Постанова № 30848353, 18.02.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/544/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Добрянського В.В.,

при секретарі Строгій О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Чернігівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Чернігівський МЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 725,88 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості з 12.07.2006 року по 14.06.2008 року отримувала соціальні послуги і забезпечення відповідно до ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ( Акт № 22 від 15.01.2013 року ) позивачем було встановлено, що під час попередньої реєстрації як безробітної 12.07.2006 р. ОСОБА_1 не повідомила Чернігівський МЦЗ про свою трудову діяльність та про наявність трудового стажу, що, в свою чергу, є порушенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі та пояснила, що їй не було відомо про наявність у неї трудової книжки та запису в ній про трудовий стаж.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

В Україні до зайнятого населення, відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою

діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 12.07.2006 року звернулася до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та, в зв'язку з відсутністю підходящої роботи 12.07.2006 року Чернігівським МЦЗ було прийнято рішення про надання статусу безробітного та призначена виплата допомоги. В заяві відповідачем особисто зазначено, що станом на 12.07.2006 року вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію.

Відповідно до поданої при реєстрації в Чернігівському МЦЗ у 2013 році трудової книжки ОСОБА_1 працювала в БО «Чернігівське Українське Земляцтво» з 01.08.2003 р. по 31.12.2003 р. і була звільнена за власним бажанням згідно зі ст.38 Кодексу законів про працю України. Проте статус безробітного ОСОБА_1 12.07.2006 р. надано як незастрахованій особі, яка вперше шукає роботу, у зв'язку з чим допомога по безробіттю виплачувалася з дня надання статусу безробітного. Такі обставини не були відомі Чернігівському МЦЗ.

Згідно з п.1 ч. 5 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін. При цьому, згідно з ч. 3 ст. 23 цього ж закону, особам, які звільнились з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, виплата допомоги по безробіттю починається з 91-го календарного дня.

Оскільки з останнього місця роботи ОСОБА_1 була звільнена за власним бажанням, то відповідно допомога по безробіттю повинна бути скорочена на 90 календарних днів та її виплата мала розпочатись з 91-го календарного дня. Під час реєстрації як безробітної ОСОБА_1 не подала відомості про останнє місце роботи, що вплинуло на умови призначення і виплати їй допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 14.01.2013 року № 06/232 за час перебування на обліку в Чернігівському МЦЗ ОСОБА_1 виплачено матеріальне забезпечення в сумі 725,88 грн. за період з 12.07.2006 року по 07.01.2007 року.

На підставі ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" директором Чернігівського МЦЗ прийнято наказ № 12 від 16.01.2013 року про повернення коштів ОСОБА_1 в розмірі 725,88 грн.

Крім того слід зазначити, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем 16.01.2013 року було направлено відповідачу листа № 05/258, в якому повідомлено про прийняте рішення, запропоновано добровільно повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення та роз'яснено право на оскарження наказу. Відповідач вказаний лист отримала 17.01.2013 року. Сума боргу на сьогоднішній день залишається несплаченою.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а незаконно отримане матеріальне забезпечення стягненню на користь Чернігівського міського центру зайнятості.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 14000) на користь Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 725 (сімсот двадцять п'ять) грн. 88 коп. на р/р 37171300901002 в ГУ ДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21395273.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Добрянський