Ухвала суду № 30843073, 22.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-62/8101-2012 22.04.13

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», м.Київ, ЄДРПОУ 14348681

до відповідача 1: Swissport International Ltd., Швейцарія, реєстраційний номер CH-020.3.007.667-5

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна», м.Київ, ЄДРПОУ 33240887

до відповідача 3: Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, м.Київ, ЄДРПОУ 37405111

про роз'яснення рішення суду

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Повар О.М. - по дов.

від відповідача 1: Замедянська Т.А. - по дов.

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 22.04.2013р. оголошувалась перерва.

Рішенням від 26.10.2012р. господарського суду міста Києва по справі №5011-62/8101-2012 частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», а саме:

- укладено між Swissport International Ltd. та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» на наступних умовах:

«Компанія Swissport International Ltd. (продавець) продає на користь Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (покупець) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна», що становить 70,6% (сімдесят цілих шість десятих відсотків) статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна», що дорівнює 3530 доларам США (три тисячі п'ятсот тридцять) та є еквівалентом 18753 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят три) 12 коп. згідно із офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на 25.08.2004р. (частка), а покупець приймає і зобов'язується сплатити за частку передбачену договором купівельну ціну.

Продавець зобов'язаний продати частку вільну від будь-яких обтяжень. Право власності на частку переходить від продавця до покупця з дати набуття чинності договором.

Продавець здійснить всі необхідні дії для того, щоб забезпечити передачу Частки покупцю.

Купівельна ціна за частку складає 433376 доларів (чотириста тридцять три тисячі триста сімдесят шість) 69 центів США.

Покупець сплатить купівельну ціну продавцю в доларах США на банківський рахунок, повідомлений покупцем, або іншим чином відповідно до застосовуваного законодавства протягом десяти календарних днів після державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна», що підтверджують передачу частки від продавця до покупця.

Договір складено в двох примірниках по одному для кожної із сторін, регулюється українським законодавством та набирає чинності з дня набрання судовим рішенням законної сили»;

- визнано право власності Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» у розмірі 70,6% статутного капіталу;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою від 27.03.2013р. Київського апеляційного господарського суду рішення від 26.10.2012р. господарського суду міста Києва по справі №5011-62/8101-2012 скасовано в частині визнання за позивачем права власності, в іншій частині рішення залишено без змін.

16.04.2013р. позивач звернувся до господарського суду міста Києва з заявою без номеру та дати про роз'яснення рішення від 26.10.2012р. з приводу того, чи є день набрання чинності рішенням господарського суду міста Києва по справі №5011-62/8101-2012 днем укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» між Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» та Swissport International Ltd. на умовах, викладених у рішенні суду, та чи потребує вказаний договір викладення у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками.

Позивач в судовому засіданні заяву про роз'яснення рішення суду підтримав у повному обсязі, пояснив, що зміст прийнятого рішення від 26.10.2012р. по справі №5011-62/8101-2012 в контексті викладених питань йому не зрозумілий.

Відповідач 1 в судовому засіданні проти задоволення заяви позивача заперечив, посилаючись на відсутність підстав для роз'яснення рішення суду.

22.04.2013р. до господарського суду міста Києва надійшло клопотання б/н від 22.04.2013р. відповідача 1 про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю представнику Swissport International Ltd. ознайомитись з матеріалами справи. За висновками суду, вказане клопотання підлягає залишенню судом без задоволення з урахуванням наступного.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість розгляду заяви, клопотання учасника судового процесу у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.89 Господарського процесуального кодексу України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Враховуючи, що законом встановлено обмежений строк розгляду заяви про роз'яснення рішення суду тривалістю у десять днів, господарський суд дійшов виснвоку про неможливість задоволення клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про роз'яснення рішення суду.

Одночасно, за твердженням відповідача 1, ухвалу суду від 12.04.2013р. про призначення до розгляду заяви позивача про роз'яснення рішення суду ним було отримано 18.04.2013р. Тобто, відповідача 1 було завчасно повідомлено про дату, час та місце розгляду даної заяви.

В судовому засіданні 22.04.2013р. відповідачем 1 було повторно заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на необхідність ознайомитись зі змістом розглядуваної заяви та подати письмові пояснення щодо вимог позивача. При цьому, за твердженням представника відповідача 1, ознайомлення з матеріалами справи не було здійснено завчасно до судового засідання 22.04.2013р. у зв'язку відсутністю у нього такої можливості.

Відповідно до ч.2 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

Разом з цим, відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

При цьому, господарський суд враховує позицію Пленуму Вищого господарського суду України, викладену в п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом якого у відповідних випадках будь-який учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у розгляді справи іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності.

Всупереч викладеним вище нормам закону та позиції Пленуму Вищого господарського суду України відповідачем 1 не було забезпечено завчасної явки до суду його представника для ознайомлення з матеріалами справи, хоча відповідачу 1 надавалась можливість ознайомитись з матеріалами справи, зокрема, в день перед засіданням 22.04.2013р. Наразі, господарський суд зауважує, що в матеріалах справи містяться довіреності на декількох представників Swissport International Ltd., яким надані відповідні повноваження, зокрема, на ознайомлення з матеріалами справи.

Враховуючи мотиви, викладені відповідачем 1 при заявленні клопотання про відкладення розгляду заяви, з огляду на наявність в матеріалах справи довіреностей на декількох представників відповідача 1, виходячи з існування у Swissport International Ltd. можливості забезпечити явку до суду іншого представника з числа необмеженого кола осіб, господарський суд зазначає, що в діях відповідача 1 вбачається легковажне ставлення до судового процесу.

При цьому, невикористання відповідачем 1 свого права знайомитися з матеріалами справи не може бути безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Попри викладене вище, з метою дотримання прав відповідача 1, передбачених ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 22.04.2013р. судом було оголошено перерву для надання можливості представнику відповідача 1 ознайомитись з матеріалами справи.

За таких обставин, господарський суд вважає, що усне клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Відповідачі 2, 3 в судове засідання не з'явились, повідомлялись про розгляд заяви належним чином шляхом направлення ухвали суду від 16.04.2013р. на адресу їх місцезнаходження, що підтверджується відповідною відміткою про відправлення, проставленою уповноваженою особою відділу діловодства суду на зворотній стороні оригіналу ухвали.

Враховуючи, що заява про роз'яснення судового рішення розглядається судом у десятиденний строк, а неявка відповідачів 2, 3 не є перешкодою для її розгляду, з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду заяви, заява позивача про роз'яснення рішення суду розглядається по суті в судовому засіданні 22.04.2013р.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про роз'яснення рішення від 26.10.2012р. у справі №5011-62/8101-2012, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, господарський суд встановив.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст.4-5, ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду по справі №5011-62/8101-2012, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до ч.1 ст.89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Згідно з п.17 Постанови №6 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України від «Про судове рішення», здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, для задоволення заяви про роз'яснення рішення необхідним є виникнення у особи труднощів з розумінням прийнятого рішення суду, а також залишення судом без змін суті рішення.

Як вбачається з заяви Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про роз'яснення рішення від 26.10.2012р. у справі №5011-62/8101-2012 та наданих у судовому засіданні 22.04.2013р. пояснень, у позивача виникли труднощі з розумінням прийнятого рішення в частині визначення дати набуття чинності договором купівлі-продажу, який було укладено судом, а також необхідності викладення даного договору у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками.

З приводу вимог позивача про роз'яснення рішення суду в частині визначення дати набуття чинності договором купівлі-продажу, який було укладено рішенням у справі №5011-62/8101-2012, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Порядок укладення господарських договорів за рішенням суду передбачено статтею 176 Господарського кодексу України, відповідно до ч.1 якої спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

При цьому, частиною 2 ст.176 Господарського кодексу України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Рішенням від 26.10.2012р. господарського суду міста Києва по справі №5011-62/8101-2012 іншого строку не встановлено.

За приписами ч.5 ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Як зазначалось, постановою від 27.03.2013р. Київського апеляційного господарського суду рішення від 26.10.2012р. господарського суду міста Києва по справі №5011-62/8101-2012 скасовано в частині визнання за позивачем права власності, в частині укладення договору купівлі-продажу рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Тобто, рішення від 26.10.2012р. господарського суду міста Києва по справі №5011-62/8101-2012 в частині укладення між Swissport International Ltd. та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» на визначених судом умовах набуло чинності в день прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови по справі №5011-62/8101-2012, а саме 27.03.2013р.

Таким чином, днем набрання чинності договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» є день набрання чинності рішенням від 26.10.2012р. господарського суду міст Києва, яким даний договір укладено, а саме 27.03.2013р.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про роз'яснення рішення суду від 26.10.2012р. щодо необхідності викладення укладеного судом договору купівлі-продажу у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, з приводу чого господарський зазначає наступне:

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Разом з цим, як зазначалось, законом також передбачено порядок укладення господарського договору за рішенням суду.

При цьому, згідно з ч.3 ст.84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до п.9.8 Постанови №6 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» господарські суди повинні зазначати у рішенні зі спору, що виник при укладенні або зміні договору, - рішення з кожної спірної умови договору у вигляді конкретного формулювання відповідної умови (розділу, пункту, підпункту) договору.

За приписами ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, згідно із п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зокрема, за змістом судового рішення предметом укладеного договору є частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна», що становить 70,6% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна».

За умовами договору купівельна ціна за частку складає 433376 доларів 69 центів США.

Судом також було визначено, що покупець сплатить купівельну ціну продавцю в доларах США на банківський рахунок, повідомлений покупцем, або іншим чином відповідно до застосовуваного законодавства протягом десяти календарних днів після державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна», що підтверджують передачу частки від продавця до покупця.

Крім того, рішенням суду було передбачено момент переходу права власності за укладеним договором, а саме визначено, що право власності на частку переходить від продавця до покупця з дати набуття чинності договором.

Тобто, як вбачається з резолютивної частини рішення від 26.10.2012р. господарського суду міста Києва по справі №5011-62/8101-2012, судом було викладено усі істотні умови договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна».

Таким чином, за висновками суду, договір, укладений за рішенням суду на умовах, які визначаються в його резолютивній частині, набуває чинності разом з набранням законної сили вказаним судовим актом. При цьому, законом не передбачено обов'язку сторін договору в подальшому викладати такий договір у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» є укладеним за рішенням суду, а подальше його викладення у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, не є необхідним.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача, викладені в заяві про роз'яснення рішення суду, а також надані в судовому засіданні позивачем пояснення, враховуючи зміст судових рішень першої та апеляційної інстанції у справі, виходячи з приписів ст.89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за необхідне задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» у повному обсязі, та роз'яснити рішення від 26.10.2012р. господарського суду міста Києва по справі №5011-62/8101-2012.

Одночасно, господарський суд зазначає, що роз'яснення рішення від 26.10.2012р. по справі №5011-62/8101-2012 за заявою позивача є можливим, оскільки суть рішення при цьому не змінюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву без номеру та дати Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», м.Київ про роз'яснення рішення від 26.10.2012р. господарського суду міста Києва по справі №5011-62/8101-2012 задовольнити.

Роз'яснити, що днем набрання чинності договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна», що укладений між Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» та Swissport International Ltd. за рішенням від 26.10.2012р. господарського суду міста Києва по справі №5011-62/8101-2012 на визначених судом умовах, є день набрання чинності вказаним рішенням суду, а саме 27.03.2013р.

Роз'яснити, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» є укладеним між Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» та Swissport International Ltd. за рішенням суду, а подальше його викладення у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, не є необхідним.

Суддя М.О. Любченко