Постанова № 3085045, 10.02.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2009 № 46/130

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Тромса Є.В. - представник, дов. № 1 від 08.01.2009,

Філіпенко О.В. - представник, дов. № 3 від 12.01.2009;

від відповідача - Ігнатенко О.М. - представник, дов. № 574/114-10-110від 02.06.2008;

від третьої особи - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства по виробництву інсулінів "Індар"

на рішення Господарського суду м.Києва від 24.11.2008

у справі № 46/130

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

до Закритого акціонерного товариства по виробництву інсулінів "Індар"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача Закрите акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

про стягнення 41215,96 грн.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 № 01-23/1/2 змінено склад колегії суддів.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 27.01.2009 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.02.2009.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2008 у справі №46/130 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18 174,00 грн. матеріальних збитків, 181,74 грн. державного мита, 52,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що як встановлено судом, позивачем за власний рахунок проведено ремонтні роботи на транспортному засобі Chevrolet Aveo державний реєстраційний номер АА 8318 ВН, пошкодженому в період перебування в орендному користуванні відповідача згідно з договором № 172.0/3; в межах спірних правовідносин позивач не укладав договір страхування переданого в користування відповідачу автомобіля, отже посилання на положення п.п. 4.5, 5.2, 5.3 договору № 172.0/3 для обґрунтування вимог про нарахування пені є безпідставним, крім того, як встановлено судом, вимогу про стягнення з відповідача 18 174,00 грн. матеріальних збитків позивач відповідачу не надсилав, за таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних задоволенню не підлягають.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2008 у справі № 46/130 скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що 24.11.2008 судове засідання проведено до 11-50 год., чим позбавлено можливості здійснення прав сторони, передбачених ст. 22 ГПК України, відповідачем, представник якого з’явився для участі у судовому засіданні об 11-50 год., оскільки на цей час було призначене судове засідання ухвалою суду від 03.11.2008 у справі № 46/130.

Заявник посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 172.0/3 від 23.02.2007, а договір про виконання робіт між сторонами не укладався; всупереч п. 4.4.3 договору № 172.0/3 відповідач не отримував ані повідомлення про проведення оцінки позивачем, ані акту незалежної експертизи про розмір завданих збитків; позивачем не доведено факту ДТП та не надано доказів про пошкодження транспортного засобу і обґрунтування завданої шкоди.

На думку заявника, судом не дотримано норм ст.ст. 32, 33 ГПК України, тому що позивачем не надано доказів, підтверджуючих позовні вимоги.

Заявником у судовому засіданні 10.02.2009 подано клопотання про призначення судової експертизи, яке колегією суддів розглянуто та залишено без задоволення з тих підстав, що з матеріалів справи не вбачається наявності таких питань, які потребують спеціальних знань, що відповідно до ст. 41 ГПК України є підставою для призначення судової експертизи, а питання, що виникли при вирішенні господарського спору у справі № 46/130, можуть бути вирішені за результатами оцінки доказів, наданих сторонами відповідно до ст. 33 ГПК України. Крім того, у клопотанні заявником не обґрунтовано можливість проведення судової експертизи, з огляду на те, що листом від 20.11.2008 № 431, адресованому позивачу, ТОВ "Перша прокатна компанія" повідомлено, що автомобіль Chevrolet Aveo реєстраційний № АА8318ВН з 20.10.2008 не перебуває в парку товариства у зв’язку з продажею та до зазначеного листа додано копію біржового договору від 20.10.2008 про купівлю-продаж транспортного засобу (а.с. 18, 21).

Згідно з ухвалою апеляційного господарського суду від 27.01.2009 явка представників сторін не є обов’язковою; зазначена ухвала у встановлений строк надіслана сторонам та третій особі, на адресу, вказану заявником у клопотанні про залучення третіх осіб, про що також свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 812083. Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони на власний розсуд користуються своїми правами.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що укладений з відповідачем договір № 172.0/3 не передбачає зобов’язання позивача надсилати повідомлення про оцінку; згідно з п. 4.3 договору вартість шкоди повинна бути сплачена протягом трьох днів з моменту проведення оцінки, а не надсилання повідомлення про проведення оцінки.

Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 27.01.2008 позивачем надані документи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем пред’явлено позов про стягнення з відповідача суми 41 215,96 грн., яка включає в себе суму простроченого платежу з урахуванням індексу інфляції 23 962,36 грн., загальну суму пені 16 629,21 грн., 3% річних від простроченої суми 624,39 грн., судових витрат на підставі ст. 193 ГК України, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 549, 551, 610-612, 787, 789, ч. 1 ст. 903 ЦК України.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору оренди № 172.0/3 від 23.02.2007 відповідач, за договором орендар, отримав від позивача, за договором орендодавця, в строкове платне користування автомобіль Chevrolet Aveo, шасі № KL1SF69YE6B602173, реєстраційний № АА8318ВН; строк користування майном має становити не менше одного календарного місяця з дати надання майна; дата надання майна - 24.02.2007.

За актом приймання-передачі № 172.0/3 від 24.02.2007, який є додатком № 1 до договору оренди № 172.0/3, позивач передав, а відповідач прийняв зазначений транспортний засіб.

26.03.2007 сторонами складено акт приймання-передачі (повернення) № 172.0/3, який також є додатком № 1 до договору оренди № 172.0/3.

Згідно з актом приймання-передачі (повернення) № 172.0/3 відповідачем повернуто позивачу згаданий транспортний засіб, у якого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено коробку передач або двигун.

Пунктами 3.1.5, 3.3.6 договору № 172.0/3 передбачено, що позивач зобов’язаний укласти договір добровільного страхування наземних транспортних засобів відносно майна з покриттям КАСКО, а відповідач, в разі дорожньо-транспортної пригоди повинен, за винятком випадків, коли через тяжкі тілесні ушкодження повноважна особа відповідача (водій) цього не може зробити, заповнити бланк звіту про нанесення шкоди і надати його позивачу протягом 24 годин з моменту пригоди; відповідач зобов’язаний надати довідку Державної автоінспекції (ДАІ) про реєстрацію дорожньо-транспортної пригоди протягом 5 календарних днів з дати пригоди.

Проте безпосередньо позивачем договір добровільного страхування транспортного засобу не укладено, а відповідачем не вжито заходів щодо реєстрації дорожньо-транспортної пригоди, про що, зокрема, свідчить лист Управління державної автомобільної інспекції в місті Києві Головного управління МВС України від 30.09.2008 № 10/14723вх "Про розгляд запиту" (т. 1 а.с. 61), а згідно з п. 5.4.1 договору № 172.0/3 до страхових випадків не належать і позивач не відшкодовує збитки у випадку несвоєчасного повідомлення відповідачем позивача про настання страхового випадку або створення позивачеві перешкод у визначенні обставин страхового випадку, характеру і розміру збитків.

Разом з тим сторони за договором № 172.0/3 у п. 4.3 погодили умову про те, що в разі нанесення будь-якого збитку автомобілю та/або обладнанню (комплектуючим), встановленим на ньому, що не є наслідком страхового випадку, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу вартість завданої шкоди протягом трьох банківських днів з моменту отримання акту незалежної експертизи, в цьому разі витрати на проведення незалежної експертизи несе орендар.

На замовлення позивача Приватним підприємцем Гриб Н.Я. здійснено ремонт та заміна агрегатів згаданого транспортного засобу, у зв’язку з чим Приватним підприємцем Гриб Н.Я. виставлено позивачу для оплати рахунки від 30.09.2007 за №№ 26, 33 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 18 174,00 грн. У рахунках №№ 26, 33 наведено повний перелік робіт та агрегатів.

Рахунки Приватного підприємця Гриб Н.Я. від 30.03.2007 були оплачені ТОВ "Перша прокатна компанія", яким із позивачем укладено договір прокату № 75 200872 від 24.03.2007, - за платіжними дорученнями від 06.04.2007 №№ 30751, 30752 зазначена сума була включена до складу рахунку –фактури № СФ-0000197 від 05.04.2007, виставленого ТОВ "Перша прокатна компанія" до сплати позивачеві. Зазначене підтверджується також листом ТОВ "Перша прокатна компанія" (т.1 а.с. 82).

Позивачем за платіжним дорученням від 21.05.2007 № 4241 оплачено рахунок ТОВ "Перша прокатна компанія" від 05.04.2007 № СФ-0000197 повністю у зазначеній в рахунку сумі 20 337,50 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Така ж норма закріплена і в ст.526 ЦК України.

Статтею 193 ГК України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Пунктами 3.2.4, 3.3.2, 3.3.5 договору № 172.0/3 передбачено, що відповідач зобов’язаний обережно поводитись з майном, використовувати майно за його призначенням, дотримуватись правил експлуатації зазначених у технічній документації; після закінчення строку оренди відповідач зобов’язаний повернути той же автомобіль і в тому ж стані, в якому його отримав в користування з урахуванням нормального зносу; позивач має право отримати від відповідача відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до п. 5.7 договору № 172.0/3 відповідач несе повну матеріальну відповідальність за будь-які пошкодження переданого транспортного засобу і, за винятком відшкодування третіми особами чи страховиком, повинен повністю відновити технічний стан транспортного засобу згідно з інструкцією по експлуатації, у разі завдання йому шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, згаданий транспортний засіб був застрахований відповідно до страхового полісу № 250521653, укладеного між ТОВ "Перша прокатна компанія" та Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", зокрема, протягом періоду з 16.03.2007 до 15.09.2007.

Хоча третьою особою ухвала апеляційного господарського суду від 27.01.2009 була одержана 30.01.2009, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 812083, витребувані судом, за наявності, докази щодо виплати страхового відшкодування по згаданому транспортному засобі, не надані. Докази того, що зазначене страхове відшкодування виплачене, відсутні.

За наявності викладених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 18 174,00 грн. збитків підтверджені матеріалами справи і відповідають вимогам законодавства та умовам укладеного сторонами договору.

Оскільки сторони в п. 4.3 договору № 172.0/3 погодили умову про те, що трьохденний строк сплати вартості завданої шкоди починається з моменту отримання акту незалежної експертизи, а остання не проводилась, то позивачем безпідставно застосовано цей строк до зобов’язання відповідача щодо сплати збитків у сумі 18 174,00 грн.

Також відсутні підстави для застосування норм ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки у матеріалах справи немає доказів пред’явлення позивачем відповідачу вимоги про сплату 18 174,00 грн. збитків, враховуючи, що у наявному в матеріалах справи листі-повідомленні позивача за № 1720 від 07.05.2008 про заборгованість та пеню, надісланому відповідачу, позивачем пред’явлені вимоги про сплату сум саме орендних платежів та пені.

Отже позивачем не підтверджено матеріалами справи прострочення відповідачем обов’язку сплатити позивачу суму збитків у розмірі 18 174,00 грн.

Також апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави позовних вимог позивача про стягнення суми збитків не відповідають умовам п. 4.5 договору № 172.0/3 щодо зобов’язань, за невиконання яких передбачено сплату пені у розмірі 0,5% від суми невиконаного зобов’язання, тому позивач безпідставно посилається на умови цього пункту договору щодо сплати пені.

Із доводами апеляційної скарги частково немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та наступні обставини.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем на підтвердження позовних вимог про стягнення суми збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу в період перебування останнього в користуванні відповідача згідно з договором № 172.0/3, надано вищезазначені докази виконаних робіт по ремонту транспортного засобу та їх оплати, а відповідач не оспорив доводи позивача та не надав доказів іншої вартості виконаних робіт або агрегатів відповідно до вимог ст. 33 ГПК України. Пошкодження автомобіля, як вже зазначалось, підтверджено актом приймання-передачі (повернення) № 172.0/3 від 26.03.2007, складеним представниками сторін.

Та обставина, що відповідно до п. 4.4.3 договору № 172.0/3 відповідач не отримував ані повідомлення про проведення оцінки позивачем, ані акту незалежної експертизи про розмір завданих збитків, не свідчить про те, що відповідач звільняється від відповідальності за спричинення позивачу збитків, зважаючи на таке.

Зі змісту п. 4.3 договору № 172.0/3 видно, що цим пунктом встановлена лише залежність між моментом проведення оцінки або в разі наявності спору з моментом отримання акту незалежної експертизи та періодом, протягом якого відповідач зобов’язаний сплатити вартість завданої шкоди.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Законодавством не встановлено якогось конкретного переліку документів, до якого, зокрема, належав би акт незалежної експертизи, яким повинні бути підтверджено спричинення, розмір та інші обставини щодо збитків, тому немає підстав для будь-якого обмеження видів доказів, підтверджуючих позовні вимоги про стягнення збитків.

Крім того, відповідач, повертаючи автомобіль, не був позбавлений права ініціювати проведення незалежної експертизи, зважаючи на те, що за умовами п. 4.3 договору № 172.0/3 витрати на проведення незалежної експертизи покладено на відповідача.

Відсутність доказів дорожньо-транспортної пригоди не впливає на обов’язок відповідача сплатити вартість збитків.

Згідно зі ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як видно з матеріалів справи, рішення у справі № 46/130 прийнято 24.11.2008 за відсутності представника відповідача. Із протоколу судового засідання від 24.11.2008 вбачається, що судове засідання тривало з 10 год. 51 хв. до 10 год. 57 хв.

Ухвалою суду першої інстанції від 03.11.2008 розгляд справи було відкладено на 24.11.2008 об 11 год. 50 хв. та, зокрема, явку представників сторін визнано обов’язковою.

Ухвалою суду першої інстанції від 20.11.2008 у справі № 46/130 було виправлено описки, допущені в ухвалі від 03.11.2008, а саме: дату у вступній частині з "03.11.2008" на "10.11.2008" та час призначення судового засідання з "11 год. 50 хв." на "10 год. 50 хв."

Однак, оскільки ухвала суду першої інстанції від 20.11.2008 була надіслана сторонам 20.11.2008, тобто в четвер, враховуючи нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.12.2007 N 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за N 1383/14650, зазначена ухвала могла бути одержана підприємством зв’язку, обслуговуючим відповідача, лише 24.11.2008. Таким чином не вбачається наявності вчасного повідомлення відповідача про зміну часу судового засідання, що унеможливило, як вказує відповідач, взяти участь його представнику в судовому засіданні.

Статтею 22 ГПК України передбачені права та обов’язки сторін, зокрема, брати участь у судових засіданнях та встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з підстави порушення норм процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Із врахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 18 174,00 грн. збитків є такими, що відповідають законодавству та підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню, а позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат, річних не ґрунтуються на матеріалах справи та законні підстави для їх задоволення відсутні, у зв’язку з чим у задоволенні цих вимог належить відмовити. Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2008 у справі № 46/130 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

2. Позов задовольнити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства по виробництву інсулінів "Індар" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; код ЄДРПОУ 21680915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 67; код ЄДРПОУ 32774741) 18 174,00 грн. матеріальних збитків, 181,74 грн. державного мита, 52,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу № 46/130 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді