Постанова № 30860134, 19.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2013 року № 826/14/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А. розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 11 грудня 2012 року № 0014042204.

Ухвалою суду від 17 січня 2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог.

В судові засідання 15 квітня 2013 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання 15 квітня 2013 року, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про податок на додану вартість" та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби протиправно винесено податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2012 року № 0014042204, оскільки податковим органом при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" неправомірно зроблений висновок про фіктивність правочинів, вчинених між позивачем та ТОВ "Арабескале", ТОВ "Фароза Інтер-Інвестком", ТОВ "Віп Трейд", ТОВ "Лема Трейд", ТОВ "Сан енд Фан", ТОВ "Альфакем Україна", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами підтверджуються необхідними первинними документами. Також позивач вказує на відсутність рішення суду, яким би було визнано нечинними договори, укладені між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Арабескале", ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком", ТОВ "Віп Трейд", ТОВ "Лема Трейд", ТОВ "Сан енд Фан", ТОВ "Альфакем Україна", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт".

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки правочини, вчинені за участю ТОВ "Арабескале", ТОВ "Фароза Інтер-Інвестком", ТОВ "Віп Трейд", ТОВ "Лема Трейд", ТОВ "Сан енд Фан", ТОВ "Альфакем Україна", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" вчинені без наміру створення правових наслідків, не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" на формування податкового кредиту.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі направлень від 22 жовтня 2012 року № 1706/22-4, № 1746/22-6, № 1747/22-6, № 1749/22-7, № 1750/22-7, № 397/17-05, № 1732/22-10 проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 2 вересня 2009 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 2 вересня 2009 року по 30 червня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 16 листопада 2012 року № 1032/22-04/36631825, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 830 252 грн., у тому числі за липень 2010 року в сумі 23 368 грн., за вересень 2010 року в сумі 51 862 грн., за жовтень 2011 року в сумі 14 301 грн., за листопад 2011 року в сумі 30 050 грн., за грудень 2011 року в сумі 242 169 грн., за квітень 2012 року в сумі 73 277 грн., за травень 2012 року в сумі 329 378 грн., за червень 2012 року в сумі 65 847 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 11 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення № 0014042204, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" суму грошового зобов'язання в розмірі 1 037 815 грн., з якої за основним платежем - 830 252 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 207 563 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Щодо визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який був чинним на час вчинення господарських операцій, далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пунктом 1.7, підпунктом 7.4.1, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. До них відносяться: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Згідно з підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно підпунктів 7.2.3 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (який був чинним на час вчинення господарських операцій) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Аналогічні положення містить й Податковий кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, а отже правовідносини позивача із контрагентами в подальшому регулювалися положеннями зазначеного Кодексу.

Так, згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, Податковий кодекс України визначає окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

При цьому, суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Арабескале", суд зазначає про наступне.

29 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арабескале", як експедитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт", як клієнтом, укладено договір № 18/1 транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, за умовами якого клієнт доручає, а експедитор приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок клієнта здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажів автомобільним та іншими видами транспорту по території України. Види та найменування вантажу, заявленого до перевезення згідно з даним договором, а також пункти відправлення та призначення вантажу зазначаються в протоколі погодження договірної ціни, який є його невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Арабескале" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 610 від 30 червня 2010 року на загальну суму 140 206,80 грн., в тому числі ПДВ - 23 367,80 грн.,

- № 1052 від 30 вересня 2010 року на загальну суму 311 174,40 грн., в тому числі ПДВ - 51 862,40 грн.,

- № 1361 від 1 грудня 2010 року на загальну суму 96 967,20 грн., в тому числі ПДВ - 16 161,20 грн.,

- № 1507 від 15 грудня 2010 року на загальну суму 112 608 грн., в тому числі ПДВ - 18 768 грн.,

- № 1508 від 31 грудня 2010 року на загальну суму 96 806,40 грн., в тому числі ПДВ - 16 134,40 грн.

