Рішення № 30852988, 24.04.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №1519/2-2283/11

Провадження №2/1519/2786/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року місто Одеса

Малиновський районний суд місто Одеси у складі:

головуючого судді -Плавича І.В.,

при секретарі -Бабаєвій З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -ОСОБА_3, за участі прокуратури Малиновського району місті Одеси, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні вказаного складу суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -ОСОБА_3, за участі прокуратури Малиновського району місті Одеси.

В обґрунтування власної позиції позивач посилалась на ті обставини, що між сторонами був укладений шлюб, в період перебування в якому у них народилась дитина.

Втім, в теперішній час шлюб розірвано, подружжя проживає окремо, спільного господарства сторони не ведуть, відповідач не приймає участі в утримані дитини.

У зв'язку з викладеним, позивач первісно звернулась з даним позовом в суд в грудні 2006 року, в якому неодноразово уточнивши заявлені вимоги просила стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 гривень щомісячно до досягнення донькою повноліття.

Згідно рішення суду по вказаній цивільній справі від 17 серпня 2007 року, заявлений позов був задоволений частково, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 400,00 гривень щомісячно з ІНФОРМАЦІЯ_4 до досягнення дитиною повноліття.

Не погодившись із висновками суду, судове рішення оскаржувалось стороною позивача, та згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2007 року було скасоване, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи іншим складом суду було постановлено заочне рішення від 25 червня 2008 року, яким заявлений позов був задоволений частково, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 750,00 гривень щомісячно з ІНФОРМАЦІЯ_4 до досягнення дитиною повноліття, а також додаткові витрати з єдиноразовою виплатою у розмірі 4839,30 гривень.

Втім згідно заяви сторони відповідача судове рішення було скасоване, а справу -призначено до розгляду в загальному порядку, про що судом 24 вересня 2010 року постановлено відповідну ухвалу. При новому розгляді справи, неодноразово уточнивши заявлені вимоги, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості за несплачені аліменти у розмірі 30132,71 гривень, додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 4839,30 гривень, а також пеню за період з серпня 2006 року по січень 2012 року в загальному розмірі 71520,23 гривень.

Позивач ОСОБА_1 разом із представником прокуратури Малиновського району міста Одеси, що діє в інтересах особи, у відкрите судове засідання з'явилась, заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у відкрите судове засідання з'явився, заявлені вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши відповідний позов та письмові докази, які були представлені суду, надавши виниклим між сторонами по справі правовідносинам належну правову оцінку, суд приходить до висновку про існування законних підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 -виходячи з наступного й у такому обсязі.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 червня 1988 року, який було розірвано 23 лютого 1993 року.

В період перебування у шлюбі, у подружжя народився син -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Батьком дітей є відповідач ОСОБА_2, донька в теперішній час проживає з матір'ю.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 07 квітня 2005 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 800,00 гривень, починаючи з 17 лютого 2005 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. Однак, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 серпня 2005 року, судове рішення було змінено і постановлено стягнути аліменти у розмірі 500,00 гривень відповідно.

На виконанні в органах ДВС знаходився виконавчий лист щодо примусового виконання судового рішення, у зв'язку із виплатою аліментів боржником у повному обсязі, 02 липня 2007 року виконавче провадження було завершено. Виконавчого листа про стягнення аліментів на користь позивача на утримання доньки до відповідного відділу ДВС на момент первісного розгляду справи не надходило.

Як зазначалось, згідно заочного рішення суду від 25 червня 2008 року, судом було постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 750,00 гривень щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто досягнення старшою дитиною -ОСОБА_4 -повноліття, й до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3, а також додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 з єдиноразовою виплатою у розмірі 4839,30 гривень. За відповідним судовим рішенням було видано виконавчий документ та пред'явлено його до примусового виконання, відкрито виконавче провадження та ОСОБА_2 сплачувались аліменти.

Але згідно ухвали суду від 24 вересня 2010 року, за заявою відповідача ОСОБА_2 заочне рішення суду від 25 червня 2008 року було скасоване, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Як свідчить лист начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 01 червня 2011 року №6463, за період перебування виконавчого листа №2-1383, виданого 23 жовтня 2008 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2, за весь період боржником сплачено 4060,00 гривень. За станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 залишок несплачених аліментів складає 30132,71 гривень, сума додаткових витрат у розмірі 4839,30 гривень боржником не сплачена. Втім, виконавче провадження було закінчено на підставі ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку із скасуванням відповідного судового рішення.

На теперішній час, дитина, на утримання якої вирішується питання про стягнення аліментів, з ІНФОРМАЦІЯ_3 є повнолітньою, при тому що первісний позов ОСОБА_1 був поданий до суду 28 грудня 2006 року.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Як передбачає ст. 181 ч.ч.1,2,3 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

В силу ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 184 ч.ч.1,2 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

При новому розгляді справи відповідачем не надано суду доказів надання доньці необхідної систематичної допомоги із врахуванням стану її здоров'я та побутових потреб, пов'язаних із фізичним і духовним розвитком. Разом з тим, суд з'ясував, що батько дитини в теперішній час не працює, утримує непрацездатну мати -ОСОБА_5, 1939 року народження.

Враховуючи викладене суд вбачає обґрунтованим присудження аліментів з ОСОБА_2 на утримання доньки у розмірі 750,00 гривень з ІНФОРМАЦІЯ_4 по ІНФОРМАЦІЯ_3.

Як передбачає ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 за станом здоров'я потребує лікування, періодичних медичних обстежень, посиленого харчування тощо, у зв'язку з чим суд погоджується із обґрунтованістю присудження з ОСОБА_2 разової суми додаткових витрат на утримання дитини у заявленому розмірі - 4839,30 гривень.

При цьому, відповідно до ст. 191 ч.ч.1,2 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

У зв'язку із досягненням ОСОБА_3 на теперішній час повноліття, суд вбачає можливим визначити загальну суму аліментів, що підлягають стягненню на користь позивача на відповідний період у розмірі 30132,71 гривень.

В силу ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу ОСОБА_1 виходить із власного розрахунку пені за період з серпня 2006 року по січень 2012 року у загальному розмірі 71520,23 гривень.

Однак із методикою обрахунку відповідних нарахувань суд погодитись не може. Пеня, в тому числі -за прострочення сплати аліментів, обраховується за формулою Р = S x р x Q, де Р -сума пені; S -сума заборгованості; р - ставка пені, у відсотках за день прострочення; Q -кількість днів прострочення. При цьому, пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення.

Загальна кількість днів періоду прострочення в даному випадку складає 1987 днів, та 1% від призначеної суми аліментів становить 750,00 х 1 / 100 = 7,50 гривень. У зв'язку із цим, загальна сума пені за заявлений позивачем період становить 1987 х 7,50 = 14902,50 гривень.

Втім, з урахуванням встановлених обставин, зокрема, відсутність постійного джерела доходів, утримання відповідачем непрацездатної матері, часткової сплати аліментів у розмірі 4060,00 гривень, на підставі ст. 196 ч.2 СК України суд приходить до висновку про обґрунтованість обмеження загальної суми пені до 5000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 174, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 загальну суму несплачених аліментів на утримання доньки -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з ІНФОРМАЦІЯ_4 по ІНФОРМАЦІЯ_3 -у розмірі 30132,71 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання доньки -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, -у розмірі 4839,00 гривень з одноразовою виплатою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення зі сплати аліментів -у загальному розмірі 5000,00 гривень.

В задоволенні решти ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: