Постанова № 30861287, 18.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1317/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Оринчин В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2013 року Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу зі збору за провадження торговельної діяльності в сумі 563,20 грн.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг зі збору за провадження торговельної діяльності в сумі 563,20 грн., який виник в результаті несплати суми коштів, що сплачуються за придбання та використання торгового патенту.

Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, Полтавською МДПІ винесено податкову вимогу № 18 від 04.08.2011 року на суму 281,20 грн., яку відповідачем особисто отримано , що підтверджується підписом останньої на корінці вказаної вимоги.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржила, таким чином грошове зобов'язання вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу. Оскільки відповідачем вимогу Полтавської МДПІ залишено без задоволення, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення зазначеного податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася , хоча у справі наявні докази, що вона належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомила , а ні заперечень проти позову, а ні клопотання про відкладення чи розгляд справи без участі його уповноваженого представника не надала .

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних в ній доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрована у встановленому законом порядку як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 06.02.1997 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію ( а.с.4).

Відповідач перебуває на обліку в органах податкової служби з 13.12.1997 року.

Судом з матеріалів справи встановлено, що за заявою ФОП ОСОБА_2 по придбанню торгового патенту від 04.01.2011 року останній видано торговий патент на провадження торгівельної діяльності з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1.

Сума щомісячного основного платежу збору за провадження торговельної діяльності становить 94 грн.

Станом на дату розгляду справи за ФОП ОСОБА_2 рахується борг зі збору за провадження торговельної діяльності в сумі 563,20 грн., який виник в результаті несплати суми коштів, що сплачуються за придбання та використання торгового патенту.

Згідно п.п. 14.1.68. п.14.68 ст.14 Податкового кодексу України, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності для цілей розділу XII цього Кодексу - сума коштів, яка сплачується за придбання та використання торгового патенту.

Відповідно до ст.267 цього Кодексу, платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі у цьому пункті - органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі - мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах: на території інших населених пунктів - від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2, як платник збору за провадження торговельної діяльності, повинна була сплачувати у встановлений законом строк означений збір.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, Полтавською МДПІ винесено податкову вимогу № 18 від 04.08.2011 року на суму 281,20 грн., яку відповідачем особисто отримано , що підтверджується підписом останньої на корінці вказаної вимоги.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржила , таким чином грошове зобов'язання в сумі 563,20 грн., вважається узгодженим, набуло статусу податкового боргу та підлягає сплаті.

Разом з тим, вказана сума грошового зобов'язання платником податків не сплачена, що підтверджується даними наявного у матеріалах справи зворотного боку облікової картки відповідача. (а.с 17)

На підставі підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в сумі 563,20 грн. суду не надала.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на розрахунковий рахунок 31411514700417, код отримувача - 38019526, банк - ГУ ДКСУ у Полтавській області 18040100, МФО 831019 податковий борг зі збору за провадження торгівельної діяльності в сумі 563,20 грн. ( п'ятсот шістдесят три гривні 20 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков