Рішення № 30855980, 23.04.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/915/13- ц

Провадження № 2/520/2294/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.

за участю секретаря Баранової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

24.01.2013 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просила постановити рішення, яким розірвати шлюб, укладений 10 жовтня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі 1250 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги мотивувала тим, що 10.10.2009 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 Шлюб було зареєстровано Київським віділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 979.

Від даного шлюбу народились діти: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Спільне життя з відповідачем не склалось, вже більше ніж два роки подружжя живе окремо. Діти залишилась проживати з матір'ю та знаходиться повністю на її утриманні. У звязку з чим позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач позов підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що між сторонами по справі шлюбні відносини припинені вже більше ніж два роки, між ними втрачено почуття любові та поваги, на примирення позивач категорично не згодна. Також пояснила, що відповідач є працездатним та спроможним сплачувати аліменти, однак регулярного доходу не має, у звязку з чим просила стягнути аліменти у твердій сумі у розмірі 2500 гривень на двох дітей щомісячно.

Відповідач в останнє судове засідання не зявився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив. В попередньому засіданні проти розірвання шлюбу заперечував, просив суд надати час для примирення, що і було зроблено судом. Однак, жодних заходів щодо примирення відповідач не вжив, з пропозицією відновлення подружнього життя до позивача не звертався, що дає суду право продовжити слухання справи у відсутності відповідача.

Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що він постійно проживає у Тернопільській області, де роботу знайти не може, у зв`язку з чим вимушений постійно виїжджати за кордон (до Польщі, Угорщини, тощо), де працює будівельником та отримує заробіток приблизно рівний 700 євро на місяць.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_2 з 10.10.2009 року, шлюб був зареєстрований у Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 979 (а.с. 5)

Від цього шлюбу у них народились діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить копія Свідоцтва про народження, виданого 11 березня 2010 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 442, та донька ОСОБА_5, 23 грудня 2010 року про що свідчить копія Свідоцтва про народження, виданого 11 січня 2011 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 10, які наявні у матеріалах справи, де батьком дітей записаний відповідач (а.с. 6, 7).

В ході судового розгляду судом встановлено, що подальше спільне життя чоловіка ОСОБА_2 та жінки ОСОБА_1 й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін тому, що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні сторін.

Також судом враховується той факт, що один із членів сім`ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом предявлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Приймаючи до уваги згоду позивача та відповідача на розірвання шлюбу і не досягнення примирення між сторонами, суд вважає, що причини, що спонукають сторону наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).

Крім того, при вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства, за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При ухваленні рішення суд враховує, те що відповідач працездатний, фізично здоровий і може за своїм матеріальним станом надавати дітям допомогу. Також судом враховано той факт, що відповідач офіційно не працює, однак, має не постійні доходи приблизно 700 євро на місяць, а у звязку з чим суд вважає доцільним стягувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 700 гривень на кожну дитину.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приймаючи до уваги все вище викладене, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково, розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Залозна) ОСОБА_6, що зареєстрований 10 жовтня 2009 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 979, та стягувати з Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 700 гривень щомісячно на кожну дитину.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи викладене, необхідність оплати на користь держави судових витрат покласти на відповідача ОСОБА_2 в розмірі 214, 60 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 141, 180, 181, 182, 184, 192 Сімейного Кодексу України ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Залозна) ОСОБА_6, що зареєстрований 10 жовтня 2009 року Київським віділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 979.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі 700 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви 24 січня 2013 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь держави судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок на рахунок: 31218206700005; МФО-828011; отримувач - ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м.Одеси) (код отримувача -37607526); код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ 02892928, код банку отримувача - 828011

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Куриленко О. М.