Ухвала суду № 30854846, 23.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2188/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Лихосенко М.О.

Суддя-доповідач Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Стрелець Л.Г.,

при секретарі Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2013 року,і

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі-Банк) звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 04.08.2006р. сторони уклали кредитний договір № ZPE0RX56360388 на суму 4 039 грн. 20 коп. під 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.08.2008р.

Посилаючись на те, що відповідач порушила умови кредитного договору і станом на 13.01.2012р. її заборгованість становить 54 668,22 грн., із яких: за тілом кредиту - 3 885,76 грн., за відсотками - 15 969,93 грн., по комісії - 2 043,78 грн., штрафні санкції 32 768,75 грн., просив про її стягнення і відшкодування судових витрат.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 3885,76 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 15969,93 грн., заборгованість по комісії в сумі 2043,78 грн., заборгованість по пені в сумі 2098,31 грн., а всього 23 997,31 грн., а також 239,98 грн. компенсації судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення в частині відмови у позові і ухвалення нового про його задоволення Банк посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, безпідставне зменшення розміру штрафних санкцій за порушення позичальником умов кредитного договору.

В засідання апеляційного суду відповідач і її представник не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення ОСОБА_3 29.03.2013 року судової повістки про виклик до суду. Колегія суддів визнала причини неявки відповідача і її представника в судове засідання неповажними і вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконала кредитний договір, не повернула 3 885, 76 грн. кредиту, 15 969,93 грн. процентів, розмір яких розрахований за підвищеною відсотковою ставкою у відповідності з п.4.2 Умов надання споживчого кредиту, і 2 043, 78 грн. комісії, що не оспорювалося представниками сторін в судовому засіданні. Зазначений розмір заборгованості підтверджений наданими Банком розрахунками і на підставі ст.ст.1049, 1050 ЦК України стягнутий на користь Банку з боржника.

При визначенні розміру штрафних санкцій за порушення умов договору суд першої інстанції врахував положення ст.ст.526, 549, 551 ч.3 ЦК України і за погодженням з представником Банку зменшив розмір штрафних санкцій до 2 098 грн.

Висновок суду щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій і відмови у притягненні боржника до подвійної відповідальності відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Так, Умовами надання споживчого кредиту, з якими позичальник погодилась, що підтверджується її підписом на заяві про видачу споживчого кредиту, передбачена низка негативних наслідків за порушення позичальником строків і порядку погашення кредиту. Зокрема, підвищення процентної ставки з 1% на місяці до 10,1% ; у випадку порушення порядку та строків сплати кредиту і відсотків позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні; у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 5 % від суми простроченої заборгованості по кредиту (процентна частина). (а.с.5-9: п.3.3 ; 4.2; 5.1; 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам).

Цими ж умовами передбачена зміна тривалості позовної давності по вимогам про сплату заборгованості і штрафних санкцій до 5 років (п.5.5 Умов - а.с. 9).

Із наданих Банком розрахунків вбачається, що безспірна сума боргу (тіло кредиту, підвищені відсотки і комісія ) складає 21 899, 47 грн. Загальна сума штрафних санкцій, нарахована за період з листопада 2006 року по січень 2012 року складає 32 768, 75 грн. (а.с.4).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача 29 689,31 грн. пені і 3 079, 44 грн. штрафу , а всього 32 768, 75 штрафних санкцій за прострочення сплати суми кредиту та відсотків переконливо свідчать про безпідставне намагання застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив на підставі ч.3 ст.509 ЦК України у стягненні 3 079, 44 грн. - пені, із яких 500 грн. - фіксована частина та 5 % від суми простроченої заборгованості по кредиту (процентна частина) за несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, як це передбачено п. 5.3 Умов надання кредиту, і зменшив за згодою уповноваженого представника Банку розмір пені до 2 098, 31 коп., застосувавши ч.3 ст.551 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права являються безпідставними.

Рішення суду в оскаржуваній частині відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2013 року у цій справі в оскаржуваній частині залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: