ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.09 Справа№ 17/7
За позовною заявою ВАТ “Радехівський цукровий завод”,с. Павлів
До відповідача ТзОВ “Фермер-сервіс”, м.Кам”янка-Бузька
Третя особа: ВАТ “Агросервіс”, м.Кам”янка-Бузька
Про стягнення 36 292,67грн.
Суддя У.І.Ділай
Представники :
Від позивача: Білик Л.В.- представник
Від відповідача: Гнатківський Р.В.- представник
Представникам сторін роз”яснено права і обов”язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть спору.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.01.2009р. порушено провадження у справі ВАТ “Радехівський цукровий завод”, с. Павлів до ТзОВ “Фермер-сервіс”, м. Кам’янка-Бузька про стягнення 36 292,67 грн.
З підстав викладених в ухвалах суду від 17.01.09р., 10.02.09р. розгляд матеріалів справи відкладався.
Для надання сторонам можливості надати додаткові докази по справі та підготовки рішення по справі в судових засіданнях оголошувались перерви.
Ухвалою суду від 27.01.09р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ВАТ “Агросервіс” м.Кам”янка-Бузька.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги .
Відповідач та третя особа у відзивах та поясненнях на позовну заяву проти позовних вимог заперечили , просять в позові відмовити.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
Постановою Господарського суду Львівської області від 24.01.2008 року у справі №29/169(6/240-7/77) ВАТ “Радехівський цукровий завод” (надалі - ВАТ “РЦЗ”) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута –арбітражного керуючого Качмарика Ярослава Михайловича, якого зобов"язано здійснити ліквідаційну процедуру в порядку визначеному Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі –“Закон про банкрутство”).
У відповідності до п.1 ст.25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення пред"являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, аналізує фінансове становище банкрута та виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
На виконання вимог зазначеного вище закону, в результаті проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ВАТ “Радехівський цукровий завод” ліквідатором банкрута встановлено, що відповідно до п.1.1, 1.2 договору № 676-03 ПВ від 07.06.2006р. заміни боржника у зобов"язанні, укладеного в порядку ст.ст.520-523 ЦК України, Новий боржник –ТзОВ “Фермер-сервіс” приймає на себе зобов"язання по проведенню повного розрахунку за Первісного боржника –ВАТ “Агросервіс” на суму 36 292, 67 грн. в термін до 31.12.2006р.
Однак, станом на 01.12.08р. Новий боржник –ТзОВ “Фермер-сервіс” не виконав зобов"язання по вищевказаному договору перед ВАТ “Радехівський цукровий завод”. Таким чином, за ТзОВ “Фермер –сервіс” рахується дебіторська заборгованість перед ВАТ “Радехівський цукровий завод” на загальну суму 36 292,67грн..
Ліквідатором банкрута 03.12.2008р. на адресу боржника було скеровано претензію №29/169-118, з проханням розглянути зазначені у ній вимоги та сплатити визначену заборгованість на розрахунковий рахунок ВАТ “Радехівський цукровий завод”.
Однак, незважаючи на вище викладене відповіді від боржника на адресу кредитора не надходило, що стало підставою для звернення в господарський суд з позовною заявою про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Як зазначалось вище, відповідач проти вимог позивача заперечив вказуючи, що Позивачу було здійснено проплати на суму 7 500,00грн. (виписки про оплату: №5 від 10.02.2006р. на суму 1 000,00грн., №4 від 13.02.2006р. на суму 5 000,00грн., №1 від 05.05.2006р. на суму 1 500,00грн. долучені до матеріалів справи).
Згідно ст.522 ЦК України новий боржник має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що грунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником. Тому, як стверджує відповідач, первісним боржником було здійснено вищезазначені проплати, які повинні братись до уваги.
Строк позовної давності з моменту отримання товару по накладній №РЗ-1151 від 08.11.2002р. на суму 20 700,00 грн. (дана накладна вказана у договорі заміни боржника від 07.06.2006р., на який зсипається Позивач) минув, тому відповідач просить суд при прийнятті рішення зважати на цей факт з врахуванням ст.256, ст.257, ст.262, ст.263, п.4 ст.267 ЦК України.
Зокрема ст.262 ЦК України передбачено, що зміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. А відповідно до ст.263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється у встановлених випадках і як видно серед вказаного не наведено такої підстави зупинення позовної давності, як укладення договору з третьою особою.
Отже, виходячи з вищевикладеного, відповідачем здійснено такий розрахунок:
Сума позовних вимог – 36 292,67 грн.
Проплачена сума –7 500,00 грн.
Сума, строк позовної давності по якій минув –20 700,00 грн.
Розрахунок: 36 292,67 –7 500,00 –20 700,00 = 8 092,67 грн.
07.06.2006р. між сторонами був укладений Договір №675-ОЗПВ на відповідальне зберігання, відповідно до якого відповідач –Поклажодавець передає, а Позивач –Зберігач приймає на відповідальне зберігання с/г техніку, а саме: Європак (комбінатор) вартістю 40 000,00 гри., що підтверджується такими документами: накладна №723 від 07.06.2006р., акт приймання-передачі від 07.06.2006р. та довіреність ЯКМ №130944 від 07.06.2006р. (вказані документи є в матеріалах справи).
На неодноразові вимоги відповідача повернути с/г техніку з відповідального зберігання Позивач не реагував. В останнє ВАТ “Агросервіс” звернулося до Позивача листом №201 від 29.01.2009р. (лист з доказами відправлення додається), однак дотепер вищевказану с/г техніку вартістю 40 000,00 грн. з відповідального зберігання не повернуто, а відтак у відповідача є підстави стверджувати, що цієї техніки немає у позивача в наявності.
Таким чином ТзОВ “Фермер-сервіс” має заборгованість перед ВАТ “Агросервіс” в розмірі 40 000,00 грн.
В Позивача закінчились повноваження, передбачені ст.25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки процедура ліквідації повинна б була бути завершена не пізніше як 24.01.2009р., як це передбачено п.2 ст.22 Закону: „строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців”.
Третя особа підтримала заперечення відповідача, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності. Окрім того ВАТ “Агросервіс”, як на підставу відсутності заборгованості посилається на Ухвалу господарського суду Львівської області від 26.11.08р. у справі №3/251, якою припинено провадження у справі за позовом ВАТ “Радехівський цукровий завод” до ВАТ “Агросервіс” про стягнення заборгованості в сумі 29363,91грн.
Вивчивши та оцінивши матеріали справи, надані сторонами докази в їх сукупності та заслухавши представників сторін в судовому засіданні суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Як вказувалось вище між сторонами у справі укладено трьохсторонній договір №676-03ПВ від 07.06.06р. про заміну боржника у зобов”язанні.
Відповідно до п.1.1 договору первісний боржник –ВАТ “Агросервіс” передає, а новий боржник ТзОВ “Фермер-сервіс” приймає на себе зобов”язання по проведенню повного розрахунку за первісного боржника перед кредитором –ВАТ “Радехівський цукровий завод” за отримані первісним боржником товаро-матеріальні цінності , а саме: 08.11.2002р. цукор-пісок, згідно накладної №РЗ-1151 с, на суму 20 700,00 грн., т.ч. ПДВ 20% - 3 450,00 грн; 31.10.2005р. дизпаливо, згідно накладної №РЗ-1931 цм, на суму 832,28 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 138,71 грн; 01.12.2005р. дизпаливо, зідно накладної №РЗ-4087 цм, на суму 745,58 грн., в т.ч. ПДВ 20% -124,26 грн; 25.05.2006р. цукор-пісок, згідно накладної №РЗ-653 цук., (залишок заборгованості за цукор, згідно накладної №РЗ-653 цук) становить 14 014,81 в т.ч. ПДВ, що становить 2 335,80 грн. Таким чином, Новий Боржник стає боржником Кредитора на суму 36 292,67 грн., в т.ч. ПДВ, що становить 6 048,77 грн.
Згідно п.1.2 договору кредитор дає згоду на те, що новий боржник виконає зобов”язання за первісного боржника по проведенню повного розрахунку за отримані в кредитора у період з 2002р. по 2006р. товаро-матеріальні цінності шляхом перерахування грошових коштів в сумі 36 292,67грн. в термін до 31.12.06р.
Договором (п.2.2) передбачено, що кредитор має право вимагати виконання зобов”язання визначеного в п.1.1 договору тільки від нового боржника.
Не приймаються доводи відповідача про пропуск позивачем стору позовної давності, оскільки термін виконання зобов”язань по оплаті спірних накладних первісним боржником не визначений, доказів направлення позивачем ВАТ “Агросервіс” вимоги про оплату боргу суду не надано. Відповідно до положень ч.2ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Окрім того, новий боржник взяв на себе зобов”язання по оплаті заборгованості згідно договору №676-03ПВ від 07.07.06р. в термін до 31.12.06р.
Як вбачається з матеріалів справи термін виконання зобов”язань по оплаті зазаначених в договорі накданих первісним боржником не визначений ані накладною, ані угодою (угода №64/ПВ від 14.10.05р., накладна №РЗ-1931цм від 31.10.05р.)
Доказів оплати новим боржником заборгованості по договору №676-03ПВ від 07.07.06р. суду не надано. Всі оплати про які вказує відповідач були проведені до укладення угоди про заміну боржника у зобов”язанні.
Договір на відповідальне зберігання №675-03ПВ від 07.06.06р., на який посилається відповідач у своїх запереченнях, жодного відношення до спірних правовідносин між сторонами немає.
Безпідставними є твердження відповідача про відсутність повноважень у позивача передбачених ст.25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки згідно із довідкою державного реєстратора судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури зареєстровано 09.01.09р.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставою виникнення договірних зобов’язань між ВАТ “Радехівський цукровий завод” та ТзОВ “Фермер-сервіс” є Договір № 9 від 01.02.2006р., який відповідає вимогам чинного законодавства, жодною із сторін не оспорювався та підлягає до виконання.
За правилами ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи документами та підлягають до задоволення.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599 ЦКУкраїни, ст. 193 ГК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49 82-84 ГПК України , суд
ВИРІШИВ :
1. Позов задоволити.
2. Стягути з ТзОВ “Фермер-сервіс” (80400, Львівська обл., м. Кам’янка-Бузька, вул. Шевченка, 52а. Код ЄДРПОУ 19159234) на користь ВАТ “Радехівський цукровий завод” (80250, Львівська обл., Радехівський р-н., с. Павлів, пр-т. Юності, 39. Код ЄДРПОУ 05463785) 36 292,67грн. основного боргу, 362,93грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Ділай У.І.
Судове рішення № 3085914, Господарський суд Львівської області було прийнято 02.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/7. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: