Рішення № 30843907, 08.04.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Номер провадження 2/522/1507/13

Справа №1522/27284/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Шенцевої О.П.,

при секретарі: Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" про визнання депозитного договору таким, що припинив свою дію, стягнення коштів та зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просила суд визнати Договір №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р. укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" таким, що припинив свою дію з 15.10.2012р.; стягнути з Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованості за Договором №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р. в сумі 34 733,21 грн.; зобов'язати Публічне акціонерне товариство „Імексбанк" списати суму кредитної заборгованості, усіх нарахованих відсотків, штрафних санкцій та пені за Договором №999-00011274/1 про надання кредиту з використанням банківської платіжної картки міжнародних платіжних систем від 17.10.2011р. із суми заборгованості Договору №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р. При цьому вона посилається на те, що відповідно до Договору №999-00011274/1 про надання кредиту з використанням банківської платіжної картки міжнародних платіжних систем від 17.10.2011р., з додатковими угодами до нього, вона отримала в банку кредит в сумі 20 000,00 гривень зі строком дії кредиту до 28.09.2012р., також вона та АТ „ІМЕКСБАНК" уклали Договір №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" згідно умов договору банк прийняв на депозитний рахунок кошти в сумі 33 332,51 гривень. Позивач стверджує, що заявами від 09.10.2012р. та 17.10.2012р. зверталося з проханнями до банку перерахувати грошові кошти за вкладом на погашення заборгованості по Договору №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р., а решту коштів перерахувати на її банківський рахунок, однак, до теперішнього часу Банк не направив кошти по банківському вкладу на погашення заборгованості позивача по кредиту, а також не перерахував кошти на поточний рахунок позивача.

Не погодившись зі первісним позовом відповідач звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 в якому просив суд сягнути з останньої кредитну заборгованість за Договором №999-00011274/1 про надання кредиту з використанням банківської платіжної картки міжнародних платіжних систем від 17.10.2011р. на загальну суму 20 047,31 гривень.Також банк просив відмовити ОСОБА_1 в задоволені вимог за первісним позовом. При цьому представник банку пояснив, що грошові кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім'я позивача за первісним позовом відповідно до Договору №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р., перераховані Непідприємницьким товариством Відкритий недержавний пенсійний фонд „Перший національний відкритий пенсійний фонд", зазначені кошти є пенсійними заощадженнями ОСОБА_1, які вона може отримати за умови настання пенсійного віку та банк не має можливості видати ОСОБА_1 дані кошти порушуючи діюче пенсійне законодавство. Крім того, договором встановлено порядок повернення вкладу, який не передбачає перерахування коштів на погашення кредитної заборгованості. В свою чергу ОСОБА_1 не виконує власні зобов'язання за укладеним з банком Договором №999-00011274/1 про надання кредиту з використанням банківської платіжної картки міжнародних платіжних систем від 17.10.2011р. не повертає у встановлений договором строк отриманий кредит та не сплачує відсотки за його користування. Також банк стверджує, що не отримував від позивача за первісним позивом заяви від 17.10.2012р., яка додана до первісного позову.

Представник позивача первісний позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі, зустрічний позов визнав частково. Представник відповідача первісний позов не визнав та заперечував проти задоволення позивних вимог, зустрічний позов підтримав та наполягав на його задоволені в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі, зустрічну позовну заяву щодо стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити.

Судом встановлено, що 12.07.2012р. між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" було укладено Договір №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний". Відповідно до п.1.2 даного договору на депозитний рахунок ОСОБА_1 зараховуються кошти, від Непідприємницького товариства Відкритий недержавний пенсійний фонд „Перший національний відкритий пенсійний фонд", згідно абз. 2 п .4 ст. 55 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення".

Абзацом 2 пункту 4 ст. 55 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення" передбачено, що у разі розірвання пенсійного контракту вкладником він повинен укласти, крім випадків, передбачених статтею 65 цього Закону, новий пенсійний контракт щодо участі в іншому пенсійному фонді або відкрити в банку пенсійний депозитний рахунок, а у разі досягнення пенсійного віку, визначеного відповідно до закону, - укласти із страховою організацією договір страхування довічної пенсії. Відповідно до ст.1 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення" пенсійні депозитні рахунки - вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, що відкриваються банківськими установами з урахуванням умов, встановлених законодавством, для накопичення заощаджень на виплату пенсії.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення" недержавне пенсійне забезпечення, зокрема, здійснюється банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладників Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

Відповідно до п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Національного банку України від 12.11.2003 р. №492 до вкладних (депозитних) рахунків також належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення" для накопичення заощаджень на виплату пенсій.

Крім того п.10.10 даної Інструкції передбачено що, пенсійні депозитні рахунки відкриваються фізичним особам у порядку, установленому цією Інструкцією. Банки можуть залучати кошти фізичних осіб на пенсійні депозитні рахунки лише в межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом. Інші особливості залучення банками коштів на ці рахунки визначаються договором банківського вкладу.

Зазначені норми Закону та Інструкції існували як на момент укладання між ОСОБА_1 та АТ „ІМЕКСБАНК" договору №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р., так вони існують і зараз.

Ніяких заборон відповідно до законодавства та актів Національного банку України щодо відкриття пенсійних депозитних рахунків в Публічному акціонерному товаристві „Імексбанк" не існує.

Таким чином відповідачем за первісним позовом на підставі депозитного договору було відкрито ОСОБА_1 пенсійний депозитний рахунок, на який від Непідприємницького товариства Відкритий недержавний пенсійний фонд „Перший національний відкритий пенсійний фонд" було зараховано пенсійні кошти позивача.

Згідно п.2 ст.2 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення" банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків є суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, що входять до системи недержавного пенсійного забезпечення.

Роз'ясненнями Міністерства юстиції України „Система недержавного пенсійного страхування" від 13.06.2012р. визначено суб'єктний склад правовідносин у системі недержавного пенсійного забезпечення, який включає: недержавні пенсійні фонди; страхові організації., банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків.

В свою чергу відповідно до ст. 2 Закон України „Про недержавне пенсійне забезпечення": система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення метою якої є отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат".

Таким чином правовідносини між первісним Позивачем та первісним Відповідачем, що виникли на підставі Депозитного договору, регулюються Законом України „Про недержавне пенсійне забезпечення", а також іншими нормами права, що регулюють правовідносини в системі накопичувального пенсійного забезпечення.

В свою чергу п.1 ст. 54 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що застрахована особа, яка відповідно до закону є учасником накопичувальної системи пенсійного страхування, має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному за умови досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Отже законодавством встановлені особливі умови виплати коштів, що знаходяться на пенсійних рахунках та при вирішенні даного спору необхідно керуватися законодавством про недержавне пенсійне забезпечення, яке встановлює можливість повернення пенсійного вкладу за умови досягнення відповідного пенсійного віку або настання обставин, визначених п. 1 ст. 65 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення" (медично підтвердженого критичного стану здоров'я; виїзду учасника на постійне проживання за межі України тощо).

Оскільки грошові кошти, що знаходяться на пенсійному депозитному рахунку Позивача за первісним позовом є пенсійними коштами останнього, відповідач зобов'язаний виплатити даний вклад не лише в загальному порядку, встановленому для банківських вкладів, а й з настанням умов, які передбачені в нормативних актах, що регулюють правовідносини в сфері пенсійного забезпечення, зокрема, у разі настання пенсійного віку, а також інших випадках, встановлених діючим законодавство.

Жодних відомостей та доказів того, що відповідно до діючого законодавства настали умови для отримання позивачем за первісним позовом пенсії (пенсійного забезпечення) останнім або його представником до суду не надано.

Отже, з огляду на вимоги законодавства стосовно визначення дати повернення депозиту з урахуванням настання обставин, передбачених Законом України „Про недержавне пенсійне забезпечення" (досягнення певного віку, захворювання, виїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість тощо) положення п.п. 1.1, 2.1.3, 3.4, Договору №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р. про повернення вкладу до настання вказаних обставин є такими, що суперечать вказаним нормам та відповідно до ст.ст. 203, 215, 217 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Крім того, умовами Договір №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р. встановлено порядок повернення вкладу.

Так пунктом 2.4.4.вказаного депозитного договору встановлено, що банк зобов'язаний по закінченню строку дії договору банківського депозиту повернути Вкладнику суми депозиту, на його першу вимогу, в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок, вказаний в п. 2.4.3.

Згідно ч.1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Отже навіть при настанні умов передбачених діючим законодавством для виплати позивачеві за первісним позовом пенсійних коштів, остання зможе отримати вклад на умовах та в порядку передбаченому Договором №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р. тобто після його вимоги про повернення вкладу в безготівковій формі на рахунок зазначений в п. 2.4.3 даного договору.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вибачається, що відповідач дійсно отримав від позивача письму заяву від 09.10.2012р. в якій останній вимагав від відповідача перерахування грошових коштів з депозитного рахунку по договору №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р. на погашення заборгованості по Договору №999-00011274/1 про надання кредиту з використанням банківської платіжної картки міжнародних платіжних систем від 17.10.2011р.

Однак, умовами договору №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р. не передбачено порядок повернення банківського вкладу шляхом перерахування його на погашення заборгованості за кредитним договором.

Більш того, позивачем за первісним позовом не враховано, що відповідно до п.п.164.2.5, 170.8.2 Податкового кодексу України та п. 2.4.6 Договору №990237636 банківського вкладу у гривні „Пенсійний накопичувальний" від 12.07.2012р. з належних Вкладнику коштів Банк зобов'язаний утримати та перерахувати до бюджету суму прибуткового податку з громадян внаслідок чого порядок визначення суми, яка за твердженням позивача за первісним позовом повинна бути спрямована на погашення власних зобов'язань перед відповідачем, суперечить вимогам законодавства.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні заперечував, що АТ „ІМЕКСБАНК" отримав другу заяву позивача від 17.10.2012р. Ні позивачем, ні його представником не надано доказів надсилання або отримання відповідачем вказаної заяви.

Також судом встановлено що між первісним позивачем та первісним відповідачем 17 жовтня 2011 року було укладено Договір №999-00011274/1 про надання кредиту з використанням банківської платіжної картки міжнародних платіжних систем, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит з використанням картки МПС у сумі 5 000,00 гривень. Пізніше шляхом укладання Додаткової угоди №1 від 13.12.2011р. кредитний ліміт був збільшений до 20 000,00 гривень.

Протягом дії Кредитного договору позивач за допомогою картки МПС отримав суму кредиту та використав їх на власні потреби.

Відповідно до п.1.3. Кредитного договору строк дії кредиту встановлений до 28.09.2012р.

Згідно п.1.2 Кредитного договору за користування кредитом встановлюється відсоткова ставка в розмірі 24% річних від суми заборгованості.

Відповідно до п.п. 1.4, 3.3.5, 3.3.6 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний з наступного місяця після місяця в якому встановлено ліміт у формі кредиту щомісяця сплачувати 10% заборгованості за кредитом та щомісячно сплачувати у повному обсязі відсотки за кредитом, які були нараховані за минулий місяць.

Позичальник неодноразово порушував свої зобов'язання стосовно сплати заборгованості по кредиту та встановлений кредитним договором кінцевий строк повернення кредиту, а саме 28.09.2012р., і кредит в повному обсязі не повернув.

Згідно п. 4.4. Кредитного договору за не своєчасну сплату сум Кредиту та/або процентів за користування кредитом Банк має право нарахувати позичальнику пеню, яка обчислюється від суми просроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Станом на 01 лютого 2012 року загальна заборгованість Відповідача за Договором №999-0011274/4 про надання кредиту з використанням банківської платіжної картки міжнародних платіжних систем від 17.10.2011р. перед АТ "ІМЕКСБАНК" складає:

- прострочена заборгованість за тілом кредиту - 15 420,89 грн.;

- прострочена заборгованість по відсоткам - 3 614,81 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 899,94 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 111,67 грн.;.

Разом: - 20 047,31 гривень.

Факт отримання позичальником кредиту та існування заборгованості підтверджується виписками по картковому рахунку.

Згідно зі статтями 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, належними сторонами, тобто боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пп. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1056 - 1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Таким чином, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства та умовах укладеного договору, АТ "ІМЕКСБАНК" має правові підставі для стягнення заборгованості за укладеним Кредитним договором

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213- 215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволені позивних вимог ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „ІМЕКСБАНК" відмовити.

Зустрічний позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „ІМЕКСБАНК" до ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) місце проживання - АДРЕСА_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „ІМЕКСБАНК" (код ЄДРПОУ 20971504), місце знаходження - м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12а заборгованість по Договору №999-00011274/1 про надання кредиту з використанням банківської платіжної картки міжнародних платіжних систем 17.10.2011р. в сумі 20 047,31 грн. (двадцять тисяч сорок сім гривень 31 копійка), з яких прострочена заборгованість за кредитом - 15 420,89 грн., прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 3 614,81 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 899,94 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 111,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) місце проживання - АДРЕСА_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „ІМЕКСБАНК" (код ЄДРПОУ 20971504) судові витрати в розмірі 229,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя 08.04.2013