Між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Арабескале" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000144 від 30 червня 2010 року, № ОУ-0000275 від 30 вересня 2010 року, № ОУ-0000367 від 1 грудня 2010 року, № ОУ-0000438 від 15 грудня 2010 року, № ОУ-0000439 від 31 грудня 2010 року, згідно яких виконавцем проведені наступні роботи (надані послуги): транспортно-експедиційне обслуговування автомобільним, залізничним транспортом, пошук та контроль за подачею; організація доставки вантажу зі складу відправника на склад одержувача; узгодження порядку перевозки вантажу з іншими перевізниками при змішаному руху вантажу; отримання вантажу в пункті призначення від перевізника або його вантажного агента, перевірка кількості місць; вантажно-розвантажувальні роботи на загальну суму 757 762,80 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь ТОВ "Арабескале" позивач надав виписки по рахункам в ПАТ "Енергобанк" в м. Києві та в АТ "ОТП Банк" в м. Києві.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ "Арабескале" суд зазначає про наступне.

В наданих позивачем податкових накладних та актах здачі-прийняття-робіт (надання послуг) вказано, що ТОВ "Арабескале" надані послуги по рахункам № СФ-000477 від 30 червня 2010 року, № СФ-001148 від 30 вересня 2010 року, № СФ-01274 від 1 грудня 2010 року, № СФ-01413 від 15 грудня 2010 року та № СФ-01414 від 31 грудня 2010 року.

Проте, вказані рахунки позивачем суду не пред'явлено, а тому не можливо встановити на виконання яких умов договору ТОВ "Арабескале" надавалися на користь позивача послуги по перевезенню вантажу та за результатами яких складалися первинні документи.

Крім того, суду не пред'явлено товарно-транспортних накладних, які при наданні послуг перевезення є обов'язковими документами, а тому їх можна віднести до поняття "первинні документи". Також відсутні протоколи погодження ціни, що є невід'ємною частиною договору № 18/1 (пункт 1.2 договору).

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком", суд зазначає про наступне.

24 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фароза Інтер-Інвест Ком", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт", як замовником, укладено договір № 33 про організацію вантажно-розвантажувальних робіт, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе організацію вантажно-розвантажувальних робіт. Вантажно-розвантажувальні роботи виконуються на підставі заявок замовника (в письмовій формі).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 147 від 1 березня 2011 року на загальну суму 228 922,80 грн., в тому числі ПДВ - 38 153,80 грн.,

- № 148 від 31 березня 2011 року на загальну суму 117 638,40 грн., в тому числі ПДВ - 19 606,40 грн.

Між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000075 від 1 березня 2011 року, № ОУ-0000076 від 31 березня 2011 року, згідно яких виконавцем проведені наступні роботи (надані послуги): вантажно-розвантажувальні роботи (подача техніки, загрузка, вигрузка автотранспорту); сортування, упаковка, транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 346 561,20 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком" позивач надав виписки по рахункам в ПАТ "Енергобанк" в м. Києві та в АТ "ОТП Банк" в м. Києві.

Товарно-транспортні накладні та заявки замовника суду не пред'явлено.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Лема-Трейд", суд зазначає про наступне.

20 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лема-Трейд", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" укладено договір купівлі-продажу № 35/1, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати на умовах даного договору поліетилен, полівінілхлорид. Згідно пункту 2.1 договору, загальна орієнтована ціна договору становить 20 000 000 грн. Ціна, кількість та асортимент встановлюються в видаткових накладних по кожній поставці товару (пункт 2.2 договору). Завантаження товару відбувається силами та за рахунок покупця, поставка товару відбувається автотранспортом постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Лема-Трейд" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 3 від 3 жовтня 2011 року на загальну суму 332 887,50 грн., в тому числі ПДВ - 55 481,25 грн.,

- № 2 від 3 жовтня 2011 року на загальну суму 385 560 грн., в тому числі ПДВ - 64 260 грн.,

- № 1 від 3 жовтня 2011 року на загальну суму 653 116,80 грн., в тому числі ПДВ - 108 852,80 грн.

