ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" лютого 2009 р.
Справа № 6/113
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагрозахист-М" м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродуктова компанія" с. Рудка Дунаєвецького району
про стягнення 176899,07 грн.
Суддя
За участю представників сторін:
позивача: Рабчевський А.А. –за довіреністю №5 від 04.02.2009р.
відповідача: не з’явився
Суть спору: Позивач звернувся із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 124049,04 грн. заборгованості за поставлене дизельне пальне згідно укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів від 20.04.2008р. №20/04/08, а також штраф в сумі 52850,03 грн. за несвоєчасне виконання зобов’язань. На підтвердження позовних вимог позивач надав копії договору, додаткових угод, накладних та довіреностей на одержання товару.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд про задоволення позову.
Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагрозахист-М” м. Хмельницький як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстроване Хмельницьким міськвиконкомом 23.08.2007р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №831822 серія АОО, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки №172456 головного управління статистики Хмельницькій області.
20.04.2007р. між ТОВ „Хімагрозахист-М” (позивачем) та ТОВ „Агропродуктова компанія” (відповідачем) укладено договір поставки нафтопродуктів №20/04/ 08 згідно п.п. 1.1, 2.1 договору позивач зобов’язаний поставити нафтопродукти, а відповідач - оплатити вартість нафтопродуктів згідно рахунку-фактури на кожну партію товару.
Згідно додаткової №1 від 20.04.2008р. відповідач отримав дизпаливо в кількості 3800 л. на загальну суму 23110,08 грн., що підтверджено накладною №59 від 30.04.2008р., та зобов’язався провести оплату товару до 10.05.2008р. (п.2 додаткової угоди).
Згідно додаткової угоди №2 від 05.08.2008р. відповідач отримав дизпаливо в кількості 8760 л. на загальну суму 63912,96 грн., що підтверджено накладною №155 від 07.08.2008р., зобов’язався оплатити вартість товару до 25.08.2008р. (п.2 додаткової угоди).
Згідно додаткової угоди №3 від 09.09.2008р. відповідач отримав дизельне паливо в кількості 4840 л. на загальну суму 37026,00 грн., що підтверджено накладною №171 від 12.09.2008р., повинен оплатити вартість поставки до 29.09.2008р. (п.2 додаткової угоди).
Всього за вказаним договором та згідно додаткових угод відповідач отримав дизпаливо на загальну суму 124049,04 грн., проте зобов’язання по оплаті не провів.
26.11.2008р. позивач направив відповідачу претензійний лист за вих.№519 з вимогою сплатити суму боргу, який залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
Пунктом 6.1 договору сторони перебачили, що у випадку прострочення оплати товару відповідач сплачує штраф в розмірі 10% від загальної вартості товару за кожний місяць несвоєчасного виконання зобов’язань.
У зв’язку із невиконанням відповідачем зобов’язань за договором, позивач звернувся із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 124049,04 грн. основної заборгованості та 52850,03 грн. штрафу за порушення умов договору.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:
Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплатити борг.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з наявних у справі доказів, позивач зобов’язання по договору поставки від 20.04.2008р. виконав в повному обсязі, що підтверджено видатковими накладними на відпуск нафтопродуктів №59 від 30.04.2008р., №155 від 07.08.2008р., №171 від 12.09.2008р., довіреностями на отримання товару від 20.04.2008р., 07.08.2008р., 11.09.2008р. на отримання нафтопродуктів відповідачем. Натомість, доказів виконання зобов’язань відповідачем щодо сплати вартості нафтопродуктів суду не подано, доводи позивача не спростовано.
Обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст.230 ГК України.
При цьому, п.п.6.1 договору від 20.04.2008р. сторони передбачили відповідальність у разі прострочення оплати за товар, а саме штраф в розмірі 10% вартості товару за кожний місяць прострочення. Тому суд вважає правомірним нарахування штрафу в сумі 52850,03 грн. за період прострочення з 10.05.2008р. по 29.09.2008р. згідно поданого позивачем розрахунку.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи та належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526 ЦК України, ст. 174, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД-
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімарозахист-М” м. Хмельницький до Товариств з обмеженою відповідальністю „Агропродуктова компанія” про стягнення 176 899,07 грн. задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропродуктова компанія” с. Рудка Дунаєвецького району (код ЄДРПОУ 33522360, п/р. 26007102060001 в ХБ „Універсалбанк”, МФО 315353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагрозахист-М” м. Хмельницький, вул.. Зарічанська,34 оф. 429 (код ЄДРПОУ 35360980, п/р. 260070081081083901 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164) 124049,04 грн. (сто двадцять чотири тисячі сорок дев’ять гривень 04 коп.) заборгованості, 52850,03 грн. (п’ятдесят дві тисячі вісімсот п’ятдесят гривень 03 коп.) штрафу, 1769,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дев’ять гривень 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя
Судове рішення № 3086275, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 25.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/113. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: