Постанова № 30848674, 28.03.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/662/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Чернігівський автозавод» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби, третя особа на стороні позивача Приватне підприємство «Ремжитлосервіс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15.02.2013 Приватне акціонерне товариство «Чернігівський автозавод» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові ДПС), третя особа на стороні позивача Приватне підприємство «Ремжитлосервіс» і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 30.10.2012 № 0004042320. Свої вимоги позивач мотивує тим, що прийняте ДПІ у м. Чернігові ДПС податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі - ПДВ) у розмірі 75 660,00 грн. (за основним платежем 50 440,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 25 220,00 грн.) є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем надані всі первинні документи, згідно з якими отримані від контрагента Приватного підприємства «Ремжитлосервіс» (далі - ПП «Ремжитлосервіс») товари (роботи, послуги) пов'язані та були використані в межах господарської діяльності, а тому позивач мав право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту. Крім того, угоди між позивачем та вищезазначеним контрагентом як на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення так і на момент звернення до суду в установленому порядку недійсними не визнані, а тому відсутні будь-які підстави для збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ, та як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити та зазначили, що працівниками ДПІ у м. Чернігові ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за травень, червень 2012 року у складі податкового кредиту операцій з ПП «Режилосервіс». За результатами складено акт перевірки та встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України), в результаті чого позивачем занижено ПДВ на суму 54 440,00 грн. В ході перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС було використано довідку від 12.09.2012 № 35/22/31598045 про результати зустрічної звірки ПП «Ремжитлосервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із позивачем їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2012 по 30.06.2012, якою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з позивачем за ІІ квартал 2012 року на суму ПДВ 50 439,68 грн. Крім того, операції ПП «Ремжитлосервіс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт з ремонту будівлі колишнього профілакторію на території Новобілоуської сільської ради в Чернігівському районі, а саме ремонт 3-го, 2-го та 1-го поверхів, ремонт сходових клітин, ремонт покрівлі та проведення електромонтажних робіт, що свідчать про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Враховуючи вищевикладене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання ПП «Ремжитлосервіс» податкової вигоди позивачу з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та операцій, які не мають реального товарного характеру, а тому винесене ДПІ у м. Чернігові ДПС податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначила, що всі ремонтні роботи колишнього профілакторію на території Новобілоуської сільської ради, передбачені умовами договору підряду, який укладено між ПП «Ремжитлосервіс» та позивачем 29.05.2012 були виконані за допомогою залучення до виконання ремонту ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач 21.08.2003 зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 089310. Також, згідно даного витягу видами діяльності позивача за КВЕД є: 71.11 діяльність у сфері архітектури; 28.92 виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду); 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.19 торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування; 29.10 виробництво автотранспортних засобів; 49.41 вантажний автомобільний транспорт (а.с.77-78).

Судом встановлено, що на підставі направлення від 28.09.2012 № 2616, вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.82 ПК України та відповідно до наказу від 26.09.2012 № 2678 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за травень, червень 2012 року у складі податкового кредиту операцій з ПП «Ремжитлосервіс», за результатами якої складено акт від 09.10.2012 № 1988/22/32601556 (далі - акт перевірки) (а.с.52-67).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 54 440,00 грн., в тому числі за травень 2012 року у сумі 16 667,00 грн. за червень 2012 року у сумі 33 773,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки позивачем до податкового кредиту за травень 2012 року включено суму ПДВ у розмірі 16 666,67 грн., за червень 2012 року в сумі 33 773,01 грн., що не підтверджено довідкою про результати зустрічної звірки ПП «Ремжитлосервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із позивачем, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2012 по 30.06.2012.

В зв'язку з зазначеним, документи отримані позивачем від ПП «Ремжитлосервіс» не можуть мати податкових наслідків.

Таким чином, в порушення вимог ПК України позивачу зменшено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за травень 2012 року на суму 16 667,00 грн., за червень 2012 року на суму 33 773,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 № 0004042320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 75 660,00 грн. (за основним платежем 50 440,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 25 220,00 грн.) (а.с.72).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішення позивачем 09.11.2012 подано до Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ДПС у Чернігівській області) скаргу № 1272 (а.с.38-39).

Рішенням від 04.01.2013 № 2027/10/10/215 ДПС у Чернігівській області залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.43-47).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем 10.01.2013 подано до Державної податкової служби України (далі - ДПС України) скаргу № 6 (а.с.40-42), однак рішенням від 31.01.2013 № 1541/6/10-2115 ДПС України залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 № 0004042320 та рішення ДПС у Чернігівській області, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.48-51).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 29.05.2012 між позивачем (Замовник) та ПП «Ремжитлосервіс» (Підрядник) укладено договір підряду № 2117 на виконання робіт з ремонту будівлі колишнього профілакторію (будівельні та електромонтажні роботи), відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи на об'єкті позивача, який знаходиться за адресою: м. Чернігів, прос. Миру, 312, а саме: роботи з ремонту будівлі колишнього профілакторію на території Новобілоуської сільської ради в Чернігівському районі за переліком робіт, обумовлених Договором, кошторисом робіт, що є додатком до даного Договору та документацією, наданою Замовником. Підрядник зобов'язується виконати монтажні роботи відповідно існуючих Правил та норм, які діють в Україні та надати Замовнику необхідну нормативно-технічну документацію, після чого Замовником та Підрядником оформлюється акт виконаних робіт, який є підставою для остаточного розрахунку. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (а.с.11-13).

Нежитлова будівля колишнього профілакторію перебуває у позивача на праві власності (договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (будівлі профілакторію) від 01.06.2006 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно) (а.с.216-218).

Виконання даного договору підтверджується договірною ціною на будівництво, локальним кошторисом № 2-1-1, підсумковою відомістю ресурсів, довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за червень 2012 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року, а оплата підтверджується платіжними дорученнями (а.с.14-37, 117-134, 213-215).

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Ремжитлосервіс» на виконання вищезазначеного договору були залучені сили третіх осіб, а саме укладено договори на виконання робіт разового характеру з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3), що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, додатками до договорів, актами приймання виконаних робіт, а оплата підтверджується випискою по рахунку та платіжними дорученнями (а.с.97-102, 107-111, 137-142).

Необхідно зазначити, що ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 на момент укладення договорів були зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку та мали ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності (а.с.103-106, 112-116).

Крім того, ПП «Ремжитлосервіс» для виконання договору з позивачем було придбано ряд необхідних для виконання робіт матеріалів у ТОВ «Чернігівторг», ТОВ «Фірма «Вена», ТОВ «Форт-Сервіс» та ПП «Грантекс», що підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактурами (а.с.145-198).

Підставою для висновків ДПІ у м. Чернігові ДПС про порушення позивачем вимог ПК України є довідка від 12.09.2012 № 35/22/31598045 про результати зустрічної звірки ПП «Ремжитлосервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із позивачем їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2012 по 30.06.2012, якою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з позивачем за ІІ квартал 2012 року на суму ПДВ 50 439,68 грн. (а.с.202-206).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни в структурі активів та зобов'язань сторони.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну «податкове зобов'язання», вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Також в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 ПК України, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаним пунктом наданий виключний перелік підстав коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну території України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2. статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності належним чином складених первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів.

Крім того, посилання ДПІ у м. Чернігові ДПС на довідку від 12.09.2012 № 35/22/31598045 про результати зустрічної звірки ПП «Ремжитлосервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із позивачем їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2012 по 30.06.2012 (а.с.202-206) не береться судом до уваги, оскільки чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ у м. Чернігові ДПС при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки (довідку зустрічної звірки) іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Також, необхідно зазначити, що по-перше, відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам ДПІ у м. Чернігові ДПС, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 30.10.2012 № 0004042320.

Відповідно до ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 30.10.2012 № 0004042320.

Стягнути з Державного бюджету України (УК у м. Чернігові/м. Чернігів/220300, код 38054398, Банк отримувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код банку 000853592) на користь Приватного акціонерного товариства «Чернігівський автозавод» (код 32601556) судовий збір в розмірі 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Тихоненко