Рішення № 30860019, 18.04.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1624/3045/12

Номер провадження 22-ц/786/1492/2013

Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю.О.

Доповідач Чумак О. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді : Чумак О.В.

Суддів: Пилипчук Л.І., Карнауха П.М.

при секретарі: Філоненко О.В.

за участю -

представника позивач -ОСОБА_1,

представника відповідача - Лісіченка О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_4, третя особа на сторона позивача без самостійних вимог ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Чумак О.В., -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до місцевого суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), посилаючись на те, що 19.07.2012 року на автодорозі Кролевець-Ромни-Пирятин за участю автомобілів КАВЗ-3270, державний номерний знак НОМЕР_4, належного Дочірньому підприємству "Полтавський облавтодор" Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Полтавський облавтодор» ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України») під керуванням водія ОСОБА_4, та Ауді-А8, державний номерний знак НОМЕР_1, належного ОСОБА_3, під керуванням водія ОСОБА_5, відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль, належний ОСОБА_3, зазнав значних технічних ушкоджень.

Оскільки вина ОСОБА_4 доведена постановою місцевого суду від 16.08.2012 року останній притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУПАП.

Прохав стягнути з ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» 71 577,85 грн. майнової шкоди, 15 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього - 86 577,85 грн., судовий збір у розмірі 865,78 грн. та 5,00 грн. суму банківських послуг з оплати судового збору.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_3 заподіяну шкоду в результаті дорожньо-транспортної пригоди у сумі 71 570, 85 грн., а також 718,60 грн. у повернення судового збору сплаченого позивачем при подачі позовної заяви, а всього на загальну суму 72 289,45 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" витрати, понесені останніми за проведення судової авто-технічної експертизи у сумі 521,05 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого суду, його в апеляційному порядку оскаржило Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яке з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню та порушення принципів законності та справедливості цивільного судочинства прохало скасувати рішення суду в частині розміру стягнутої з них на користь позивача майнової шкоди та судового збору.

Зазначає, що місцевий суд дійшов хибних висновків про те, що вина водія ОСОБА_5 не є предметом доказування у даній справі та свідомо обмежив їх у праві доказування таких обставин у судовому засіданні, не застосувавши таким чином норму ч. 3 ст. 60 ЦПК України. Також місцевий суд не застосував до даних правовідносин ч. 2 ст. 1166 ЦК України, не надав належної уваги висновку судової авто-технічної експертизи, якою встановлено, що дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 14.6 (а) ПДР і знаходились з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

Окрім того, вважають, що місцевим судом неправомірно включено до загального розміру майнової шкоди витрати на оплату авто-товарознавчого експертного дослідження у сумі 700 грн., 7 грн. комісії при прийомі оплати платежу за оцінку та 700 грн. за зберігання, огляд, та часткове розбирання автомобіля, допустивши при цьому подвійне стягнення, оскільки дані витрати повинні бути включені до загальної вартості робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення місцевого суду зміні, з наступних підстав.

У відповідності з ч. 3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2012 року ОСОБА_4 звільнено від адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУПАП, передавши матеріали справи на розгляд трудового колективу Пирятинського ДРП філії «Чорнухинський райавтодор».

Даною постановою встановлено, що ОСОБА_4 19.07.2012 року о 16:05 на 232 км автошляху Кролевець-Ромни-Пирятин, керуючи автомобілем КАВЗ -3270 державний номер НОМЕР_4 здійснюючи поворот ліворуч, не надав дороги автомобілю АУДІ-А8 державний НОМЕР_1, який рухався у попутному напрямку даною смугою руху, у результаті чого автомобілі отримали технічні ушкодження, чим порушив п. 10.1, 10.3 ПДР України і повинен нести адміністративну відповідальність за ст. 124 КУПАП (а.с.9). Вказана постанова сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.

Адміністративний протокол відносно водія ОСОБА_5 не складався до адміністративної відповідальності останній не притягався.

Згідно звіту № 0207 про незалежну оцінку майна (визначення розміру матеріального збитку) автомобіля Ауді-А8, реєстраційний номер НОМЕР_1, виконаного ПП ОСОБА_7, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ауді-А8 державний НОМЕР_1 в результаті його пошкоджень при ДТП складає 69 820,85 грн. (а.с.10-37).

Також судом встановлено, що власником транспортного засобу КАВЗ-3270 реєстраційний номер НОМЕР_4 є Пирятинська районна дорожня ремонтно-будівельна дільниця філії «Чорнухинський райавтодор» ДП «Полтавський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з якою ОСОБА_4 перебував у трудових правовідносинах.

Частиною 1 ст.1172 ЦК України встановлено що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 перебував з відповідачем у трудових правовідносинах суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідальність за шкоду заподіяну водієм ОСОБА_4 має нести ДП «Полтавський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Проте, вирішуючи питання щодо задоволення позову в частині стягнення в повному обсязі з відповідача шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, місцевий суд виходив з того, що вина водія ОСОБА_4 у вчиненні ним правопорушення встановлена постановою про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, тому висновок судової автотехнічної експертизи в частині наявності вини в діях водія ОСОБА_5 не може бути прийнятий до уваги.

Разом з тим вказаний висновок суду колегія суддів вважає невірним виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 3 і 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, роз'яснено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності).

При наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 11564 від 09.01.2013 року, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. Проф. М.С.Бокаріуса на підставі ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області від 09.11.2012 року, у даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість попередження зіткнення з боку водія автобусу ОСОБА_4 визначалась шляхом виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

У даній дорожньо-транспортній ситуації дія водія автобусу КАВЗ-3270 ОСОБА_4, який перед здійсненням маневру лівого повороту не впевнився в безпеці даного маневру і при цьому допустив зіткнення з автомобілем, що рухався в попутному напрямку та виконував його обгін, не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Ауді-А8 ОСОБА_5 мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п. 14.6 (а) Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Ауді-А8 ОСОБА_5, який при виконання маневру обгону на перехресті допустив зіткнення з автобусом, що виконував маневр повороту наліво, не відповідали вимогам п. 14.6 (а) Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. (а.с.88-93).

Таким чином згідно висновку судової авто-технічної експертизи, у діях водія ОСОБА_5 також малися порушення Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв»язку з виникненням ДТП.

Положення частин 3, 4 ст. 61 ЦПК України, на які послався суд першої інстанції, не приймаючи до уваги висновок судової авто-технічної експертизи, не дають підстав за будь-яких обставин вважати не винною у ДТП особу, відносно якої не складався протокол про адміністративне правопорушення.

У цьому випадку вину такої особи може бути підтверджено чи спростовано іншими належними і допустимим доказами, передбаченими в тому числі ст. 57 ЦПК України, зокрема висновком судової авто-технічної експертизи, письмовими доказами тощо.

Крім того, у випадку встановлення вини особи у ДТП постановою про притягнення до адміністративної відповідальності ця особа не позбавлена права доводити протиправність інших учасників ДТП і причинний зв»язок цієї протиправності із завданою шкодою.

Враховуючи вищевикладене, висновок судової авто-технічної експертизи, матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає безпідставним покладення обов»язку по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок ДТП, що сталась19.07.2012 року лише на відповідача, оскільки в діях водія ОСОБА_5 також мались порушення ПДР, які знаходилися в причинному зв»язку з ДТП.

Визначаючи ступінь вини кожного з водіїв, які керували транспортними засобами та допустили зіткнення, колегія суддів враховує обставини, пов»язані із завданням шкоди, зокрема те, що водій ОСОБА_5 порушив категоричну заборону щодо обгону на перехресті, в свою чергу водій ОСОБА_4 не впевнився у безпечності маневру. При цьому, порушення кожного з водіїв, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв»язку з виникненням пригоди. Таким чином у процентному відношенні ступінь вини водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складає по 50%.

Зважаючи на визначену ступінь вини водіїв, стягнутий судом першої інстанції з відповідача розмір шкоди, завданої позивачу, підлягає зменшенню до 34 910,43 коп. (69 820,85 грн. х 50%).

При цьому колегія суддів вважає, що не підлягають стягненню на користь позивача кошти сплачені за проведення оцінки в розмірі 700 грн., комп'ютерної діагностики, стоянку та часткову розборку автомобіля - 700 грн., витрати на евакуацію пошкодженого автомобіля - 350 грн., які включені місцевим судом у розмір заподіяної в результаті ДТП шкоди, оскільки вказані витрати понесені третьою особою ОСОБА_5, а не позивачем ОСОБА_3.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з позивача ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: за проведення судової авто-технічної експертизи у сумі 1 532,50 грн та 180,73 грн. судового збору, сплаченого за подання до суду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303,304, п. 3 ч. 1 ст.307, п.п.1-4 ч.1 ст.309, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - задовольнити частково.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2013 року у частині стягнутої з відповідача на користь позивача розміру завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди - змінити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (юридична адреса: вул. Куйбишева, 22-а, м. Полтава, 36024, код ЄДРПОУ № 32017261) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1) - 34 910,43 коп. завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (юридична адреса: вул. Куйбишева, 22-а, м. Полтава, 36024, код ЄДРПОУ № 32017261) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1) 432,89 грн. судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" судові витрати за проведення судової авто-технічної експертизи у сумі 1 532,50 грн. та 180,73 грн. судового збору, сплаченого за подання до суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) О.В.Чумак Судді: (підпис) Л.І. Пилипчук

(підпис) П.М.Карнаух

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду Полтавської області О.В.Чумак