Постанова № 30848677, 01.04.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/775/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представника позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Ніжинська міська рада Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод» (далі - ПАТ «Ніжинський механічний завод») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби (далі - Ніжинська ОДПІ) від 05.11.2012 № 0000442200 про збільшення ПАТ «Ніжинський механічний завод» грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки на суму 418396,82 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 209198,41 грн, всього 627595,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ніжинською ОДПІ на підставі акту документальної планової виїзної перевірки за № 1077/22-14312565 від 22.10.2012 ПАТ «Ніжинський механічний завод» прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.11.2012 № 0000442200 про встановлення порушення товариством п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 627595,23 грн. Позивач 26.10.2012 листом за вих. № 1342 направив на адресу Ніжинської ОДПІ заперечення до вищевказаного акту перевірки, але листом - відповіддю від 31.10.2012 № 11664/10/22-017 заперечення залишені без задоволення. Не погоджуючись з такими висновками, позивач 14.11.2012 листом за вих. № 1447 направив скаргу на вищевказане податкове повідомлення - рішення до Державної податкової служби в Чернігівській області. Рішенням ДПС у Чернігівській області від 04.01.2013 № 2017/10/10-215 про результати розгляду скарги податкове повідомлення - рішення від 05.11.2012 № 0000442200 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 627595,23 грн залишено без змін, а скарга товариства - без задоволення. Надалі, позивач 14.01.2013 листом за вих. № 42 направив скаргу на вищевказане податкове повідомлення - рішення до Державної податкової служби України. Скарга залишена ДПС України рішенням про результати розгляду повторної скарги № 1693/6/10-2215 від 04.02.2013 без задоволення. Позивач не погоджується щодо висновків Ніжинської ОДПІ про збільшення грошових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки на суму 418396,82 грн і застосуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 209198,41 грн, виходячи з наступного. Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Позивач користується земельними ділянками на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.12.2003 за № 234 площею 4,9485 га та договору оренди земельної ділянки від 27.03.2006 за № 040685100466 площею 8,6499 га. Відповідно до вищевказаних умов договорів плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі одного земельного податку. Так, згідно із законодавством України питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди. Відповідно до норм Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсність договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 29.12.2003 та від 27.03.2006 законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання їх недійсними відсутнє, а тому договори є правомірними. При цьому, відповідно до норм Цивільного кодексу України договори є обов'язковими для виконання сторонами. Отже, умови договорів (включаючи і умови щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, що є предметом вказаних вище договорів, у визначеному договорами розмірі, а саме - в розмірі одного земельного податку. Водночас, закріплення в Податковому кодексі України мінімального та максимального значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності означає те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною. Поряд із цим, ні Податковий кодекс України, ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря перераховувати орендну плату (сплачувати її у більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати. Отже, позивач зобов'язаний сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договорів. Згідно норм Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Відповідно до п.п. 9, 13 договору оренди землі від 22.03.2006 орендна плата вноситься орендарем на рівні ставки земельного податку. Розмір орендної плати переглядається 1 раз у два роки у разі зміни розмірів земельного податку. Що стосується договору оренди земельної ділянки від 24.12.2003, то відповідно до п. 2.3 цього договору орендна плата вноситься орендарем на рівні ставки земельного податку, а розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту збільшення розмірів ставки земельного податку. Також, позивач наголошує на тому, що неодноразово звертався до іншої сторони договорів, а саме Ніжинської міської ради Чернігівської ради та їх посадових осіб з проханням про внесення змін до договорів оренди земельної ділянки в зв'язку із затвердженням нової грошової оцінки земельних ділянок, а також щодо прискорення укладання нових договорів оренди на окремі земельні ділянки по вулиці Б. Хмельницького, 37/1 - 37/7, погодження технічних документацій із землеустрою цих земельних ділянок. 18.04.2012 між позивачем та Ніжинською міською радою Чернігівської ради була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2003 за № 234 площею 4,9485 га, якою встановлена нова грошова оцінка земельної ділянки, визначеної вказаним та договором, а протоколом розбіжностей до цієї додаткової угоди встановлено, що сторони мають вносити зміни в розмір орендної плати у зв'язку з підвищенням цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та затверджених сесією Ніжинської міської ради шляхом укладання додаткової угоди. В свою чергу, з тверджень позивача міська рада проявила бездіяльність щодо вирішення питання про зміну розміру орендної плати відповідно до вимог податкового законодавства. Також, позивач звертає увагу на те, що висновком судово - економічної експертизи за матеріалами кримінальної справи № 902/230 від 12.03.2012 встановлено, що при умові внесення змін до договорів оренди № 234 від 24.12.2003 та № 466 від 22.03.2006 в частині розміру орендної плати земельних ділянок державної та комунальної власності, орендованих платником податку, ПАТ «Ніжинський механічний завод» необхідно декларувати орендну плату на рівні трьох ставок земельного податку, як це вимагають приписи розділу VІ ПК України, Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про оплату за землю». Крім того, дана правова позиція також відображена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 по справі № 2а/2570/1378/2012, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011 по справі № К-26122/10 та постанові Вищого адміністративного суду України від 01.09.2011 по справі № К-37225/10. За таких обставин, позивач вважає винесене Ніжинською ОДПІ податкове повідомлення - рішення від 05.11.2012 № 0000442200 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на наступне. Ніжинською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 1077/22-14312565 від 22.10.2012. В ході перевірки встановлено, що ПАТ «Ніжинський механічний завод» в 2011 рік та 2012 рік (з грудня по червень) нараховував орендну плату за земельні ділянки площею 8,6499 га, згідно договору оренди земельної ділянки від 27.03.2006 за № 040685100466 та площею 4,9485 га, згідно договору оренди земельної ділянки від 29.12.2003 за № 234 застосовуючи однократний розмір ставки земельного податку згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.01.2011 № 03-14/500, яка складає 11454395,0 грн та з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.01.2011 № 03-14/501, яка складає 24407896 грн. Сума орендної плати за період з 01.12.2011 по 30.06.2012 склала в загальній сумі 209198,41 грн, в тому числі за грудень 2011 року 29885,53 грн, за січень 2012 року в сумі 29885,48 грн, лютий 2012 року в сумі 29885,48 грн, за березень 2012 року в сумі 29885,48 грн, за квітень 2011 року в сумі 29885,48 грн, за травень 2012 року в сумі 29885,48 грн, червень 2012 року в сумі 29885,48 грн. В порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI ПАТ «Ніжинський механічний завод» в податковій декларації по платі за землю на 2011 рік та 2012 рік річну суму платежу орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності визначило менше трикратного розміру земельного податку та обрахованого згідно статті 274 розділу XIII Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, що призвело до заниження орендної плати за землю на загальну суму 418396,82 грн, в тому числі за грудень 2011 року в сумі 59771,06 грн, за січень 2012 року в сумі 59770,96 грн, за лютий 2012 року в сумі 59770,96 грн, за березень 2012 року в сумі 59770,96 грн, за квітень 2012 року в сумі 59770,96 грн, за травень 2012 року в сумі 59770,96 грн, за червень 2012 року в сумі 59770,96 грн. Відповідач не погоджується з думкою позивача про те, що розмір орендної плати за земельні ділянки, що є у користуванні позивача, встановлюється виключно вищевказаними договорами, а не податковим законодавством. Так, у разі якщо договором оренди передбачений розмір орендної плати за землю є меншим за відповідний розмір земельного податку-встановленого Законом, то цей договір є нікчемним в частині визначення розміру земельного податку. Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків та зборів, порядок нарахування та сплати якого регламентований положенням Податкового кодексу України, а тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать закону не можуть застосовуватись. При цьому, Ніжинська ОДПІ зверталася до Ніжинської міської ради з листам щодо необхідності приведення договорів у відповідність з чинним законодавством. Так, з урахуванням наявності прямої законодавчої норми, а саме п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України Ніжинська ОДПІ вважає, що позивачем невірно визначений розмір орендної плати за землю в 2011 та 2012 роках, а відповідачем правомірно у відповідності до вимог податкового законодавства винесене податкове повідомленням - рішенням № 0000442200 від 05.11.2012, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по орендній платі в сумі 627595,23 грн. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що 11.03.2013 слідчим відділом ДПС у Чернігівській області відкрите кримінальне провадження № 3201326000000031 від 31.01.2013, куди увійшла сума податкового зобов'язання по податковому повідомленню - рішенню № 0000442200 від 05.11.2012.

Протокольною ухвалою суду від 13.03.2013 Ніжинську міську раду Чернігівської області було залучено судом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Представник третьої особи в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ПАТ «Ніжинський механічний завод» (ідентифікаційний код 14312565) зареєстровано 02.08.1994 виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області та 08.08.1994 взято на податковий обік до Ніжинської ОДПІ, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) управління статистики у Ніжинському районі Головного управління статистики у Чернігівській області серії АБ № 545645 від 30.12.2012 (а.с. 35) та копією акта перевірки № 1077/22-14312565 від 22.10.2012 (а.с. 8-36). Ці факти не заперечується сторонами, а тому у відповідності до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства не потребують доказування.

Судом встановлено, що Ніжинською ОДПІ, на підставі направлень на перевірку № № 590-592 від 18.09.2012, згідно наказу № 587 від 05.09.2012, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України та у відповідності до плану-графіку проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Ніжинський механічний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012.

За результатами перевірки якої складено акт № 1077/22-14312565 від 22.10.2012 (а.с. 8-11 витяг), в якому зафіксовано, що ПАТ «Ніжинський механічний завод» порушено пп. 288.5.1 п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України, в результаті ПАТ «Ніжинський механічний завод» в податковій декларації по платі на 2011 та 2012 роки річну суму платежу орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності визначило менше трикратного розміру земельного податку та обраховано згідно ст. 274 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю на загальну суму 418396,82 грн, в тому числі за грудень 2011 року в сумі 59771,06 грн, за січень 2012 року в сумі 59770,96 грн, за лютий 2012 року в сумі 59770,96 грн, за березень 2012 року в сумі 59770,96 грн, за квітень 2012 року в сумі 59770,96 грн, за травень 2012 року в сумі 59770,96 грн, за червень 2012 року в сумі 59770,96 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач 26.10.2012 листом за вих. № 1342 (а.с. 13) направив на адресу Ніжинської ОДПІ заперечення, але листом - відповіддю від 31.10.2012 № 11664/10/22-017 (а.с. 14-16) заперечення залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки та виявленого в ньому порушення Ніжинською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № 0000442200 від 05.11.2012 (а.с. 12), яким ПАТ «Ніжинський механічний завод» збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 627595,23 грн, в тому числі 418396,82 грн за основним платежем та 209198,41 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. 14.11.2012 листом за вих. № 1447 (а.с. 17-19) направив скаргу до Державної податкової служби в Чернігівській області. Рішенням ДПС у Чернігівській області від 04.01.2013 № 2017/10/10-215 про результати розгляду скарги (а.с. 20-21) податкове повідомлення - рішення від 05.11.2012 № 0000442200 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 627595,23 грн залишено без змін, а скарга товариства - без задоволення. 14.01.2013 листом за вих. № 42 (а.с. 22-25) позивач направив скаргу на вищевказане податкове повідомлення - рішення до Державної податкової служби України. Скарга залишена ДПС України рішенням про результати розгляду повторної скарги № 1693/6/10-2215 від 04.02.2013 (а.с. 26) без задоволення.

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ПАТ «Ніжинський механічний завод» є виробництво машин і устаткування для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну, виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування , виробництво інших машин і устаткування загального та спеціального призначення тощо, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) управління статистики у Ніжинському районі Головного управління статистики у Чернігівській області серії АБ № 545645 від 30.12.2012 (а.с. 35).

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Судом встановлено, що 24.12.2003 між Ніжинською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 234, відповідно до якого Орендодавець на підставі рішення ХІІІ сесії ХХІV скликання від 24.12.2003 із земель державної власності надає, а Орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 4,9485 га, яка знаходиться в м. Ніжині, вул. Курилівська,58. На земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі. Пунктом 2.3 договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у розмірах на рівні ставки земельного податку, 3009,87 грн за 1 календарний місяць (а.с. 31-33).

До даного договору між сторонами 28.07.2008 укладено додатковий договір, відповідно до якого внесено зміни в розділ І, а саме: позивач приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в м. Ніжині по вул. Курилівська, 56-А (а.с.34).

Також, 22.03.2006 між Ніжинською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, на підставі рішення ХІІІ сесії ХХІУ скликання Ніжинської міської ради від 24.12.2003 та ХХХІ сесії ІV скликання Ніжинської міської ради від 22.03.2006, яка знаходиться у м. Ніжині по вул. Б. Хмельницького, 37. Земельна ділянка загальною площею 8,6499 га, у тому числі 3,6785 га - під будівлями, 4,9714 - господарчий двір. Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі на рівні ставки земельного податку, що складає 6 704,35 грн за 1 календарний місяць (а.с. 27- 30).

Відповідно до умов вищезазначених договорів оренди плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі одного земельного податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України від 06.10.1998 № 161 - XIV «Про оренду землі» (далі - Закон) істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру.

При цьому відповідно до ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, згідно із законодавством України питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність вищезазначених договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 29.12.2003 та від 27.03.2006 законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання їх недійсними відсутнє, а тому дані договори у відповідності до ст. 204 ЦК України є правомірними.

При цьому згідно із ст. 629 ЦК України договори є обов'язковими для виконання сторонами.

Отже, умови договорів (включаючи і умови щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно, позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, що є предметом вказаних вище договорів, у визначеному договорами розмірі, а саме в розмірі одного земельного податку.

Тобто, позивач зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договорів оренди.

Частиною 2 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 № 309-VІ внесено зміни до ч. ч. 4, 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляються і використовуються відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про оплату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про оплату за землю».

У зв'язку із введенням в дію з 01.01.2011 Податкового кодексу України Закон України «Про оплату за землю» втратив чинність (ч. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим законом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюються Законом України "Про оплату за землю".

Отже, встановлення ст. 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень вищезазначених договорів оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до іншої сторони договорів, а саме Ніжинської міської ради Чернігівської ради та їх посадових осіб з вимогами змінити розмір орендної плати відповідно до вимог податкового законодавства, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами (а.с. 79-99). До того ж, й відповідач надав суду лист адресований заступнику голови Ніжинської міської ради Морозу О.С. від 21.03.11 № 15828/8/15-323 (а.с. 128-129) з аналогічними вимогами, але ніяких листів від Ніжинської міської ради щодо реагування на вищевказані листи ні до позивача, ні до відповідача не надходило.

Таким чином, Ніжинська міська рада Чернігівської області протиправно проявляла бездіяльність щодо зміни розміру орендної плати відповідно до вимог податкового законодавства.

Отже, внесення змін до вищезазначених договорів оренди земельних ділянок не відбувалось, у встановленому законом порядку договори недійсними не визнавались, а тому твердження відповідача про заниження позивачем розміру орендної плати за землю є безпідставним.

Аналогічна позиція щодо застосування ст. 188 ГК України, ст. 288 ПК України, норм Закону України «Про оплату за землю» та Закону України «Про оренду землі» підтримується постановою Верховного Суду України від 20.11.2012 про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 26.06.2012 у справі № 28/5005/640/2012 за позовом прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, до ПАТ «УкрСиббанк», м. Харків (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ), про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

У відповідності до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Судом приймаються до уваги посилання позивача на висновок судово - економічної експертизи за матеріалами кримінальної справи № 902/230 від 12.03.2012 (а.с. 115-126), яким встановлено, що при умові внесення змін до договорів оренди № 234 від 24.12.2003 та № 466 від 22.03.2006 в частині розміру орендної плати земельних ділянок державної та комунальної власності, орендованих платником податку, ПАТ «Ніжинський механічний завод» необхідно декларувати орендну плату на рівні трьох ставок земельного податку, як це вимагають приписи розділу VІ ПК України, Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про оплату за землю», а також, на рішення судів з аналогічними предметами спору, а саме ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 по справі № 2а/2570/1378/2012, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011 по справі № К-26122/10 та постанову Вищого адміністративного суду України від 01.09.2011 по справі № К-37225/10.

Також, суд звертає увагу на аналогічні правові позиції, викладені в рішеннях Вищого адміністративного суду України, а саме постанові від 09.08.2011 по справі № К/9991/183/11, ухвалі від 08.11.2011 по справі № К-24339/08, ухвалі від 11.02.2010 по справі № К-16688/08.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на наявність відкритого кримінального провадження від 31.03.2013 № 3201326000000031, як на доказ порушення позивачем податкового законодавства, оскільки, згідно з частиною другою статті 15 Кримінально-процесуального кодексу України, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду й відповідно до закону.

Оскільки вироку суду, яким би було надано правову оцінку діям ПАТ «Ніжинський механічний завод» відповідачем не надано, суд не приймає посилання відповідача на факт ухиляння позивача від сплати податків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач достатньо обґрунтував заявлені позовні вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод", - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби від 05.11.2012 № 0000442200 про збільшення публічному акціонерному товариству "Ніжинський механічний завод" грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки на суму 418396,82 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 209198,41 грн, всього 627595,23 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод" судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яноста чотири) грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Лобан