Рішення № 30846329, 18.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.13 Справа№ 914/528/13-г

За позовом: Прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі

позивач: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», м. Яворів

про стягнення коштів в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі в сумі

3 933,33 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від прокуратури: Телюк Г.В. - посвідчення №005502 від 24.09.2012р.;

Від позивача: Калітєєвська Є.О. - представник за довіреністю № 09-9 від 02.01.2013р.;

Від відповідача: Харчук В.М. - представник за довіреністю від 28.02.2013р.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» про стягнення коштів в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі в сумі 3 933,33 грн.

Ухвалою суду від 07.02.2013р. прийнято справу до розгляду та призначено судовий розгляд справи на 25.02.2013р. З підстав викладених в ухвалі суду від 25.02.2013р. розгляд справи було відкладено на 18.03.2013р. В судовому засіданні 18.03.2013р. було оголошено перерву до 01.04.2013р. З підстав викладених в ухвалі суду від 01.04.2013р. розгляд справи було продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 16.04.2013р., а 16.04.2013р. на 18.04.2013р.

В судовому засіданні учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Учасники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити. Через канцелярію суду супровідним листом подав документи (вх. 13081/13 від 18.04.2013р.), а саме: лист Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» щодо затвердження технічної документації та видачі державних актів від 02.04.2007р., розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації № 189 від 27.04.2007р., копії державних актів на право постійного користування на земельні ділянки, надані для ведення лісового господарства на території Тернавицької сільської ради.

Представник позивача також позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Представник відповідача не заперечує факт самовільної рубки дерев, проте просить суд відмовити у задоволенні позову. Через канцелярію суду подав копію рішення Львівської обласної ради № 409 від 28.12.2000р. та копії державних актів на право користування земельними ділянками.

У судовому засіданні 18.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

За результатами проведеної працівниками Державної екологічної інспекції у Львівській області перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства складено акт №29 від 8 квітня.2011 року, в якому зазначено про наявність фактів незаконних порубок 7 дерев в кварталі 3 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП «Галсільліс» на території Терновицької сільської ради Яворівського району, а саме: незаконну порубку дерев сосни різними діаметрами пнів в кількості 3 штук та дерев грабу різними діаметрами пнів в кількості 4 штук.

Акт складений в присутності лісничого Яворівського ДЛГП «Галсільліс» Бучка Я.Д. та ним підписаний.

На підставі зазначеного Акту та постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев в кварталі 3 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП «Галсільліс» на території Терновицької сільської ради Яворівського району, загальний розмір якої становить 2 775,00 грн. та з урахуванням індексації - 3933,33 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №278 (вих..№03-3710 від 21.07.2011р.) про відшкодування шкоди, завданих державі порушенням вимог природоохоронного законодавства у сумі 3 933,33 грн. Однак, відповідач залишив претензію без відповіді та реагування.

У матеріалах справи є надана позивачем довідка №45 від 15.04.2013 року сільського голови Терновицької сільської ради Яворівського району Львівської області про те, що територія кварталу №3 Івано-Франківського лісництва знаходиться в межах території Терновицької сільської ради та знаходиться в підпорядкуванні постійного лісокористувача Яворівського ДЛГП «Галсільліс». Даний факт не заперечується відповідачем.

Також прокуратурою м.Львова надано розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації Львівської області від 27 квітня 2007 року №189 «Про затвердження технічної документації з видачі державних актів на право постійного користування землею Яворівському ДЛГП «Галсільліс» на території Яворівського району, яким надано у постійне користування Яворівському дочірньому лісогосподарському підприємству ЛГП «Галсільліс» земельні ділянки загальною площею 2381,2088 га для лісогосподарських потреб згідно з додатком. Додатком до розпорядження є список місцевих рад Яворівського району, на території яких видаються державні акти на право постійного користування для ведення лісового господарства Яворівському ДЛГП «Галсільліс». При цьому додаються державні акти на право постійного користування земельною ділянкою на території Терновицької сільської ради Яворівського району Львівської області з цільовим призначенням (використання) земельної ділянки для ведення лісового господарства, а саме, Державні акти від 10.02.2009 року: серія ЯЯ №180664, серія ЯЯ №180665, серія ЯЯ №180666, серія ЯЯ №180667, серія ЯЯ №180668, серія ЯЯ №180669, серія ЯЯ №180670, серія ЯЯ №180671, серія ЯЯ №180672, серія ЯЯ №180673, серія ЯЯ №180674, серія ЯЯ №180675, серія ЯЯ №180676, серія ЯЯ №180677,серія ЯЯ №180678, серія ЯЯ №18069. (копії в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні.).

При винесені рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. І згідно із ч. 3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.

Згідно з ч.1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор, у кожному конкретному випадку, з посиланням на законодавство, самостійно визначає, в чому саме відбулося, чи може відбутися, порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Заявлений прокурором Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області позов, відповідає вимогам Закону України «Про прокуратуру» і підлягає до розгляду по суті.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту відповідно цивільних прав та інтересів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Згідно з п.5 ст.64 (Основні вимоги щодо ведення лісового господарства) Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.86 та ст.90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

В свою чергу, згідно з п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст.107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту положень п.1 ч.2 ст.19, п.5 ст.64, ч.ч.1,5 ст.86, п.5 ч.2 ст.105 та ст.107 Лісового кодексу України відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Відтак, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що відповідно до ст.19 Лісового кодексу України обов'язки зі забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів.

Таким чином, відповідач Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс», як постійний лісокористувач, зобов'язаний був, зокрема, забезпечити охорону та захист лісових насаджень від незаконних вирубок, а тому в разі невиконання покладених на нього обов'язків повинен нести відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 27 листопада 2012 у справі № 5019/418/12 та при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у аналогічних справах зі спорів про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення лісового законодавства (постанови ВГСУ від 03.04.2012 у справі №5010/2141/2011-23/75, від 30.11.2011 у справі №6/102 та від 27.10.2011 у справі №11/62-10 (у допуску останньої до провадження ВСУ відмовлено ухвалою ВГСУ від 20.01.2012).

Як вбачається з матеріалів справи, факт незаконної вирубки дерев на підвідомчій відповідачеві території підтверджено складеним за наслідками перевірки актом №29 від 8 квітня 2011 року та доданим до нього розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев, здійсненим позивачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.0.01.2009 року № 18/16034, акт перевірки - це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Крім того, доказів оскарження зазначеного акту у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, а відтак, на час вирішення спору він є чинним, відомості, зазначені в акті, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Згідно зі ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До істотних обставин у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Враховуючи ту обставину, що Відповідач порушив вимоги наведених вище нормативно-правових актів в частині охорони лісів, в його діях убачається перший елемент складу цивільного правопорушення-протиправна поведінка. Факту протиправності поведінки Відповідачем не спростовано.

Незабезпеченні охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території завдало державі шкоди, розмір якої визначено на підставі постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Відповідно до частини 2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Факт порушення вимог природоохоронного законодавства Відповідач належними та допустимими доказами не заперечив, був присутнім при перевірці; акт підписав без застережень; в судовому порядку результати перевірки, оформлені зазначеним актом не оскаржував.

Відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Статтею 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного закону). Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного закону).

Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення (ч.6 ст.47 вказаного закону).

В статті 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України. В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Позивач також просить стягнути на користь Державного бюджету України та місцевого бюджету Терновицької сільської ради 3 933,33грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій» (додаткові пояснення вх.№5133/13 від 25.02.13р.).

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до Державного бюджету України, обласного та міського бюджетів на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311 (правова позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року у справі №8/5014/1008/2012).

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки прокуратура Яворівського району Львівської області звільнена від сплати судових витрат та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати в розмірі 1 720,50грн. стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись: ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 42, 47, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 19, 64, 86, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 1166 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 2, 33, 38, 43, 49, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» (81000, Львівська область, Яворівський район, місто Яворів, вулиця Бічна Греблі, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 31179842) на користь Державного бюджету України та місцевого бюджету Терновицької сільської ради Яворівського району Львівської області 3 933,33 грн. (р/р 33110331700734, банк УДК у Яворівського району Львівської області, ЄДРПОУ 23949356, МФО 825014, код платежу 24062100), в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій».

3. Стягнути з Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» (81000, Львівська область, Яворівський район, місто Яворів, вулиця Бічна Греблі, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 31179842) ) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 720,50 грн. грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.04.2013 року.

Суддя Коссак С.М.