Постанова № 30847365, 15.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/952/13-a

"15" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Білоус І.О.,

при секретарі судового засідання Шевчук Т.Й.,

за участю:

представника позивача: Могачевського М. П.,

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Підволочиського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Підволочиський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 2970,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.12.2011 року надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю ОСОБА_3 В подальшому Підволочиським районним центром зайнятості при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, виявлено, що відповідач на період отримання допомоги по безробіттю був членом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Молоко-Хоростків» (з 01.12.2011 року) і одержував кооперативні виплати, отже був зайнятий. Відповідно, ОСОБА_3, у розумінні статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» відносився до категорії зайнятого населення на момент надання йому статусу безробітного та незаконно отримав суму матеріального забезпечення. За період з 13.12.2011 року по 11.04.2012 року ОСОБА_3 виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 2970,06 грн., яка підлягає поверненню.

Відповідачу направлена претензія про повернення допомоги по безробіттю, проте сума виплаченої допомоги не перерахована Підволочиському районному центру зайнятості. Відтак, позивач просить стягнути з ОСОБА_3 допомогу по безробіттю у розмірі 2970,06 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги визнав, подав квитанцію про повернення допомоги по безробіттю в сумі 200 грн. (а. с. 19-20). Тому, Відповідач просить зменшити суму допомоги по безробіттю яка підлягає поверненню у розмірі 2770,06 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 06.12.2011 року звернувся до Підволочиського районного центру зайнятості і 13.12.2011 року отримав статус безробітного, що підтверджується його заявою від 13.12.2011 року та персональною карткою (а. с. 13-14), витягом з наказу позивача про прийняті рішення по ОСОБА_3 (а. с. 7). Відповідно до поданої відповідачем заяви від 13.12.2011 року про надання йому статусу безробітного, Відповідач повідомляв, що не працює за цивільно-правовим договором або трудовим договором (угодою, контрактом) за сумісництвом, самостійно не забезпечує себе роботою, займаючись індивідуальною трудовою діяльністю, не зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності.

Підволочиським районним центром зайнятості ОСОБА_3 призначено допомогу по безробіттю, протягом періоду з 13.12.2011 року по 11.04.2012 року йому виплачено матеріальне забезпечення у розмірі 2970,06 грн. відповідно до довідки позивача №04/374 від 23.03.2013 року (а. с. 4).

Згідно з витягом з наказу про прийняття рішення по ОСОБА_3 від 11.04.2012 року № НТ120411 останнього знято з обліку та припинено з 11.04.2012 року виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з самостійним працевлаштуванням (а. с. 7 зворот).

Судом також встановлено, що спеціалістом Підволочиського районного центру зайнятості згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 року №7-1 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, в результаті опрацювання даних ДПА України про доходи осіб та відповіді одержаної від Гусятинського РЦЗ за « 198 від 30.01.2013 року з'ясовано, що перебуваючи на обліку в Підволочиському центрі зайнятості, Відповідач отримав статус безробітного та одержав допомогу по безробіттю. При цьому, одночасно був членом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Молоко-Хоростків» і одержував кооперативні виплати, тобто був зайнятий, що підтверджується актом № 4 від 05.02.2013 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а. с. 9) та довідкою с/г ВК «Молоко-Хоростків» від 04.01.2013 року (а. с. 11) й витягом з рішення №57 с/г ВК «Молоко-Хоростків» від 04.01.2013 року (а. с. 12).

У зв'язку з наведеними обставинами, Підволочиським районним центром зайнятості прийнято наказ від 07.02.2013 року № НТ130207 про повернення коштів, виплачених ОСОБА_3 за період з 13.12.2011 року по 11.04.2012 року в розмірі 2970,06 грн. (а. с. 8), та направлено відповідачу претензійний лист від 14.02.2013 року №05/227 про повернення коштів (а. с. 6), На момент звернення до суду, такі вимоги щодо перерахування коштів - не виконані. Наказ Підволочиського районного центру зайнятості від 07.02.2013 року № НТ130207 про повернення коштів, виплачених ОСОБА_3, відповідачем не оскаржений. Тобто, з вирахуванням, 200 грн. сплаченої частини заборгованості, ОСОБА_3 слід сплатити на користь центру зайнятості 2770,06 грн.

Відповідно статті 18 Закону України «Про зайнятість» від 01.03.1991 року, № 803-XII з змінами і доповненнями (далі - Закон № 803-XII) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Серед іншого, державна служба зайнятості реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову; та має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати (абзац дев'ятий пункту 1, абзац дев'ятий пункту 2 статті 19 Закону № 803-XII).

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи (стаття 2 Закон № 803-XII).

Ст. 25 даного Закону передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року, № 1533-III з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1533-III) визначено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи. Ст. 7 цього ж Закону визначає, що видами забезпечення за цим Законом, серед іншого, є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності. Розмір допомоги по безробіттю визначений у ст. 23 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу передбачений Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136 (далі - Порядок № 307).

П. 5.5 Порядку № 307 визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою (п. 6.14 Порядку № 307).

Відповідно до пунктів 2, 4, 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 (далі - Порядок № 60/62), розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку (пункти 7, 9 Порядку № 60/62).

Ст. 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про повернення виплаченого матеріального забезпечення у повному обсязі, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 47800, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Підволочиського районного центру зайнятості (вул. Зелена, 4В, смт. Підволочиськ, 47800) допомогу по безробіттю на суму 2770,06 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят гривень 06 коп.) на р/р37173300901408 у ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код 21139601.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.