Постанова № 30861265, 17.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1455/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Анаконда- Плюс" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, -

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2013 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Анаконда- Плюс" про накладення арушту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що станом на дату звернення до суду за особовим рахунком відповідача значиться податковий борг в розмірі 1 713 311,97 грн., в тому числі з ПДВ в сумі 992 834,99 грн. та з податку на прибуток в сумі 720 476,98 грн., що виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання. У зв'язку з недостатністю наявного у платника податків на праві власності рухомого та нерухомого майна, контролюючий орган просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності ПП "Анаконда- Плюс", що знаходяться у банку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до ч.4. ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за даної явки і наявними у ній матеріалами, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приватне підприємство "Анаконда- Плюс" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа 13.01.2009 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради. (а.с. 5)

Відповідач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві з 14.01.2009 року та є платником податку на додану вартість . (а.с. 6-7).

Звертаючись до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, позивач стверджував про наявність у відповідача податкового боргу зі сплати податку на додану вартість в розмірі 992 834,99 грн. та з податку на прибуток в сумі 720 476,98 грн.

Вказаний борг виник на підставі невиконання боржником чинних податкових повідомлень - рішень №0002552310 від 28.02.2012 року, №0002542310 від 28.02.2012 року, що винесені за результатами позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.01.2009 року по 31.12.2011 року, оформленої актом №739/23-5/36324241 від 14.02.2012 року . (а.с .14-28)

Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що за результатами адміністративного та судового оскарження скарги відповідача залишені без задоволення, рішення податкового органу - без змін. Постанова Полтавського адміністративного суду від 01.06.2012 року №1670/2а-1790/12, якою визнано податкові повідомлення - рішення №0002552310 від 28.02.2012 року, №0002542310 від 28.02.2012 року законними та обґрунтованими, 20.11.2012 року набрала законної сили з моменту проголошення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду.

Відтак, сума грошового зобов'язання, визначена таким податковими повідомленнями-рішеннями, вважається узгодженою.

Вищезазначені зобов'язання платника податків зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток є узгодженою сумою податкового боргу останнього та відображені в його обліковій картці, що ведеться в органі ДПС та підлягає обов'язкові сплаті.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві відповідно до приписів статті 59 Податкового кодексу України сформовано та надіслано платнику податків податкову вимогу від 10.01.2013 року №117. (а.с. 6).

Також, 23 січня 2013 року начальником ДПІ у м. Полтаві з огляду на положення статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна ПП "Анаконда- Плюс" у податкову заставу, на виконання якого податковим керуючим Чужевською Ю.В. складено акт опису майна від 22 лютого 2013 року №20 (а.с. 31-33).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З системного аналізу даної правової норми слідує, що вона носить загальний характер, вказане право орган державної податкової служби має реалізувати з метою погашення податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У свою чергу, порядок погашення податкового боргу платника податків у разі несплати узгодженої суми грошового зобов'язання таким платником у визначені Податковим кодексом України строки передбачено главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Як визначено пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За приписами пункту 95.2 вказаної статті стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В силу пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що першочерговим заходом, який застосовується органом ДПС з метою погашення податкового боргу платника податків, є стягнення коштів з банківських рахунків такого платника податків на суму боргу чи його частини на підставі відповідного рішення суду.

Накладення ж арешту на кошти та інші цінності платника податків у банку є винятковим способом погашення податкового боргу, що застосовується у разі неможливості погашення такого боргу шляхом стягнення коштів з банківських рахунків, у разі відсутності у такого платника майна та/або якщо його балансова вартість менша суми податкового боргу чи якщо таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Так, згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок розгляду судом подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом платника податків.

Разом з тим, ДПІ у м. Полтаві не надано доказів звернення до суду з позовом (поданням) про стягнення з ПП "Анаконда- Плюс" податкового боргу зі сплати податку на додану вартість в розмірі 992 834,99 грн. та з податку на прибуток в сумі 720 476,98 грн., що є предметом розгляду даної адміністративної справи, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та прийняття судом відповідного рішення.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні відомості про неможливість погашення податкового боргу ПП "Анаконда- Плюс" в загальній сумі 1 713 311,97 грн. шляхом стягнення вказаної суми податкового боргу з рахунків платника податків на підставі відповідного рішення суду.

Окрім того, заявляючи у прохальній частині позову вимогу про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що перебувають на рахунках останнього у банку, позивач не вказує суму податкового боргу, в межах якої підлягають арешту кошти (інші цінності) на таких рахунках.

Варто зазначити, що накладення арешту на всі кошти на банківських рахунках відповідача без дотримання процедури погашення податкового боргу та визначення конкретної суми суттєво обмежить права платника податків як власника таких коштів та унеможливить здійснення відповідачем господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано доказів про вчинення контролюючим органом дій щодо погашення податкового боргу ПП "Анаконда- Плюс" шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків, та неможливість погашення боргу таким чином.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності платника у банку є передчасною, а відтак, задоволенню не підлягає.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 квітня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков