Ухвала суду № 30844878, 18.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/394/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2012 року № 0000661710.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін та третіх осіб.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.1 1.2012 року працівниками Бахмацької МДПІ проведена виїзна документальна позапланова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість протягом періоду з серпня 2011 року по вересень 2011 року при придбанні товарів (робіт, послуг) від постачальника ТОВ «Фірма «Астейт».

За результатами перевірки відповідачем складено акт №421/17/НОМЕР_2, в якому зафіксовано порушення позивачем ч.1 ст.202, ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 43500,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 25000 грн., за вересень 2011 року в сумі 18500 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на інформації викладеній в акті перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва ТОВ «Фірма «Астейт» за результатами якої виявлено, щодо відсутності у останнього необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, наявність працівників.

За результатами перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 28 листопада 2012 року № 0000661710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 54375,00 грн., в тому числі 43500,00 грн. - за основним платежем та 10875, 00 грн. - за штрафними санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступне.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_1.

01.09.2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди № 2 приміщень в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, у складі приміщення бару, загальною площею 95,30 кв.м.

Відповідно до п.п. 1.2 договору загальна площа приміщення, що передається в оренду складає 273, 10 кв.м.

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду майна № 2-А від 01.09.2011 року орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування не житлові приміщення в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1.

29.08.2011 року між приватним підприємцем ОСОБА_3 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Астейт» (виконавець) укладено договір на виконання робіт, відповідно до п.п. 1.1 якого, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати ремонтні роботи, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.3 договору вартість послуг - є договірна вартість, визначена за вільними цінами, але не нижча за звичайні ціни, з урахуванням інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно із законами України з питань оподаткування. Замовник зобов'язаний оплатити - попередня 100% оплата.

Відповідно до п.4.2 договору обов'язки виконавця: своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в п.2.1 цього договору. При виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов'язань, згідно з цим договором, терміново повідомити про це замовника. Складати та передавати замовнику акти про надання послуг.

Відповідно до п.4.3 договору обов'язки замовника: приймати від виконавця послуги, що надаються згідно з цим договором. Після контролю за достовірністю актів про надання послуг виконавцем, підписувати ці акти в 10-денний термін з моменту одержання. Оплачувати послуги, па умовах та в порядку зазначеному в п.3 цього договору.

Як встановлено судом першої інстанції, факт надання послуг позивачу за зазначеним договором та оплата їх вартості підтверджуються документально. Господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності. Право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Доказами господарської операції є первинні документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: податкові накладні, рахунок-фактура №2-377/11 від 30.08.2011 р., акти прийому - передачі виконаних робіт.

Крім того, 01.09.2011 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Астейт» (постачальник) укладено договір поставки товару № 44-11, відповідно до п.п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п.2 договору поставка товару за цим договором здійснюється на підставі заявок покупця окремими партіями протягом строку дії цього договору. Заявки покупця повинні бути зроблені останнім в усній або письмовій формі за формою телефонного або факсимільного зв'язку. В заявці повинні бути зазначені: найменування, асортимент та кількість товару. Датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документу, який був пред'явлений до підпису під час приймання-передачі товару.

Відповідно до п.п.3.1 договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у видатковій накладній.

Відповідно до п.п.5.1 договору приймання-передача товару здійснюється в місці поставки, представниками сторін.

Факт надання послуг за зазначеним договором підтверджується такими документами: рахунок-фактура № 2-402/11 від 13 вересня 2011 року, видатковою накладною № 2-402/11 від 13.09.2011 року, податковою накладною № 307 від 30.09.2011 року.

Здійснення оплати послуг за вищевказаними договорами підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Суми ПДВ за вищезазначеними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ «Фірма Астейт» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України. Доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаного контрагента, відповідачем суду не дано.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення контрагентом-постачальником податкової дисципліни, зафіксовані в акті перевірки останнього, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Податковим органом не надано доказів того, що позивач та його контрагент діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави з метою отримання матеріальних благ.

З матеріалів справи не вбачається, в чому саме полягала заздалегідь суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення договорів між позивачем та вказаними вище контрагентами, а також наявність в діях відповідача вини у формі умислу.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів за податковими накладними, отриманими від контрагента є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.