Рішення № 30846705, 18.04.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Литвинюк І.М., Міцнея В.Ф.

секретар: Лисак О.А.

за участю: сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Посилався на те, що 20 квітня 2012 року між ним та відповідачкою був укладений договір позики, відповідно до якого відповідачка отримала від нього грошові кошти в сумі 900 000 грн. строком до 01.08.2012 року.

Посилаючись на те, що відповідачка свої зобов»язання не виконала, борг не повернула, позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 20 квітня 2012 року в розмірі 900000 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

На рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилалася на неповне з»ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому колегія суддів виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст..213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Справа №22ц-58 2013р. Головуючий у 1 інстанції: Кибич І.А.

Категорія: 27 Доповідач: Височанська Н.К.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності того факту, що 20 квітня 2012 року ОСОБА_2 взяла у борг у ОСОБА_1 кошти в сумі 900 000 грн., про що видала розписку та зобов»язалася повернути борг у строк до 1 серпня 2012 року.

Однак, із таким висновком суду повністю погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно з вимогами ст..1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частина 2 ст.1047 ЦК України допускає пред»явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка категорично заперечує факт позики у позивача 20 квітня 2012 року грошових коштів в сумі 900 000 гривень та складання нею розписки. Дана розписка складається з двох аркушів паперу. Підпис відповідачки міститься лише на другому аркуші паперу.

Судом у порушення вимог ст.212 ЦПК України не надано належної оцінки розписці, яка за твердженням позивача, є доказом укладення між ним та відповідачкою договору позики.

Висновком судової технічної експертизи документів №98-К, 29-Х від 01.04.2013 року встановлено, що для виконання друкованого тексту на першому та на другому аркушах розписки на одержання грошових коштів в сумі 900 000 грн. використовувались різні друкуючі пристрої. Друковані записи на першому аркуші - нанесені струменеві-крапельним способом друку, друковані записи на другому аркуші - нанесені електрофотографічним способом друку. Надані на дослідження аркуші 1 та 2 розписки не мають спільної родової (групової) належності (а.с.121-126).

Крім цього, колегія суддів зважує на ту обставину, що на першому аркуші розписки, де містяться всі істотні умови договору, відсутній підпис відповідачки.

З огляду на викладене, враховуючи, що висновками судової технічної експертизи документів не підтверджено ідентичність друку на першому та другому аркушах паперу, не підтверджено спільної родової (групової) належності першого з другим аркушів, підпис відповідачки відсутній на першому аркуші розписки, остання заперечує укладення договору позики з позивачем і отримання грошових коштів, колегія суддів вважає, що відсутні категоричні докази про укладення договору позики та правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача грошових коштів за цим договором, а тому рішення суду відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення позову, ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 12 березня 2013 року був накладений арешт на майно та грошові кошти ОСОБА_2

За правилами ч.6 ст.154 ЦПК України у випадку відмови в задоволенні позову суд може одночасно з ухваленням судового рішення постановити ухвалу по скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки на майно та грошові кошти відповідачки був накладений арешт, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вжиті заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст..88 ЦПК України з позивача на користь відповідачки підлягають стягненню судові витрати, а саме 1609,50 грн. за сплату судового збору при подачі апеляційної скарги та 1687,68 грн. за проведення судової експертизи документів, а всього 3297,18 грн.

Керуючись ст..ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2012 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти ОСОБА_2, що належать їй на праві власності, накладені ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 12 березня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 3297 (три тисячі двісті дев»яносто сім) гривень 18 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: