Постанова № 30860999, 17.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р. Справа№ 5011-26/4471-2012-67/485-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Жук Г.А.

Шевченка Е.О.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача - Стельмащук Ю.М.,

від відповідача - Кметик-Власенко О.В., Синиця М.В.,

від третьої особи - Коваленко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року

у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 (суддя Куркотова Є.Б.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Квартет» ЛТД, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-публічне акціонерне товариство «Київенерго», м. Київ,

про стягнення 315199,92 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року ПАТ «АК «Київводоканал» (далі-позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ТОВ фірми «Квартет» ЛТД (далі-відповідач) про стягнення 315199,92 грн. боргу за постачання води та стоки за період з 01.09.2011 року по 01.01.2012 року, а саме 308318,79 грн. основного боргу, 4947,97 грн. пені, 957,67 грн. 3% річних, 975,49 грн. збитків від інфляції. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача простроченої заборгованості перед позивачем згідно договору від 01.03.2004 року №03801/5-01. Також, позивачем нараховано на суму боргу відповідача 4947,97 грн. пені, 957,67 грн. 3% річних та 975,49 грн. збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2012 року у справі №5011-26/4471-2012 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ фірми «Квартет» ЛТД на користь ПАТ «АК «Київводоканал» 308318,79 грн. основного боргу, 4947,97 грн. пені, 957,67 грн. 3% річних, 975,49 грн. збитків від інфляції та 6304,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 року у справі №5011-26/4471-2012 рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2012 року у справі №5011-26/4471-2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмолено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2012 року судові рішення у справі №5011-26/4471-2012 скасовано, справі №5011-26/4471-2012 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі. Підставами для скасування вказаних судових рішень стало те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що висновок про наявність підстав для включення позивачем до спірної заборгованості оплати послуг з гарячого водопостачання не ґрунтується на укладеному між сторонами договорі, яким обґрунтовано заявлений позов, та яким не передбачено постачання питної води, яка використовується для підігріву гарячої води, а також не звернув уваги на доводи відповідача про те, що на його балансі теплові пункти (котельні) -відсутні. Також, суд першої інстанції не з'ясував складу наданих послуг та змісту спірної заборгованості, не перевірив обґрунтованості її розрахунків та не навів розрахунків, з яких він виходив, задовольняючи позов про стягнення основної заборгованості, інфляційних сум, пені та 3% річних.

Як вказав суд касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність між сторонами спору договірних відносин щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води, проте, передчасно відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, не надавши правової оцінки доводам позивача про наявність у відповідача заборгованості за надані послуги з холодного водопостачання та водовідведення в спірний період, не з'ясувавши обставин, пов'язаних з наявністю або відсутністю такої заборгованості, виходячи з умов укладеного між сторонами договору, та доказів, які за умовами договору підтверджують обсяги надання послуг з водопостачання і водовідведення.

Поряд із тим, Вищим господарським судом України у своїй постанові від 25.10.2012 року у справі №5011-26/4471-2012 вказано, що судами не надано правової оцінки доводам відповідача в контексті норм закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та Інструкції «Про безготівкові розрахунки України в національній валюті» щодо існування підстав для зарахування в оплату за надані послуги із водопостачання холодної води тих сум, які були зараховані за послугу із водопостачання питної води, що іде на підігрів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2012 року справу за позовом ПАТ «АК «Київводоканал» до ТОВ фірми «Квартет» ЛТД про стягнення 315199,92 грн. прийнято до провадження та присвоєно їй №5011-26/4471-2012-67/485-2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ фірми «Квартет» ЛТД на користь ПАТ «АК «Київводоканал» 23892,88 грн. боргу за договором від 01.03.2004 року №03801/5-01, пені у розмірі 343,34 грн., 3% річних у розмірі 66,45 грн., інфляційних втрат у розмірі 69,73 грн. та 487,45 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що позивачем неправомірно нараховано відповідачеві борг за постачання питної води, що йде на підігрів, оскільки договір від 01.03.2004 року №03801/5-01 не регулює відносин сторін щодо постачання відповідачеві питної води, що йде на підігрів. При цьому, судом першої інстанції здійснено перерахунок заявлених до стягнення розмірів пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ «АК «Київводоканал» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 в частині відмови в стягненні з ТОВ фірми «Квартет» ЛТД на користь ПАТ «АК «Київводоканал» заборгованості в розмірі 290827,52 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов ПАТ «АК «Київводоканал» до ТОВ фірми «Квартет» ЛТД в цій частині задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідачем отримано воду від позивача в повному обсязі згідно договору від 01.03.2004 року №03801/5-01, в тому числі і воду, що йде на підігрів, за яку відповідач частково розрахувався. Також, як стверджує позивач, обсяги отриманої відповідачем води вказано в актах зняття показань з приладів обліку, що підписані останнім. Крім цього, позивач зазначає, що по коду 1-374 ним нараховано відповідачеві вартість питної води, що йде на підігрів, у зв'язку зі споживанням відповідачем такої води через власні теплові пункти.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить суд залишити оскаржуване рішення суду без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 апеляційну скаргу ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30.01.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року розгляд справи №5011-26/4471-2012-67/485-2012 відкладено на 27.02.2013 року, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ «Київенерго».

Згідно розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року склад колегії суддів у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 змінено на наступний: головуюча суддя Алданова С.О., судді Жук Г.А., Шевченко Е.О.

В судовому засіданні 27.02.2013 року оголошено перерву до 27.03.2013 року.

В судовому засіданні 27.03.2013 року оголошено перерву до 17.04.2013 року.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року склад колегії суддів у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 змінено на наступний: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Шевченко Е.О.

В судовому засіданні 17.04.2013 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив їх задовольнити. В судовому засіданні 17.04.2013 року представники відповідача заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили спірне судове рішення залишити без змін. В судовому засіданні 17.04.2013 року представник третьої особи надав пояснення суду по суті спору.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.03.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №03801/5-01 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язався надавати абоненту (відповідач) послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язався розраховуватися за надані послуги, згідно умов договору та правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року №65, які втратили чинність 18.10.2008 року у зв'язку із введенням в дію нових правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерством з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за спірним договором.

Відповідно до п. п. 2.1.1, 2.1.2 вказаного договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника (п. 2.1.4 договору).

Відповідно до п. 2.2.5 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг відповідач зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем.

Як стверджує позивач, він належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором та надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2011 року по 01.01.2012 року на загальну суму 1411802,15 грн.; а саме:

- за кодом 1-374 на суму 1107800,94 грн., з яких сплачено 1037455,82 грн., а також сплачено 1306,62 грн. - в рахунок погашення боргу за попередній період, розмір заборгованості (з урахуванням перерахунків на суму 71290,76 грн.) становить 141635,88 грн.;

- за кодом 1-1695 на суму 1420,28 грн., з яких сплачено 0,00 грн., розмір заборгованості (з урахуванням перерахунків на суму 192,12 грн.) становить 1612,40 грн.;

- за кодом 1-1696 на суму 21615, 87 грн., з яких сплачено 0,00 грн., розмір заборгованості (з урахуванням перерахунків на суму 664,61 грн.) становить 22280,48 грн.;

- за кодом 1-50374 на суму 280965,06 грн., з яких сплачено 160565,27 грн., а розмір заборгованості (з урахуванням перерахунків на суму 22390,24 грн.) становить 142790,03 грн.

Вказані обставини підтверджуються актами зняття показників з приладів обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

За період з 01.09.2011 року по 01.01.2012 року відповідачем сплачено 1198021,09 грн.

Отже, на переконання позивача, на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем склала 308318,79 грн. (з урахуванням перерахунків на суму 94537,73 грн.).

Одночасно, крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 4947,97 грн. пені, 957,67 грн. 3% річних та 975,49 грн. збитків від інфляції, а всього 315199,92 грн.

Згідно п. 2.2.2 та п. 2.2.4 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента; за згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України; в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 2.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року та зареєстрованих Мінюстом 07.10.2008 року (далі - Правила №190) договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.03.2004 року №03801/5-01 не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості.

При цьому, матеріали справи не містять доказів про те, що на балансі відповідача перебувають теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води. Також, матеріали справи не містять доказів і про те, що теплові пункти (котельні) передані позивачу в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Відтак, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 142790,03 грн. боргу, нарахованого за кодом 1-50374, а саме вартості холодної води, яка іде на підігрів, у зв'язку з тим, що умовами укладеного між сторонами спору договору не передбачено та не врегульовано таких правовідносин сторін.

Разом з цим, згідно зі ст. 1 закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до п. 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Пунктами 3.1, 3.7 Правил №190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Пунктом 3.13 Правил визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

З змісту вказаних норм вбачається, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду. Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води.

Посилання відповідача на необхідність зарахування в оплату за надані послуги з водопостачання холодної води суми в розмірі 160565,27 грн., яка була зарахована за послуги із водопостачання питної води, що іде на підігрів, колегією суддів відхиляються, оскільки таке зарахування фактично є зміною призначення платежу, вказаному у платіжному документі, та виходом за межі позовних вимог.

Так, згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №478 від 15.04.1997 року «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги», між відповідачем та КП «Головний обчислювальний центр» (КП ГІОЦ КМДА) 06.11.2003 року укладено договір №193 на виконання робіт по розщепленню та перерахуванню комунальних платежів населення, які поступили на розподільчий рахунок КП «ГІОЦ» за надані відповідачем та підприємствами-постачальниками комунальних послуг.

Відповідач розраховується з позивачем за послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до договору від 01.03.2004 року №03801/5-01, коштами, які особисто сплачують споживачі, які знаходяться в житлових будинках, що обслуговує відповідач. Ці кошти надходять щомісячно, безготівково на поточний рахунок позивача після розщеплення платежів через міський розподільчий рахунок КП ГІОЦ КМДА.

Отже, КП ГІОЦ КМДА самостійно проводить розщеплення платежів мешканців житлових будинків по послугам, відповідно до Розпоряджень КМДА. При цьому, позивач не має можливості впливати на дії КП ГІОЦ КМДА по розщепленню та перерахуванню коштів.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Отже, позивачем було вірно зараховано 160565,27 грн. в рахунок оплати питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, відповідно до призначення платежу.

Крім того, як вбачається з розрахунку позовних вимог (т. 1, а.с. 21-23), позивачем до складу вимог про стягнення з відповідача заборгованості з надання послуг постачання холодної води (вода + стоки) по коду 1-374 на суму 141635,88 грн. включено вартість постачання води, що йде на підігрів, на суму 257861,94 грн.

Враховуючи безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача вартості послуг з постачання води, що йде на підігрів, вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості послуг поставленої холодної води (вода + стоки) по кодом 1-374 на суму 141635,88 грн., за кодом 1-1695 на суму 1612,40 грн. та за кодом 1-1696 на суму 22280,48 грн. є безпідставними у зв'язку з наявністю переплати відповідачем за такі послуги в загальній сумі 257861,94 грн.

Отже, фактично переплачено відповідачем позивачеві 92333,18 грн. (257861,94 грн. (вартість постачання води, що йде на підігрів, включена до коду 1-374) - 141635,88 грн. (заявлена позивачем до стягнення сума боргу відповідача з надання послуг постачання холодної води по коду 1-374) - 1612,40 грн. (заявлена позивачем до стягнення сума боргу відповідача з надання послуг постачання холодної води по коду 1-1695) - 22280,48 грн. (заявлена позивачем до стягнення сума боргу відповідача з надання послуг постачання холодної води по коду 1-1696)).

При цьому, колегія суддів вважає за можливе віднести факт переплати відповідачем позивачеві грошових коштів по коду 1-374 в загальній сумі 257861,94 грн. в рахунок сплати заборгованості за надання послуг по коду 1-374, 1-коду 1695 та коду 1-1696, оскільки в даному випадку зміни призначення платежу не відбувається (призначенням платежу при сплаті грошових коштів за вказаними кодами є сплата за надання послуг з постачання саме холодної води).

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за надання послуг з постачання холодної води та води, що йде на підігрів, в повному обсязі у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що відсутність у відповідача грошових зобов'язань перед позивачем, в свою чергу, виключає і притягнення його до відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та ч. ст. 625 Цивільного кодексу України.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 4947,97 грн. пені, 957,67 грн. 3% річних, 975,49 грн. збитків від інфляції.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 23892,88 грн. боргу за договором від 01.03.2004 року №03801/5-01, пені у розмірі 343,34 грн., 3% річних у розмірі 66,45 грн., інфляційних втрат у розмірі 69,73 грн. та приймає в цій частині нове рішення суду про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 23892,88 грн. боргу за договором від 01.03.2004 року №03801/5-01, пені у розмірі 343,34 грн., 3% річних у розмірі 66,45 грн., інфляційних втрат у розмірі 69,73 грн. скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення суду, яким в задоволенні вимог про стягнення 23892,88 грн. боргу за договором від 01.03.2004 року №03801/5-01, пені у розмірі 343,34 грн., 3% річних у розмірі 66,45 грн., інфляційних втрат у розмірі 69,73 грн. відмовити.

4. В решті рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 залишити без змін.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (04015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Квартет» ЛТД (03127, м. Київ, вул. Васильківська, 53, корпус 1, код 13670073) 3152,00 грн. за подання апеляційної скарги від 12.06.2012 року №672.

6. Господарському суду міста Києва видати наказ.

7. Справу №5011-26/4471-2012-67/485-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Жук Г.А.

Шевченко Е.О.