московському районі м.Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Компанія "СПО" з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ "Компанія "Трейд-Оіл" та ПП "Рест-профі" за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. , за результатами якої складено акт перевірки від 26.07.2012р. № 1342/2220/36372211 (а.с. 26-52).

На підставі зазначеного зазначеного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №0000912220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 705855 грн.

13.07.2012р. фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Компанія "СПО" з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ "Компанія "Трейд-Оіл" за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. , за результатами якої складено акт перевірки від 13.07.2012р. №1247/2220/36372211 (а.с. 53-69).

На підставі зазначеного акту, ДПІ у Московському районі було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000982220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 594139,5 грн.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація встановлена за результатами складених іншими органами державної податкової служби актів перевірок діяльності контрагентів позивача, згідно яких вчинені правочини є нікчемними у зв'язку з відсутністю можливості здійснювати реальну господарську діяльність.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі- ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що в січні 2012 року позивачем було укладено договір поставки від 31.01.2012р. № 31/01 з ПП "Рест-Профі" на поставку запасних частин та матеріалів. Загальна суму договору складає 1799520 грн. (а.с. 70-72).

На підтвердження реальності вище зазначених господарських операцій, позивачем надано видаткову накладну, податкову накладну від 31.01.2012р. № 139 на суму 1799520 грн. , (а.с. 73,74).

Факт перевезення товару підтверджується копією договору оренди транспортного засобу від 01.04.2011р. № 05/11 та актом виконаних робіт № ам-0000032 (а.с.82-84).

Придбаний товар був доставлений та оприбуткований на орендованому, згідно договору оренди №22 від 01.01.2012 року, позивачем складі.

Сплата за поставлений товар відбулась шляхом передачі простих векселів, відповідно до умов зазначено договору, що не заперечувалось відповідачем.

В січні 2012 року позивачем було укладено договір поставки від 30.01.2012р. № 30/01 з ТОВ "Компанія "Трейд Оіл" на поставку запасних частин та матеріалів. Загальна суму договору складає 1023900 грн. (в т.ч. ПДВ 170650 грн.). В лютому 2012 року позивачем було укладено договір поставки від 03.02.2012р. б/н з ТОВ "Компанія "Трейд Оіл" на поставку запасних частин та матеріалів. Загальна суму договору складає 3000000 грн. (в т.ч. ПДВ 500000 грн.) (а.с. 86-88, 96-98).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні(а.с. 89, 99-109,90,110-118).

Факт перевезення товару, підтверджується наявними в матеріалах справи договором оренди транспортного засобу від 01.04.2011р. № 05/11 та актом виконаних робіт № ам-0000034 (а.с. 84-85).

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

Враховуючи вище викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивача з ПП "Рест-Профі" та ТОВ "Компанія "Трейд Оіл" та правомірності віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту.

Доказів того, що вказаний в отриманих, від контрагентів позивача, податкових накладних товар не використовувався (послуг не отримувались) позивачем у власній господарській діяльності ні акти перевірки, ні матеріали даної адміністративної справи на містять.

Посилання апелянта на акти перевірки про неможливість проведення зустрічних звірок ПП "Рест-Профі" та ТОВ "Компанія "Трейд Оіл",як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, колегія суддів вважає безпідставними та зазначає.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік(стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, перебування постачальників за юридичною адресою, від їх господарських та виробничих можливостей, а також від їх господарських взаємовідносин з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Зважаючи на те, що належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 р. по справі № 2а-14304/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 08.04.2013 р.