Згідно видаткових накладних від 3 жовтня 2011 року, № РН-00019, № РН-00020 та № РН-00021, ТОВ "Лема-Трейд" поставило ТОВ "ПЛ-Стандарт" поліетилен на загальну суму 1 271 564,30 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь ТОВ "Лема-Трейд" позивач надав виписки по рахункам в ПАТ "Енергобанк" в м. Києві.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ "Лема-Трейд", суд зазначає про наступне.

З наданих позивачем податкових накладних вбачається, що ТОВ "Лема-Трейд" виписало на користь позивача податкові накладні, згідно умов договору від 20 липня 2010 року № 35/1, у видаткових накладних зазначено, що ТОВ "Лема-Трейд" поставляється позивачу товар, згідно рахунків-фактур від 3 жовтня 2011 року № РН-00019, № РН-00020 та № РН-00021.

Проте, вказані рахунки-фактури позивачем суду не пред'явлено, а тому не можливо встановити чи були виконані умови договору № 35/1 від 20 липня 2010 року, згідно якого ТОВ "Лема-Трейд" виписані податкові накладні.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Віп Трейд", суд зазначає про наступне.

30 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Трейд", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт", як замовником, укладено договір № 004П про організацію вантажно-розвантажувальних робіт, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе організацію вантажно-розвантажувальних робіт. Вантажно-розвантажувальні роботи виконуються на підставі заявок замовника (в письмовій формі). Згідно пункту 1.3 договору ціна договору і тариф визначаються сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору.

30 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Трейд", як експедитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт", як клієнтом, укладено договір № 004П транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, за умовами якого клієнт доручає, а експедитор приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок клієнта здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажів автомобільним та іншими видами транспорту по території України. Види та найменування вантажу, заявленого до перевезення згідно з даним договором, а також пункти відправлення та призначення вантажу зазначаються в протоколі погодження договірної ціни, який є його невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Віп Трейд" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 226 від 1 червня 2011 року на загальну суму 303 543,50 грн., в тому числі ПДВ - 50 590,58 грн.,

- № 227 від 30 червня 2011 року на загальну суму 148 252,80 грн., в тому числі ПДВ - 24 708,80 грн.,

- № 193 від 1 вересня 2011 року на загальну суму 360 854,40 грн., в тому числі ПДВ - 60 142,40 грн.,

- № 194 від 30 вересня 2011 року на загальну суму 114 448,80 грн., в тому числі ПДВ - 19 074,80 грн.

Між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Віп Трейд" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000324 від 1 червня 2011 року, № ОУ-0000325 від 30 червня 2011 року, № ОУ-0000346 від 1 вересня 2011 року, № ОУ-0000347 від 30 вересня 2011 року, згідно яких виконавцем в період з 1 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року проведені наступні роботи (надані послуги): вантажно-розвантажувальні роботи (подача техніки, загрузка-вигрузка автотранспорту); сортування, пакування товару, пакування на палети; транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 927 099,50 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь ТОВ "Віп Трейд" позивач надав виписки по рахункам в ПАТ "Енергобанк" в м. Києві та в АТ "ОТП Банк" в м. Києві.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не надано протоколи погодження договірної ціни, в яких би було зазначено про види та найменування вантажу, заявленого до перевезення, пункти відправлення та призначення вантажу, як це передбачено умовами договору від 30 березня 2011 року № 004П про транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, а тому неможливо дійти висновку про підстави формування цін на послуги.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Сан енд Фан", суд зазначає про наступне.

