номер провадження справи 19/21/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.13 Справа № 908/944/13
За позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17)
до Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20-Г)
про стягнення 4573580,41 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники сторін:
Від позивача: Пивоварчук А.С. - представник за довіреністю № 61 від 23.04.12.
Від відповідача:. не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду Запорізької області 15.03.13. звернулось Публічне акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» про стягнення 4573580,41 грн. заборгованості за Кредитним договором № 300410-КЛВ від 30.04.10., з яких: 3995499,00 грн. - заборгованості за несплаченим кредитом, 200456,62 грн. - заборгованості за несплаченими процентами, 373298,90 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4325,89 грн. - пені за несвоєчасне погашення процентів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті заборгованості за несплаченим кредитом та несплаченими процентами, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» виникла заборгованість.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.13. порушено провадження у справі № 908/944/13, справі присвоєно номер провадження 19/21/13, судове засідання призначено на 02.04.13. о 10-50.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.13. у справі № 908/944/13 на підставі ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» в межах суми заборгованості в розмірі 4573580,41 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.13., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 908/944/13 відкладено на 16.04.13. о 12-00.
Представник позивача в судовому засіданні 16.04.13. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 16.04.13. повторно не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву суду не подав, про поважні причини неявки суд не повідомляв, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/944/13 була отримана відповідачем 22.03.13., про що свідчить повідомлення про вручення 22.03.13. поштового відправлення.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/944/13.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
30.04.10. між Відкритим акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО») (далі - Банк) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький сталепрокатний завод» (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір № 300410-КЛВ (далі - Кредитний договір).
До Кредитного договору № 300410-КЛВ від 30.12.10. сторонами підписувались Договори про зміни: № 290610 від 29.06.10., № 221010 від 22.10.10., № 250211 від 25.02.11., № 290411 від 29.04.11., № 010911 від 01.09.11., № 281011 від 28.10.11., № 010312 від 01.03.12., № 300312 від 30.03.12., № 150512 від 15.05.12., № 150612 від 15.06.12., які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору в редакції Договору про зміни № 150612 від 15.06.12. встановлено, що Банк на умовах цього Договору, відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 5000000,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути кредити не пізніше 15.07.12. та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 2.2 Кредитного договору встановлено, що кредити надаються на наступні цілі: поповнення обігових коштів.
Згідно з п. 2.3 Кредитного договору передбачено, що датою надання кредитів вважається день фактичного виникнення (збільшення) дебетового залишку на позичковому рахунку, відкритому Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитами, наданими згідно з цим Договором.
Суми кредитів у день їх надання спрямовуються Банком на поточний рахунок Позичальника № 2600-6-30326901 у Банку для розрахунків, відповідно до цілей, вказаних у п. 2.2 даного Договору (п. 2.4 Кредитного договору).
Як зазначає позивач, Банк надав Позичальнику кредит в національній валюті, в розмірі 55078900,00 грн., з терміном погашення - не пізніше 15.07.12.
Пунктом 2.5 Кредитного договору в редакції Договору про зміни № 300312 від 30.03.12. сторонами погоджено, що процентна ставка за кредитом дорівнює 20 процентів річних.
Відповідно до п. 2.6.2 Кредитного договору в редакції Договору про зміни № 300312 від 30.03.12. зазначено, що проценти за користування кредитами, наданими за цим Договором, нараховуються Банком та сплачуються Позичальником щомісячно в останній робочий день поточного місяця - «звітний період», а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття цього договору, але не пізніше дати погашення кредитів, вказаної в п.1.1 цього Договору, виходячи з суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки, вказаної в п. 2.5. Договору.
У разі, якщо день нарахування та сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти нараховуються в робочий день, що йому передує.
У разі прострочення повернення кредиту, плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту за період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту, згідно цього Договору і до дня фактичного повернення кредиту Позичальником, встановлюється у розмірі 25 % річних.
Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена Позичальником у визначений цим Договором строк з наступного робочого дня вважається простроченою.
Пунктом 3.3.4 Кредитного договору зазначено номери рахунків, відкритих Банком для обліку розрахунків Позичальника за цим Договором: 2062-6-30326901 - позичковий рахунок за наданим кредитом; 2067-1-30326901 - рахунок простроченої заборгованості за кредитом; 2068-2-30326901 - рахунок нарахованих відсотків за кредитом до сплати, 2069-3-30326901 - рахунок простроченої заборгованості по сплаті відсотків.
Позивач вказує на те, що з метою виконання зобов'язань за Кредитним договором, 30.04.10. між Відкритим акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО») (далі - Заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький сталепрокатний завод» (далі - Заставодавець) укладено Договір застави № 300410-3 (далі - Договір застави).
Відповідно до п. 1.2 Договору застави в редакції Договору про зміни № 120712 від 12.07.12. передбачено, що з метою забезпечення повного та своєчасного виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором, Заставодавець надав в заставу Заставодержателю обладнання (далі - Майно, Предмет застави), що визначене п. 1.3 Договору застави.
Предмет застави за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя щодо повного та своєчасного виконання Заставодавцем кожного і всіх його зобов'язань за Кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього.
Предметом застави за цим Договором забезпечується виконання таких зобов'язань Заставодавця за Кредитним договором, зокрема: по поверненню отриманих коштів з лімітом кредитування у сумі 5000000,00 грн. зі строком погашення отриманих кредитних коштів не пізніше 15.07.12., відповідно до п. 1.1 Кредитного договору; по сплаті процентів за користування кредитними коштами за ставкою, що встановлена у розмірі 20 % річних, відповідно до п. 2.5 Кредитного договору; по сплаті процентів за користування кредитними коштами за ставкою, що встановлена у розмірі 25 % річних, у разі прострочення повернення кредитів, відповідно до п. 2.6.2 Кредитного договору.
Надалі за цим Договором всі вищезазначені зобов'язання разом та кожне окремо іменуються «Основне зобов'язання».
Пунктом 1.3 Договору застави встановлено, що предметом застави за цим Договором є обладнання, зазначене в Додатку № 1 до цього Договору.
Згідно з п. 1.7 Договору застави та додатку № 1 вбачається, що заставна вартість предмету застави за згодою сторін становить 10359541,00 грн.
Позивач зазначає, що Публічним акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» виконано свої зобов'язання за Кредитним договором 300410-КЛВ від 30.04.10. в повному обсязі, надано Позичальнику кредитні кошти в сумі 55078900,00 грн., яка була узгоджена сторонами та прийнята Публічним акціонерним товариством «Запорізький сталепрокатний завод» без зауважень та заперечень, натомість відповідач повернув грошові кошти лише в розмірі 50078900,00 грн., в зв'язку з чим, сума несплаченого кредиту станом на 04.03.13. залишилась в розмірі 5000000,00 грн.
Крім того, позивач посилається на те, що відповідач в тому числі не виконав належним чином свої зобов'язання щодо погашення процентів за користування кредитом в розмірі 200456,62 грн.
Як зазначає позивач, в зв'язку з необхідністю встановлення вартості предмета застави та її співвідношення з розміром заборгованості за Кредитним договором, Суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством Експертно-консалтингова група «Велес» на замовлення Банку було проведено його оцінку.
Вказана оцінка проводилась на підставі Договору на проведення оцінки № 1 від 18.10.10., укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Замовник) та Приватним підприємством Експертно-консалтингова група «Велес» (Оцінщик).
Пунктом 1.1 Договору на проведення оцінки № 1 від 18.10.10. передбачено, що Замовник поручає, а Оцінщик приймає на себе зобов'язання проводити незалежну оцінку вартості майна та/або майнових прав (об'єкт оцінки).
Право Приватного підприємства Експертно-консалтингова група «Велес» в особі Свистун Н.В. на проведення оцінки вартості майна підтверджується Сертифікатом № 1752 від 10.06.00., виданого Фондом державного майна України та Свідоцтвом Фонду державного майна України про реєстрацію Свистун Н.В. в Державному реєстрі оцінювачів № 3127 від 17.06.05.
Відповідно до висновку Приватного підприємства Експертно-консалтингова група «Велес» № 0301/13, затвердженого 11.01.13. директором Приватного підприємства Експертно-консалтингова група «Велес» Свистун Н.В., зазначено, що ринкова вартість технологічного обладнання у кількості 49 одиниць та складу, згідно виписки з балансу № 16/230 від 07.11.12., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20-г, яке належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Запорізький сталепрокатний завод», з врахуванням округлення, станом на 03.01.13. складає 1004501,00 грн.
Таким чином, позивач посилається на те, що сума боргу за несплаченим кредитом зменшується на вартість заставного майна та складає 3995499,00 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не сплачено заборгованість по кредиту та нарахованих процентах, чим порушено умови Кредитного договору № 300410-КВЛ від 30.04.10. та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 4573580,41 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України вказано, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором № 300410-КЛВ від 30.04.10., шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника кредитних коштів в розмірі кредитної лінії, які склали суму 55078900,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» за період з 30.04.10. по 04.03.13., копії яких містяться у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідач, в порушення умов Кредитного договору № 300410-КЛВ від 30.04.10., заборгованість за кредитом у встановлений Договором строк, у повному обсязі не здійснив, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 50078900,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами, які містяться в матеріалах справи, внаслідок чого, заборгованість Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» перед позивачем за Кредитним договором становить 5000000,00 грн.
Пунктом 5.1 Кредитного договору № 300410-КВЛ від 30.04.10. встановлено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторонами за даним Договором.
Частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за вказаним вище Кредитним договором відповідачем не виконані.
У вказаному вище Кредитному договорі позивачем та відповідачем було погоджено, що дата остаточного повернення кредиту встановлюється до 15.07.12.
Таким чином, з наведеного вбачається, що термін дії Договору не сплив, на час виконання зобов'язань діяв та діє, в зв'язку із неповним виконанням відповідачем своїх зобов'язань.
Крім того, відповідно до п.п. 2.5, 2.6.2 Кредитного договору № 300410-КВЛ від 30.04.10., позивачем нараховані проценти за кредитом в розмірі 200456,62 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до банківських виписок з особистого рахунку Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод», за період з 30.12.10. по 04.03.13., відповідачу нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 251710,25 грн., копії яких залучено до матеріалів справи.
Відповідно до банківських виписок з особистого рахунку Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» за період з 30.12.10. по 04.03.13. вбачається, що відповідачем частково погашено нараховані проценти, в розмірі 51253,63 грн., в зв'язку з чим заборгованість Позичальника перед Банком по сплаті нарахованих процентів склала 200456,62 грн.
За таких обставин, з наведеного вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем з врахуванням вартості заставленого майна становить 4195955,62 грн., з яких: 3995499,00 грн. - заборгованості по кредиту та 200456,62 грн. - заборгованості по процентах.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» 3995499,00 грн. - заборгованості по кредиту та 200456,62 грн. - заборгованості по процентах є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 3.4.13 Договору просить суд стягнути з відповідача 373298,90 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо повернення кредиту та 4325,89 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо повернення процентів за користування кредитом.
Пунктом 3.4.13 Кредитного договору сторони передбачили, що Позичальник зобов'язується у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентів за користування ними, сплатити Банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня за умови її нарахування Банком.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 373298,90 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо повернення кредиту та 4325,89 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо повернення процентів за користування кредитом (за обґрунтованим розрахунком позивача).
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20-Г, код ЄДРПОУ 00191247) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, код ЄДРПОУ 14352406) 3995499 (три мільйони дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. - основного боргу за Кредитним договором № 300410-КЛВ від 30.04.10., 200456 (двісті тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 62 коп. - несплачених відсотків за Кредитним договором № 300410-КЛВ від 30.04.10., 373298 (триста сімдесят три тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 90 коп. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4325 (чотири тисячі триста двадцять п'ять) грн. 89 коп. - пені за несвоєчасне погашення відсотків, 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.04.13.
Суддя І.В. Давиденко
Судове рішення № 30862222, Господарський суд Запорізької області було прийнято 16.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/944/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: