Постанова № 30844199, 16.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р. Справа №805/2707/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 година 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.,

при секретарі Тимохіній Я.Ю.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Гац Л.Р.,

третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання відмову інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області.

Позивач просить:

1. Визнати відмову інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області стосовно виконання дій, пов'язаних із захистом його порушених прав як споживача, неправомірною.

2. Зобов'язати інспекцію з питань захисту прав споживачів у Донецькій області видати ФОП ОСОБА_4 обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживача, а саме - наступне.

Замінити всі виготовлені позивачу виконавцем - ФОП ОСОБА_4 за його рахунок дерев'яні віконні системи внаслідок наявності на них контрастних переходів з лицьової сторони та поступового додаткового появлення нижчезазначених дефектів на всіх віконних системах, а також незворотності цього процесу, а саме:

1) відшарування від деревини захисного зовнішнього покриття та тріщини в захисному зовнішньому покритті віконних систем;

2) глибинні тріщини в дерев'яних брусах віконних систем;

3) зазори і тріщини в кутових з'єднаннях дерев'яних брусів віконних систем,

та внаслідок використання для виготовлення 29 (двадцяти дев'яти) вікон, висота яких перевищує 1800 мм, та 2-х (двох) балконних дверей, висота яких перевищує 2300 мм, брусків перерізом менше ніж (78x78) мм, включаючи всі супутні роботи, за його рахунок у повній відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) "Блоки віконні дерев'яні зі склопакетами", ДСТУ Б В.2.6-23-2001 (ГОСТ 23166-99) "Блоки віконні" та умовами "Договора №205 на изготовление, монтаж и техническое обслуживание деревянньїх оконньїх систем" від 07.08.2006 р. у строк згідно чинного законодавства України та умов зазначеного договору.

Замінити всі кріплення антимоскитних сіток виробництва фірми "SINАХ" на кріплення антимоскитних сіток виробництва фірми "RОТТО".

Виконати за рахунок виконавця - ФОП ОСОБА_4 демонтаж, а потім - монтаж всіх віконних систем у повній відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700- 99) "Блоки віконні дерев'яні зі склопакетами", ДСТУ Б В.2.6-23-2001 (ГОСТ 23166-99) "Блоки віконні" та умовами "Договора № 205 на изготовление, монтаж и техническое обслуживание деревянных оконных систем" від 07.08.2006 р. у строк згідно чинного законодавства України та умов зазначеного договору.

Виконати за рахунок виконавця - ФОП ОСОБА_4 всі супутні роботи, а саме:

- демонтаж всіх зовнішніх укосів з керамогранітних плиток;

- демонтаж всіх внутрішніх укосів з гіпсоволоконних листів;

- демонтаж всіх підвіконь;

- при необхідності заміна тих підвіконь, які набухли під впливом дощової води;

- демонтаж всіх алюмінієвих водовідливів;

- видалення (з зачисткою) старої поліуретанової монтажної піни з усіх віконних зазорів;

- щільне заповнення (без розривів) поліуретановою монтажною піною зазорів між торцевою поверхнею всіх віконних систем та поверхнею всіх віконних прорізів;

- герметизація всіх віконних швів герметиками: зовні - водоізолюючий паропроникливий шар, зсередини - пароізолюючий шар;

- монтаж всіх зовнішніх віконних укосів з керамогранітних плиток;

- монтаж всіх алюмінієвих віконних водовідливів;

- монтаж всіх внутрішніх віконних укосів з гіпсоволоконних листів;

- монтаж всіх підвіконь;

- шпатлівка та грунтовка всіх внутрішніх віконних укосів і стін, що примикають до цих укосів та підвіконь;

- при необхідності заміна настеленої на підлогу фанери, яка набухла під впливом дощової води, з послідуючим її кріпленням до підлоги та шліфовкою, включаючи всі необхідні матеріали за його рахунок у строк згідно чинного законодавства України та умов "Договора № 205 на изготовление, монтаж и техническое обслуживание деревянных оконных систем" від 07.08.2006 р.

3. Зобов'язати інспекцію з питань захисту прав споживачів у Донецькій області притягнути Виконавця - ФОП ОСОБА_4 до відповідальності згідно зі ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідачем безпідставно не виконуються дії щодо захисту порушених прав позивача як споживача.

Так, позивач вказує на те, що відповідачем, у листі від 22.01.2013 року № 01-2422-1 (а.с.41), неправдиво вказано про те, що третя особа не відмовляється від виконання робіт по усуненню недоліків у товарі силами кваліфікованих спеціалістів безпосередньо на об'єкті без монтажу віконних блоків, проте, позивач відмовляється надавати доступ до об'єкту виконання робіт.

Вказує, що не погоджується з рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 07.05.2012 року у справі № 2/0532/23/2012, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20.07.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.01.2013 року, вважає їх незаконними, необґрунтованими та має намір оскаржувати їх до Європейського суду з прав людини.

Не погоджується з твердженнями відповідача про те, що останній не має повноважень та компетенції оскаржувати рішення суду та здійснювати будь - які дії після судового процесу та зазначає про те, що не просить відповідача оскаржувати вказані рішення, а просить захистити його порушені права як споживача та наголошує, що вказані рішення не містять жодних вказівок щодо подальших дій відповідача.

Позивач вважає, що припис №1 від 08.01.2013 року є чинним та враховуючи те, що третьою особою він не виконується, відповідач повинен притягнути третю особу до відповідальності згідно зі ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідач проти позову заперечує, вказує на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 07.05.2012 року у справі № 2/0532/23/2012, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20.07.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.01.2013 року позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, що є аналогічними вимогам, заявленим позивачем до інспекції щодо винесення відповідного припису.

Вказав на те, що відповідачем було винесено припис №1 від 08.01.2013 року, яким, приписано третій особі вжити невідкладних заходів щодо задоволення законних вимог гр. ОСОБА_1 відносно усунення недоліків товару, а у разі неможливості усунення недоліків повернути сплачені споживачем за договором кошти та витрати на проведення експертизи, проте, в силу вказаних судових рішень відповідач вважає його таким, що не підлягає виконанню.

Третя особа проти позову заперечує, посилається на те, що на виконання договору № 205 від 07.08.06 р., у вересні 2007 року було проведено монтаж вікон на об'єкті позивача, про що свідчить акт виконаних робіт, який не дивлячись на заперечення позивача був ним підписаний. Претензії від позивача надійшли після трьох років експлуатації вікон. Переписка та усні переговори не призвели до вирішення спірних питань. У січні 2011 року позивач одночасно звертається із заявами до відповідача та до Ленінського районного суду м. Донецька, в позовній заяві до якого значно розширює перелік претензій на адресу виробника та продавця виробів. Вказує на наявність рішень судів у даній цивільній справі, які набрали законної сили та якими відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог, які за своїм змістом є аналогічними вимогами щодо яких позивач звернувся до відповідача із заявою про винесення відповідного припису.

Дослідивши обставини даної справи та надані сторонами та третьою особою докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення сторін та третьої особи, судом встановлено відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.

Згідно частини 3 статті 5 Закону, захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

13 квітня 2011 року Указом Президента України №465/2011 затверджено "Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів". Згідно пункту 1 цього Положення, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно "Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 №206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за №1337/20075 (далі - Положення № 206), територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідач - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області здійснює свою діяльність на підставі Положення про інспекцію з питань захисту прав споживачів в Донецькій області, затвердженого Головою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 29.11.2011 року. Пункт 17 вищевказаного Положення, встановлює, що відповідач є юридичною особою. Згідно з п. 1.1 цього Положення, відповідач є територіальним органом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, тобто, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зі змісту рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 07.05.2012 року у справі № 2/0532/23/2012, ухвали Апеляційного суду Донецької області від 20.07.2012 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.01.2013 року, які набрали законної сили, у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та ПП "Модус", судом встановлені наступні обставини.

07.08.2006 р. між позивачем та третьою особою був укладений договір №205 на виготовлення, монтаж та технічне обслуговування віконних систем". На виконання вказаного договору, 05.07.2006 р. між приватним підприємством "Модус" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений "Договір постачання товару". Місцем виконання монтажу віконних систем за домовленістю сторони визначили будинок АДРЕСА_1

29.09.2007 р. між позивачем та третьою особою було підписано акт виконаних робіт, в якому позивач письмово виказав свої зауваження з приводу контрастних переходів кольору на вікнах та викреслив слова "и качеству" з пункту "замечаний по количеству и качеству нет".

Наприкінці 2009 року та остаточно у 2010 році, від будівельників, які виконували внутрішні оздоблювальні роботи у його будинку, позивачу стало відомо про те, що через незагерметизовані віконні шви від косих дощів до його будинку потрапляє дощова вода, усунути недоліки в добровільному порядку відповідачі відмовилися, тому вважає, що відповідачі порушили існуючу технологію монтажу віконних систем, і таким чином порушили умови договору.

З врахуванням уточнень позовних вимог позивач просив суд зобов'язати ФОП ОСОБА_4 виконати Договір №205 від 07.08.2006 року в повному обсязі, а саме:

1. Замінити всі виготовлені відповідачами дерев'яні віконні системи внаслідок наявності на них контрастних переходів як з зовнішньої, так і з внутрішньої сторін та поступового додаткового появлення нижчезазначених дефектів на всіх віконних системах, а також незворотності цього процесу, а саме:

відшарування від деревини захисного зовнішнього покриття та тріщини в захисному зовнішньому покритті віконних систем;

глибинні тріщини на дерев'яних брусах віконних систем;

зазори і тріщини у кутових з'єднаннях дерев'яних брусів, та внаслідок використання для виготовлення 28 (двадцяти восьми) вікон, висота яких перевищує 1800 мм, та 2 (двох) балконних дверей, висота яких перевищує 2300 мм, брусків перерізом менше, ніж (78><78) мм, включаючи всі супутні роботи, за свій рахунок у повній відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.6-24-2001, ДСТУ Б В.2.6-23-2001 та Договору №205 від 07.08.2006 р. у строк згідно діючого законодавства.

2. Виконати за їх рахунок демонтаж, а потім - монтаж всіх віконних систем у повній відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.6-24-2001 і ДСТУ Б В.2.6-23-2001 у строк згідно діючого законодавства.

3. Виконати за їх рахунок всі супутні роботи, а саме:

- демонтаж всіх зовнішніх укосів з керамограніту;

демонтаж всіх внутрішніх укосів з гіпсоволоконних листів;

- демонтаж всіх підвіконь;

при необхідності заміна тих підвіконь, які набухли під впливом дощової води;

демонтаж всіх алюмінієвих водовідливів;

- видалення (з зачисткою) старої поліуретанової монтажної піни з усіх віконних зазорів;

- щільне заповнення (без розривів) поліуретановою монтажною піною зазорів між торцевою поверхнею всіх віконних систем та поверхнею всіх віконних прорізів;

- герметизація всіх віконних швів герметиками: зовні - водоізолюючий паропроникливий шар, зсередини - пароізолюючий шар;

- монтаж; всіх зовнішніх віконних укосів з керамограніту;

- монтаж всіх алюмінієвих віконних водовідливів;

- монтаж всіх внутрішніх віконних укосів з гіпсоволоконних листів;

- монтаж всіх підвіконь;

- шпатлівка та грунтовка всіх внутрішніх віконних укосів і стін, що примикають до цих укосів та підвіконь;

- при необхідності заміна настеленої на підлогу фанери, яка набухла під впливом дощової води з послідуючим її кріпленням до підлоги та шліфовкою, включаючи всі необхідні матеріали за їх рахунок у строк згідно діючого законодавства.

4. Зобов'язати ФОП ОСОБА_4 відшкодувати збитки, які пов'язані з усуненням недоліків у виконаній роботі в сумі 614,80 грн.(шістсот чотирнадцять гривень 80 копійок).

5. Зобов'язати ФОП ОСОБА_4 виплатити штраф у сумі 19 629,57 грн (дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень 57 копійок) за період з 01.06.2010 р. по 01.06.2011 р. у відповідності з п. 7.2. Договору №205 від 07.08.2006 р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день від вартості неповного виготовлення, тобто наявності контрастних переходів на всіх віконних системах.

6. Зобов'язати ФОП ОСОБА_4 виплатити штраф у сумі 2 852,70 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят дві гривні 70 копійок) за період з 01.06.2010 р. по 01.06.2011 р. у відповідності з п. 7.2. Договору №205 від 07.08.2006 р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день від вартості неякісно виконаних робіт з монтажу віконних систем.

7. Зобовязати ФОП ОСОБА_4 та ПП "Модус" відшкодувати моральну шкоду в сумі 10 000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) та судові витрати.

Таким чином, вимоги адміністративного позову в частині зобов'язання відповідача видати ФОП ОСОБА_4 обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживача із зазначенням конкретних видів робіт, майже повністю відповідають уточненим позовним вимогам позивача у вказаній цивільній справі до ФОП ОСОБА_4 (як до одного з відповідачів у цивільній справі) щодо виконання договору № 205 від 07.08.2006 року та випливають з допущених, на думку позивача, третьою особою недоліків під час виготовлення та монтажу віконних систем.

Вищевказаним рішенням в задоволенні позовних відмовлено з огляду на недоведеність позивачем заявлених позовних вимог.

Позивач просить суд визнати відмову інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області стосовно виконання дій, пов'язаних із захистом його порушених прав як споживача, неправомірною та зобов'язати відповідача надати третій особі обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживача, із зазначенням конкретних дій, вказаних вище.

Відповідно до п.п. 3.1. та 3.6 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 № 310 (далі - Порядок № 310), за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт, на підставі якого, у разі виявлення порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, керівнику суб'єкта господарювання дається припис про усунення порушень.

Судом встановлено, що відповідачем, на підставі звернення позивача, була проведена позапланова перевірка дотримання третьою особою вимог законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої було складено акт № 002404 від 30.08.2012 року (а.с. 214-215), в основу якого, як підставу на якій ґрунтується висновок про порушення прав позивача як споживача, покладено висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 59/12 від 26.06.2012 року, який не був предметом дослідження судів у цивільній справі між позивачем та третьою особою.

08.01.2013 року відповідачем були винесено третій особі припис №1 (а.с. 249), яким приписано третій особі вжити невідкладних заходів щодо задоволення законних вимог гр. ОСОБА_1 відносно усунення недоліків товару, а у разі неможливості усунення недоліків повернути сплачені споживачем за договором кошти та витрати на проведення експертизи. Зобов'язано третю особу письмово повідомити відповідача про наслідки виконання припису у строк до 04.02.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях мають право, зокрема, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

21.01.2013 року третьою особою було направлено відповідачу письмову відповідь на вказаний припис, в якій третя особа повідомила про те, що не відмовляється від виконання робіт щодо усунення недоліків, проте, позивач відмовився надати доступ до об'єкту. Крім цього надано відповідачу копії рішень Ленінського районного суду м. Донецька від 07.05.2012 року у справі № 2/0532/23/2012, ухвали Апеляційного суду Донецької області від 20.07.2012 року, якими відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача.

У судових засіданнях представник відповідача спочатку зазначила, що вищевказаний припис скасовано відповідачем, потім було повідомлено про те, що припис визнано таким, що не підлягає виконанню, в силу вказаних судових рішень у цивільній справі.

Так, відповідачем надано суду доповідну записку заступника начальника відділу контролю у сфері послуг та реклами Треніна В.О. на ім'я начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, з резолюцією останнього, відповідно до якої Тренін В.О. повідомляє про обставини відносин, що виникли між позивачем та третьою особою та про те, що оскільки відповідач є органом досудового врегулювання спорів та здійснювати будь - які дії після судового розгляду не має повноважень, просить дозволу не вживати будь-яких заходів з приводу винесеного припису Інспекції №1 від 08.01.2013 року, а саме, вважати його таким, що не підлягає виконанню.

Посилання відповідача на те, що він є органом досудового врегулювання спорів, не може вчиняти будь - яких дій після судового розгляду судом не приймаються, оскільки це не випливає з аналізу Законів України "Про захист прав споживачів", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" чи Положення, яким керується відповідач.

Крім цього, вказаний припис винесено після складання акту № 002404 від 30.08.2012 року (а.с. 214-215), в основу якого, як підставу на якій ґрунтується висновок про порушення прав позивача як споживача, покладено висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 59/12 від 26.06.2012 року, який не був предметом дослідження судів у цивільній справі.

Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не передбачає компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів чи його територіальних органів (відповідача) скасовувати, визнавати нечинними чи такими, що не підлягають виконанню видані ними приписи про припинення порушень прав споживачів.

Скасування вказаного припису не було предметом позову у цивільній справі між позивачем та третьою особою, оскільки припис було винесено після набрання законної сили рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 07.05.2012 року у справі № 2/0532/23/2012.

Скасування припису чи його положень також не є предметом даного спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд констатує, що припис №1 від 08.01.2013 року, який є актом індивідуальної дії, третьою особою у судовому порядку не оскаржувався та скасований не був, предметом даного спору скасування вказаного припису не є, отже вказаний припис є чинним та обов'язковим для виконання в силу положень законодавства України.

З огляду на викладене позовні вимоги про визнання відмову інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області стосовно виконання дій, пов'язаних із захистом його порушених прав як споживача, неправомірною та про зобов'язання відповідача видати третій особі обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживача задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем винесено третій особі обов'язковий для виконання припис № 1 від 08.01.2013 року (який є чинним та не скасований) про вжиття невідкладних заходів щодо задоволення законних вимог гр. ОСОБА_1 відносно усунення недоліків товару, а у разі неможливості усунення недоліків повернути сплачені споживачем за договором кошти та витрати на проведення експертизи.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача притягнути третю особу до відповідальності згідно зі ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177 (далі - Положення № 1177), накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Положення, мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку, що передбачено п.4 Положення № 1177.

Згідно з п. 4.3 вказаного Положення № 1177, у разі коли суб'єкт господарювання своєчасно не надав письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень або не виконав такий припис, керівником органу з питань захисту прав споживачів приймається рішення про проведення повторної перевірки.

За результатами повторної перевірки приймаються передбачені законодавством відповідні рішення.

Отже, невиконання вимог припису не є безумовною підставою для застосування саме штрафу до суб'єкта господарювання (право застосувати який є дискреційним повноваженням відповідача), а, може бути, зокрема, підставою для проведення повторної перевірки.

Крім цього, позивачем не вказано до якого саме виду відповідальності, передбаченого ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" він просить зобов'язати відповідача притягнути ФОП ОСОБА_4

Отже, враховуючи відсутність відмови відповідача в захисті прав позивача як споживачу в силу наявності чинного та обов'язкового для виконання припису № 1 від 08.01.13 року, яким приписано третій особі вжити невідкладних заходів щодо задоволення законних вимог гр. ОСОБА_1 відносно усунення недоліків товару, а у разі неможливості усунення недоліків повернути сплачені споживачем за договором кошти та витрати на проведення експертизи та приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В силу положень ст. 94 КАС України, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ч.3 ст.5, ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положенням про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженим Указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 року, Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 №206, Положенням про Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, затверджене головою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів 29.11.2011 року, Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177, ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, відмовити повністю.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 16 квітня 2013 року, в присутності позивача, представників сторін та в присутності третьої особи.

Постанову складено у повному обсязі 22 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.