Рішення № 3086201, 26.02.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.09 Справа№ 23/5

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (надалі –ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”) в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Львівтрансгаз”, м. Львів,

до відповідача Відкритого акціонерного товариства (надалі –ВАТ) по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів,

про стягнення 531322,51 грн.

За участю представників:

від позивача - Ковтунов І.А. - представник,

від відповідача – станько М.М. - представник.

Суть спору: ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Львівтрансгаз”, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів, 444171,78 грн. заборгованості за послуги з траспортування природного газу, 11104,29 грн. трьох відсотків річних, 76046,43 грн. втрат, спричинених інфляцією та судових вимтрт у справі. Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Віповідач у відзиві наявність спірної заборгованості за послуги з транспортування природного газу у жовтні-грудні 2007 р. визнає, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

У судовому засіданні, призначеному на 10.02.2009 р., за клопотання представника відповідача, оголошувалась перерва до 12.02.2009 р. Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі суду від 12.02.2008 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов”язковим до виконання сторонами.

Між ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, в особі директора УМГ “Львівтрансгаз” та ВАТ по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” укладено Договори № ВЛ/Л-03 та № ВТ/Л-03 від 13.02.2003 р. Відповідно до умов цих договорів (п.п. 1.1., 4.1., 5.1.), з урахуванням Протоколів розбіжностей, позивач зобов”язувався надавати відповідачу послуги з транспортування природного газу по своїх мережах та його одоризації, що використовується для власних потреб відповідача, а відповідач зобов”язувався оплатити ці послуги. Сторонами у договорі встановлено тариф на транспортування газу у розмірі 24 грн. за 1000 куб. м, у тому числі ПДВ. Відповідач зобов”язувався оплачувати надані йому послуги на підставі актів виконаних робіт по транспортуванню природного газу для власних та виробничо-технологічних потреб грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача вартості послуг, що були надані останнім у звітному місяці, до 15 числа місяця, наступного за звітним. 01 лютого 2005 р. стронами у справі підписано Угоди № ВЛ/Л-05 та № ВТ/Л-05 про пролонгацію договорів ВЛ/Л-03 та № ВТ/Л-03. Відповідно до Угод № ВЛ/Л-05 та № ВТ/Л-05 сторони дійшли згоди, що строк дії договорі № ВЛ/Л-03, № ВТ/Л-03 про надання послуг по транспортуванню приробного газу магістральними трубопроводами для власних та виробничо-технологічних потреб продовжується до 31.12.2005 р. У подальшому договір ВЛ/Л-03 та договір ВТ/Л-03 вважається щорічно продовженим на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення календарного року однією із сторін не буде заявлено про відмову від договору, або його перегляд. Як вбачається з актів виконаних робіт по транспортуванню природного газу, підписаних сторонами 18 листопада 2008 р., протягом жовтня-грудня 2007 р. позивачем надано відповідачу на підставі вищезгаданих Договорів послуг по транспортуванню газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби на суму 444171,78 грн. Докази оплати зазначеної суми основного боргу у матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвал суду не подані. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення 11104,29 грн. трьох відсотків річних та 76,046,43 грн. інфляційних підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого. Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем розраховано три відсотки річних та інфляційні за період часу з 10.01.2008 р. по 22.12.2008 р. Однак, відповідно до умов пунктів 5.1. договорів № ВТ/Л-03 та № ВЛ/Л-03 оплата послуг з транспортування газу мала здійснюватись відповідачем на підставі актів виконаних робіт шляхом перерахування на рахунок позивача вартості послуг, що були надані останнім у звітному місяці, до 15 числа місяця, наступного за звітним. Як вбачається з долучених позивачем до матеріалів справи актів виконаних робіт з транспортування газу за жовтень 2007 р. –грудень 2007 р., усі вони підписані 18 листопада 2008 р. Відтак, у відповідача до 18 листопада 2008 р. не було підстав для оплати виконаних робіт з транспортування газу, оскільки акти про їх виконання не були підписаними. Відповідно до умов Договорів № ВЛ/Л-03 та № ВТ/Л-03 (пункти 3.1., 3.2. договорів), з урахуванням протоколів розбіжностей, позивач зобов”язувався передати відповідачу в загальному потоці газу з підписанням до 7 числа місяця, наступного за звітним, двостороннього акту прийому-передачі обсягів газу та на підставі акту приймання-передачі та тарифу, що зазначений в п. 4.1. Договору, оформити акти виконаних робіт по транспортуванню природного газу для власних та виробничо-технологічних потреб. Відповідач зобов”язувався складати з позивачем до 7 числа місяця, наступного за звітним, двосторонній акт прийому-передачі обсягів газу, на підставі якого мав оформлятись акт виконаних робіт. Докази виконання позивачем обов”язку з оформлення у строки, встановлені договорами, актів виконаних робіт (пункти 3.1. Договорів) у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані. Згідно з ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Відтак, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних за період з 19.11.2008 р. по 22.12.2008 р., оскільки за відсутності актів виконаних робіт відповідач не міг виконати свій обов”язок по оплаті послуг з транспортування газу для власних та виробничо-технологічних потреб до 15 числа місяця, наступного за звітним. За таких обставин його зобов”язання з оплати цих послуг підлягають відстроченню на час прострочення позивача. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1237,86 грн. трьох відсотків річних та 9284,62 грн. інфляційних. В решті позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по постачанню та газифікації “Львівгаз”, (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, ЄДРПОУ 03349039) на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Львівтрансгаз” (79026, м. Львів, вул. Рубчака, 3, ЄДРПОУ 25560823) 444171,78 грн. основного боргу, 1237,86 грн. трьох відсотків річних, 9284,62 грн. інфляційних 4546,94 грн. державного мита та 100,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя