Ухвала суду № 30862997, 22.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року м. Київ К/9991/56709/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2011

у справі № 2а-4865/11/1070

за позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»

до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області Державної податкової служби від 23.09.2011 № 0000972353, № 0000982353.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011, складено акт № 328/23-011/00951770 від 06.09.2011, в якому зафіксовані порушення: пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 180 060 грн., а також завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 13 948, 67 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 23.09.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000972353 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 180 060 грн.;

- № 0000982353 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20 924, 00 грн., в т.ч.: 13 949 грн. основного платежу та 6 975 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що позивач придбав у ТОВ «Влада Інк» товар (олію соняшникову) за відсутності в останнього фактичної можливості здійснювати господарські операції з поставки товару, оскільки за даними Каховської ОДПІ Херсонської області, одержаними під час перевірки (акт перевірки №353/23-8/36922673 від 03.06.2011) він придбавав олію соняшникову в інших контрагентів ТОВ «Євротрейд Холдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс» без мети реального настання правових наслідків, тобто за нікчемними правочинами.

Відповідно до акту перевірки №353/23-8/36922673 від 03.06.2011, складеному посадовими особами Каховської ОДПІ Херсонської області, ТОВ «Євротрейд Холдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс» не мали фактичної можливості здійснювати господарські операції з поставки товару на користь ТОВ «Влада Інк» у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів та основних фондів, виробничого обладнання, відсутність окремих первинних господарських документів, які підтверджують переміщення товару від постачальника до покупця, розбіжності у податковій звітності, тощо.

На підставі вказаних обставин, податковий орган дійшов висновку, що діяльність ТОВ «Влада Інк» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, а угоди на поставку товару (олії соняшникової), що укладені між ним і ТОВ «ЄвротрейдХолдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс», суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

Також судами обох інстанцій встановлено, що впродовж січня - березня 2011 року позивач придбавав у ТОВ «Влада Інк» товар (олію соняшникову) на підставі договору поставки № 31/10 від 14.01.2011. Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника.

В період з січня по березень 2011 року ТОВ «Влада Інк» виставило позивачу для оплати рахунки-фактури на загальну суму 2 159 273 грн. Згідно з банківськими виписками позивач впродовж лютого - квітня 2011 року в оплату за поставлений товар перерахував на рахунок ТОВ «Влада Інк» кошти в загальному розмірі 2 159 273 грн., у тому числі й суми податку на додану вартість.

Поставка і транспортування товару здійснювались за рахунок ТОВ «Влада Інк» на склади позивача, що розташовані за місцезнаходженням відокремленого підрозділу позивача Миронівський м'ясопереробний завод «Легко» ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», факт поставки товару оформлювався видатковими накладними, що підписувались уповноваженими особами позивача та постачальника.

Факт поставки товару судами встановлено з підтвердженням товарно-транспортними накладними, складеними уповноваженими особами автотранспортних підприємств, постачальника ТОВ «Влада Інк» та позивача, журналом зважування вантажів на автомобільних вагах за період з 01.01 по 31.03.2011, накладними на внутрішнє переміщення сировини (олії соняшникової) зі складу позивача на виробництво, а також актами списання придбаної сировини, яка прийшла у непридатність для використання.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ «Влада Інк» податкові накладні на загальну суму 2 159 273 грн., у тому числі ПДВ у сумі 359 878,83 грн., які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно за перевіряємий період сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від контрагента, з встановленням реальності господарських операцій.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п. 1.7 ст. 1, абз. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону).

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що підтверджується податковими накладними, за встановлення реальності здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)О.А. Моторний