5 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт", як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан енд Фан", як експедитором, укладено договір про надання посередницьких послуг № 7/2, за умовами якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання організувати виконання послуг, пов'язаних з перевозкою вантажу клієнта залізничним та/або автомобільним транспортом, а клієнт зобов'язується оплатити надані послуги. Умови перевезення кожної партії вантажу погоджуються сторонами в письмовій заявці клієнта, яка подається особисто уповноваженим представникам клієнта або факсом: для режимного вантажу (який потребує особих температурних умов перевезення) - не менше ніж за дві доби до відправлення, для іншого вантажу - не менше ніж за одну добу до відправлення. До істотних умов перевезення відносяться: найменування вантажовідправника, вантажоотримувача, характер вантажу, його об'єм (вага), пункт призначення, інформація про властивості вантажу та про умови його перевезення, оголошена цінність вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Сан енд Фан" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 52 від 30 грудня 2011 року на загальну суму 305 248,80 грн., в тому числі ПДВ - 50 874,80 грн.,

- № 51 від 30 грудня 2011 року на загальну суму 375 840 грн., в тому числі ПДВ - 62 640 грн.

Між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Сан енд Фан" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000019 від 30 грудня 2011 року, № ОУ-0000018 від 30 грудня 2011 року, згідно яких виконавцем проведені наступні роботи (надані послуги): транспортне обслуговування автомобільним, залізничним транспортом; транспортно-експедиційні послуги; вантажно-розвантажувальні роботи (подача техніки, загрузка-вигрузка автотранспорту) (1380 тон); сортування, пакування товару, пакування на палети (420 тон) на загальну суму 681 088,80 грн.

На підтвердження оплати послуг ТОВ "Сан енд Фан" позивач надав виписки по рахунку в ПАТ "Енергобанк" в м. Києві та акт приймання-передачі векселів.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ "Сан енд Фан", суд зазначає про наступне.

З наданих позивачем податкових накладних вбачається, що податкова накладна № 52 від 30 грудня 2011 року виписана ТОВ "Сан енд Фан" на виконання умов договору № 7/2 від 18 серпня 2011 року, податкова накладна № 51 від 30 грудня 2011 року виписана на виконання умов договору № 7/1 від 18 серпня 2011 року. При цьому, договори № 7/1 та № 7/2 від 18 серпня 2011 року, укладені між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Сан енд Фан" суду не пред'явлено. В метеріалах справи міститьсь договір № 7/2 від 5 грудня 2011 року.

Крім того, суд звертає увагу, що в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 грудня 2011 року зазначено, що ТОВ "Сан енд Фан" надані послуги згідно рахунків № СФ-0000050 від 30 березня 2013 року та № СФ-0000248 від 30 березня 2012 року. Тобто між сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт раніше, ніж були складені документи, на виконання яких надавались послуги.

При цьому, зазначене не дає змоги встановити на виконання яких умов договору ТОВ "Сан енд Фан" та за результатами яких наданих послуг виписувало податкові накладні.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Альфакем Україна", суд зазначає про наступне.

14 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна", як експедитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт", як клієнтом, укладено договір про надання посередницьких послуг № 15-Т-П, за умовами якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання організувати транспортно-експедиційне обслуговування клієнта, а також надання клієнтові інших послуг, пов'язаних з міжнародними перевезеннями вантажів транспортом за оплату і за рахунок клієнта, відповідно до умов, погоджених сторонами в заявках. Заявки, погоджені сторонами, регулюють взаємини сторін щодо кожного окремого доручення клієнта. В заявках можуть відображатися також інші істотні умови договору транспортного експедирування, що не були обумовлені сторонами в момент підписання цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Альфакем Україна" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 227 від 30 березня 2012 року на загальну суму 387 672 грн., в тому числі ПДВ - 64 612 грн.,

- № 228 від 30 березня 2012 року на загальну суму 331 416 грн., в тому числі ПДВ - 55 236 грн.

Між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Альфакем Україна" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000247 від 30 березня 2012 року, № ОУ-0000248 від 30 березня 2012 року, згідно яких виконавцем проведені наступні роботи (надані послуги): транспортне обслуговування автомобільним, залізничним транспортом; транспортно-експедиційні послуги; вантажно-розвантажувальні роботи (подача техніки, загрузка-вигрузка автотранспорту); сортування, пакування товару, пакування на палети на загальну суму 719 088 грн.

На підтвердження оплати послуг ТОВ "Альфакем Україна" позивач надав виписки по рахунку в ПАТ "Енергобанк" в м. Києві та акт приймання-передачі векселів.

З наданих позивачем податкових накладних вбачається, що вони складені на виконання умов договору від 14 грудня 2011 року № 15-Т-П, проте в актах здачі-прийняття-робіт (надання послуг) вказано, що ТОВ "Альфакем Україна" надані послуги по рахункам № СФ-0000247 та № СФ-0000248 від 30 березня 2012 року.

Проте, вказані рахунки позивачем суду не пред'явлено, міжнародні товарно-транспортні накладні та інші докази здійснення міжнародного перевезення вантажу суду також не пред'явлено.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", суд зазначає про наступне.

29 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грифон Консалт", як експедитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт", як клієнтом, укладено договір № 29-13 транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, за умовами якого клієнт доручає, а експедитор приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок клієнта здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажів автомобільним та іншими видами транспорту по території України. Види та найменування вантажу, заявленого до перевезення згідно з даним договором, а також пункти відправлення та призначення вантажу зазначаються в протоколі погодження договірної ціни, який є його невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 100 від 30 червня 2012 року на загальну суму 365 697,60 грн., в тому числі ПДВ - 60 949,60 грн.,

- № 101 від 30 червня 2012 року на загальну суму 322 560 грн., в тому числі ПДВ - 53 760 грн.

Між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Грифон Консалт" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000050 від 30 червня 2012 року, № ОУ-0000051 від 30 червня 2012 року, згідно яких виконавцем проведені наступні роботи (надані послуги): транспортне обслуговування автомобільним, залізничним транспортом; транспортно-експедиційні послуги; вантажно-розвантажувальні роботи (подача техніки, загрузка-вигрузка автотранспорту); сортування, пакування товару, пакування на палети на загальну суму 304 748 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь ТОВ "Грифон Консалт" позивач надав виписки по рахунку в ПАТ "Енергобанк" в м. Києві.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ "Грифон Консалт", суд зазначає про наступне.

З наданих позивачем податкових накладних вбачається, що податкова накладна № 101 від 30 червня 2012 року виписана ТОВ "Грифон Консалт" на виконання умов договору № 29-13 від 29 березня 2012 року, проте податкова накладна № 100 від 30 червня 2012 року виписана на виконання умов договору № 29-12 від 29 березня 2012 року. При цьому, договір № 29-12 від 29 березня 2012 року, укладений між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Грифон Консалт" суду не пред'явлено.

Крім того, суд звертає увагу, що в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначено, що ТОВ "Грифон Консалт" надані послуги згідно рахунків № СФ-0000124 та № СФ-0000125 від 30 червня 2012 року.

При цьому, зазначене не дає змоги встановити на виконання яких умов договору ТОВ "Грифон Консалт" та за результатами яких наданих послуг виписувало податкові накладні.

З огляду на встановлене, суд критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.

Крім того, з аналізу наданих позивачем договорів, укладених між ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Арабескале", ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком", ТОВ "Віп Трейд", ТОВ "Сан енд Фан", ТОВ "Альфакем Україна", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" вбачається, що вони укладалися з метою здійснення контрагентами позивача перевезень вантажу.

Разом з тим, Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні для водія юридичної або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів має бути товарно-транспортна накладна.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363.

Згідно розділу І Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортна документація - це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля:

- "Подорожній лист вантажного автомобіля", ф. № 2;

- "Товарно-транспортна накладна", ф. № 1-ТН;

- "Талон замовника", ф. № 1-ТЗ.

Проте, під час розгляду справи позивачем не надано товарно-транспортної документації, складеної на підтвердження виконання ТОВ "ПЛ-Стандарт" та ТОВ "Арабескале", ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком", ТОВ "Віп Трейд", ТОВ "Сан енд Фан", ТОВ "Альфакем Україна", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" своїх зобов'язань по перевезенню вантажу, згідно укладених договорів з ТОВ "ПЛ-Стандарт".

Крім того, позивачем також не надано доказів на підтвердження отримання придбаного у "Лема-Трейд" поліетилену.

Відносно залучених до матеріалів справи видаткових накладних та довіреностей на отримання товару як доказів на підтвердження реалізації позивачем поліетилену та здійснення перевезення вантажу контрагентами позивача (ТОВ "Арабескале", ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком", ТОВ "Віп Трейд", ТОВ "Сан енд Фан", ТОВ "Альфакем Україна", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт") на адресу ТОВ "Українські джерела", приватного підприємця ОСОБА_2, Виробничого кооперативу "Дельта", ТОВ "Кийпласт", ПрАТ завод "Іскра", ТОВ "Полімер Пак", ТОВ "Еко-Пак", ТОВ "Фірма офіцерів запасу України "Кондор-пласт", ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Полімерцентр", ТОВ "Прім'єр-Пластік", ТОВ "Кийпласт", МКП "Ритм", ТОВ "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн", ТОВ "Мельник і Компанія", ВКП "Ініціатива ЛТД", ПП "Західпак", ТОВ "Аирпак-Пластик", ТОВ "Белтім", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ТОВ "Полімер Технопак", ТОВ "Хімпласт", ТОВ "Уні-Пак", ТОВ "Екопласт", ТОВ "Кийпласт", ТОВ "Лема Трейд", ТОВ "БКФ", Українсько-Польського Товариства з обмеженою відповідальністю "Граланд", ТОВ ВКП "Ініціатива ЛТД", ПП "Завод пакувальних матеріалів "Політерм", ТОВ "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн", ТОВ "Бета-Маркет" суд зазначає, що вказані матеріали не підтверджують факт перевезення товару.

Крім того, в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що перевезення вантажу від позивача до ТОВ "Еко-Пак", ТОВ "Уні-Пак" та ТОВ "БКФ" здійснював фізична особа-підприємець ОСОБА_3

При цьому, складені звіти експедиторів не є належним доказом здійснення перевезення вантажу, оскільки вказані звіти не є товарно-транспортною документацією в розумінні Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем не надано інформації відносно того, яким чином обраховувалася вартість наданих ТОВ "Арабескале", ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком", ТОВ "Віп Трейд", ТОВ "Сан енд Фан", ТОВ "Альфакем Україна", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" послуг по виконанню вантажно-розвантажувальних, пакувальних послуг та послуг по перевезенню вантажу.

Крім того, суд зазначає про наступне.

Актом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 13 листопада 2012 року № 4852/22-8/35198057 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабескале" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 січня 2009 року по 31 жовтня 2012 року встановлено, що фактично у ТОВ "Арабескале" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Вказаним актом встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Арабескале" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної дієздатності ТОВ "Арабескале", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Арабескале" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. В акті також зазначено, що до управління податкового контролю Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від СВПМ Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби надійшов протокол допиту свідка ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 з 1999 року по 2004 рік працював у Банку "Велес" на посаді начальника управління активно-пасивних операцій, у 2009 році ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_4 послуги по мінімізації податкового навантаження за допомогою фіктивних підприємств, а саме: ТОВ "Арабескале". ОСОБА_4 під час допиту зазначив, що він почав допомагати підприємствам в отриманні даних послуг та зазначив, що він отримував від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 реквізити підприємств та форму заявки для отримання номерів документів.

Актом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 12 листопада 2012 року № 4848/22-2/36048906 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грифон-Консалт" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 січня 2009 року по 31 жовтня 2012 року встановлено, що у ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Вказаним актом встановлено, що ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди. В акті зазначено, що слідчим відділом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проводиться досудове слідство по кримінальній справі № 28-3597, порушеної за ознаками злочинів передбачених частиною другою статті 205, частинами другою і третьою статті 358 Кримінального кодексу України. Допитаний як свідок ОСОБА_4 показав, що займався наданням послуг по переводу безготівкових коштів у готівку, а також здійснював передачу документів щодо нібито проведених фінансово-господарських операцій, оформлених від фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", реально діючим підприємствам-замовникам для підтвердження перерахованих на рахунки фіктивних підприємств коштів, які в подальшому переводились у готівку та передавались разом з документами представникам підприємств, що їх перераховували, за вирахуванням процентів, які йшли в оплату за надані послуги по конвертації коштів.

Актом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 12 листопада 2012 року № 4855/22-4/37241245 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан енд Фан" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 9 серпня 2010 року по 31 жовтня 2012 року встановлено, що ТОВ "Сан енд Фан" має ознаки фіктивності. В акті зазначено, що СВ Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проводиться досудове слідство по кримінальній справі № 28-3597, порушеної за ознаками злочинів передбачених частиною другою статті 205, частинами другою і третьою статті 358 Кримінального кодексу України. Допитаний як свідок ОСОБА_5 показав, що займався наданням послуг по переводу безготівкових коштів у готівку, а також здійснював передачу документів щодо нібито проведених фінансово-господарських операцій, оформлених від фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ "Сан енд Фан" реально діючим підприємствам-замовникам для підтвердження перерахованих на рахунки фіктивних підприємств коштів, які в подальшому переводились у готівку та передавались разом з документами представникам підприємств, що їх перераховували, за вирахуванням процентів, які йшли в оплату за надані послуги по конвертації коштів.

Актом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 вересня 2012 року № 3645/22-4/36678727 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 жовтня 2009 року по 30 липня 2012 року встановлено, що ТОВ "Альфакем Україна" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. В акті зазначено, що в провадженні СВ Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби знаходиться кримінальна справа № 75-00197, порушена за фактом фіктивного підприємництва при створенні підприємств, зокрема, ТОВ "Альфакем Україна" за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

Актом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 23 серпня 2012 року № 3229/22-2/36186571 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема Трейд" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року встановлено, що операції ТОВ "Лема Трейд" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання товару або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Актами Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної від 29 серпня 2011 року № 1197/23-5/37240770 про результати позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп трейд" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 1 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року та від 15 грудня 2011 року № 1618/23-5/37240770 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп трейд" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 1 вересня 2010 року по 31 жовтня 2011 року встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні у ТОВ "Віп трейд" складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Актом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 8 серпня 2011 року № 1804/23-03/35081125 встановлено, що ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком" безпідставно сформовано податкові зобов'язання (задекларовані в декларації з податку на додану вартість за березень, травень, червень 2011 року) за рахунок сум податку на додану вартість по первинним документам. В акті зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність необхідних умов у ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком" для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Отже, всі вищенаведені дані в сукупності свідчать про те, що ТОВ "Арабескале", ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком", ТОВ "Віп Трейд", ТОВ "Сан енд Фан", ТОВ "Альфакем Україна", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" фактично не мали можливості здійснювати перевезення вантажу на виконання своїх зобов'язань перед ТОВ "ПЛ-Стандарт", а ТОВ "Лема Трейд" здійснювати поставку товару. При цьому, необхідної товарно-транспортної документації на підтвердження реальності здійснення ТОВ "Арабескале", ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком", ТОВ "Віп Трейд", ТОВ "Сан енд Фан", ТОВ "Альфакем Україна", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" діяльності з перевезення вантажу, згідно укладених договорів з ТОВ "ПЛ-Стандарт", та доказів на підтвердження реального отримання позивачем товару від ТОВ "Лема Трейд" позивачем суду також не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача щодо безпідставності формування позивачем податкового кредиту за рахунок суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Арабескале", ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком", ТОВ "Віп Трейд", ТОВ "Сан енд Фан", ТОВ "Альфакем Україна", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", ТОВ "Лема Трейд", в зв'язку з чим занижено податок на додану вартість в сумі 830 252 грн.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення, якими збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку з податку на додану вартість в розмірі 830 252 грн.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно застосовано до ТОВ "ПЛ-Стандарт" штрафні санкції в розмірі 207 563 грн.

З огляду на встановлені у суді обставини, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2012 року № 0014042204.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом необгрунтованими, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева