Постанова № 30862412, 17.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 5009/3343/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Кондратової І.Д. розглянувши касаційну скаргу КП "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 рокуу справі за позовомКП "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької областідоДП Мелітопольского заводу "Гідромаш"третя особаГоловне управління МНС України у Запорізькій області простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у вересні 2012 року КП "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ДП Мелітопольского заводу "Гідромаш" 293 558,86 грн. на відшкодування вартості води спожитої без приладів обліку.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.11.2012 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 293 558,86 грн.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року рішення місцевого господарського суду скасовано та постановлено нове рішення про відмову в позові.

Постанову апеляційного господарського суду оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 08.04.2013 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, і просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приймаючи постанову про скасування рішення господарського суду першої інстанції і відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що нарахована ним спірна сума є саме заборгованістю за безоблікове водопостачання за договором № 11 від 26.09.2011 року.

Проте погодитись з наведеними апеляційним господарським судом мотивами відмови у позові не можна.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, сторони уклали договір № 11 від 26.09.2011 року, за умовами якого КП "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області зобов'язалось надавати ДП Мелітопольского заводу "Гідромаш" послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а останній оплачувати вартість наданих послуг протягом 5 банківських днів з часу отримання рахунку.

Відповідно до п. 17 зазначеного договору, сторони зобов'язані виконувати умови цього договору та дотримуватись вимог Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 року № 2918-ІІІ, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 року № 190, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Мелітополя, затверджених рішенням Мелітопольського виконавчого комітету від 13.03.2003 року № 60.

У пункті 1.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 зазначено, що ці Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно п.п. 3.1., 3.2 та 3.3 зазначених Правил, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Перевіряючи дотримання сторонами умов укладеного між ними договору № 11 від 26.09.2011 року та вимог нормативних актів, якими регулюються спірні відносини судом першої інстанції встановлено порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, яке полягало в безобліковому споживанні води, що підтверджується актом від 23.04.2012 року, складеним за участі представника споживача.

Викладені у акті обставини наведеними відповідачем у своїх запереченнях доводами не спростовуються, як і мотивами апеляційного господарського суду щодо безпідставності заявлених вимог, а тому з огляду на зазначене висновок господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 293 558,86 грн. є правильним, позов задоволено у повному обсязі правомірно, і підстав для скасування рішення місцевого господарського суду за наведених апеляційним господарським судом мотиві не було.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року скасувати, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2012 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

І.Д. Кондратова