Рішення № 30854425, 15.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р.Справа № 922/1084/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" (м. Донецьк) до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (м. Харків) про стягнення 91649,75 грн. за участю представників сторін:

позивача - Стаднік Г.О. (довіреність №67 від 25.03.11 р.);

відповідача - Перевєрзєва К.М. (довіреність №541/06 від 01.04.13 р.);

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів №16/08/5, укладеним між Дочірнім підприємством "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" (постачальник) та філією "Краснокутський райавтодор" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 16.08.12 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 91649,75 грн., з яких 85000,00 грн. - сума боргу за договором; 5538,93 грн. - сума пені; 1110,82 грн. - 3% річних. Судові витрати в розмірі 1833,00 грн. просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 18 березня 2013 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01 квітня 2013 р.

В судовому засіданні 01 квітня 2013 р. було оголошено перерву до 15 квітня 2013 р.

12.04.13 р. за вх. № 13925 до канцелярії суду від відповідача надійшов лист, в якому відповідач просить суд витребувати в позивача докази отримання відповідачем документів на виконання п. 3.2 договору, а саме: рахунку-фактуру та паспорт якості на спірний товар; витребувати в позивача довіреності на одержання товарно0матеріальних цінностей при поставці спірного в даній справі товару, а також в позові відмовити.

Суд, розглянувши клопотання (вх. № 13925 від 12.04.13 р.), вирішив в його задоволенні відмовити як необґрунтоване.

15.04.13 р. за вх. № 14082 до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь основну суму заборгованості в розмірі 85000,00 грн. та судові витрати в розмірі 1833,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 15.04.13 р. підтримав позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 5538,93 грн. та 3% річних в розмірі 1110,82 грн. відмовився від позову та просив припинити провадження у справі в цій частині.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд, розглянувши заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, вирішив за можливе прийняти її до розгляду. Перевіривши повноваження особи, що підписала заяву, а також те, що відмова позивача від позову в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 5538,93 грн. та 3% річних в розмірі 1110,82 грн. не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, вважає за можливе прийняти її в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 5538,93 грн. та 3% річних в розмірі 1110,82 грн. і припинити провадження у справі відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

15.04.13 р. за вх. № 14075 до канцелярії суду від представника відповідача надійшла заява, в якій погоджується з основною сумою заборгованості в розмірі 85000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.04.13 р. визнав позовні вимоги позивача в розмірі 85000,00 грн. основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.08.12 р. між Дочірнім підприємством "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" (постачальник) та філією "Краснокутський райавтодор" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №16/08/5.

Відповідно до предмету договору, постачальник поставляє, а покупець купує нафтопродукти, іменовані надалі "товар", згідно додаткових угод до цього договору.

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом купівлі-продажу за цим договором, є нафтопродукти: бітум марки БНД 60/90 (90/130).

Відповідно до п. 2.2. договору, загальна кількість, вартість поставленого товару за цим договором, узгоджується в додаткових угодах.

Відповідно до п. 3.7. договору, датою відвантаження товару вважається дата, встановлена у видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.8. договору, товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем при підписанні видаткових накладних.

Відповідно до п. 5.3. договору, покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в терміни, обумовлені в додаткових угодах до даного договору.

Згідно п. 5.4. договору, датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Факт отримання філією "Краснокутський райавтодор" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" товару від позивача підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної на суму 85000,00 грн., яка підписана представниками сторін та скріплена печатками товариств. Також в матеріалах справи наявна рахунок-фактура до цієї видаткової накладної.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом було надіслано претензію-вимогу від 25.01.13 р. з вимогою сплатити заборгованість у добровільному порядку, яка залишилась без відповіді.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, поставив відповідачеві на суму 85000,00 грн., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки нафтопродуктів №16/08/5 від 03.09.12 р., не сплатив за отриману продукцію.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що представник відповідача підтвердив наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 85000,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, п. 4 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, б.2; код ЄДРПОУ 31941174; п/р 2600710470 в ПАТ "Мегабанк", м. Харків, МФО 351629) на користь Дочірнього підприємства "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" (83086, м. Донецьк, Ворошиловський р-н., вул. Артема, буд. 15; код ЄДРПОУ 33320270) заборгованість за отриманий товар в розмірі 85000,00 грн. та судовий збір в розмірі 1700,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 5538,93 грн. та 3% річних в розмірі 1110,82 грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 22.04.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.