Ухвала суду № 30862334, 16.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2013 р. м. Київ К-42471/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Кошіля В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року

у справі № 2а-8097/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МаксБет»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МаксБет» (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (відповідач) про скасування рішень № 0005502305 від 31 липня 2008 року, № 0007452305 від 29 вересня 2008 року, № 009012305 від 10 листопада 2008 року, № 0009342305 від 10 листопада 2008 року, № 0009352305 від 10 листопада 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року апеляційну скаргу ТОВ «МаксБет» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2010 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування рішень № 0005502305 від 31 липня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, № 0007452305 від 29 вересня 2008 року в частині застосування до ТОВ «МаксБет» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12 920,00 грн., № 009012305 від 10 листопада 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, № 0009342305 від 10 листопада 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, № 0009352305 від 10 листопада 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій та ухвалено в цій частині нову постанову, якою дані позовні вимоги задоволено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року в частині задоволення позовних вимог та залишення без змін постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2010 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Державної податкової адміністрації в Київській області, Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва проведено перевірки залів гральних автоматів, що належать позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами яких складено відповідно акти № 26540626/2305/31865429 від 22 липня 2008 року, № 0837/26/54/23/31865429 від 15 вересня 2008 року, № 1037/26/54/23/31865429 від 24 жовтня 2008 року, № 1078/26/54/23/31865429 від 13 жовтня 2008 року, № 1079/26/54/23/31865429 від 14 жовтня 2008 року.

На підставі зазначених актів перевірок відповідачем прийнято рішення № 0005502305 від 31 липня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13 600,00 грн., № 0007452305 від 29 вересня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19 170,00 грн., № 009012305 від 10 листопада 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 160,00 грн., № 0009342305 від 10 листопада 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30 940,00 грн., № 0009352305 від 10 листопада 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 34 680,00 грн.

Перевірками встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з наданням послуг на гральних автоматах, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи, а також проведенням розрахункових операцій на суму в розмірі 20,00 грн. та на суму в розмірі 1 250,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, та, як наслідок, задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач на час проведення перевірки був позбавлений об'єктивної можливості використовувати гральні автомати, які переведені у фіскальний режим роботи.

Також, Київський апеляційний адміністративний суд посилався на неправильний розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача рішенням № 009012305 від 10 листопада 2008 року.

Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції неправомірними у зв'язку з наступним.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР передбачено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (далі - Постанова № 121) встановлено строк переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а саме, при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 року.

Відповідно до статті 12 Закону № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 Постанови № 121 на Міністерство промислової політики покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

В свою чергу, наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Зазначене свідчить, що держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки, на момент проведення перевірок в липні, вересні та жовтні 2008 року комп'ютерно-касову систему «Фіскал» включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, то вина позивача в порушенні ним вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР має місце.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з доводами Київського апеляційного адміністративного суду про неправильний розрахунок податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача рішенням № 009012305 від 10 листопада 2008 року.

Адже, як встановлено судом першої інстанції сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 160,00 грн. складається із суми в розмірі 20 060,00 грн., застосованої за надання послуг на п'ятдесяти дев'яти гральних автоматах, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи, та із суми в розмірі 100,00 грн., застосованої за проведення розрахункової операції на суму в розмірі 20,00 грн. без використання реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2010 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Кошіль В.В.