Постанова № 30863862, 17.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2013 року 14:09 № 826/3323/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоюст" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування Наказу №1915 від 23.11.2012, встановлення відсутності компетенції та визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень

за участю представників сторін:

від позивача: Курінна О.М.;

від відповідача: Колодяжна Л.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоюст» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ № 1915 від 23 листопада 2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Автоюст» з питань взаємовідносин з ПП «Марко+» за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року; встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, щодо визнання правочинів, укладених між ТОВ «Автоюст» та ПП «Марко+», нікчемними; визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, щодо визнання правочинів, укладених між ТОВ «Автоюст» та ПП «Марко+» такими, що є нікчемними.

Правова позиція обґрунтована порушенням податковим органом порядку та форми проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема, доводами позивача є: відсутність законних підстав для призначення перевірки, оскільки відповідь на інформаційний запит надавалась податковому органу у встановлені строки із одночасним доданням підтверджуючих документів та пояснень; а висновок податкового органу щодо нікчемність правочинів укладених ПП «Марко+» за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року є лише припущенням податкового органу та не має підтверджуючих доказів.

Крім цього, позивач наголошує на відсутності повноважень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби щодо визнання правочинів, укладених між ТОВ «Автоюст» та ПП «Марко+», нікчемними.

Представник відповідача у судовому засіданні 17 квітня 2013 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Мотивуючи заперечення зазначив, що перевірка проведена правомірно, висновки акту - є документально підтвердженими.

За таких обставин, заслухавши пояснення представників сторін, після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоюст» (код ЄДРПОУ 35012203) зареєстроване як юридична особа Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 29 березня 2007 року за № 1 067 102 0000 010710, за юридичною адресою: 2002, місто Київ, вул. М. Раскової, буд. 19.

Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби з 02 квітня 2007 року за № 13226.

Спірним наказом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 23 листопада 2012 року № 1915 «Щодо проведення документальної позапланової перевірки» на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю призначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Автоюст» (код ЄДРПОУ 35012203) з питань взаємовідносин з ПП «Марко+» (код ЄДРПОУ 22856635) за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року, тривалістю 5 робочих днів з 28 листопада 2012 року.

Матеріали справи містять копію повідомлення про призначення документальної невиїзної перевірки № 14960/10/22-511 від 26 листопада 2012 року та повідомлення про запрошення № 15100/10/22-511 від 26 листопада 2012 року, як отримані позивачем 27 листопада 2012 року відповідно до розписок.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 06 грудня 2012 року № 5664/22-520/35012203 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Автоюст» (код ЄДРПОУ 35012203) щодо взаємовідносин з ПП «Марко+» (код ЄДРПОУ 22856635) за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року», за висновками якого встановлено порушення ТОВ «Автоюст» п.5 ст.203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України, п.187.1 ст. 187, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених контрагентами ТОВ «Автоюст», що призвело до завищення податкових зобов'язань за травень 2012 року на загальну суму 129 052 грн. та до завищення податкового кредиту за травень 2012 року на загальну суму 128 232 грн.

Позивач зазначає, що наказ про призначення перевірки прийнято неправомірно, без наявних правових підстав, тому дії податкового органу підлягають визнанню протиправними, а спірне рішення - скасуванню.

З урахуванням викладеного, вирішуючи адміністративну справу по суті, суд, керуючись податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження наказу про призначення перевірки та дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової перевірки, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту рішення суб'єкта владних повноважень чинному законодавству та законність процедури його прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Пунктом 1.1. Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4. статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

В обґрунтування правомірності підстав призначення та проведення документальної позапланової перевірки відповідач посилається на акт Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби від 06 серпня 2012 року № 599/22-6/22856635 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «МАРКО +» (код ЄДРПОУ 22856635) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період травень 2012 року, за висновками якого встановлено наступні порушення:

- п.5 ст.203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216,ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «МАРКО +» (код за ЄДРПОУ 22856635) при придбанні та продажу товарів (послуг);

- відсутність об'єктів оподаткування при визначені доходів та витрат (послуг) за період травень 2012 року, які підпадають під визначення статті 134, статті 138 Податкового кодексу України;

- з відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період травень 2012 року, які підпадають під визначення статті 185, статті 198 Податкового кодексу України;

- податкові зобов'язання сформовані ПП «МАРКО +» за травень 2012 року на загальну суму 128 858,0 грн., підлягають зменшенню до 0., податковий кредит сформований ПП «МАРКО +» за травень2012 року на загальну суму 128 508,00 грн., підлягає зменшенню до 0.

Враховуючи, що позивач здійснював господарську діяльність із ПП «МАРКО +», за результатами якої формував податковий кредит у травні 2012 року, а Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби

встановлено порушення останніми (ПП «МАРКО +») податкового законодавства та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продані товарів (послуг) за період травень 2012 року, на думку суду, у податкового органу були наявні правові підстави, встановлені Податковим кодексом України, для направлення інформаційного запиту позивачу, а в разі неотримання відповіді або отримання неналежної відповіді, для призначення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, 06 листопада 2012 року податковим органом направлено на адресу позивача інформаційний запит, із пропозицією не пізніше десяти календарних днів з дня отримання запиту, надати наступні документи:

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

- податкові накладні;

- фінансово - господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненими правочинами, платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО, тощо;

- фінансово - господарські документи, що підтверджують передачу товару, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином - товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг);

- документи, що підтверджують наявність власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень;

- господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з якими виявлено розбіжності;

- уточнюючий розрахунок за вказані періоди, пояснення та документи на їх підтвердження.

Листом від 15 листопада 2012 року № 1/11 позивачем надано пояснення з приводу господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоюст»; повідомлено, що документи, пояснюючі розбіжності та підтверджуючі взаємовідносини з ІШ «Марко+» за період - квітень, ТОВ «Вікна Стиль» за період - лютий 2012 року та МГВЦ Кіровограднафтопостач за період - травень 2012 року будуть надані після проведення актів звірки між підприємствами; додано до листа копії податкових накладних у кількості 15 шт.

Тобто, позивачем на вимогу податкового органу надано не всі документи, пояснено не всі обставини з приводи, яких направлено інформаційний запит, що на думку суду є підставою в розумінні підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Слід звернути увагу, що відповідачем додержано умови пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, які надають посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, зокрема, перевірка призначена на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 23 листопада 2012 року № 1915, проведена за умови вручення позивачу повідомлення про призначення документальної невиїзної перевірки № 14960/10/22-511 від 26 листопада 2012 року та повідомлення про запрошення № 15100/10/22-511 від 26 листопада 2012 року, що свідчить про попередження позивача про дату та місце проведення позапланової перевірки.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі по тексту Порядок № 984) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом та який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а висновки податкового органу не порушують прав позивача

Враховуючи викладене, акт перевірки, складений органом державної податкової служби, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків.

При цьому, інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти інтерес, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичної особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до пункту 81.3. статті 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Слід зазначити, що пунктом 86.7. статті 86 Податкового кодексу України встановлено право платника податків у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Суд звертає увагу, позивачем, як платником податків, не використано надане пунктом 86.7. статті 86 Податкового кодексу України право на оскарження висновків акту перевірки та не подано до податкового органу заперечень з приводу проведеної перевірки.

При цьому, що суд не бере до уваги доводи позивача щодо відсутності у податкових органів повноважень на визнання правочинів нікчемними та надані копії первинної документації (Договори поставки, декларації, податкові накладні, тощо), оскільки як вже зазначалось предметом дослідження в даному провадженні є підстави та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а не обґрунтованість висновків за результатами перевірки, так як акт не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, не є обов'язковим для виконання, на відмінну від видання податковим органом документів на проведення перевірки, що безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки.

Крім цього, слід звернути увагу, що розділом II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 визначено вимоги до змісту акта (довідки) документальної перевірки, зокрема, встановлено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

Висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень; виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів); в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання; відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його законним представникам.

За таких обставин, за результатом дослідження акту від 06 грудня 2012 року № 5664/22-520/35012203 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Автоюст» (код ЄДРПОУ 35012203) щодо взаємовідносин з ПП «Марко+» (код ЄДРПОУ 22856635) за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року» судом не встановлено порушень форми або змісту спірного акту.

Крім цього, слід зазначити, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо проведення перевірок платників податків та складання відповідних актів та висновків є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу, в даному випадку - органів державної податкової служби.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, вимога про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, щодо визнання правочинів, укладених між ТОВ «Автоюст» та ПП «Марко+» такими, що є нікчемними розцінюється Окружним адміністративним судом м. Києва саме втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому, на думку суду, задоволена бути не може.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість дій та рішення, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоюст» не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоюст» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук