Рішення № 30858882, 15.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2013 р. Справа № 911/708/13-г

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75,

до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», ідентифікаційний код: 31704186, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7,

про відшкодування шкоди (в порядку регресу),

за участю представників сторін:

від позивача: Петренко В.О., який діє на підставі довіреності від 14.08.2012 року №08-03-29/408-12;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі за текстом: Відповідач) про відшкодування шкоди у порядку регресу в розмірі 10 893,00 грн. (десять тисяч вісімсот дев'яносто три гривні 00 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу від 31.01.2012 року №889283, за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.07.2012 року у м. Києві по вул. Брест-Литовському шосе №7-Б, Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 10 893,00 грн., у зв'язку з чим до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на одержання виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2013 року порушено провадження у справі №911/708/13-г та призначено розгляд справи на 25.03.2013 року.

25.03.2013 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з'явились, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомили, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 04.03.2013 року не виконали. Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2013 року розгляд справи відкладено на 15.04.2013 року.

15.04.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшов лист б/н, б/д (вх. №9594 від 15.04.2013 року) з доданими документами, у якому Відповідач повідомляє, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії №АА/5494663, Відповідач застрахував відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якого потерпілому було завдані матеріальні збитки. Франшиза за вказаним полісом передбачена у розмірі 0,00 грн. Враховуючи викладене, відповідач визнає позов повністю.

15.04.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який вимоги ухвал господарського суду Київської області від 04.03.2013 року та від 25.03.2013 року не виконав, надав пояснення по суті спору, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 15.04.2013 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи, враховуючи те, що кореспонденція суду направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

31.01.2012 року між відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (страховик) та громадянином України Омельчуком Олександром Васильовичем (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу від 31.01.2012 року №889283 (далі за текстом: Договір страхування), згідно п. 2.2. якого, згідно з цим договором страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі (премії, внески) у визначені договором строки та виконувати інші умови цього договору і правил, а страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору страхування, предметом цього договору є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом - Subaru Legacy, державний номер АА1414СР, № кузова JF1BL5LS57G033720, 2007 року випуску.

Пунктом 8.1. Договору страхування визначено, що цей договір набирає чинності з 00 годин 00 хвилин 01.02.2012 року, але не раніше 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем надходження страхового платежу або його першої частини (за умови сплати частинами) відповідно до пп. 1.10, 1.12. цього договору, на поточний рахунок/в касу страховика та припиняється після 24-ї години 31.01.2013 року.

Згідно п. 8.3. Договору страхування, територія дії цього договору - Україна, країни СНД та Європи, крім транспортних засобів зазначених у п. 8.3.1.

Відповідно до п. 13.2. Договору страхування, виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі заяви страхувальника на страхову виплату та складеного страховиком страхового акта, із зазначенням розміру страхового відшкодування і, в строк до 15 робочих днів після прийняття рішення (складення страхового акту) про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

24.07.2012 року о 13 год. 20 хв. на вул. Брест-Литовському шосе №7-Б в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Honda CR-V, державний номер АА6871ЕЕ, № кузова 327571, що належить Слюсар Ганні Олександрівні, під керуванням Крапчатової Валентини Василівни, та транспортного засобу Subaru Legacy, державний номер АА1414СР, № кузова 33720, під керуванням Омельчука Олександра Васильовича, що підтверджується довідкою ВДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України про дорожньо-транспортну пригоду від 24.07.2012 року №9043250.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 20.08.2012 року у справі №2608/12705/12, Крапчатова В.В. 24.07.2012 року о 13 год. 20 хв., керуючи транспортним засобом - автомобілем «Хонда», державний номерний знак АА6871ЕЕ, по Брест-Литовському шосе, 7-Б в м. Києві, в залежності від швидкості руху та під час виникнення небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможній був виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості руху, аж до повної зупинки транспортного засобу чи безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «Субару», державний номерний знак АА1414СР, під керуванням водія Омельчука О.В., що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушила п. 12.1,12.3 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим Крапчатову Валентину Василівну піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень.

Згідно п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 16.08.2012 року, з дотриманням вимог п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», громадянином України Омельчуком Олександром Васильовичем до Позивача подано заяву від 16.08.2012 року б/н, у якій громадянин України Омельчук О.В. просив виплатити суму страхового відшкодування по страховому випадку від 24.07.2012 року, який відбувся з автомобілем Субару Legacy, державний номер АА1414СР, фізичній особі-підприємцю Городнічеву Олександру Ігоровичу.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що відповідно до звіту №АА1414СР-30.07/5 про оцінку автомобіля Subaru Legacy, держномер АА1414СР, складеного 30.07.2012 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Subaru Legacy, державний номер АА1414СР, в результаті його пошкодження при ДТП складає 19 792,18 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Пунктом 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Розглянувши заяву громадянина України Омельчука О.В. від 16.08.2012 року б/н, Позивач на підставі страхового акту від 26.08.2012 року №СТО-12-11951/1 та згідно звіту №АА1414СР-30.07/5 про оцінку автомобіля Subaru Legacy, держномер АА1414СР, від 30.07.2012 року, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 10 893,00 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок фізичної особи-підприємця Городнічева Олександра Ігоровича, яким відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 18.10.2012 року надано послуги з ремонту пошкоджень транспортного засобу Subaru Legacy, державний номер АА1414СР, що підтверджується платіжним дорученням від 26.09.2012 року №61154, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільним кодексом України у ч. ч. 1, 2 ст. 1187 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.07.2012 року о 13 год. 20 хв. на вул. Брест-Литовському шосе, буд. 7-Б в м. Києві, за участю транспортного засобу Honda CR-V, державний номер АА6871ЕЕ, № кузова 327571, під керуванням Крапчатової Валентини Василівни, цивільно-правова відповідальність громадянки України Крапчатової Валентини Василівни застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/5494663, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Частиною 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» встановлено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5494663, франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) складає нуль гривень.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 993, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», після виплати страхового відшкодування у розмірі 10 893,00 грн., до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки - громадянки України Крапчатової Валентини Василівни.

Враховуючи те, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.07.2012 року о 13 год. 20 хв. на вул. Брест-Литовському шосе, буд. 7-Б в м. Києві, за участю транспортного засобу Honda CR-V, державний номер АА6871ЕЕ, № кузова 327571, під керуванням Крапчатової Валентини Василівни, цивільно-правова відповідальність громадянки України Крапчатової Валентини Василівни застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», то Відповідач, з урахуванням положень п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», несе відповідальність за сплачене Позивачем страхове відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, в межах суми фактичних витрат у розмірі 10 893,00 грн. (десять тисяч вісімсот дев'яносто три гривні 00 коп.).

Як встановлено судом, 11.12.2012 року Позивачем на адресу Відповідача направлено заяву про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу від 07.12.2012 року №09-06-02/29431, в якій Позивач просив сплатити суму у розмірі 10 893,00 грн.

Проте Відповідач на заяву Позивача про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу від 07.12.2012 року №09-06-02/29431 не відреагував, грошові кошти у розмірі 10 893,00 грн. не сплатив.

Як вказує Відповідач у своєму листі б/н, б/д (вх. №9594 від 15.04.2013 року), Відповідач визнає позов повністю.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що вказані дії Відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми фактично понесених витрат у порядку регресу у розмірі 10 893,00 грн. (десять тисяч вісімсот дев'яносто три гривні 00 коп.), та з урахуванням того, що Відповідачем позов визнано повністю, вказані вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду сторонами у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані та Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Поряд з цим, Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача судовий збір у сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.), відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського кодексу України, покладаються судом на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» про відшкодування шкоди (в порядку регресу), - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», ідентифікаційний код: 31704186, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, на користь відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, фактично понесені витрати на страхове відшкодування у порядку регресу у розмірі 10 893,00 грн. (десять тисяч вісімсот дев'яносто три гривні 00 коп.) та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 15 квітня 2013 року.