Рішення № 30862273, 16.04.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-1987/12

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Новака Р.В.,

при секретарі - Бурлаченко Д.В.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування. Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що 04.11.2011 на пр-ті Палладіна в м. Києві, сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля Шкода д/н НОМЕР_2 під керуванням позивача. Внаслідок зіткнення, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 07.12.2011 ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені ДТП. На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія». Позивачем було надіслано до ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» заяву про настання страхового випадку та вимогу про виплату страхового відшкодування, однак на момент подачі позовної заяви жодної відповіді не надійшло. Згідно копії товарного чеку № 04/04-1 від 04.04.2012 та акту № 04/04-1 від 04.04.2012 на ремонт автомобіля позивачем було витрачено 9185,00 грн. З урахуванням індексу інфляції, пені за прострочення виплати та 3% річних, позивач просила стягнути з відповідача 9933,90 грн. та судовий збір. Під час судового розгляду, представник позивача уточнила позовні вимоги, просила стягнути приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», ОСОБА_5, ОСОБА_2 в солідарному порядку суму збитків, з урахуванням індексу інфляції, пені за прострочення виплати та 3% річних у розмірі 9933,90 грн.

Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, однак забезпечила явку в судове засідання свого представника.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала уточнену позовну заяву, просила задовольнити позов з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим, судом було визнано можливим розглядати справу у його відсутність на підставі матеріалів про правовідносини сторін.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим, судом було визнано можливим розглядати справу у його відсутність на підставі матеріалів про правовідносини сторін.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_3 заперечували проти позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

04.11.2011 на пр-ті Палладіна в м. Києві, сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля Шкода д/н НОМЕР_2 під керуванням позивача. Внаслідок зіткнення, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. (а.с. 5).

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 07.12.2011 ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені ДТП (а.с. 6, 188).

Позивачем було надіслано до ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» заяву про настання страхового випадку та вимогу про виплату страхового відшкодування (а.с.189-190), однак на момент подачі позовної заяви жодної відповіді не надійшло.

Згідно копії товарного чеку № 04/04-1 від 04.04.2012 та акту № 04/04-1 від 04.04.2012 на ремонт автомобіля позивачем було витрачено 9185,00 грн. (а.с. 7-8).

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що 30.06.2007 відповідачем по справі ОСОБА_2, було передано ОСОБА_7 право розпорядження автомобілем НОМЕР_1 (а.с. 124, 125).

Поруч з наведеним, встановлено, що 21.01.2011 ОСОБА_7 було застраховано цивільно-правову відповідальність в ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія», забезпечений транспортний засіб - автомобілем НОМЕР_1 (а.с. 126).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Крім того, ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Поруч з наведеним, п. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, згідно п. 2 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

З урахуванням того, що в судовому засіданні беззаперечно встановлено та доведено ту обставину, що саме відповідачем ОСОБА_5, який здійснював експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо), завдані автомобілю Шкода д/н НОМЕР_2, власником якого є позивач, цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів застрахована в ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія», збитки, з урахуванням індексу інфляції, пені за прострочення виплати та 3% річних становлять 9933,90 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків з відповідачів ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» та ОСОБА_5, підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки він фактично не являється власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля НОМЕР_1.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України позивачу підлягають відшкодуванню відповідачами ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» та ОСОБА_5 судового збору в розмірі 218,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 22, 23, 612, 625, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України та ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення збитків - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (ідентифікаційний код 30729278), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) збитки у розмірі 9185 (дев'ять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (ідентифікаційний код 30729278), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) індекс інфляції у розмірі 61 (шістдесят одна) грн. 42 коп., пеню у розмірі 574 (п'ятсот сімдесят чотири) грн. 55 коп. та 3% річних у розмірі 112 (сто дванадцять) грн. 93 коп.

Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (ідентифікаційний код 30729278), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) судовий збір у розмірі 218 (двісті вісімнадцять) грн.80 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Новак