Постанова № 30858531, 16.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р. Справа № 805/1271/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Час прийняття постанови: 11 година 30 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд» до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання нечинними рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу, -

встановив:

4 лютого 2013 року Відкрите акціонерне товариство «Трест Красноармійськшахтобуд» (далі - Позивач або Товариство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області (далі - Відповідач або УПФУ), в якому просило:

- визнати нечинним рішення УПФУ від 28 грудня 2012 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 2 964,92 грн. відносно Товариства;

- визнати нечинною вимогу УПФУ про сплату боргу в сумі 4 364,72 грн. від 28 грудня 2012 року № ю-п-760 відносно Товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 грудня 2012 року Відповідачем проведена перевірка з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. За результатами перевірки Відповідачем зроблений висновок, що Товариством невірно обчислений єдиний внесок відповідно до класу професійного ризику виробництва за 2012 рік, та донараховано єдиний внесок за ставкою 38,52% на загальну суму 7 850,78 грн. порівняно з розрахунково-платіжними відомостями за січень-листопад 2012 року, у зв'язку з наявністю переплати у 2011 році донарахована сума єдиного внеску становила 4 364,72 грн.

На погляд Товариства, оспорювані рішення суб'єкта владних повноважень є незаконними, оскільки згідно з повідомленням про зміну класу професійного ризику виробництва № 40 від 12 березня 2011 року Позивач віднесений до 1 класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності 74.15.0 «Управління підприємствами», йому встановлений розмір єдиного внеску з 01 січня 2011 року - 37,76%. Саме за цією ставкою Товариство здійснювало нарахування єдиного внеску, оскільки ніяких повідомлень про зміну ставки (розміру) єдиного внеску або про зміну класу професійного ризику не отримувало (а.с.3-5).

В судовому засіданні 05 березня 2013 року представник Позивача підтримала заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, надала пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просила позов задовольнити. Додатково пояснила, що повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва від 13 лютого 2012 року № 415, яким з 01 січня 2012 року Позивача віднесено до 52 класу, скасоване в судовому порядку.

16 квітня 2013 року представник Позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, одночасно вказавши, що на задоволенні позовних вимог наполягає.

УПФУ позовні вимоги не визнало, надало письмові заперечення (а.с.97), сутність яких полягала у наступному. Перевіркою Товариства щодо повноти і правильності нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати працівників, які працюють на умовах трудового договору, встановлено порушення вимог ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Так, за період з січня по березень 2011 року виникла переплата з єдиного внеску на загальну суму 3 486,06 грн., оскільки Позивачем застосовувався 52 клас професійного ризику виробництва та здійснювалося нарахування єдиного внеску за ставкою 38,52%; за період з січня по листопад 2012 року Позивачем зменшений розмір єдиного внеску на загальну суму 7 850,78 грн. у зв'язку із застосуванням 1 класу професійного ризику виробництва та нарахуванням єдиного внеску за ставкою 36,76%.

Відповідач зазначив, що про зміну класу професійного ризику виробництва з 01 січня 2012 року, Позивача повідомляли і Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, і УПФУ, тобто ця обставина Позивачу була відома.

Вказав на те, що оскільки донарахування єдиного внеску здійснено органами Пенсійного фонду України, це є підставою для застосування до Позивача штрафних санкцій.

З урахуванням наведеного стверджував, що спірні рішення та вимога про сплату боргу прийняті у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

В судовому засіданні 05 березня 2013 року представник Відповідача позов не визнала, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях, просила залишити позов без задоволення.

УПФУ про дату, час і місце судового розгляду повідомлене належним чином (а.с.206), явку свого представника в судове засідання 16 квітня 2013 року не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило.

Приймаючи до уваги положення ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, ч.4 ст.122 КАС України, згідно з якою у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, приписи ч.6 ст.128 КАС України, відповідно до яких якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Трест Красноармійськшахтобуд» (ідентифікаційний код 00180798) зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області 27 лютого 1998 року і належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 269712 (а.с.6) і статут підприємства (а.с.9-23).

19 серпня 2009 року Міністерством вугільної промисловості України виданий наказ за № 353 «Про ліквідацію ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд», яким вирішено припинити діяльність Товариства шляхом ліквідації (а.с.24-27).

Як вбачається зі змісту Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 357900, сформованого станом на 21 березня 2012 року, 09 вересня 2009 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис про рішення засновника про припинення юридичної особи, на час формування витягу Товариство перебуває у стані припинення (а.с.7-8).

Зі змісту цього ж Витягу слідує, що основними видами діяльності Товариства є 63.21.2 Функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, 74.15.0 Управління підприємствами, 74.20.1. Діяльність у сфері інжинірингу, 45.21.5 Будівництво підприємств енергетики, добувної та оборонної промисловості, 45.25.1 Інші спеціалізовані будівельні роботи (а.с.8).

Згідно з повідомленням Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську про зміну класу професійного ризику виробництва № 40 від 12 березня 2011 року Товариство віднесено до 1 класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності 74.15.0 Управління підприємствами, з 01 січня 2011 року для Позивача визначений розмір єдиного внеску за ставкою 36,76% (а.с.59-61).

Відповідно до повідомлення Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську про зміну класу професійного ризику виробництва № 415 від 13 лютого 2012 року Позивача віднесено до 52 класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності 45.25.1 Зведення будівельних риштовань, з 01 січня 2012 року для Позивача визначений розмір єдиного внеску за ставкою 38,52% (а.с.88).

Листами від 14 лютого 2012 року № 01-02/205 та 18 червня 2012 року № 01-02/866 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську повідомляло голову ліквідаційної комісії Позивача про зміну класу професійного ризику виробництва з 01 січня 2012 року (а.с.82, 84). Вказані листи отриманий Товариством 23 березня 2012 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.83, 84).

Наведені вище обставини зумовлюють висновок, що починаючи з 23 березня 2012 року Товариство було обізнане про зміну класу професійного ризику виробництва на 2012 рік.

Крім того, про віднесення до 52 класу професійного ризику виробництва на 2012 рік Позивач повідомлявся листом УПФУ від 21 вересня 2012 року № 15001/04/23 (а.с.86).

Листом від 05 березня 2012 року № 01-02/346 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську інформувало УПФУ про зміну Товариству класу професійного ризику виробництва на 2012 рік з 1 на 52 (а.с.85), листом від 05 лютого 2013 року № 01-02/190 - про зміну класу професійного ризику на 2013 рік з 52 на 1 (а.с.87).

Отже, отримавши повідомлення уповноваженого органу, Відповідач виходив з того, що з 01 січня 2012 року Товариство віднесено до 52 класу професійного ризику виробництва.

В період з 24 грудня 2012 року по 28 грудня 2012 року на підставі наказу від 05 вересня 2012 року № 373 «Про план перевірок на IV квартал 2012 року» (а.с.77-79), повідомлення № 47 (а.с.80-81) Відповідачем проведена планова перевірка страхувальника - Товариства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тв. Інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, за період з 01 листопада 2009 року до 01 грудня 2012 року, а також достовірністю відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01 січня 2009 року до 01 грудня 2012 року, за результатами якої складений акт № 170 від 28 грудня 2012 року (а.с.110-179).

У вступній частині акта відображено, що в період з 01 січня по 31 грудня 2011 року Товариство було віднесено до 1 класу професійного ризику виробництва, з 01 січня 2012 року по дату підписання акта - до 52 (а.с.114).

Перевіркою правильності нарахування та утримання єдиного внеску із сум заробітної плати встановлено порушення вимог ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування» при нарахуванні єдиного внеску. Відповідач дійшов висновку, що Товариством невірно застосований розмір єдиного внеску відповідно класу професійного ризику за 2012 рік, що мало наслідком донарахування єдиного внеску за ставкою 38,52% у загальній сумі 7 850,78 грн. порівняно з розрахунково-платіжними відомостями за січень-листопад 2012 року, а саме: за січень 841,27 грн., за лютий 913,81 грн., за березень 834,81 грн., за квітень 796,99 грн., за травень 791,23 грн., за червень 715,39 грн., за серпень 587,02 грн., за вересень 588,13 грн., за жовтень 525,22 грн., за листопад 528,11 грн. Загальна сума донарахованого єдиного внеску з урахуванням переплати за 2011 рік становила 4 364,72 грн., що відображено в додатку 6 до акта (а.с.120-122, 143).

Примірника акта Позивач отримав 11 січня 2013 року та підписав його 15 січня 2013 року із запереченнями (а.с.135).

28 грудня 2012 року виконуючим обов'язки начальника УПФУ Лопушанською О.І. прийнято рішення про застосування до Товариства штрафної санкції в розмірі 2 964,92 грн. Рішення прийнято у зв'язку з порушенням Позивачем вимог п.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», донарахуванням органами Пенсійного фонду України єдиного внеску та на підставі ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а.с.56).

Як вбачається зі змісту розрахунку штрафної санкції, розрахунок суми штрафу здійснювався, виходячи з суми донарахованого єдиного внеску, що дорівнювала 7 850,78 грн. (а.с.57).

Це рішення отримано Товариством 18 січня 2013 року та зареєстроване за вхідним номером 1045 л/ч (а.с.56).

28 грудня 2012 року Відповідачем сформована вимога про сплату боргу № ю-п-760 на суму 4 364,72 грн. (а.с.58).

Крім того, судом встановлено, що в провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа № 805/1051/13-а за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області про визнання дій незаконними та визнання нечинним рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року, адміністративний позов задоволено частково; дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області щодо зміни відкритому акціонерному товариству «Трест Красноармійськшахтобуд» з 01 січня 2012 року класу професійного ризику виробництва визнані незаконними; рішення Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області про зміну відкритому акціонерному товариству «Трест Красноармійськшахтобуд» з 01 січня 2012 року класу професійного ризику виробництва № 415 від 13 лютого 2012 року - скасовано (а.с.192-197, 199-202).

Під час розгляду справи № 805/1051/13-а судом встановлено, що згідно довідок з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) щодо ВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд» № 00180798 від 06 грудня 2006 року, АБ № 046053 від 21 травня 2008 року, АБ № 202078 від 13 липня 2009 року, АБ № 025302 від 23 листопада 2010 року видами діяльності підприємства за КВЕД є: 45.25.1 «Інші спеціалізовані будівельні роботи»; 74.15.0 «Управління підприємствами» та інші.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видом економічної діяльності ВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд» за КВЕД є 70.10 «Діяльність головних управлінь (хед-офісів)».

У відповідності до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 19 серпня 2009 року № 353 та Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд» перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

10 березня 2011 року ВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд» звернулось до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області із заявою про перегляд установленого класу професійного ризику виробництва, в якій, зазначаючи, що за результатами 2010 року основним видом економічної діяльності на 2011 рік є вид економічної діяльності код за КВЕД 74.15.0 «Управління підприємствами», просило змінити підприємству клас професійного ризику виробництва.

Згідно з рішенням Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області ВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд» було змінено клас професійного ризику виробництва на 1 у відповідності до основного виду економічної діяльності 74.15.0 «Управління підприємствами», про що було складено відповідне повідомлення № 40 від 12 березня 2011 року, яким страхувальнику з 01 січня 2011 року встановлено розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 36,76 %.

У звітах щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (відомостях розподілу численності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності) за 2011 рік та 2012 рік зазначався один вид економічної діяльності 74.15.0 «Управління підприємствами» за КВЕД 2005 (70.10 за КВЕД 2010).

Судом встановлено, що перевірка ВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд» щодо достовірності поданих ним відомостей про види економічної діяльності Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області не здійснювалась. Первинні бухгалтерські документи, на підставі яких перевіряється вид економічної діяльності, не досліджувалися.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області не доведена наявність правових підстав для зміни ВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд» класу професійного ризику виробництва на 52, внаслідок чого дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області щодо віднесення ВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд» до 52-го класу професійного ризику виробництва визнані протиправними, а відповідне рішення - скасоване.

Наведені вище обставини знайшли відображення в мотивувальній частині постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року. Ці судові рішення набрали законної сили, отже, з огляду на положення ч.1 ст.72 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд вважає доведеним факт протиправності зміни Товариству класу професійного ризику виробництва з 01 січня 2012 року.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.ч.1-2 ст.2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

П.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року № 11-2, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5) (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

П.2.1. Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких, зокрема, належить забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.

Системний аналіз вищезгаданих правових норм, а також п.7 ч.1 ст.2 КАС України, свідчить про те, що УПФУ є суб'єктом владних повноважень, як наслідок, у справах щодо оскарження його рішень суд має перевірити їх відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 серпня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску, що передбачено ч.2 ст.2 Закону № 2464.

Роботодавці - підприємства, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464, віднесені до категорії платників єдиного внеску. Таким чином, Товариство є платником єдиного внеску.

П.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464 на платників єдиного внеску покладений своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п.1 (крім абз.7) ч.1 ст.4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абз.7 п.1 ч.1 ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Зокрема, для 1 класу професійного ризику виробництва розмір єдиного внеску становить 36,76%, для 52 класу - 38,52%.

Під час проведення перевірки Відповідачем встановлено, що в 2012 році Товариство здійснювало нарахування єдиного внеску за ставкою 36,76%, тобто у розмірі, визначеному ч.5 ст.8 Закону № 2464 для платників, віднесених до 1 класу професійного ризику виробництва.

Виходячи з того, що з 01 січня 2012 року Позивача віднесено до 52 класу професійного ризику виробництва, Відповідачем зроблений висновок про невірне застосування Позивачем розміру єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику виробництва, що мало наслідком донарахування єдиного внеску за ставкою 38,52%.

Проте, такий висновок Відповідача суд вважає помилковим, оскільки зміна класу професійного ризику виробництва Товариства з 1 на 52 клас визнана протиправною в судовому порядку.

Здійснюючи нарахування єдиного внеску в 2012 році за ставкою 36,76%, Позивач як платник єдиного внеску, віднесений до 1 класу професійного ризику виробництва, діяв у відповідності до вимог ч.5 ст.8 Закону № 2464.

Оскаржуване рішення УПФУ прийнято на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України № 2464, відповідно до якої територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Таким чином, донарахування органами Пенсійного фонду України єдиного внеску за 2012 рік за ставкою 38,52%, і, як наслідок, застосування до Позивача штрафних санкцій, є безпідставним та таким, що порушує права Позивача.

Звертаючись до суду із вказаним позовом Товариство обрало такий спосіб захисту порушеного права як визнання нечинними рішення та вимоги УПФУ.

У зв'язку з цим суд відзначає, що такий спосіб захисту як визнання акта нечинним, як випливає з системного аналізу ст.ст.105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю, скасування) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним, скасувати) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Отже, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту). Вказана позиція викладена у рішенні Верховного Суду України № 21-1573во09 від 08 грудня 2009 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки належним способом захисту порушених прав Позивача є не визнання нечинним оскаржуваних рішення та вимоги, в визнання їх протиправними та скасування.

Одночасно з поданням позовної заяви Товариством подане клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду (а.с.62-63), мотивоване тим, що оскаржувані рішення та вимога УПФУ отримані Позивачем лише 18 січня 2013 року, тому саме з цього моменту йому стало відомо про порушення його права та охоронюваних законом інтересів з боку Відповідача.

Виходячи з того, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, з огляду на те, що оскаржувані рішення та вимога отримані Товариством 18 січня 2013 року, а позовна заява подана 04 лютого 2013 року, суд дійшов висновку, що із вказаним позовом Товариство звернулося в межах строку, визначеного ч.5 ст.99 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Адміністративний позов позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд» до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області від 28 грудня 2012 року № 118-ю-п.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про сплату боргу від 28 грудня 2012 року № ю-п-760 .

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд» (ідентифікаційний код 00180798) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 54 (п'ятдесят чотири) грн. 35 коп.

5. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 16 квітня 2013 року.

6. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

7. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

8. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.