Рішення № 30854410, 15.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р.Справа № 922/1297/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєв-Євродрайв" (м. Дніпропетровськ) до Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (м. Харків) про стягнення 97570,41 грн. за участю представників сторін:

позивача - Романенко П.В. (довіреність від 03.12.12 р.);

відповідача - Івлєва Н.М. (довіреність від 02.01.13 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сєв-Євродрайв", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №1503-1, укладеним між сторонами 15.03.12 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 97570,41 грн., з яких 93249,00 грн. - сума основного боргу за договором; 3601,18 грн. - сума пені; 720,23 грн. - проценти за користування грошовими коштами. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.04.13 р. було порушено провадження у справі №922/1297/13 та її розгляд призначено на 15.04.2013 р.

15.04.2013 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів згідно додатку.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи документів згідно додатку, вирішив за можливе задовольнити його.

15.04.2013 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків від 11.04.13 р.

Суд, розглянувши заяву представника відповідача про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків від 11.04.13 р., вирішив за можливе задовольнити її.

Представник позивача в судовому засіданні 15.04.13 р. підтримав позов з урахуванням часткової сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 10000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.04.13 р. визнав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням часткової сплати суми основного боргу в розмірі 10000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.03.12 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сєв-Євродрайв" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Термолайф" було укладено договір поставки №1503-1.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов"язується виробляти та поставляти, а покупець зобов"язується приймати та своєчасно сплачувати товар, вказаний в специфікаціях, в об"ємі, асортименті, по цінам та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях, які є невід"ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.4 договору та п.2 специфікації №2 від 07.11.12 р., оплата товару здійснюється на умовах: 50% вартості товару - передоплата, 50% вартості товару - відстрочка на 10 календарних днів з моменту поставки.

Факт отримання відповідачем товару від позивача підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної №923 від 11.12.12 р. на суму 372996,00 грн., яка підписана представниками сторін та скріплена печатками товариств. Також в матеріалах справи наявна рахунок-фактура до цієї видаткової накладної.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, поставив відповідачеві товар на суму 372996,00 грн., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №1503-1 від 15.03.12 р., частково сплатив за отриману продукцію в розмірі 289747,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та актом звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 11.04.13 р.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1918 від 25.03.13 р. Але оплата за весь отриманий товар відповідачем здійснено не було.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу у розмірі 10000,00 грн., суд вважає за необхідне провадження у справі припинити в цій частині на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що представник відповідача підтвердив наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 83249,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.3. договору, за порушення строків розрахунку покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 6% від вартості неоплаченого товару.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3601,18 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими

грошовими коштами.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок процентів за користування грошовими коштами, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами в сумі 720,23 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1951,41 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (61071, м. Харків, Жовтневий район, Шосе Карачівське, 44; код ЄДРПОУ 34015182; р/р 2600200014520 у від. №1 Дніпропетровського філіалу ПАТ "Укрексімбанк", МФО 305675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєв-Євродрайв" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 23-В, оф. 409; р/р 2600200014520 в Дніпропетровській філії АТ "Укрексімбанк", МФО 305675; код ЄДРПОУ 33384533) суму основного боргу за договором в розмірі 83249,00 грн., суму пені в розмірі 3601,18 грн., проценти за користування грошовими коштами в розмірі 720,23 грн. та судовий збір в розмірі 1951,41 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 10000,00 грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 22.04.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.