Ухвала суду № 30855790, 11.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р.справа № 2а-10104/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

при секретарі судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року у справі №2а-10104/10/0470 за позово Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про скасування рішення Дніпропетровської митниці, а саме: скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за №113050000/0/00495 від 27.04.2010 р.; визнати рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000317/1 від 27.04.2010 р. протиправним; стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, 49000, м.Дніпропетровськ, на користь ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат шкоду у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 15 551,34 грн.

Участь у справі приймав прокурор.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011р. у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду обґрунтовано тим, що дії митниці відповідали нормамст.ст.42,264,265,269-273 МК України та "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006р. № 1766. Застосування методу митної оцінки №6 (резервного методу) було викликано тим, що митниця не мала достатньої інформації для застосування 2-5 методів визначення митної вартості товару, застосування іншого методу, ніж 6 було неможливо.

Позивачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Скарга порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ненадання належної оцінки всіх доказам у справі.

В суді апеляційної інстанції було допущено заміну відповідача Криворізьку митницю правонаступником - Дніпропетровська митниця.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник Відповідача та прокурор щодо апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції.

Представник Відповідача - Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області до суду не з'явився. Про день, місце та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.01.2010 р. між ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та компанією SЕМРЕRТRАNS Веlchatow Sp z о.о., м.Белхатів, Польща було укладено зовнішньоекономічний контракт №662-09, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався здійснити поставку товару позивачу на умовах контракту та додатків до нього, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у контракті.

24.04.2010р. для здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом позивача була подана вантажна митна декларація №113050000/2010/003324 відповідно до якої для проведення відповідачем-1 митного оформлення товару - стрічки конвеєрні завширшки не менш як 800 мм, але не більш як 1200 мм, армована лише текстильними матеріалами гумотканева та бумага силіконова, в рулонах: - стиковочний матеріал до конвеєрної стрічки гумотканевої 20008Т5000 19+9К бумага силіконова - 15,20 кг, темно-жовтого кольору, з обох боків силіконизована, без розчинювача завтовшки 68 мкм. Уміст волокон отриманих механічним, хімічним способом - 90/10%; - маса - 79+/-4і/М2; наявність шарів - одношарна; - форма виготовлення - рулонна; - вид обробки - покраска. Виробником було заявлено ЗАТ «Семпертранс Белхатов», Польща.

Під час здійснення перевірки заявленої позивачем митної вартості товарів в частині порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, що вже оформлені згідно витягу із цінової бази даних ЄАІС ДМСУ було втсановлено, що заявлена ціни товарів - стрічки: 2, 67 EUR за кг є нижчою ніж стрічка цього ж виробника, цієї ж марки, що ввозилися на митну територію України (тобто, вже оформлені для вільного використання на митній території України) та становить 3, 1604 EUR за кг та бумага: 1,5 EUR за кг є нижчою ніж бумага цього ж виробника, цієї ж марки, що ввозилися на митну територію України (тобто, вже оформлені для вільного використання на митній території України) та становить 7,6191 EUR за кг.

Згідно п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМ України від 20.12.2006р. №1766, для підтвердження заявленої митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи відповідачем було запропоновано позивачу для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів надати додаткові документи, а саме: прайс - лист фірми виробника товару; калькуляцію фірми виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертами організаціями.

Позивача було ознайомлено з цим записом під підпис. На зворотньому боці ДМВ-1 було відображено, що з декларантом проведено консультацію згідно вимог ст. 267 Митного кодексу України, та повідомлено про можливість оформлення під гарантійні зобов'язання згідно з наказом ДМСУ від 22.03.2008р. №230.

Проте запропоновані до надання, для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів, документи, позивачем надано не було.

Позивач також не скористався правом в десятиденний термін надати додаткові документи та здійснити митне оформлення під гарантійні зобов'язання згідно наказу ДМСУ від 17.03.08 №230, який передбачає надання додаткових підтверджуючих документів в термін до 90 днів з можливим наступним поверненням сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) за визначеною митним органом митною вартістю товарів, що дало б можливість уникнути простоїв вантажів та довести заявлену декларантом митну вартість товарів.

Відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000317/1 від 27.04.2010р. було використано інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС ДМСУ), про митну вартість ідентичних товарів, яка приймалась згідно зі ст. 273 МКУ, тобто за резервним методом.

У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положенням статті 267 Митного кодексу України, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами , які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При цьому під ідентичними розуміються товари , однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Під подібними розуміються товари які хоч і не є однакові за всіма ознаками але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів: якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

У розумінні ст. 268 МКУ митна вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів означає митну вартість товару, яка була вже прийнята згідно зі ст.267 МКУ та скоригована відповідно до вимог абз.5 ст.268 МКУ та п. 5, 6, 7 абз. 2 ст. 267 МКУ.

Статтею 269 МКУ передбачено, що митна вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів означає митну вартість товару, яка була вже прийнята згідно зі ст.267 МКУ та скоригована відповідно до вимог абз.5 ст.269 МКУ та п.5,6,7 абз.2 ст.267 МКУ.

Витяг з бази даних ЄАІС ДМСУ, не містить інформацію про митну вартість ідентичних товарів, яка приймалась відповідачем згідно зі статтею 267 МКУ та коригувалась відповідно до вимог абз. 5 ст.268 МКУ чи абз. 5 ст. 269 МКУ та п.п. 5, 6, 7 абз. 2 ст. 267 МКУ.

Отже, судом першої інстанції вірно було встановлено, що відповідач не мав правових підстав визначати митну вартість товару за другим, або третім методом, на підставі наявної інформації про митне оформлення ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митна вартість яких визначалась за шостим методом.

Окрім цього, судом встановлено, що товари, митна вартість яких визначена згідно з оскаржуваним рішенням, імпортувалися на територію України за одним і тим же зовнішньоекономічним контрактом № 662-09 від 22.01.2010р., додаткова угода №1, за яким Криворізькою митницею 09.04.2010р. вже було винесено рішення про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000255/1. Проте позивачем при поданні 26.04.2010р. ВМД №113050000/2010/003324 дане рішення не було застосоване при декларуванні митної вартості товару, та будь-яких інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості не надано.

Методи на основі віднімання та додавання вартості, передбачені ст.271 МКУ та ст.272 МКУ відповідачем неможливо було застосувати через відсутність інформації, яка повинна ґрунтуватися на даних, що є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі вище викладеного митним органом обґрунтовано було винесено рішення про визначення митної вартості товарів з використанням резервного методу відповідно до положень ст. 273 Митного кодексу України.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що митний орган не мав правових підстав визначати митну вартість товару за другим, або третім методом, на підставі наявної інформації про митне оформлення ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митна вартість яких визначалась за шостим методом.

У зв'язку з зазначеним Відповідачем відповідно до вимог наказу ДМСУ від 12.12.2005 №1227, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 за №1562/11842, було законно видано Картку відмови у митному оформленні зазначеного товару за ВМД №113000006/2010/000317/1 від 27.04.2010р.

Щодо стягнення з Державного бюджету України шкоду у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 27011,47 грн., судом першої інстанції було вірно визначено, що документи, які б підтверджували суму надміру сплаченого мита за ВМД №113000006/2010/000317/1 від 27.04.2010р. з суми, встановленої як різниці між митною вартістю, визначеною митним органом та митною вартістю визначеною позивачем, відсутні, оскільки рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, не приймалося.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року у справі №2а-10104/10/0470 за позово Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, відшкодування шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 22 квітня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова