Постанова № 30848372, 27.02.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/326/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Бородавкіної С.В.,

при секретарі Хрущ Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 22.01.2013 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби від 04 січня 2013 року: №0000122200, №0000142200 та №0000132200.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що посадовими особами ДПІ у м.Чернігові в акті перевірки зроблено протиправний висновок про неправомірне віднесення до валових витрат та до податкового кредиту сум податку на додану вартість, що входять у вартість товарів контрагента - ПП «Еверест», поставлених на виконання укладеного з ним договору. При цьому посадові особи відповідача стверджуючи в акті про неправомірне віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, керувалися власними неправомірними висновками. Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування ПАТ «ЧКФ «Стріла» сформувало правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірних сум, сплачених контрагенту, при наявності належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом - ПП «Еверест». При цьому з акту перевірки вбачається, що відповідач робить висновки про порушення ПАТ «ЧКФ «Стріла» діючого законодавства та нараховує штрафні санкції, виключно на підставі, викладених в довідці №92/22/31480476 від 05.12.2012 припущень ДПІ у м.Чернігові ДПС, про наявність ознак фіктивності правочинів укладених ПП «Еверест» з його контрагентами-постачальниками. Крім того, платник податків взагалі жодним чином не повинен нести відповідальність за господарську діяльність контрагента, його звітність як платника, тощо, про яку взагалі не обізнаний та не повинен бути обізнаний. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету або допустив будь які інші порушення діючого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З вказаних причин є безпідставними і висновки щодо наявності порушення вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого на думку ДПІ, підприємством безпідставно віднесено до складу витрат суми придбання товарів у ПП «Еверест» на суму 591083,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 147771,00 грн.

Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що в ході перевірки використана довідка Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 05.12.2012 року №92/22/31480476 про результати зустрічної звірки ПП “Еверест” щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, якою доводиться нереальність угоди між ПАТ “ЧКФ “Стріла” та ПП “Еверест”. Внаслідок аналізу діяльності ПП “Еверест” встановлено ознаки діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь третіх осіб без реального здійснення господарської діяльності. Виходячи з наведеного, ПАТ “ЧКФ “Стріла” безпідставно сформувало витрати у вказаному податковому періоді (надані накладні не можуть розглядатись в якості належного підтвердження валових витрат), а також безпідставно сформований податкових кредит по взаємовідносинам з ПП “Еверест”. Враховуючи вищевикладене, ПАТ “ЧКФ “Стріла” завищило валові витрати на загальну суму 591083 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року на суму 591083 грн., по взаємовідносинам з ПП “Еверест”; до податкового кредиту за листопад 2010 року включено податок на додану вартість у розмірі 6500 грн., за грудень 2010 року у розмірі 111717 грн. від ПП “Еверест”, що не підтверджено зустрічною звіркою, в зв’язку з чим перевіркою не встановлено реальності факту здійснення операцій ПАТ “ЧКФ “Стріла” з придбання у ПП “Еверест” продуктів харчування.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

21.12.2012 року працівниками ДПІ у м.Чернігові була проведена документальна виїзна позапланова перевірка Публічного акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Еверест» за листопад та грудень 2010 року та з податку на прибуток за відповідний період, за результатами якої складено акт №2852/22/00382295 (а.с.14-22).

Перевіркою було встановлено порушення:

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ПАТ «ЧКФ «Стріла» занижено суму податку на прибуток, яка підлягає сплаті всього у сумі 147771 грн. в т.ч. за IV квартал 2010 року у розмірі 147771 грн.;

п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПАТ «ЧКФ «Стріла» завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 111717 грн., в т.ч. за грудень 2010 року у розмірі 111717 грн.;

п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПАТ «ЧКФ «Стріла» завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 6500 грн., в т.ч. за грудень 2010 року у розмірі 6500 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 січня 2013 року: №0000122200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на 184714,00 грн., в т.ч. +147771,00 грн. – за основним платежем та 36943,00 грн. – за штрафними санкціями (а.с.23); №0000142200, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 111717,00 грн. (а.с.24); №0000132200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6500,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1625,00 грн. (а.с.25).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Відповідно до пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (норми якого діяли на момент виникнення правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (норми якого діяли на момент виникнення правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Отже, дана правова норма визначає, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (норми якого діяли на момент виникнення правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум до валових витрат та до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача є: виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами (а.с.28). Публічне акціонерне товариство "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" відповідно до свідоцтва є платником податку на додану вартість (а.с.27).

Позивач має у власності магазин, адміністративні, виробничі, складські приміщення, що підтверджується Свідоцтвами про право власності на нерухоме майно (а.с.107-124).

Відповідно до видаткової накладної №РН-002342 від 17.11.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 5.000 т на суму 39000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 6500,00 грн. (а.с.48).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №2342 від 17.11.2010 р. на суму 39000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 6500,00 грн. (а.с.49).

Позивачем було оплачено придбаний у ПП «Еверест» товар на суму 39000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2644 від 17.11.2010 р. (а.с.50).

Придбаний цукор було поставлено на баланс підприємства, що підтверджується прибутковим ордером №1353 (а.с.47).

Відповідно до видаткової накладної №РН-002464 від 01.12.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 22.000 т на суму 171600,00 грн., в т.ч. ПДВ – 28600,00 грн. (а.с.52).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №2464 від 01.12.2010 р. на суму 171600,00 грн., в т.ч. ПДВ – 28600,00 грн. (а.с.53).

Позивачем було оплачено придбаний у ПП «Еверест» товар на суму 171600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2764 від 01.12.2010 р. (а.с.54).

Придбаний цукор було поставлено на баланс підприємства, що підтверджується прибутковим ордером №1438 (а.с.51).

Відповідно до видаткової накладної №РН-002517 від 06.12.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 20.000 т на суму 158000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 26333,33 грн. (а.с.56).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №2517 від 06.12.2010 р. на суму 158000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 26333,33 грн. (а.с.57).

Позивачем було оплачено придбаний у ПП «Еверест» товар на суму 158000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2800 від 06.12.2010 р. (а.с.58).

Придбаний цукор було поставлено на баланс підприємства, що підтверджується прибутковим ордером №1462 (а.с.55).

Відповідно до видаткової накладної №РН-002706 від 22.12.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 10.000 т на суму 81000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 13500,00 грн. (а.с.60).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №2706 від 22.12.2010 р. на суму 81000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 13500,00 грн. (а.с.61).

Позивачем було оплачено придбаний у ПП «Еверест» товар на суму 81000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22.12.2010 р. №2972 та 2960 (а.с.62-63).

Придбаний цукор було поставлено на баланс підприємства, що підтверджується прибутковим ордером №1565 (а.с.59).

Відповідно до видаткової накладної №РН-002735 від 24.12.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 22.000 т на суму 178200,00 грн., в т.ч. ПДВ – 29700,00 грн. (а.с.65).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №2735 від 24.12.2010 р. на суму 178200,00 грн., в т.ч. ПДВ – 29700,00 грн. (а.с.66).

Позивачем було оплачено придбаний у ПП «Еверест» товар на суму 178200,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 24.12.2010 р. №2997 та від 27.12.2010 р. №3008 (а.с.67-68).

Придбаний цукор було поставлено на баланс підприємства, що підтверджується прибутковим ордером №1583 (а.с.64).

Відповідно до видаткової накладної №РН-002764 від 27.12.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 10.000 т на суму 81500,00 грн., в т.ч. ПДВ – 13583,33 грн. (а.с.70).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №2764 від 27.12.2010 р. на суму 81500,00 грн., в т.ч. ПДВ – 13583,33 грн. (а.с.71).

Позивачем було оплачено придбаний у ПП «Еверест» товар на суму 81500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 27.12.2010 р. №3011 (а.с.72).

Придбаний цукор було поставлено на баланс підприємства, що підтверджується прибутковим ордером №1594 (а.с.69).

Податкові накладні були відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (а.с.133-142,143-163,172-203).

Придбаний товар було відображено у бухгалтерському та складському обліку підприємства, що підтверджується карткою рахунку 6312 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 за листопад-грудень 2010 року (а.с.73-74,75-79).

Податкові зобов’язання та податковий кредит відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2010 року та грудень 2010 року (а.с.125-132,164-171).

На момент здійснення позивачем господарських операцій ПП «Еверест» було належним чином зареєстровано в якості суб’єкту господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.106) та в якості платника ПДВ.

Таким чином, суд вважає, що господарські операції з придбання товарів між позивачем та ПП «Еверест» мали реальний характер, оскільки придбання товару, зазначеного у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З акту перевірки та доводів представника відповідача вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення Публічним акціонерним товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" вимог податкового та іншого законодавства стала довідка Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 05.12.2012 року №92/22/31480476 про результати зустрічної звірки ПП “Еверест” щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року (а.с.86-98). Той факт, що в довідці податкового органу зазначено, що операції задекларовані ПП «Еверест» по придбанню товарів, робіт (послуг) та операції по реалізації товарів, робіт (послуг) не містять реального характеру та не підтверджуються документально не може бути підставою для позбавлення позивача права на включення витрат за вищезазначеними господарськими операціями до валових витрат та до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, оскільки обов’язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, і порушення, допущені одним платником у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов’язки іншого платника податку.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди – як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 04 січня 2013 року: №0000122200, №0000142200 та №0000132200.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товару, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача, які відповідали вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби від 04 січня 2013 року: №0000122200, №0000142200 та №0000132200 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби від 04 січня 2013 року: №0000122200, №0000142200 та №0000132200.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК м.Чернігова, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" (код ЄДРПОУ 00382295) судові витрати в сумі 2294,00 грн

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна