Постанова № 30848344, 21.02.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/83/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Кашпур О.В.

при секретарі - Крук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 08.01.2013 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби і просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06 листопада 2012 р. № 0007771720, стягнути з відповідача понесені судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства, донараховано податок на додану вартість на підставі зустрічної перевірки його контрагента ТОВ «Бімар», яка свідчить про нікчемність укладеної між позивачем та цим суб'єктом господарювання угоди. Позивач наполягає на тому, що між ним та ТОВ «Бімар» було проведено реальну товарну господарську операцію. Реальність цієї операції підтверджують необхідні бухгалтерські документи, а саме видаткова та податкова накладні, платіжні доручення. Відповідно до положень Податкового Кодексу України підставою для зарахування сум ПДВ, сплачених позивачем у ціні товару, є податкова накладна. Таким чином, податковий кредит ФОП ОСОБА_1 сформовано на підставі документа, який відповідає по формі і змісту Податковому Кодексу України та є єдиною підставою для такого формування. На момент здійснення правочинів контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичної особи, та були платниками податку на додану вартість. Отримані паливно-мастильні матеріали були використані позивачем під час надання транспортних послуг іншим контрагентам ФОП ОСОБА_1 Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007771720 від 06 листопада 2012 р..

Під час судового розгляду представник позивача, подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові № 0007771720 від 06.11.2012 р. та № 0009441720 від 20.12.2012 р., стягнути з відповідача понесені судові витрати. Збільшені позовні вимоги мотивує, тим, що господарські операції з поставки дизельного палива, вчинені між ним та ТОВ «Бімар» і ТОВ «Домес» мали реальний, товарний характер та створили економічні наслідки для сторін. Отримане дизельне пальне було використано позивачем для заправки власних автомобілів, якими позивачем було надано послуги автоперевезення третім особам. Позовні вимоги з врахуванням збільшення позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що згідно актів ДПІ в Вишгородському районі м. Києва та ДПІ в м. Черкасах про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача ТОВ «Бімар» і ТОВ «Домес» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ФОП ОСОБА_1 та зазначеними суб'єктами господарювання. ДПІ в м. Чернігові вважає, що операції купівлі-продажу дизельного палива ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «Бімар» і ТОВ «Домес» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання до вигодонабувача. Крім того, внаслідок співставлення податкових зобов'язань цих підприємств було встановлено розбіжність між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями цих підприємств.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками ДПІ в м. Чернігові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень-вересень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Домес», за грудень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Бімар». За результатами перевірки складений акт від 15.10.2012р. № 2064/17/НОМЕР_3.

Перевіркою встановлено порушення товариством:

ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.. 662, 655 та 656 ЦК України;

перевіркою встановлено відсутність у ФОП ОСОБА_1 об'єктів оподаткування по вищезазначених операціях з придбання товарів (послуг) у ТОВ „Домес" та по операціях з продажу послуг по перевезенню ПАО „Київський картонно-паперовий комбінат", ТОВ „Вагро", ПП „Артміко", ТОВ "ШЛЯХО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ №14", в розумінні п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст .14, п. 185.1 ст .185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного декларування податкових зобов'язань з ПДВ за серпень-вересень 2011 року у сумі 12933,00 грн. та податкового кредиту за серпень-вересень 2011 року у сумі 10999,00 грн.

п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.193.1 ст.193, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредити за грудень 2011 року по податковій накладній, виписаній на придбання товарів у ТОВ «Бімар» на загальну суму податку на додану вартість 10640,00 грн., яка не може розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ця податкова накладна не має статусу юридично значимої.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було винесено податкове повідомлення-рішення № 0007771720 від 06.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13300,00 грн. (з яких 10640,00 грн. за основним платежем та 2660,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

ФОП ОСОБА_1 було оскаржено зазначене податкове повідомлення-рішення до ДПС в Чернігівській області, яка своїм рішенням від 05.12.12 р. № 485/Т/10-215 відмовила в задоволенні скарги позивача та збільшила суму грошового зобов'язання з ПДВ на 10999,00 грн. в т.ч. за серпень 2011 року - в розмірі 8479,00 грн. та за вересень 2011 року - в розмірі 2520,00 грн. із відповідним застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі рішення ДПС в Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0009441720 від 20.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 13749,00 грн. (з яких 10999,00 грн. за основним платежем та 2750,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями)

Під час проведення перевірки ДПі в м. Чернігові було встановлено, що за даними податкової декларації за грудень 2011 року сума податкових зобов'язань склала 19087,00 грн., сума задекларованого податкового кредиту - 18642,00 грн., сума податку, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет - 445,00 грн. ФОП ОСОБА_1 було включено до складу податкового кредиту в грудні 2011 року суму ПДВ сплачену ТОВ «Бімар» на підставі податкової накладної № 536 від 05.12.2011 року (а.с. 30) на загальну суму 63840,00 грн. (в т.ч. ПДВ 10640,00 грн.).

