Постанова № 30861495, 18.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р. Справа № 804/4321/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Бідник М.В.

за участю:

представника позивача: Новікова М.А.

представника відповідача: Гайбатова М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «СТИМУЛ»

про стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 5273,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «СТИМУЛ», в якій просило стягнути з відповідача пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 5273,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що відповідач на виконання вимог ст.20 Закону України від 21 березня 1991 року №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ), як юридична особа, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, повинен був сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на цьому підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, проте, відповідач означені вимоги закону виконав поза межами строків, встановлених законом, тому відповідачеві було нараховано пеню в порядку приписів ч.2 ст.20 вказаного Закону. Оскільки відповідач суму нарахованої пені в добровільному порядку не погашає, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав доводи та вимоги позовної заяви та просив задовольнити її у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких зазначав, що відповідно до вимог ст.20 Закону України №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Таким чином, з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством адміністративно-господарських санкцій у судовому порядку, при цьому на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАС України. Враховуючи, що ТОВ «Кондитерська фабрика «СТИМУЛ» подало до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про наявність та працевлаштування інвалідів за 2010 рік 25.02.2011 року, позивач дізнався про невиконання 4% нормативу працевлаштування інвалідів відповідно у лютому 2011 року. З позовом про стягнення пені він звернувся лише у березні 2013 року, тобто з пропуском строку, передбачено ст.99 КАС України, тому, з огляду на приписи ч.1 ст.100 КАС України, в даному випадку позов підлягає залишенню без розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях, та просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі ч.2 ст.99 та ч.1 ст.100 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Зокрема, означеною статтею визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Судом встановлено, що ТОВ «Кондитерська фабрика «СТИМУЛ» на виконання вимог означеної норми закону було самостійно розраховано кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році відповідно до нормативу, яка становить 4 робочих місця.

Про наведене свідчить поданий відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт за Формою №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ «Кондитерська фабрика «СТИМУЛ» фактично за 2010 рік складає 94 особи, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону №875-ХІІ, протягом звітного періоду становить - 4 особи, при цьому середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, протягом 2010 року у ТОВ «Кондитерська фабрика «СТИМУЛ» становила - 1 особа (а.с.5).

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Як вбачається зі звіту відповідача за Формою №10-ПІ за 2010 рік, останнім у вказаному звіті, згідно приписів ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ, самостійно було визначено суму адміністративно-господарських санкцій, яка підлягає сплаті за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 37404 грн. 27 коп. (а.с.5).

Згідно ч.4 ст.20 Закону №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року у справі №2а/0470/1681/12 у справі за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «СТИМУЛ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, з відповідача у судовому порядку було стягнуто на користь позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 37404 грн. 27 коп. за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом у 2010 році. (а.с.7-8).

На виконання означеного судового рішення ТОВ «Кондитерська фабрика «СТИМУЛ», відповідно до платіжного доручення №14596, сплатило 20 березня 2013 року на користь позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 37404 грн. 27 коп. (а.с.12).

При цьому ч.2 ст.20 Закону №875-ХІІ передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Наведена норма кореспондується з приписами п.3.1 та п.3.4 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223 "Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати" (далі - Порядок №223), якими встановлено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Оскільки, з урахуванням приписів частини 1 статті 20 Закону №875-ХІІ, відповідач повинен був сплатити позивачеві адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом у 2010 році до 15.04.2011 року, а фактично сплатив їх лише 20.03.2013р., позивачем, відповідно до ч.2 ст.20 вказаного Закону, була нарахована пеня за весь час прострочення сплати, який, згідно наданого ним розрахунку становить 705 днів (а.с.6).

Відповідно до вказаного вище розрахунку, сума пені, нарахована за 705 днів затримки сплати адміністративно-господарських санкцій, складає 5273 грн. 40 коп. (а.с.6).

При цьому суду зазначає, що з аналізу вище наведених норм ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ та п.3.1, п.3.4 Порядку №223 вбачається, що облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена лише на момент сплати підприємством заборгованості недоїмки по адміністративно-господарським санкціям, то і сама пеня може бути розрахована безпосередньо після погашення такої недоїмки.

З огляду на наведене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що даний адміністративний позов подано з порушенням строків звернення до суду, встановлених ч.2 ст.99 КАС України, оскільки позивачем, з урахуванням того, що підстави для розрахунку пені у нього виникли з дня сплати недоїмки по адміністративно-господарським санкціям, а саме з 20.03.2013р., позов про стягнення нарахованої пені у судовому порядку було подано з дотриманням шестимісячного строку, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог, а саме 28.03.2013р.

Доказів сплати нарахованої суми пені або оскарження її розрахунку представник відповідача суду не надав.

Натомість представником позивача була надана довідка про стан заборгованості ТОВ «Кондитерська фабрика «СТИМУЛ», з якої вбачається, що відповідачем сума заборгованості по сплаті пені, нарахованої за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2010 рік, не сплачена та складає 5273,40 грн.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 5273,40 грн., а відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «СТИМУЛ» про стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 5273,40 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «СТИМУЛ» (код ЄДРПОУ 20258769) на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 5273 грн. 40 коп. (п'ять тисяч двісті сімдесят три гривні сорок копійок).

Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова