Ухвала суду № 30862534, 16.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/51843/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову та ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 рокуу справі№ 2а-1670/1531/12за позовомПублічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»до третя особаКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Приватне підприємство «Богдан»провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року у справі № 2а-1670/1531/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 року, зазначений адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 27.01.2012 року № 0000262302/21 та від 05.03.2012 року № 0000692302/6.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийнявши нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 198.6 ст. 198, п. п. 201.1, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 9, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укрататнафта» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за жовтень 2011 року складено акт від 12.01.2012 року № 172/23-309/00152307, яким, зокрема, зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, яке призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року на суму 1 647,00 грн.

Крім того, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укрататнафта» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за листопад 2011 року, про що складено акт від 21.02.2012 року № 940/23-309/00152307, яким зафіксовано порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму залишку від'ємного значення попередніх періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2011 року на 1 647,00 грн.

На підставі актів перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року № 0000262302/21, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 647,00 грн. та від 05.03.2012 року № 0000692302/6, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 647,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з неправомірності та необґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПП «Богдан» 26.09.2011 року виписано податкову накладну № 327 на загальну суму 11 375,41 грн., в тому числі ПДВ 1 895,90 грн.

07.10.2011 року позивачем частково повернуто ПП «Богдан» алкогольні напої згідно накладної про повернення товару Б-00007471 на загальну суму 7 195,77 грн., у зв'язку з чим ПП «Богдан» складено розрахунок № 1747 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 327 від 26.09.2011 року, згідно якого сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту склала 1 199,30 грн. Позивач відобразив зазначене коригування в рядку 16.1 Податкової декларації з податку на додану вартість та Додатку 1 до декларації «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість».

Згідно з накладною № Б-00007964 від 25.10.2011 року позивач отримав від ПП «Багдан» алкогольних напоїв на загальну суму 8 837,32 грн., у зв'язку з чим останнім виписано податкову накладну № 451 від 25.10.2011 року на загальну суму 8 837,32 грн. в тому числі ПДВ на суму 1 472,89 грн.

Вказана сума податку на додану вартість включена позивачем до складу податкового кредиту в жовтні 2011 року та відображена в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» в складі податкового кредиту за номером 134.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Підпунктом 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п. 192.1). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б)отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. 192.1.1).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартості» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до ст. 192 розділу V Кодексу. У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі ст. 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість. При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. У рядку 16.1 відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1.

ПП «Богдан» відобразило коригування податкових зобов'язань на суму 1199,30 грн. не в Додатку № 1, а в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

11.02.2012 року ПП «Богдан» до податкового органу подано уточнюючу податкову декларацію № 22 за жовтень 2011 року у який виправлено допущену помилку, а саме: відкореговано рядок 1 шляхом зменшення обсягів постачання на суму 5 996,00 грн. та відображено в рядку 8 суму зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 199,30 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем правомірно відображено суму податку на додану вартість в розмірі 1 472,89 грн. в складі податкового кредиту в Податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2011 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 року № 0000262302/21 підлягає скасуванню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем у ТОВ «ТПГ «Діамант» придбано пневмошлифмашинки ИП-2014Б в кількості 2 штук та здійснено їх оплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковою накладною № 579 від 21.10.2011 року, рахунком на оплату № 779 від 13.10.2011 року, платіжним дорученням № 0000014352 від 02.11.2011 року, актом отримання багажу вантажоодержувачем та податковою накладною № 59 від 21.10.2011 року.

Підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2012 року № 0000692302/6, став висновок податкового органу про те, що податкова накладна № 59 від 21.10.2011 року, виписана ТОВ «ТПГ «Діамант», оформлена невірно у зв'язку з тим, що місцезнаходження юридичної особи продавця не відповідає дійсності.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено, що на час придбання товару та виписки податкової накладної № 59 від 21.10.2011 року ТОВ «ТПГ «Діамант» було відсутнє за місцезнаходженням, податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 року № 0000262302/21 відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 року у справі № 2а-1670/1531/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак