Постанова № 30848424, 06.03.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/564/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

при секретарі Музика С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом прокурора Борзнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення наданої допомоги на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Борзнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 10845,60 грн. наданої тимчасової державної допомоги на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 була призначена і виплачена тимчасова державна допомога на дитину, за період з 01.03.2010 року по 31.01.2013 року, в сумі 10845,60 грн., в зв'язку з ухиленням відповідача від сплати аліментів на утримання дітей. Відповідачем в добровільному порядку зазначені кошти не повернуті до Державного бюджету України, тому на підставі частини 10 статті 181 Сімейного кодексу України просить стягнути з відповідача суму тимчасової державної допомоги, наданої на утримання дитини.

Від прокурора та позивача до суду надійшли клопотання про розгляд справи у відсутності їхніх представників, позов підтримують в повному обсязі.

Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, з позовом згоден.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11.12.2000 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 частини неоподаткового мінімуму доходів громадян з 04.12.2000 року до досягнення ним повноліття.

Як вбачається з довідок виданих відділом державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції Чернігівської області, ОСОБА_2 не отримувала аліменти від відповідача на утримання дитини.

Управлінням праці та соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, на підставі заяв ОСОБА_2 про призначення тимчасової державної допомоги дитині, було призначено та виплачено їй, за період з 01.03.2010 року по 31.01.2013 року, тимчасову допомогу на дитину в розмірі 10845,60 грн., що підтверджується копіями заяв про призначення тимчасової державної допомоги дитині; копіями рішень про призначення допомоги сім'ям з дітьми, довідкою від 01.02.2013 року № 170, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначені способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину, а саме: за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частини восьма та дев'ята статті 181 Сімейного кодексу України).

Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 (далі - Порядок).

У відповідності до пункту 2 Порядку, тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Згідно з пунктом 12 Порядку, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Відповідно до частини 10 статті 181 Сімейного кодексу України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Враховуючи, що відповідач протягом тривалого часу ухилявся від сплати аліментів на утримання дітей, у зв'язку з чим були понесені витрати держави на виплату тимчасової державної допомоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Борзнянського району Чернігівської області в інтересах Управління праці та соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов прокурора Борзнянського району Чернігівської області в інтересах Управління праці та соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації (16400, вул. Незалежності, 2, м. Борзна, Чернігівська область, р/р 35418049000446, ГУДКУ в Чернігівській області, код 03196044, МФО 853592) кошти, які виплачені як тимчасова державна допомога, в сумі 10845 (десять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Заяць