Рішення № 3086374, 13.02.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2009 р.

Справа № 13/4-102

Господарський суд Тернопільської області

у складі

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артерія", вул. Кучера,13/4, м.Львів, 7900

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром", вул.С.Будного,3, м.Тернопіль, 46001

За участю представника:

позивача : не з’явився

відповідача : Мельник Ю.О. –довіреність №05-ЮР від 22.01.2009р.

Суть справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артерія" звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" 12600 грн. основного боргу, 5855,25 грн. інфляційного збільшення боргу та 743,81 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Відповідач витребуваного судом обґрунтованого відзиву на позов не подав. В судовому засіданні проти позовних вимог не заперечує та надав суду докази часткової сплати боргу в сумі 2000,00 грн.

Позивач участь повноважного представника в засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до ст.ст. 64, 77 ГПК України.

Розгляд справи відкладався до 13.02.2009р. за клопотанням відповідача та для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування, заперечення та докази.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд встановив:

- на підставі усної домовленості Товариство з обмеженою відповідальністю «Артерія»(Продавець) зобов’язалось передати, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" (Покупець) зобов’язалось прийняти молоко знежирене сухе (товар) та сплатити його вартість.

Позивач, на виконання укладеної угоди, відпустив відповідачу товар на суму 24750,00 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-0000262 від 11.09.2007р., а Відповідач відповідно до виставленого йому рахунку №СФ-0000262 від 11.09.2007р., повинен був здійснити оплату до 18.09.2007р.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу шляхом продажу товару в кредит, які регулюються положеннями глави 54 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки сторони письмово не обумовили строки проведення оплати, тому таке грошове зобов’язання повинно бути виконано боржником на вимогу кредитора в семиденний термін з дня одержання вимоги на оплату, відповідно до ст. 530 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розрахунки за отриманий товар провів частково в сумі 12150,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 26.10.2007р., 27.11.2007р., 06.02.2008р., 11.02.2008р., 11.03.2008р., 09.06.2008р., 11.07.2008р., 25.07.2008р., 01.10.2008р., 05.11.2008р., 15.12.2008р., 05.01.2009р.

Сума основного боргу відповідача, на час звернення з позовом до суду, становить 12600 грн.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач частково провів оплату боргу в сумі 2000 грн., доказом чого є платіжне доручення №39 від 02.02.2009р. Таким чином на час розгляду справи сума основного боргу відповідача становить 10600 грн.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що згідно розрахунку позивача за період з 19.09.2007року по 14.01.2009року становить 5855,25 грн., а також три відсотки річних від простроченої суми, що згідно розрахунку позивача складають 743,81грн.

Оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи та враховуючи, що відповідач станом на день розгляду справи суму заборгованості не погасив (належних доказів протилежного не представив), а тому позовні вимоги про стягнення з ТзОВ "Тернопільхлібпром" 10600,00 грн. основного боргу, 5855,25 грн. інфляційних нарахувань, 743,81 - 3% відсотків за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 49, п.п1-1, 4 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром", вул.С.Будного,3, м.Тернопіль, ідент. код 30836947 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артерія", вул. Кучера,13/4, м.Львів, ідент. код 23882652, п/р 260070101704 в ЗАТ «ПроКредитБанк», м.Київ, МФО 320984 –10600,00 грн. основного боргу, 5855,25 грн. інфляційних нарахувань, 743,81 відсотків за користування чужими грошовими коштами, 192 грн. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решта частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 16 лютого 2009 р., через місцевий господарський суд.

Суддя