Згідно зазначеної податкової накладної позивачем було придбано у ТОВ «Бімар» дизельне пальне (код УКТЗЕД 2710194110) загальною кількістю 6650 л. Оприбуткування зазначеного товару ФОП ОСОБА_1 підтверджується видатковою накладною № 536 від 05.2.2011 року (а.с. 29).

Позивачем до матеріалів справи надано рахунок-фактура № 536 від 05.12.2011 року (а.с. 28), згідно якого було здійснено оплату товару, придбаного у ТОВ «Бімар» та копії платіжних доручень № 579 від 23.01.2012 року та № 1 від 18.04.2012 року, відповідно до яких кошти з рахунку ФОП ОСОБА_1 було переведено на рахунок ТОВ «Бімар» в якості оплати дизельного палива.

Як встановлено в акті перевірки, ФОП ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду здійснював такий вид діяльності, як вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41).

В грудні 2011 року позивачем надавались послуги з автомобільних перевезень наступним суб'єктам господарювання: Колективне підприємство фірма «Скіф-транс» на суму 8 300, грн.; ТОВ «Убінвест» на суму 24 982,00 грн.; ТОВ «Райд» на суму 14 000,00 грн.; ТОВ «Скіфія-транс» на суму 15 000,00 грн.; Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів на суму 35 000,00 грн.; ТОВ «Каховетснаб» на суму 14 600,00 грн.; ФОП ОСОБА_3 на суму 15 400,00 грн.; ЗАТ «Шляхо-будівельне управління № 14» на суму 28021,44 грн.; Виробничо-комерційна фірма «АЛІДЕ» на суму 2 000,00 грн.; ТОВ «Фірма «ІНЕСК» на суму 2 400,00 грн.; Приватне Акціонерне Товариство "Носівське Хлібоприймальне Підприємство" на суму З270,00 грн.; ТОВ «МейнПак» на суму 1 600,00 грн.

Всі надані послуги з автотранспортного перевезення оформлені належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами, наданими позивачем до матеріалів справи, а саме рахунками фактурами (а.с. 34, 38, 41, 44, 47, 72, 76, 80, 84, 88, 90, 94, 98, 102, 110, 114, 117, 120, 123, 126) актами виконаних робіт (а.с. 35, 39, 42, 45, 48, 73, 77, 81, 85, 91, 95, 99, 103, 111, 121, 124, 127), податковими накладними (а.с. 36, 40, 43, 46, 49, 74, 78, 82, 86, 89, 92, 96, 100, 104, 112, 115, 118, 122, 125, 128), міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) (а.с. 37, 75, 79, 83, 87, 93, 97, 101), та товарно-транспортними накладними (а.с. 50-71, 105-109, 113, 116, 119, 129).

В ході проведеної перевірки було встановлено, що за даними податкової декларації за серпень 2011 року сума задекларованих податкових зобов'язань склала 17820,00 грн., сума податкового кредиту - 17380,00 грн., сума податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету - 440,00 грн.; за даними податкової декларації за вересень 2011 року сума задекларованих податкових зобов'язань - 17680,00 грн., сума задекларованого податкового кредиту - 17179,00 грн., сума податку, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет - 501,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 в періоді серпень-вересень 2011 року сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Домес» на підставі податкових накладних № 210 від 02.08.2011 року на загальну суму 42395,00 грн. в т. ч. ПДВ - 8479,00 грн. (а.с. 148); № 115 від 01.09.2011 року на загальну суму 12600,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2520,00 грн. (а.с. 151).

Згідно вказаних податкових накладних ФОП ОСОБА_1 було придбано у ТОВ «Домес» дизельне паливо загальним об'ємом 7160 л. Отримання зазначеного товару позивачем підтверджується видатковими накладними № 210 від 02.08.2011 року (а.с. 147), № 115 від 01.09.2011 року (а.с. 150).

Оплата дизельного пального була здійснено згідно рахунків-фактур № 210 від 02.08.2011 року (а.с. 146), № 115 від 01.09.2011 року (а.с. 149), що підтверджується платіжними дорученнями № 392 від 02.09.2011 року, № 394 від 07.09.2011 року, № 396 від 08.09.2011 року, № 400 від 09.09.2011 року, № 420 від 19.09.2011 року, № 426 від 21.09.2011 року, № 431 від 26.09.2011 року, № 451 від 11.10.2011 року (а.с. 152-159).

Паливо було придбано для здійснення автомобільних перевезень в серпні-вересні 2011 року наступним суб'єктам господарювання: Остерська квартирно-експлуатаційна частина району на суму 10 560,00 грн.; ПАО «Київський картонно-паперовий комбінат» на суму 2 700,00 грн.; Остерська квартирно-експлуатаційна частина району на суму 2 640,00 грн.; ПАО «Київський картонно-паперовий комбінат» на суму 2 700,00 грн.; ТОВ «Вагро» на сумму 13 200,00 грн.; ТОВ «Вагро» на сумму 12 732,00 грн.; ПП «ІТЛ-Офіс» на суму 1 800,00 грн.; Остерська квартирно-експлуатаційна частина району на суму 2640,00 грн.; Остерська квартирно-експлуатаційна частина району на суму 5280,00 грн.; Остерська квартирно-експлуатаційна частина району на суму 5280,00 грн.; ПАО «Київський картонно-паперовий комбінат» на суму 2 700,00 грн.; ПАО «Київський картонно-паперовий комбінат» на суму 2 700,00 грн.; ТОВ «МейнПак» на суму 1 600,00 грн.; Фізична особа ОСОБА_4 на сумму 1600,00 грн.; ПП «Артміко» на суму 3 600,00 грн.; ПП «Артміко» на суму 3 200,00 грн.; ПП «Артміко» на суму 3200,00 грн.; ПП «Артміко» на суму 3 200,00 грн.; ПП «Артміко» на суму 3 800,00 грн.; ПП «Артміко» на суму 25 700,00 грн.; ПП «Артміко» на суму 3800,00 грн.; ТОВ «Трієра Плюс» 3080,00 грн.; ТОВ «МейнПак» на суму 1600,00 грн.; ЗАТ «Шляхо-будівельне управління № 14» на суму 25598,88 грн.; Дочірнє підприємство «Кюне і нагель» на суму 3 000,00 грн.; ТОВ «ТК «Менора» на суму 1600,00 грн.

Всі надані послуги з автотранспортного перевезення оформлені належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами, наданими позивачем до матеріалів справи, а саме договором на перевезення вантажів № 195 від 09.09.2011 року (а.с. 236), рахунками фактурами (а.с. 160, 163, 166, 169, 175, 178, 181, 184, 187, 190, 193, 196, 213, 217, 221, 229, 233) актами виконаних робіт (а.с. 161, 164, 167, 170, 172, 174, 176, 179, 182, 185, 188, 191, 194, 197, 199, 201, 203. 205, 207, 209, 211, 214, 218, 222, 234), податковими накладними (а.с. 162, 165, 168, 171, 173, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 215, 219, 223, 230, 235), товарно-транспортними накладними (а.с. 216, 220, 224-228, 231-232).

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Бімар», ТОВ «Домес».

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Посилання ДПІ в м. Чернігові на неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі висновків акту ДПІ в Вишгородському районі м. Києва від 22.12.2011 року № 908/15-2/37496916 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Домес»; акту ДПІ в м. Черкаси від 07.03.2012 року № 112/22-10/37101957 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бімар», якими встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) з боку ТОВ «Домес», а ТОВ «Бімар» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з платниками податків - покупцями та постачальниками, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, що свідчить, на думку органу державної податкової служби про нікчемність угод між ФОП ОСОБА_1 та зазначеними суб'єктами господарювання, судом не приймаються до уваги, оскільки суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, нафтопродукти були поставлені до позивача, що підтверджується необхідними бухгалтерськими документами, оплата за товар здійснена в повному обсязі, отримане паливо використано позивачем у власній господарській діяльності під час надання послуг з автоперевезення іншим суб'єктам господарювання, що було встановлено в судовому засіданні.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентами - ТОВ «Домес», ТОВ «Бімар» створили реальні юридичні наслідки для ФОП ОСОБА_1, в судовому засіданні встановлено факт оплати поставлених позивачу товарів та послуг, що підтверджує використання отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності, позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ в м. Чернігові неправомірно донарахувала ФОП ОСОБА_1 податок на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0007771720 від 06.11.2012 року та № 0009441720 від 20.12.2012 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби № 0007771720 від 06.11.2012 року, № 0009441720 від 20.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України 270 грн. 50 коп. судових витрат на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддяпідпис О.В. Кашпур З оригіналом згідно

Постанова суду від 13.02.2013 року не набрала законної сили.

Суддя О.В. Кашпур