Ухвала суду № 30845930, 11.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3841/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.11.12р. у справі №2а-3841/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневеміськреконструкція» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Вишневеміськреконструкція» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.03.12р. №0000362300 (з урахуванням уточнених позовних вимог від 02.10.12р., а/с 28-36, том ІІІ).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.12р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що господарські операції позивача з ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки згідно з висновком Науково - дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Київській області, підписи які виконані від імені Кафтя С.А., який є директором вказаного товариства виконані не ним, а іншими особами, у зв'язку з чим такі документи не можуть бути прийняті як первинні документи що підтверджують правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з вказаним контрагентом сум ПДВ.

У судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» за період з 01.03.11р. по 31.03.11р., з 01.-4.11р. по 30.04.11р., 01.06.11р. по 30.06.11р., з 01.08.11р. по 31.08.11р., за результатами якої складено акт від 21.02.12р. № 90/23-2/35519208.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні податкового кредиту за березень - серпень 2011 року на загальну суму 2335747 грн. у зв`язку з виконанням правочинів з придбання у ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» будівельних робіт, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що згідно з висновком Науково - дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Київській області, підписи які виконані від імені Кафтя С.А., який є директором вказаного товариства виконані не ним, а іншими особами, у зв'язку з чим правочини носять фіктивний характер, та не мали на меті створення реальних правових наслідків.

Окрім того, податковим органом встановлено, що ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» за юридичною та фактичною адресами не знаходиться та не має достатніх виробничих потужностей, працівників, транспортних засобів, офісних та складських приміщень та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово - господарської діяльності в обсягах задекларованих ним показників.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.03.12р. №0000362300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2 468 754,90 грн., в т.ч. основний платіж - 2 335 746,23 грн. та 133 008,67 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження, вказане рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з виконання будівельних робіт, сплата позивачем ПДВ в ціні виконаних робіт, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим на час її виписки суб'єктом господарської діяльності - платником податку на додану вартість, актами приймання виконаних робіт, довідками про їх вартість та іншими документами бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, виходячи зі змісту пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності позивача та його контрагента.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема, будівництво та експлуатація житлових будинків, виконання робіт з реконструкції, реставрації і ремонту будівель.

З наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що до видів діяльності ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» відносяться, зокрема, організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду та будівництво будівель.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у травні, жовтні 2010 року та червні 2011 року позивачем укладено з ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» договори генерального підряду на будівництво від 04.05.10р. № 01-05-2010, 01.10.10р. № 01-10-2010 та 20.06.11р. № 20/06, відповідно до умов яких контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання виконати передбачений вказаними договорами перелік робіт, пов`язаних з будівництвом об'єктів нерухомості (комплексу житлових будинків, розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська та вул. Лесі Українки (секції А-1, А-2, А-5, А-6, Б-4, В-7, Г-8, Г-10, Е-11, Д-9), а позивач зобов`язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість.

Факт виконання будівельних робіт підтверджується двосторонніми актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в , які розкривають зміст та обсяг будівельних робіт виконаних протягом червня 2010 року - серпня 2011 року, вартістю згідно із затвердженими сторонами правочинів довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми КБ-3 (копії актів до довідок наявні у матеріалах справи та досліджені судом першої інстанції).

Часткову оплату за виконані ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» будівельні роботи позивачем здійснено у період з квітня 2011 року по листопад 2012 року у безготівковій формі шляхом перерахування коштів у загальному розмірі 7436500 грн. (копії платіжних доручень (т. 6 а.с. 11-24, 38-49).

За позивачем рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» по оплаті виконаних будівельних робіт у розмірі 6577977,38 грн.

Використання контрагентом позивача будівельних матеріалів під час виконання робіт, пов`язаних з будівництвом об'єктів нерухомості, підтверджується також наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, які були виставлені іншими суб'єктами господарювання третій особі для оплати товару та містять повну інформацію про придбані будівельні матеріали, що в подальшому використовувались ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» у будівельних роботах.

Про фактичне виконання ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» будівельних робіт свідчать також докази прийняття об'єктів будівництва до експлуатації, а саме: подані позивачем до Інспекції архітектурно - будівельного контролю у Київській області декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.08.11р. № КС 14311026799 та 16.02.12р. № КС 14312024314 (т. ІІ а.с. 219-232).

Отже, наведені вище обставини та документальні докази свідчать про реальне вчинення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність у ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» достатніх виробничих потужностей, працівників, транспортних засобів, офісних та складських приміщень та інших основних засобів не може однозначно свідчити про невиконання цим суб`єктом договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказана юридична особа не була позбавлена права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Так, в матеріалах справи наявні копії договорів підряду, укладених ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» з іншими суб`єктами господарювання (ТОВ «Авітон Буд проект» - договір від 02.03.11р. № 02/03, ТОВ «Маліуса» - договір від 10.03.11р. № 10/03-11, ТОВ «Дорожньо - будівельна компанія «Спецдорсервіс» - договір від 18.03.11р. № 18-03/11-сп, ТОВ «Рівнеградбуд» - договори від 22.03.11р. № 23-03/11 та 15.06.11р. № А5-К19-А, ТОВ «Ві Енд Ес Інжиніринг» - договір від 01.04.11р. № 01-04-11/01, ПП «Будівельна компанія «ВІД» - договір від 24.05.11р. № 24-05/17сп, ТОВ «Укренергопром» - договір від 31.08.11р. № 782-ТП), на виконання умов яких вказані юридичні особи виконували роботи, що пов`язані з будівництвом комплексу житлових будинків, розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська та вул. Лесі Українки, у тому числі роботи з влаштування вузла обліку води водопровідної на будівельному майданчику, ремонту існуючої зовнішньої водопровідної мережі, вдавлювання залізобетонних паль «нульового циклу» і металевого шпунта, статистичного влаштування та випробування дослідних паль, зведення несучих конструкцій коробки секцій, улаштування фасаду, підготовки території під будівництво та благоустрій, розробки котловану, штукатурення стін, стель та укосів сходових кліток тощо.

Зважаючи на те, що згідно з умовами укладених ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» з позивачем договорів генерального підряду на будівництво від 04.05.10р. № 01-05-2010, 01.10.10р. № 01-10-2010 та 20.06.11р. № 20/06 контрагенту позивача не заборонено залучати субпідрядні організації до участі у виконанні будівельних робіт, твердження податкового органу про нікчемність наведених правочинів з огляду на відсутність у ТОВ «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» достатніх адміністративно - господарських можливостей, колегія суддів вважає безпідставними.

Висновок Науково - дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Київській області, яким встановлено, що підписи в документах наданих для експертизи нетотожні та виконані різними особами не є достатньою правовою підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, за умови реального виконання господарської операції сторонами правочину.

Враховуючи, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України), то виявлення умислу в діях учасників правочину передбачає обов'язкове встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставин, за яких такий умисел виник.

Без зґясування наведених фактичних даних, саме по собі порушення юридичною особою правил здійснення господарської діяльності, несплата податків і зборів, або ж порушення правил податкової звітності - не може бути достатньою правовою підставою для висновку про укладення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства.

У матеріалах даної справи відсутні докази на підтвердження відповідних обставин, як-от притягнення винної особи (носія умислу) до кримінальної або адміністративної відповідальності за завідоме укладення протиправного правочину з метою ухилитися від сплати податків або отримати безпідставну податкову вигоду з бюджету.

Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних договорів на виконання підрядних робіт мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Слід зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими, тобто відповідальність несе конкретна особа - платник ПДВ, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.11.12р. у справі №2а-3841/12/1070 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.11.12р. у справі №2а-3841/12/1070 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 15.04.13р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.