Рішення № 3085019, 24.02.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантум", смт. Юбілейне, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод", м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

про стягнення 104 065 грн. 50 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Тітова Н.Ю., довіреність від 25.11.2008р.

Від відповідача: представник не з'явився.

Cуть спору :

Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сир завод" суму заборгованості за договором - 85 950, 00 грн., 12099, 00 грн. пені, 6016, 50 грн. штрафу та судові витрати.

20.01.2009р. представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу –85 950,00 грн., пеню у розмірі 12099,00 грн., інфляційні –5672,70 грн. та судові витрати.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив не надав. Про розгляд справи відповідача було повідомлено належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 10.01.2009р., 14.02.2009р.

Справа розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

6 травня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Квантум” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Верхньодніпровський сир завод” (замовник) був укладений договір №06/05 на поставку товару - стабілізаційних систем для молочної промисловості, відповідно якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар за умовами договору.

16.05.2008р., 11.06.2008р., 20.06.2008р, 18.07.2008р., 21.07.2008р. позивач, на виконання умов договору, передав у власність відповідача товар на загальну суму 228 800,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно п. 2.5. договору відповідач зобов’язаний оплатити 100% вартості товару в 30-денний строк з моменту відвантаження товару.

Відповідач в порушення умов договору розраховувався з позивачем частково у сумі 174950,00 грн. з порушенням строків оплати. Таким чином, у відповідача перед позивачем виник основний борг у сумі 85950,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.09.2008р.

Відповідач доказів оплати боргу на час розгляду справи не надав.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно п. 6.2. договору у разі несвоєчасної оплати відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 12099,00 грн. за кожною накладною за період з 15.07.2008 року по 27.11.2008р.

Суд вважає що вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час і користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За розрахунком суду, за подвійною обліковою ставкою НБУ пеня підлягає стягненню у сумі - 7920, 59 грн., за кожною накладною за період з 15.07.2008р. по 27.11.2008р.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційні втрати підлягають стягненню у сумі 5672,70 грн. за період ( з червня 2008 року по листопад 2008 року).

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі : 85950,00 грн. основного боргу, 7920,59 грн. пені, 5672,70 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Верхньодніпровський сирзавод” (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Верхньодніпроськ, вул. Титова, 198; код ЄДРПОУ 31716783, р/р 26005105433691 в АКБ „Укрсоцбанк”, м. Дніпродзержинськ, МФО 305051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Квантум” ( юридична адреса: 52005, Дніпропетровська область, смт. Юбілейне, вул. Теплична, 3а/8; поштова адреса: 49052, м. Дніпропетровськ, вул. Леваневського, 47, кв. 2; код ЄДРПОУ 30059708, р/р 26007012590100 в ДОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 305653) –85950 (вісімдесят п’ять дев’ятсот п’ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 7920 (сім тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 59 коп. пені, 5672 (п’ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита, 112 (сто дванадцять) грн. 87 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення

23.02.09р.